Позначка: Уряд

У Кенії спалахнули антиурядові протести, є загиблі

У Кенії 25 червня відбулися масштабні антиурядові протести, приурочені до річниці демонстрацій проти підвищення податків у 2024 році. Як повідомляє Reuters з посиланням на Amnesty Kenya, щонайменше 16 осіб загинули, більшість – від дій поліції.
За словами голови Amnesty Kenya Ірунгу Хоутона, дані підтвердили Всесвітня організація з моніторингу прав людини та Національна комісія Кенії з прав людини (KNCHR). Щонайменше п’ятеро осіб загинули від вогнепального поранення.
За даними телеканалу NTV, на вулиці Найробі, Момбаси, Китенгели, Кісії, Матуу та Ньєрі вийшли тисячі людей, щоби вшанувати пам’ять понад 60 загиблих торік під час протестів, які супроводжувалися штурмом парламенту.
У столиці Найробі поліція застосувала сльозогінний газ і водомети для розгону демонстрантів. KNCHR повідомила, що під час протестів по всій країні постраждали понад 400 осіб, серед них – учасники акцій, поліцейські та журналісти.
У KNCHR також заявили про надмірне застосування сили поліцією – зокрема, використання гумових куль, бойових набоїв і водометів, що спричинило численні травми. Поліція від коментарів відмовилася.
Незалежне агентство нагляду за діяльністю поліції (IPOA) повідомило про щонайменше 61 затриманого.
Національний госпіталь імені Кеніати у Найробі прийняв десятки поранених. За інформацією джерела Reuters, 107 осіб госпіталізували, більшість – з вогнепальними пораненням.

26.06.2025
Українські школи визнаватимуть результати навчання за кордоном

Кабінет Міністрів затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Про це повідомляє Міносвіти у середу, 25 червня.
На нормативному рівні врегульовано, як українські школи визнаватимуть результати навчання, отримані дітьми в іноземних загальноосвітніх закладах, а також у суботніх і недільних школах.
“Це критично важливо для дітей, які перебувають за кордоном, але хочуть отримати український документ про освіту або повернутися до навчання в Україні без втрати класу чи року”, – зазначили у повідомленні.
Що передбачає Порядок?
1. Уперше – офіційний реєстр українських освітніх осередків за кордоном
Такі заклади подають заявку на верифікацію через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Комісія МОН і МЗС розглядає заявку та проводить верифікацію освітніх осередків. Такі осередки мають викладати предмети українознавчого компонента та можуть використовувати диджитальну платформу для дистанційного навчання. Після затвердження комісією – результати навчання в осередках за кордоном офіційно визнаватимуть в Україні. 2. Результати навчання, здобуті в закладах освіти за кордоном, визнають без оцінювання. Якщо дитина навчалася в закладі освіти за кордоном і має документ з оцінками, українська школа автоматично визнає ці результати. Результати навчання перезараховують відповідно до шкали, затвердженої МОН.
3. Результати неформальної (позашкільної) освіти можуть бути визнані у двох форматах:
через оцінювання на загальних засадах;
за результатами перезарахування оцінок із предметів українознавчого компонента, якщо суб’єкт освітньої діяльності (центр, освітній осередок, громадська організація тощо) зареєстровано в АІКОМ.

Тобто, якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в суботній чи недільній школі за кордоном або іншому освітньому осередку, школа в Україні може зарахувати результати навчання, якщо їх оцінено за українською шкалою.
Подати заявку до реєстру освітніх осередків можна буде з осені 2025 року на сайті МОН. Алгоритм подання та критерії визнання будуть оприлюднені додатково.
Можливості для дітей за кордоном, які навчаються в освітніх осередках

Дитина може навчатися за місцем проживання (у країні перебування) та паралельно зберігати зв’язок з українською освітою – без ризику втратити клас або рік та без подвійного навантаження.
Результати навчання зараховують спрощено – після повернення до України не потрібно повторно проходити оцінювання з предметів, які дитина вивчала в школі за кордоном або в освітньому осередку.
Учень зможе отримати українське свідоцтво про освіту, потрібне для продовження навчання або вступу до українського ЗВО.
Батьки мають чітке розуміння освітніх можливостей за кордоном і можуть бути впевнені, що зусилля дітей не залишаться поза увагою української системи освіти.

25.06.2025

Уряд Німеччинисхвалив €8,3 млрд допомоги Україні

Уряд Німеччини затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік, в якому передбачено виділення 8,3 мільярда євро військової допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль заявив, що Німеччина підтримує Україну і інвестує у оборону, оскільки Росія продовжує використовувати загрозливі методи, такі як дрони, шпигунство, кібератаки та диверсії. Федеральний оборонний бюджет зросте до 624 мільярдів євро, що дозволить збільшити витрати на оборону до 2,4% ВВП вже цього року і до 3,5% до 2029 року. Планується створення 10 тисяч нових посад у Бундесвері та підвищення ефективності витрачання оборонних коштів. Проєкт бюджету повинен бути затверджений у Бундестазі.

На рахунках бригад залишається до 20 млрд на потреби фронту – Шмигаль

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на рахунках бойових бригад залишилося до 20 мільярдів гривень, які були виділені на закупівлю дронів, ремонти техніки та інші потреби фронту. Він закликав оперативно використовувати ці кошти. Також відзначив, що загальна потреба у зовнішньому фінансуванні цього року становить 39,3 мільярда доларів, з яких вже залучено понад 20 мільярдів доларів. Шмигаль також зазначив, що є домовленості про повне закриття фінансових потреб на цей рік та обговорення фінансування на наступні роки з партнерами.

Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету

Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.

Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.

Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.

Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ

В Іспанії назвали остаточні причини масштабного блекауту

Уряд Іспанії опублікував звіт щодо відключення електроенергії 28 квітня, у якому вказав на оператора електромережі Red Eléctrica та енергогенеруючі компанії як головних винуватців інциденту. Віцепрем’єр Сара Аагесен пояснила, що Red Eléctrica не розрахувала необхідну генерацію для контролю перенапруги, що призвело до відключення енергосистеми. Також вказано на неналежні дії енергогенеруючих компаній, які не поглинали напругу належним чином. За результатами розслідування, аварію спричинили різні фактори, включаючи хибну напругу, планування Red Eléctrica та несвоєчасні дії електровиробників. Наразі відставки чиновників не розглядаються, але звіт не є судовим вироком. Масштабний блекаут також зачепив Францію та Португалію, призводячи до серйозних проблем у різних сферах життя.

Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону

Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.

В США переглядають роль SpaceX через конфлікт Трампа та Маска

Американський уряд нині переглядає роль SpaceX у новій системі протиракетної оборони після недавньої суперечки між Ілоном Маском та президентом Дональдом Трампом. Про це повідомляє Reuters.
Білий дім раніше розглядав план співпраці SpaceX з Palantir Technologies Inc (NASDAQ:PLTR) та Anduril щодо ключових компонентів системи протиракетної оборони Золотий купол.
Переглянута концепція системи, призначеної для відстеження та запобігання потенційним ракетним атакам проти Сполучених Штатів, може зменшити участь SpaceX.
Один із розглянутих варіантів передбачає початкову відмову від супутникових можливостей SpaceX і натомість зосередження на розширенні існуючих наземних систем протиракетної оборони.
Високопосадовець Міністерства оборони додав, що Пентагон “не має оголошень щодо майбутніх контрактів, пов’язаних із проектом Золотий купол”.
Перегляд відбувається після публічної розбіжності між Маском та президентом Трампом, що сталася минулого тижня.

В США переглядають співпрацю зі SpaceX через конфлікт Трампа та Маска

Дональд Туск пережив вотум довіри: що це означає

У середу пропольський уряд отримав вотум довіри, що став важливою перемогою для прем’єр-міністра Дональда Туска. Він надіється, що цей результат додасть його уряду нового зміцнення після невдачі на президентських виборах. Тепер очікується, що влада зможе покращити співпрацю з новообраним президентом.