Євросоюз ухвалив політичне рішення продовжити до 4 березня 2027 року тимчасовий захист для українських біженців, які вимушені були залишити свою країну через війну, яку проти України веде Росія. Про це повідомила Рада ЄС у п’ятницю, 13 червня.
“Сьогодні Рада висловила одностайну підтримку пропозиції продовжити тимчасовий захист для понад 4 млн українців, які тікають від російської агресії, до 4 березня 2027 року”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що Рада ЄС офіційно ухвалить рішення про продовження тимчасового захисту на одній зі своїх наступних сесій.
Коментуючи ухвалене рішення, міністр внутрішніх справ та адміністрації головуючої в ЄС Польщі Томаш Семоняк сказав: “Поки Росія продовжує тероризувати українське мирне населення невибірковими авіаударами, ЄС продовжує виявляти свою солідарність з українським народом. Ми продовжуватимемо надавати захист мільйонам українських біженців ще протягом року”.
За його словами, польське головування також ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після досягнення справедливого миру.
“Найближчим часом ми працюватимемо над спільними рішеннями для всього ЄС у цій сфері, зокрема в контексті повернення до України”, – додав Семоняк.
Як відомо, з березня 2022 року ЄС надав безпеку та притулок понад 4 млн біженців з України на основі Директиви про тимчасовий захист. Тимчасовий захист має діяти до 4 березня 2026 року, а тепер його буде продовжено до 4 березня 2027 року.
Позначка: Українці
-
Рада ЄС погодила продовження захисту для українців
-
МЗС радить українцям не їхати до шести країн Близького Сходу
У зв’язку із загостренням безпекової ситуації на Близькому Сході МЗС рекомендує громадянам України утриматися від поїздок до Ізраїлю, Ірану, Йорданії, Іраку, Лівану та Сирії до стабілізації ситуації. Про це повідомила пресслужба МЗС у пятницю, 13 червня.
Усім громадянам України, які перебувають в країнах регіону, рекомендується зберігати пильність, уважно стежити за повідомленнями місцевих компетентних органів країн перебування, неухильно дотримуватися заходів безпеки, завжди мати при собі документи, що посвідчують особу.
Якщо громадянин потрапив у надзвичайну ситуацію, або життю чи здоров’ю є загроза, у МЗС рекомендують невідкладно звертатися до найближчої закордонної дипломатичної установи України (https://tripadvisor.mfa.gov.ua/), або на цілодобову “гарячу лінію” МЗС України: +38-044-238-15-88, адреса електронної пошти cons_or@mfa.gov.ua.
-
В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях
За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:- 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
- 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.
Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:- 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
- 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
- 2024 – на 2,94% (+47 млрд).
Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.
-
Українці визначилися зі ставленням до США і до Трампа
Ставлення українців до керівництва США різко погіршилося через дії президента країни Дональда Трампа. На додачу до цього громадяни більш не вважають Сполучені Штати надійним союзником. Про це свідчать дані опитування КМІС.
У грудні 2024 року понад половина (54%) українців мали оптимістичні сподівання від приходу в Білий дім Дональда Трампа. Та вже в березні 2025 року 73% вважали, що для України це погано, що він є президентом США, а 19% – добре.
Станом на травень-початок червня 2025 року сприйняття Трампа практично не змінилося. Нині 72% вважають, що це погано для України, а позитивне ставлення залишилося у 16% респондентів. Водночас США вважають надійним союзником тільки 32% українців.
За даними опитування, більшість українців (64%) вважають, що Європа все ще надійний союзник, який хоче прийнятного для України завершення війни. Тоді ж як протилежну думку мають 24%.
У випадку США ситуація майже дзеркальна. Хоча з березня 2025 року сприйняття політики США щодо України дещо покращилося, але все одно більшість (58%) вважають, що США втомлюється від України, їхня підтримка слабне і вони тиснуть на Україну для поступок. Сприймають США надійним союзником, який хоче прийнятного для України миру, 32% респондентів.
Попри все більшість українців (63%) продовжують добре ставитися до США в цілому, а погано – 29%.
При цьому є суттєва диференціація залежно від того, чи ми говоримо про звичайних американців, чи про керівництво США. Так, 90% добре ставляться до звичайних американців (і лише 3% погано). Водночас 68% погано ставляться до керівництва США. Добре ставляться до керівництва США 24%. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1011 респондентів протягом 15 травня – 3 червня 2025 року.
Як ми вже писали, для росіян тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: так вважають 56% жителів РФ. Таким чином США втратили там статус “головного ворога”.
Українці визначилися щодо “передачі” Росії окупованих територій -
Вбивство українок у Бельгії: дипломати зустрілися із 16-річним підозрюваним
Українські консули відвідали 16-річного підозрюваного у вбивстві матері і сестри, якого тримають в центрі тимчасового утримання для неповнолітніх у Бельгії. Підозрюваний перебуває у задовільному стані здоров’я і має всі необхідні умови. Слідчі встановлюють обставини злочину та можливі мотиви. Посольство України знаходиться на зв’язку з родичами загиблих і затриманого, а також з усіма відповідними органами влади в Бельгії. Після проведення судово-медичної експертизи буде допомога у репатріації тіл загиблих в Україну.
-
В США планують таємно відправити тисячі мігрантів на базу Гуантанамо – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує переселити тисячі іноземців, які перебувають незаконно у країні, на військову базу в Гуантанамо без попередження відповідних урядів. Це рішення стосується осіб з різних країн, включаючи країни Європи та інші частини світу. Перш ніж відправити їх до Гуантанамо, планується медичне обстеження 9000 осіб. Цей крок зумовлений переповненням внутрішніх центрів утримання під вартою через обіцянку Трампа провести масову депортацію нелегальних мігрантів. Табір Гуантанамо у Кубі використовувався для утримання підозрюваних у терористичній діяльності, але отримав критику через звинувачення у тортурах та недостойному поводженні з в’язнями.
-
Українець, що напав на людей в Амстердамі, був дезертиром – ЗМІ
Український дезертир Роман Д., який перебував на військовій службі в Збройних силах України, підозрюється у ножовому нападі на площі в Амстердамі у березні. Він дезертував під час відпустки, коли планував відвідати матір у Чехії, але так і не з’явився. Роман виразив бажання потрапити до європейської в’язниці і провести там решту життя. Його колишній командир підтвердив, що він виявляв дивні ознаки психічних проблем. Є припущення, що напад може бути частиною російської операції через походження Романа з окупованої Росією Донецької області, але це поки лише теорія. У прокуратурі Нідерландів розглядають усі версії цього інциденту. Роман вступив до ЗСУ ще до початку повномасштабної війни і отримав важку травму у 2023 році.
-
На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН
Українці, які живуть у Польщі, внесли значний вклад у економіку країни. За даними звіту Deloitte та УВКБ ООН, у 2024 році біженці з України створили 2,7% польського ВВП, а зайнятість серед українців працездатного віку в Польщі склала 69%. Незважаючи на це, притікання українців не викликало зростання безробіття або зниження заробітних плат в Польщі, а навпаки, сприяло підвищенню зайнятості серед поляків та підвищенню продуктивності працівників. Проте багато українців працюють на посадах, для яких не потрібна їхня кваліфікація, і лише третина з університетськими дипломами працює на відповідних посадах. Також виявлено, що знання польської мови впливає на заробітну плату: українці, які говорять на польській мові, заробляють в середньому на 700 злотих більше на місяць, ніж ті, хто знає мову лише на базовому рівні.
-
Українці визначилися щодо “передачі” Росії окупованих територій
Ідею передачі під контроль Росії територій України відкидають 78% українців. Водночас прийняти такий варіант готові тількі 15% респондентів. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
“Порівняно з лютим 2025 року ситуація не змінилася. Так, 52% українців категорично проти жодних територіальних поступок (у лютому 2025 року – 50%). Готові прийняти певні територіальні втрати – 38% (у лютому 2025 року – 39%)”, – сказано в прессрелізі за підсумками соцопитування на сайті КМІС.
На позицію респондентів впливає інтерпретація “територіальних поступок”. В опитуванні були наведені варіанти: “Офіційне визнання окупації”; “Передача під контроль Росії неокупованих територій” та “Де-факто визнання окупації без де-юре”.
“Якщо мова про офіційне визнання окремих територій частиною Росії, то переважна більшість (68%) будуть проти. Готові прийняти – 24% (зазначимо, що ми говорити про “окремі території”, а не всі окуповані території; залежно від територій може бути істотна диференціація)… Єдиний варіант, де принаймні є простір для дискусій – де-факто визнання контролю Росії без визнання де-юре. Навіть у цьому випадку 43% готові прийняти, а категорично проти – 48%”, – ідеться в дослідженні.
В регіональному розрізі переважна більшість в усіх регіонах відкидають варіант з офіційним визнанням окупації.
“У всіх регіонах (тобто і на Заході, і в Центрі, і на Півдні, і на Сході) переважна більшість (64-71%) відкидають варіант з офіційним визнанням окупації. Аналогічно абсолютна більшість незалежно від регіону (76-80%) відкидають передання під контроль Росії неокупованих територій. Тобто якщо ми говоримо про такі трактування “територіальних поступок”, то ми бачимо консолідовану позицію, яка неістотно відрізняються у всіх регіонах країни”, – повідомляє КМІС.
Дослідження торкалось сприйняття пакетів мирних домовленостей у контексті російського Меморандуму, в якому наявна вимога передати під контроль Росії неокуповані території Запоріжжя, Херсонщини, Донеччини: 82% категорично його відкидають і лишень 10% готові його прийняти”. Опитування проводилося 15 травня-3 червня 2025 року з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України.
Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2004 респондентів (на кожне з 4-х варіантів запитань про територіальні поступки відповідали близько 500 випадково відібраних респондентів).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2004 респондентів (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,9%. Похибка для вибірки обсягом близько 500 респондентів не перевищує 5,8%. -
У РФ двох бійців Азову засудили до 26 і 24 років ув’язнення
У Росії двом військовим з полку Азов були призначені тривалі терміни ув’язнення за нібито вбивство цивільних під час боїв за Маріуполь. Один з них, снайпер Руслан Орлов, отримав 26 років ув’язнення, а інший, санітар Артем Новіков, – 24 роки. Їм доведеться відбувати покарання у виправній колонії суворого режиму. Російський слідчий комітет повідомив, що під час боїв за Маріуполь у квітні 2022 року вони нібито вбили трьох цивільних чоловіків, які мали проросійську позицію.