Реальний Київ

Позначка: Уряд

  • Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”

    Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”

    Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.

    Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.

    Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.

    Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.

    “Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.

    У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.

    Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.

    Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.

    Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.

    Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.

    Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.

    Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.

  • Захист критичної інфраструктури посилять – уряд

    Захист критичної інфраструктури посилять – уряд

    Під час позачергового засідання Кабмін ухвалив рішення, спрямовані на покращення захисту та відновлення критичних об’єктів. Було створено Координаційний центр інженерного захисту, який буде відповідати за призначення пріоритетів фінансування та координацію дій у цій сфері. Також ухвалено рішення про швидше виділення коштів на будівництво, ремонт та захист енергетичних об’єктів з державного бюджету. Додаткові кошти з резервного фонду будуть спрямовані на захист та відновлення критичної інфраструктури у прифронтових областях та Укрзалізниці. Ці кроки мають забезпечити стійкість країни та покращити кризове реагування на наслідки обстрілів навіть під час війни.

  • Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ

    Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ

    Китай протягом багатьох років займався шпигунством проти Великої Британії, отримуючи доступ до урядових систем і отримуючи конфіденційні матеріали. Хакери з Китаю спробували проникнути в системи з найвищим рівнем секретності, але таку інформацію вдалося захистити. Центр обробки даних у Лондоні, де зберігалася урядова інформація, піддали впливу, але вдалося уникнути серйозних наслідків. Ця ситуація стала предметом обговорення через тиск на прем’єр-міністра Кіра Стармера в контексті відносин з Китаєм. Експерти вважають, що спроби Китаю зламати британські урядові мережі є серйозною загрозою для Великої Британії. Колишні посадовці підтверджують великі обсяги скомпрометованої інформації з найвищим ступенем захисту. Також було зазначено визнання провини колишнього депутата у прийнятті хабарів в обмін на співпрацю в інтересах Росії. У Києві були затримані китайські шпигуни.

  • Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки

    Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки

    За словами глави Міністерства фінансів США Скотта Бессента, тривале закриття уряду у Сполучених Штатах ускладнює позитивну динаміку економіки через щоденні збитки у розмірі близько 15 мільярдів доларів. Хоча інвестиції в американську економіку продовжують зростати, шатдаун стає стримуючим фактором для розвитку цієї тенденції. Попри ініціативи президента Трампа, такі як податкові реформи та мита, які підтримали економічне зростання, відсутність роботи федерального уряду ускладнює ситуацію. Причиною політичного паралічу стали непорозуміння щодо бюджету, адміністрація Трампа готова до скорочень програм і звільнень федеральних службовців у разі продовження кризи урядового фінансування.

  • Шатдаун: міністр фінансів США заявив про економічні наслідки

    Шатдаун: міністр фінансів США заявив про економічні наслідки

    Глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент висловив занепокоєння через те, що закриття уряду у США триває вже два тижні і веде до значних втрат у економіці країни. Він заявив, що щодня ця ситуація коштує економіці близько 15 мільярдів доларів через зниження рівня виробництва. Хоча інвестиції в американську економіку продовжують зростати, шатдаун ускладнює цю позитивну динаміку. Він також наголосив на тому, що програми президента Трампа, які сприяли економічному зростанню, тепер стикаються з перешкодами через відсутність роботи федерального уряду. Причиною політичного паралічу стали непорозуміння щодо бюджету, адже президент Трамп готовий скоротити програми, підтримувані демократами, якщо криза урядового фінансування продовжиться.

  • Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

    Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

    Уряд Латвії прийняв рішення про зміни у законі про підтримку цивільного населення України, які передбачають скорочення допомоги, зокрема, в одноразовій підтримці для нових працівників та самозайнятих осіб. Ці зміни мають на меті оптимізувати видатки та переглянути перелік послуг для українців. Українці, які працевлаштовані в Латвії, отримують підтримку у розвитку на ринку праці, і кількість їх збільшується з кожним роком. Уряд Латвії також виділяє кошти для підтримки України через ініціативи НАТО та США. Крім того, українці зберігають доступ до деяких послуг та пільг, проте деякі видатки, наприклад, на реєстрацію тварин, більше не будуть покриватися. Нововведення щодо закону про підтримку українців мають бути затверджені парламентом.

  • Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції

    Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції

    Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що якщо уряду Себастьяна Лекорню висловлять недовіру, то він не назначатиме нового прем’єр-міністра, а розпустить парламент. Це було оголошено речницею французького уряду Мод Брежон. Є дві пропозиції про висловлення недовіри уряду Лекорню від ультраправих та ультралівих партій, але соціалісти можуть мати вирішальний вплив. Прем’єр-міністр Лекорню пообіцяв призупинити пенсійну реформу до 2027 року та ввести спеціальний податок для найбагатших. Ці кроки він запропонував для подолання політичної кризи у Франції.

  • У Франції оголосили новий склад уряду

    У Франції оголосили новий склад уряду

    Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
    Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
    Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
    Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
    Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
    На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
    Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном.

  • У Чехії домовились про коаліційний уряд

    У Чехії домовились про коаліційний уряд

    У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
    Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
    Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
    SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
    АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
    SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
    Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
    Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
    Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада.

  • Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду

    Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду

    Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.

    Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.

    Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.

    “Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.

    Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.

    Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.

    “І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.

    Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.

    Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.