Польща видворила 15 громадян України, які “становили загрозу громадській безпеці та порядку”. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
Прикордонники Польщі стверджують, що 15 українців, яких вислали з країни, були неодноразово засуджені. В одному випадку українець був у списку осіб, перебування яких у Польщі вважається небажаним.
Там запевняють, що українці “становили загрозу громадській безпеці та порядку в Польщі”. Люди, на яких поширювалася ця процедура, були неодноразово засуджені за злочини та правопорушення.
Серед них були зберігання наркотичних та психотропних речовин, крадіжки, грабежі, підробка документів, водіння в стані алкогольного сп’яніння, а також організація незаконного перетину польського кордону.
Висланим українцям також заборонили в’їжджати до Польщі протягом 5-10 років.
Як відомо, президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців
Позначка: Українці
-
Польща видворила 15 “небезпечних” українців
-
Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців
Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Душчик у пʼятницю, 29 серпня, зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на відповдіний закон. Про це повідомила речниця польського МВС Кароліна Галецька, передає РАР.
За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі “поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України”.
“Він також представив українській стороні графік роботи над законопроєктом”, – сказала речниця. -
ЦПД спростував фейк щодо анкет “про Бандеру та Волинську трагедію” в Польщі
Центр протидії дезінформації (ЦПД) заперечує інформацію прокремлівських Telegram-каналів про начебто існування офіційної анкети для українців на польському кордоні з вимогами “визнати Бандеру терористом” та “взяти відповідальність за Волинську трагедію”. Про це свідчить повідомлення ЦПД в Telegram.
“Насправді це фейк. Офіційні анкети для номера PESEL не містять жодних політизованих питань. Вони доступні на сайті уряду Польщі та містять лише стандартні поля: персональні дані, дату прибуття, громадянство, адресу проживання і контактну інформацію”, – сказано в повідомленні.
Польські прикордонники та урядові установи не висувають ніяких політичних умов для українців, які мають тимчасовий захист.
“Мета дезінформації – посіяти недовіру між українцями та поляками, зруйнувати партнерство й солідарність, які посилилися з початком повномасштабного вторгнення Росії”, – зазначили в ЦПД. -
Борги українців за комуналку склали понад 100 млрд гривень
Державна служба статистики України вперше з початку війни оприлюднила дані по заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг. Про це повідомляє Держстат.
Останні дані статистичного відомства станом на кінець 2021 року свідчили, що борги склали 81,3 млрд гривень.
Станом на другий квартал 2025 року борг досяг 106,6 млрд гривень. Це невелике зростання, враховуючи значене подорожчання послуг.
Найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень. За газ українці заборгували 32,3 млрд гривень, за електроенергію – 17,1 млрд гривень, за холодну воду – 10,2 млрд гривень, за правління багатоквартирним будинком – 8,8 млрд гривень, за вивіз сміття – 3,1 млрд гривень.
У другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Вони сплатили 51,5 млрд гривень.
Як ми вже писали, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.
Державний борг України у червні зріс майже на $4 млрд -
З окупації повернули дві групи українців
У межах ініціативи Bring Kids Back UA на підконтрольну територію України вдалося повернути дві групи дітей та молодих людей повернулися з тимчасово окупованих територій. Про це повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак у четвер, 28 серпня.
“Команда Save Ukraine врятувала групу українських дітей, яких змушували відвідувати російські школи та зустрічатися з російськими військовими. Один із хлопців був незаконно відправлений до військового табору без згоди матері, інші перебували під постійною загрозою примусової мобілізації”, – розповів він.
Також, за словами глави ОП, Українська мережа за права дитини допомогла іншим хлопцям вирватися з окупації. Українці жили у постійній небезпеці мобілізації та репресій, втім, сьогодні вони вже перебувають на вільній території України поруч із рідними. -
Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям
Переважна більшість – 60% – поляків заявили про підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу українцям. Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet
Респондентам поставили запитання: “Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант “не знаю/важко сказати”.
Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
Опитування SW Research також показує, що вето має найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
Рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), тоді ж як з міст понад 500 тисяч жителів – 55,5%. -
Підрив Північних потоків: Німеччина видала ордери на арешт українців
У Німеччині видали ордери на арешт шістьох осіб, яких підозрюють у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. За даними слідства, всі можливі виконавці операції ідентифіковані, і вони є громадянами України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили німецькі ЗМІ.
Спільне розслідування видань Die Zeit, Suddeutsche Zeitung та телеканалу ARD встановило, що до підготовки вибухів були залучені четверо водолазів, серед яких одна жінка, спеціалістка з вибухівки, а також шкіпер і координатор операції. Координатора вдалося затримати в Італії, і наразі Німеччина домагається його екстрадиції. Йому висунули звинувачення в антиконституційному саботажі, організації вибуху та знищенні будівель, що може призвести до максимального покарання у вигляді 15 років ув’язнення.
Повідомляється, що один із ймовірних учасників операції загинув на фронті, тоді як решта можуть переховуватися в Україні. Одного з підозрюваних спробували затримати в Польщі, але він утік, скориставшись автомобілем українського військового аташе. Водночас Німеччина поки що не направила офіційний запит на екстрадицію інших підозрюваних українській владі.
Згідно з матеріалом, уряд Німеччини прагне зберігати дистанцію від цього розслідування. Журналісти зазначають, що висновки слідства створюють політичне напруження для кабінету Фрідріха Мерца. Однак українська сторона заперечує будь-яку причетність до диверсії.
-
В Україні з 2026 року буде тільки один вид соцдопомоги
Україна планує реформувати систему соціальної підтримки та запровадити єдиний вид виплат – базову соціальну допомогу. Про це свідчить відповідний законопроєкт, який підготувало Міністерство соціальної політики.
В разі ухвалення Верховною Радою закону:
З 1 січня 2026 року нинішні виплати для малозабезпечених сімей та частину інших допомог планують об’єднати в єдину систему.
Допомога буде розраховуватися залежно від доходів сім’ї: як різниця між встановленою державою “базовою величиною” та середнім доходом родини.
Для першого члена сім’ї базова величина становитиме 100%, для кожного наступного – 70%. Для дітей і людей з інвалідністю І-ІІ групи – також 100%.
Адміністратором базової соціальної допомоги рішенням Кабінету Міністрів України пропонують визначити окремий орган.
Нині існує понад 180 різних виплат, частина з яких прив’язана до прожиткового мінімуму, який вже не виконує свою роль індикатора бідності, що робить систему заплутаною та неефективною, пояснили в Мінсоцполітики.
Реформа має:- зробити виплати більш адресними,
- підвищити їхній розмір для найбільш уразливих категорій,
- спростити оформлення через цифрові сервіси (зокрема портал Дія).
Нова система соціальної підтримки також відповідає зобов’язанням України перед МВФ.
Законопроєкт передбачає внесення змін до серії законів, зокрема щодо помочі сім’ям з дітьми, пенсійного страхування та зайнятості.
Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні стартував експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.
Уряд погодив збільшення допомоги при народження дитини -
Посольство звернулося до українців у Польщі через вето Навроцького
Посольство України в Польщі веде консультації з владою Польщі стосовно вето президента Кароля Навроцького на закон про виплати українським біженцям.Про це у вівторок, 26 серпня, заявив посол України в Польщі Василь Боднар телеканалу Slawa TV.
Він запевнив, що посольство продовжує працювати над тим, щоб забезпечити всі права українців, відповідно до мандату, наданого офіційним Києвом посольствам і консульствам України.
“Ми розуміємо, що тривають зміни, і ми зараз постійно ведемо діалог та консультації з польською стороною, щоби права громадян України були забезпечені належним чином, і робимо все, щоб українські громадяни почували себе комфортно”, – зазначив Боднар.
Посол наголосив, що “наразі дуже важливо, аби українські громадяни дотримувалися чинних норм законодавства”.
Він закликав українців слідкувати за легальністю перебування в Польщі та подавати “усі необхідні для цього документи належним чином у відведений час”.
Дипломат запевнив, що посольство буде інформувати українських громадян і все суспільство про перебіг переговорів. -
Українці накопичили до двох мільйонів боргів за штрафи ПДР – Опендатабот
Практично два мільйони боргових проваджень пов’язані з несплаченими штрафами за порушення правил дорожнього руху. З початку року Єдиний реєстр боржників поповнився ще на 375 810 нових записів через прострочені штрафи. Про це свідчать дані моніторингового сервісу Опендатабот.
Експерти все ж зазначають: тенденція трохи сповільнилася у порівнянні з попередніми роками, особливо на тлі воєнних викликів.
“Це менше, ніж торік, але все ще на третину більше, ніж у 2023. У порівнянні до періоду до початку повномасштабної війни боргів та порушень побільшало найбільш істотно, аж у 2,5 раза”, – мовиться в повідомленні.
Найбільша частка боржників – чоловіки віком 25-45 років – 41% усіх проваджень. Водночас зростає й частка жінок, які ігнорують оплату штрафів: якщо у 2021 році їх було лише 8%, то тепер – уже 21%.
За регіонами лідирує Київ із 43 654 провадженнями (12%), Дніпропетровська область – 36 879 проваджень (10%) та Одеська область – 29 502 провадження (8%).
Фахівці наголошують: борги за штрафи можуть обернутися серйозними проблемами: від обмежень у виїзді за кордон до примусового стягнення.
У разі, коли штраф не сплачено за 15 днів, то його розмір зростає вдвоє.
Як ми вже писали, загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець червня сягнула 184,84 млрд доларів, збільшившись за місяць на 3,88 млрд доларів.
В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%