У п’ятницю правляча коаліція Японії, яка майже безперервно керувала країною протягом 25 років, розпалась після виходу партії Комейто з альянсу, повідомляє AFP.
Така ситуація поставила під загрозу затвердження кандидатури 64-річної Санае Такаїчі, як першої жінки на посаді прем’єр-міністра країни.
Такаїчі стала головою Ліберально-демократичної партії (ЛДП) менше тижня тому, і очікувалося, що парламент призначить її прем’єром цього місяця. Однак рішення Комейто розірвати союз викликало нову політичну кризу.
Лідер Комейто Тецуо Сайто пояснив розрив коаліції нездатністю ЛДП реагувати на дволітній скандал із політичним фінансуванням. Водночас партія пообіцяла підтримувати бюджетні плани та інші законопроєкти, але не голосуватиме за Такаїчі на парламентських слуханнях у другій половині жовтня.
Такаїчі назвала розпад коаліції “надзвичайно прикрим” і заявила, що вихід партії з альянсу був “одностороннім”. Частково конфлікт зумовлений консервативною політикою Такаїчі, зокрема її візитами до храму Ясукуні, де вшановують загиблих японських військових, включно з воєнними злочинцями, що викликає занепокоєння Китаю, Південної Кореї та США.
ЛДП втрачає підтримку на тлі зростання популярності менших партій, зокрема антиімміграційної Сансеїто. Якщо Такаїчі стане прем’єром, їй доведеться вирішувати складні внутрішні та зовнішні проблеми – старіння населення, геополітичні виклики, нестабільну економіку та питання імміграції. Одним із перших офіційних обов’язків на посаді стане прийом президента США Дональда Трампа, який планує візит до Японії наприкінці жовтня.
Позначка: Уряд
-
В Японії розпалась правляча коаліція
-
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
Ле Пен заявила, що блокуватиме усі спроби призначити прем’єра
Лідерка ультраправої французької партії Національне об’єднання Марін Ле Пен заявила, що її політична сила буде постійно блокувати роботу призначених голів уряду, поки президент Емманюель Макрон не погодиться провести ще одні дострокові вибори. Про це у середу, 8 жовтня, повідомляє Politico.
Зазначається, що Ле Пен висловила впевненість, що ультраправим вдаться збільшити кількість мандатів у потенційному новому скликанні. Натомість усі інші партії “налякані до смерті” перспективою виборів, бо розуміють, що втратять портфелі.
Згідно з опитуваннями, Національне об’єднання справді є лідером електоральних симпатій. Але складна система виборів з двома турами не дає можливості надійно спрогнозувати, чи справді Ле Пен здатна сформувати більшість. -
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
У Франції знову пішов у відставку прем’єр-міністр. Себастьєн Лекорню обіймав посаду менше місяця, не встиг провести жодного засідання уряду і подав у відставку. Країна так і не змогла подолати затяжну політичну кризу.
Кінця кризи не видно
Влітку 2024 року, після перемоги ультраправого Національного об’єднання, Еммануель Макрон вирішив розпустити Національні збори і оголосити нові вибори. Відтоді у Франції триває політична криза, кінця якій так і не видно.
У липні 2024 року подав у відставку з посади прем’єр-міністра ставленик Макрона Габріель Атталь (фактично він керував урядом до вересня).
Його змінив на початку вересня 2024 року представник правої партії Республіканці Мішель Барньє. Рівно через два місяці Барньє пішов у відставку, отримавши від Національних зборів вотум недовіри.
Після Барньє прийшов Франсуа Байру, найбільш компромісний кандидат для всіх сторін. Він протримався до вересня цього року: Байру не зміг проштовхнути проєкт бюджету і сам ініціював вотум недовіри своєму уряду в парламенті.
Коли з усіх можливих кандидатур Макрон обрав Себастьяна Лекорню, реакція на його рішення була досить байдужею. Політики і журналісти говорили, що цього разу президент вирішив сам очолити уряд: Лекорню вважається одним із найвідданіших соратників Макрона, у всьому наступним його волі.
Лекорню встановив одразу кілька антирекордів. На посаді прем’єр-міністра він провів 27 днів (до цього найкоротшим головою уряду був Мішель Барньє з 99 днями). При цьому Лекорню рекордно довго формував свій кабінет — 26 днів (той же Барньє займався цим 17 днів). Міністри навіть не встигли розпакувати свої речі.
Що далі?
З кожною новою відставкою все складніше знайти відповідь на це питання. Уже у вівторок, 7 жовтня, наближається термін подання проєкту бюджету. Цього, очевидно, не станеться: немає уряду — немає бюджету.
Ще одне важливе питання — чим у цей час буде займатися Національні збори. У вівторок до депутатів мав звернутися Лекорню, але уряду більше немає, і парламентаріям нема що обговорювати.
Якісь заяви зі стін Національних зборів послідують, але без виконавчої влади законодавцям особливо нема чим займатися. Очевидно, що ситуація буде лише погіршуватися: з кожною відставкою опозиція стає радикальнішою, компромісу з питання бюджету так і немає, Макрона закликають піти у відставку або оголосити дострокові вибори.
Бюро Національної асамблеї у середу відхилило ініціативу про імпічмент президента Макрона, яку внесли ультралеві з Непокірної Франції за підтримки всього 104 депутатів лівих партій.
На етапі розгляду в бюро проти винесення питання на розгляд проголосували 10, тоді як за — лише 5, і 5 утрималися, зокрема представники від правопопулістів Національного об’єднання.
Рейтинг довіри до Макрона впав на тлі політичної нестабільності, викликаної зміною прем’єр-міністрів. За опитуванням, лише 14% французів довіряють здатності Макрона ефективно вирішувати проблеми, що стоять перед Францією — на 3 процентних пункти менше, ніж місяць тому.
В цілому рейтинг довіри до президента Франції обвалився на 7 пунктів за два місяці і на 13 — з березня 2025 року.
З рейтингом довіри в 14% Емманюель Макрон побив свій рекорд непопулярності і зрівнявся з рекордом свого попередника Франсуа Олланда, якого колишній соціалістичний глава держави досяг у листопаді 2016 року. -
Услід за премʼєром: міністр оборони Франції подав у відставку
Міністр оборони Франції Брюно Ле Мер вирішив після одного дня на посаді звільнитися, передавши свої обов’язки прем’єру країни. Він пояснив своє рішення важливістю служіння Франції та громадянам у складний геополітичний час. Ле Мер наголосив, що його відставка викликала різкі реакції, але важливо, щоб державні інституції працювали стабільно. Президент Макрон прийняв його відставку. Ситуація загострилася після відставки прем’єра Лекорню, що призвело до падіння французьких ринків. Інвестори вважають, що країні потрібні нові вибори для виходу з політичної кризи.
-
Прем’єр Франції несподівано подав у відставку
Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню у понеділок подав у відставку лише через 27 днів після того, як став главою уряду. Президент прийняв його відставку. Лекорню намагався об’єднати суспільство та знайти компроміс з опозицією, але вирішив покинути посаду. Він планує зробити публічну заяву щодо цієї ситуації.
-
У Франції сфомовано новий уряд
Новий прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню представив президенту Еммануелю Макрону список свого нового уряду, в якому 12 міністрів залишили свої посади з попереднього складу. Серед них Елізабет Борн на посаді міністра освіти, Брюно Рітайо – міністр внутрішніх справ, Жеральд Дарманен – міністр юстиції, Рашида Даті – міністр культури. Також до нового уряду увійшли нові обличчя, зокрема Брюно Ле Мер став міністром збройних сил і ветеранів, Ролан Лескюр – міністр економіки та фінансів. Уряд Лекорню складатиметься з 25 міністрів, остаточний список буде оприлюднено на початку наступного тижня. Президент Макрон збере новий уряд на засідання Ради міністрів, а сам Лекорню зробить програмну промову перед депутатами Національної асамблеї для оголошення політичних планів кабінету та пошуку компромісів з опозицією. Одним із перших завдань нового уряду буде ухвалення бюджету країни до кінця року.
-
Шатдаун: компромісу в уряді США знову не знайдено
Сенат США не зміг узгодити угоду для закінчення урядового паралічу, тому шатдаун триватиме принаймні до наступного тижня. Представники обох партій проводили переговори, але не досягли компромісу. Демократи пропонували тимчасове поновлення фінансування до 31 жовтня, щоб продовжити тиск на республіканців у справі субсидій на медичну допомогу. Республіканці відхилили цю пропозицію, але готові до переговорів за умови припинення шатдауну. Переговори завершилися без прогресу, показуючи глибокі політичні розбіжності. Урядовий шатдаун почався 1 жовтня, і адміністрація Трампа планує звільнити держслужбовців у структурах, які не відповідають принципам MAGA.
-
Кабмін вирішив “сховати” виробників зброї
Уряд України прийняв рішення приховати інформацію про українських виробників зброї з публічних реєстрів на час дії воєнного стану. Це означає, що дані про місцезнаходження та виробничі потужності підприємств оборонно-промислового комплексу не будуть доступні через публічні агрегатори. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що це рішення спрямоване на підвищення безпеки оборонної індустрії та підтримку української армії.
-
Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ
Уряд України прийняв рішення про створення можливості оплати послуг з надання юридичної допомоги українцям, які переслідуються кримінально за участь у заходах оборони України на території інших країн. Також збільшено матеріальну допомогу для громадян, які постраждали за кордоном, і створено правові підстави для оплати таких послуг, як проїзд в Україну захисникам, що повертаються після лікування за кордоном, а також надання правової допомоги українцям, які переслідуються за участь у військових операціях.