Реальний Київ

Позначка: Ультраправі

  • Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві

    Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві

    Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.

    Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.

    Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.

    “Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.

    Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.

    Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.

    Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.

    У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.

    Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.

    Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.

  • Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”

    Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”

    Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.

    Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.

    Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.

    Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.

    “Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.

    У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.

    Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.

    Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.

    Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.

    Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.

    Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.

    Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.

  • У Португалії ультраправа партія зазнала поразки на місцевих виборах

    У Португалії ультраправа партія зазнала поразки на місцевих виборах

    У Португалії ультраправа партія Чега виявилася переможцем на місцевих виборах, де отримала лише три посади мерів зі 308. Це було несподівано, оскільки партія очікувала отримати близько 30 посад. Їх підтримка серед громадян скоротилася до 12%, що є значно менше, ніж на попередніх виборах. Лідер партії Андре Вентура визнав поразку і заявив, що їм потрібно більше представників на місцевому рівні для приходу до влади. Популярність партії Чега зросла після обрання її депутата у парламент, але їхні ідеї про “очищення” політичної системи та інші консервативні погляди не знайшли відгуку у більшості виборців. Партії PSD та PS здобули найбільше перемог на виборах мерів. У Лісабоні мер Карлуш Моедаш був переобраний після трагедії з фунікулером, що сталася шість тижнів тому. Це може вплинути на його майбутнє політичне кар’єру, оскільки його розглядають як потенційного прем’єр-міністра Португалії.

  • У Португалії ультраправа партія програла на місцевих виборах

    У Португалії ультраправа партія програла на місцевих виборах

    У Португалії на місцевих виборах ультраправа партія Чега зазнала поразки, отримавши лише три посади мерів з 308, хоча сподівалася на 30 посад. Партія отримала лише 12% голосів, що відчутно менше, ніж під час попередніх виборів. Лідер Чеги визнав поразку і заявив, що їм потрібно більше представників на місцевому рівні, щоб прийти до влади. Популярність Чеги зростала, але тепер вона зазнала втрати. Перемогу на виборах мерів отримала права Соціал-демократична партія, яка отримала 136 посад, покращивши свої позиції. Мер Лісабона Карлуш Моедаш був переобраний після трагедії з фунікулером, хоча це викликало обурення громадськості. Він набрав 42% голосів і вважається потенційним майбутнім прем’єр-міністром Португалії.