За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” – підхід, який сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей варіант отримав підтримку 87% респондентів і єдиний, що здобув підтримку у всіх регіонах та серед усіх мовних груп. Порівняно з цим, радикальна українізація знайшла підтримку лише у 63% опитаних, а прихована русифікація – у 54%. Виявлено, що стратегічна українізація сприяє консенсусу між різними регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти провокують поляризацію думок. Українці віддають перевагу виваженому підходу до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню.
Позначка: Українці
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують стратегічну українізацію, яка сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів. Радикальну українізацію підтримують 63% українців, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами, в той час як інші варіанти викликають поляризацію думок. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та толерантності у суспільстві.
-
Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ
Уряд України прийняв рішення про створення можливості оплати послуг з надання юридичної допомоги українцям, які переслідуються кримінально за участь у заходах оборони України на території інших країн. Також збільшено матеріальну допомогу для громадян, які постраждали за кордоном, і створено правові підстави для оплати таких послуг, як проїзд в Україну захисникам, що повертаються після лікування за кордоном, а також надання правової допомоги українцям, які переслідуються за участь у військових операціях.
-
У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем
У Вроцлаві група підлітків влаштувала напад на 23-річного українця, якого заманила через інтернет. Вони побили чоловіка, поголили йому голову та намалювали на обличчі символи нацистського характеру. Поліція кваліфікує цей інцидент як серйозний злочин і розслідує його. Деякі з нападників ще не досягли повноліття, тому справа також розглядається сімейним судом. Правоохоронці вживають заходів для встановлення участі кожного з підлітків у цьому жорстокому нападі.
-
Навроцький домагається ув’язнення до трьох років за “бандеризм” у Польщі
Глава Польщі Кароль Навроцький запропонував законопроєкт про заборону згадок і пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА, що викликало обурення. Законопроєкт передбачає суворе покарання за будь-які вияви “бандеризму” і заперечення Волинської трагедії. У разі ухвалення закону, українцям у Польщі загрожує до трьох років ув’язнення. Також запропоновано збільшити термін проживання для отримання польського громадянства до 10 років. Експерти стверджують, що ці ініціативи можуть ускладнити умови для українців, які живуть у Польщі. Представники української громади в Польщі виявили занепокоєння через ці законодавчі зміни.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, яким Росія вийшла з Європейської конвенції про запобігання катуванням. Це означає, що Росія більше не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці та скарги від російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням не будуть розглядатися. Конвенція, яку Росія підписала в 1996 році, зобов’язує країни запобігати тортурам та співпрацювати з міжнародним органом для цього. За даними ООН, після початку вторгнення в Україну російські в’язниці стали місцем систематичних катувань українських полонених.
-
Сікан забив перший переможний гол за Трабзонспор
У сьомому турі турецької Суперліги відбувся матч між командами Карагюмрюк і Трабзонспор, в якому виступили три українські футболісти з Трабзонспора. Данило Сікан забив вирішальний гол на 88-й хвилині, допомігши своїй команді перемогти з рахунком 4:3. Ця перемога допомогла команді Трабзонспор піднятися на друге місце в турнірній таблиці з 14 очками.
-
Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про допомогу українським біженцям, який має змінені умови порівняно з попереднім. Тепер пільги будуть доступні лише українцям, які працюють в Польщі. Це рішення призвело до обмеження доступу до різноманітних послуг, таких як медичне лікування, програми реабілітації та ліки на рецепт. За словами керівника президентської канцелярії, це рішення означає кінець туризму з України за рахунок польських громадян. Польща ставиться до українців так само, як і до інших іноземців, і більше не надає такі пільги безпрацюючим українцям.
-
З Польщі депортували пʼятьох українців
Польська влада вирішила депортувати шістьох громадян України за скоєння злочинів. П’ять з них вже покинули територію країни. Про це повідомив Надоджанський відділ Прикордонної служби Польщі в понеділок
Речниця відділу польської Прикордонної служби Малгожата Поточна повідомила, що в ніч на суботу прикордонники затримали шістьох громадян України, “які, не дотримуючись вимог закону, становили реальну загрозу безпеці та громадському порядку в Польщі”.
За її словами, українці нібито керували автомобілями в стані алкогольного сп’яніння, вчинили податкові злочини, фінансові шахрайства та афери, крадіжки, знищення майна, переслідування та психологічне або фізичне насильство. Тому чоловіків зобов’язали повернутися в Україну.
П’ятьох із них у супроводі польських прикордонників доставили до польсько-українського кордону і передали місцевим службам, а один із затриманих перебуватиме в центрі для іноземців.
Шість українців тепер мають багаторічні заборони на повторний в’їзд на територію країн Шенгенської зони.
З початку 2025 року співробітники Надоджанського відділення Прикордонної служби Польщі депортували 300 іноземців, які “становили загрозу безпеці та громадському порядку”.
Як ми вже писали, 15 вересня у Польщі знешкодили безпілотник, який літав над урядовими будівлями та президентською резиденцією.
Згодом стало відомо про затримання двох молодих людей – 21-річного українця та 17-річної білоруски.
Українця, який запустив дрон над урядовими будівлями в Польщі, депортували -
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з останнім соціологічним дослідженням в Україні лише 11% опитаних виразили бажання поїхати за кордон на постійне проживання, у той час як 88% не хочуть цього робити. За результатами опитування, бажання виїхати за кордон знизилося з 27% у 2020 році до 9% у 2022 році. Найбільше бажають виїхати на заході України (13% опитаних), а найменше – на сході (8%). Бідні та молодь виявили більше бажання виїхати, ніж малозабезпечені та старші люди. Відповіді не сильно залежать від типу поселення чи наявності родичів за кордоном, хоча у тих, хто має родичів за кордоном, бажання виїхати трохи більше. Дослідження проводилося з 20 по 22 липня серед 1000 респондентів у всіх регіонах України, з помилкою не більше 2,2%.