Посадовицю та інженера технагляду підозрюють у тому, що вони заволоділи майже 7 мільйонами гривень, призначеними на реконструкцію укриттів у школах на Дніпропетровщині. За даними слідства, вони вносили неправдиві дані до актів робіт, що призвело до завищення обсягів та вартості робіт. Зараз їм пред’явлено підозру у заволодінні бюджетними коштами. Також розслідуються інші можливі випадки корупції та причетність інших осіб до цих злочинів. Раніше була розкрита організована злочинна група, яка привласнила кошти на ремонт шкільних укриттів.
Позначка: Укриття
-
Метінвест показав укриття для школярів на конференції у Римі
У Римі на міжнародній конференції з відновлення України – Ukraine Recovery Conference (URC) 2025 – презентували проєкт Цитадель. Це модульні сталеві підземні укриття, які будуть встановлювати в українських школах для захисту дітей під час повітряних тривог, повідомила пресслужба групи Метінвест в четвер, 10 липня.
Вказано, що композицію з двох модулів-“криївок”, обладнаних як шкільні укриття, мали змогу оглянути всі відвідувачі конференції.
За даними пресслужби, укриття спроєктоване з урахуванням особливостей освітнього середовища. Це циліндричні конструкції діаметром 2,4 м, які монтуються в землю на глибину до 5 м на шкільних подвір’ях або поруч із будівлями. Модуль для шкіл у межах проєкту Цитадель розрахований на 48 людей. А кілька модулів можна об’єднувати у складні конфігурації.
“Ми вже маємо значний досвід у виробництві й застосуванні сталевих підземних укриттів – “криївок” для поясів оборони та операторів дронів. З них також побудований перший в історії України підземний шпиталь та командні центри бригад, які довели свою ефективність у бойових умовах. Тепер ми готові масштабувати ці рішення для шкіл. Це шлях до збереження нашого майбутнього, наших дітей. Ми інвестуємо в безпеку, у відновлення, бо це наша відповідальність як групи Метінвест. Це принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова, і вона є основою нашого бізнесу”, – заявив операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко.
У компанії розповіли, що модульність і універсальність конструкції дає змогу адаптувати її до різних умов і об’єктів – шкіл, лікарень, промислових підприємств, житлових районів і прифронтових територій.
“Герметичні сталеві секції легко поєднуються в блоки, а монтаж займає лише кілька днів. Укриття можуть слугувати як тимчасовим, так і довготривалим рішенням. Всередині укриття передбачено місця для сидіння, за потреби – для сну, санвузол, освітлення, вентиляцію. Укриття автономне – витримує обстріли й не потребує підключення до зовнішніх джерел живлення та водопостачання”, – йдеться у повідомленні.
Раніше Метінвест створив для військових підземний госпіталь, де вже врятували тисячі життів. Він схований на глибині 6 метрів під землею, має площу в 500 “квадратів”, та має всередині сучасну реанімацію, хірургію, лабораторію, генераторну, каналізаційну системи і автономну свердловину. Компанія вклала в шпиталь 20 млн грн. З них 7 млн грн – вартість медичного обладнання і 13 млн – “криївки” та будівельні роботи. Проект виконувався в рамках ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Зараз компанія споруджує ще два підземні госпіталі. -
Фінляндія анонсувала побудову 10 тисяч укриттів в Україні
Фінляндія як лідер міжнародної Коаліції цивільного захисту України координуватиме зусилля з будівництва протягом десяти років 10 тисяч бомбосховищ для населення по всій території нашої країни. Про це заявив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо на Міжнародній конференції з відновлення України у Римі 10 липня.
“Коаліція з питань укриттів координуватиме міжнародну підтримку для створення сталої, масштабованої та стійкої системи укриттів цивільного захисту, що відповідає національним цілям України”, – наголосив фінський чиновник.
Фінляндія також сьогодні опублікувала програму розвитку співробітництва з Україною до 2028 року.
“Я бачив це на власні очі, коли відвідав Київ трохи більш як місяць тому. Попри війну, що триває, українці дивляться в майбутнє, сповнені надії. Ця місія виходить за межі простого відновлення збитків, завданих війною. Відбудова – це не тільки процес відновлення, а й потужна можливість для оновлення”, – наголосив Орпо.
Фінляндія розробила нові інструменти для залучення різних компаній до зусиль з відбудови України, водночас запровадивши нові стандарти та досвід для підтримки європейської інтеграції України, повідомив прем’єр.
“Ми вже побачили перші фінські інвестиції, і кількість фінських компаній, присутніх в Україні, постійно зростає”, – резюмував голова фінського уряду.
Зазначимо, що в березні стало відомо, що Фінляндія озброїть Україну на додаткові €200 млн. Це вже 28 пакет військової допомоги нашій державі. При цьому Фінляндія не повідомила, що саме увійшло в пакет.
Фінляндія анонсувала допомогу Україні на €143 млн -
Дві стіни чи укриття: де безпечно перебувати під час повітряної тривоги
Найнебезпечніші місця Фахівці вважають, що росіяни навмисне цілять в панельні будинки, як це двічі останнім часом було в Києві. “Ракета не просто схибила і влучила в житловий будинок, а ракета спеціально влучила в житловий будинок, щоб знищити житло і зробити якомога більше шкоди. Може й когось із нас, українців, убити. Це стандартна практика будь-якої держави, яка займається тероризмом. В даному випадку – це РФ”, – зазначив президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків Геннадій Хазан в ефірі “Київ24”. За його словами, через особливості конструкції після попадання панельний будинок фактично “складається”.
При прямому влучанні ракети врятувати може лише спеціалізоване укриття: бомбосховище, герметична споруда, протирадіаційне укриття та споруди подвійного призначення – наприклад, підземні переходи, підземні паркінги, станції метро тощо. Проте такі споруди, що можуть забезпечити найвищий рівень захисту є лишу у великих містах. “Бомбосховища, якщо говорити за Кодексом цивільного захисту, взагалі передбачені переважно для стратегічно важливих об’єктів, таких як великі підприємства, органи управління, наприклад КМДА. Це заглиблені сертифіковані споруди, які частково здатні витримати навіть певні типи озброєння. Але навіть вони не всесильні. Ми це бачимо на прикладі Ірану, де були зруйновані надглибокі об’єкти, які за ідеєю мали бути недосяжними. Тобто, такі сховища існують, але їх дуже мало, і, як правило, вони є лише в обласних центрах або в столиці”, – зазначив експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини Ігор Молодан у інтерв’ю Фокусу. Якщо під час повітряної тривоги спеціального укриття поруч немає, то, за його словами, треба чітко розуміти, що найпростіші укриття не витримають прямого влучання. Але це не означає, що ними слід нехтувати, бо все ж краще перебувати в якомусь безпечнішому місці, ніж звичайна квартира.
Найгірші з точки зору безпеки – приміщення з вікнами. Трохи безпечніше бути всередині будинку, в кімнаті без вікон і за двома стінами.
У багатоповерхівці краще перебувати на нижніх поверхах, наприклад, у ліфтових холах або на сходових клітинах. Ще краще – в підвальних або напівпідвальних приміщеннях будинку.
Проте іноді навіть відкрита місцевість може бути безпечнішою, ніж перебування всередині будівлі. Якщо є можливість, варто вийти на відстань 50-100 м від споруд – у бік парків, зелених зон, лісосмуг. Адже на відкритій місцевості буде можливість зреагувати, почувши чи побачивши підліт ракети, “Шахеда” чи іншого об’єкта. Буде кілька секунд, щоб впасти на землю, прийняти безпечне положення, що може врятувати життя.
Але якщо летітиме гіперзвукова ракета, часу може дуже мало, та навіть 2-3 секунди можуть стати вирішальними.
Безпечними на відкритій території можуть бути:
– бордюри, заглиблення в землі, рівчаки;
– міцні дерева;
– будь-які природні укриття, які можуть погасити вибухову хвилю або уламки.
Але всі ці варіанти – лише тимчасовий вихід, якщо немає доступу до справжнього укриття. Захист – лише для половини населення За даними Кабміну на грудень 2024 року, загальна чисельність фонду захисних споруд цивільного захисту на території України, підконтрольній уряду України, становить 62 655 об’єктів, які забезпечують укриття 48,8% населення. Причому 19 541 об’єкт – це захисні споруди цивільного захисту і споруди подвійного призначення, а решта 42 443 об’єкти – найпростіші укриття.
Захисні споруди цивільного захисту і споруди подвійного призначення забезпечують укриття орієнтовно 17,5% населення, а найпростіші укриття розраховані на 31,3%.
Серед усіх цих приміщень готовими до використання за призначенням є лише 54 167 (85,3%) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що фактично зменшує кількість об’єктів, які можна використовувати для укриття цивільного населення.
У документі Кабміну наголошується, що протягом 2024 року біло зафіксовано майже 60 тис. обстрілів із використанням артилерійських, мінометних боєприпасів, ракет та інших засобів ураження. Причому руйнівна сила озброєння, що застосовує ворог, дедалі збільшується.
За інформацією ООН, від початку повномасштабного вторгнення до жовтня 2024 року в Україні загинуло 11 973 цивільні особи (з них 622 дитини), а число поранених сягнуло 26 тис. осіб (з них 1 686 дітей).
На початку березня цього року Кабмін затвердив Стратегію розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на 2025-2034 роки. Вартість цього проєкту – 789,3 млрд грн. Планується, що 81,2 млрд грн профінансують з державного бюджету України, а 642,5 млрд грн (14,69 млрд євро) надасть Коаліція з питань розвитку фонду захисних споруд.
Стратегія передбачає, що створення мережі захисних споруд для цивільного населення допоможе мінімізувати втрати в разі застосування ворогом сучасних засобів ураження.
Реалізація стратегії відбуватиметься у три етапи:
– 2025-2027 роки – будівництво 2 300 нових споруд;
– 2028-2030 роки – збільшення фонду ще на 3 тис. об’єктів, включно із захисними спорудами публічного доступу;
– 2031-2034 роки – будівництво додаткових 8 тис. споруд.
А днями у Кабміні ухвалили рішення стосовно продовження будівництва захисних споруд у закладах освіти.
Прем’єрміністр Денис Шмигальзазначив, що безпечність освітнього процесу – ключова умова для навчання дітей і важливий фактор для повернення українських родин з-за кордону. Саме тому розбудова надійної інфраструктури захисту у школах залишається одним із пріоритетів уряду.
Голова Уряду нагадав, що цьогоріч держава надала регіонам субвенцію обсягом 6,2 млрд грн на будівництво шкільних укриттів. За ці кошти заплановано реалізацію 144 проєктів у 100 громадах 22 областей.
Цьогоріч облаштовано 218 укриттів у навчальних закладах.
Тим часом за даними КМДА, в Києві, який чи не найбільше обстрілює ворог, налічується близько 4 тис. укриттів, але придатними до використання визнані лише 60%. До того ж багато з них – це далеко не найнадійніші споруди, оскільки це підвали житлових будинків.
Для того, щоб збільшити чисельність надійних захисних споруд, Департамент муніципальної безпеки КМДА закликає власників приватних підземних паркінгів та інших приміщень, що можуть використовуватися як укриття, направляти заявки на включення їх до фонду захисних споруд.
Згідно з Кодексом цивільного захисту України паркінги належать до споруд подвійного використання, як і підземні переходи та підземні заглиблені станції метрополітену. “У Києві зараз налічується 461 підземна стоянка. Більшість із них пройшла перевірку і нанесена на мапу укриттів для населення Києва. Як бачимо, паркінги є суттєвою частиною системи захисних споруд столиці, і в періоди ракетної небезпеки паркінгами користується велика кількість людей. В умовах масованих ворожих атак маємо використовувати всі споруди й приміщення, які можуть слугувати укриттями. Власнику або балансоутримувачу необхідно подати заявку до районної у місті Києві державної адміністрації. Потім фахівці перевіряють технічний стан приміщень, рівень безпеки й облаштування, після чого приймає рішення”, – пояснив директор Департаменту Роман Ткачук. За його словами, підземні стоянки є різної форми власності, зокрема й приватної. Щоб офіційно їх перетворити на укриття, необхідна згода власників. Якщо паркінг не належить до фонду захисних споруд, то власник не зобов’язаний пускати туди людей навіть під час атак.
Галина Гірак -
На Кіровоградщині школи перевіряють на наявність радіоактивного газу
У в школах Кіровоградської області проводять перевірку укриття на наявність радіоактивного газу радону. Це робиться з метою забезпечення безпеки дітей під час повітряних тривог і підготовки до нового навчального року. Головна державна санітарна лікарка області Надія Оперчук наголошує, що радон – це природний радіоактивний газ, який може бути шкідливим для здоров’я, особливо дітей, які можуть перебувати у підвалах. Всі шкільні укриття області планують перевірити до 2025 року на рівень радону та гама-випромінювання з метою забезпечення максимальної безпеки дітей.
-
На Рівненщині проведуть перевірки щодо укриттів, які були зачинені
У Рівненській області виникла ситуація, коли під час нічного обстрілу деякі сховища були зачинені, що викликало обурення серед місцевих жителів. Начальник Рівненської обласної військово-цивільної адміністрації Олександр Коваль доручив поліції та рятувальникам розслідувати цей випадок і встановити причини такої ситуації. Такі дії є неприпустимими згідно з українським законодавством, яке передбачає відповідальність за порушення правил утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту. Наголосили на особистій відповідальності керівників громад за такі випадки.
-
У Києві під час трьох масованих атак в метро укривалися понад 49 тис. людей
У протягом трьох останніх днів під час атак Росії на Київський метрополітен укрилися понад 49 тисяч людей. Станції метро працюють в режимі укриття цілодобово, і під час повітряної тривоги відкривають всі вестибюлі для швидкого доступу до безпечних місць. На станціях є розкладні стільці, лави, ковдри та матраци для людей. Радять брати з собою теплі речі, воду та необхідні речі для тривалого перебування в укритті, особливо вночі. Людям рекомендується повертати речі після закінчення тривоги, щоб інші могли скористатися ними.