З 15 жовтня до 15 грудня 2025 року на пункті пропуску Краківець-Корчова на кордоні з Польщею може бути сповільнений рух вантажного транспорту. Це пов’язано з тим, що на польській стороні проводитимуть профілактичне обслуговування вагових комплексів та встановлюватимуть нові системи радіаційного контролю. Про це повідомила Державна митна служба.
Позначка: Вантажоперевезення
-
На кордоні з Польщею можливі проблеми з рухом вантажівок
5 жовтня на польській митниці трапився технічний збій у роботі електронної системи оформлення, що може призвести до ускладнень у русі вантажного транспорту через українсько-польський кордон. Польська сторона повідомила, що система на в’їзд в Україну працює в аварійному режимі, а на виїзд з України приймають лише порожні транспортні засоби. Раніше вже було почато тестування нової біометричної системи контролю на кордоні з Україною, яка передбачає відбір відбитків пальців та зчитування облич. Також стало відомо, скільки українців у віці від 18 до 22 років виїхало до Польщі.
-
Українські порти встановили новий рекорд контейнерообігу
За вісім місяців 2025 року порти України обробили 134 191 TEU, що є найвищим показником з початку війни. У порівнянні з попереднім роком, це на 3,3% більше. За цей період експорт становив 66 892 TEU, імпорт – 63 042 TEU, транзит – 4 257 TEU. Голова Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко вказав, що більше 60% вантажів з доданою вартістю продовжують йти через Прибалтику. Щоб повернути портам довоєнний рівень перевалки, потрібні додаткові зусилля, а мета – досягнути 200 000 TEU. Але ще треба багато працювати, бо у 2021 році було оброблено лише 1 048 691 TEU. Асоціація наголошує на необхідності оптимізувати митні процедури для транзиту й імпорту, а також прискорити обробку вантажів.
-
Україна та ЄС продовжили “транспортний безвіз”
Україна та Європейська комісія уклали угоду про продовження “транспортного безвізу” ще на 15 місяців до березня 2027 року. Це означає, що українські та європейські перевізники можуть здійснювати вантажні перевезення без спеціальних дозволів. Протягом часу дії угоди обсяг торгівлі між Україною та ЄС зросла на 55%, що має позитивний вплив на економіку обох сторін. Угода також передбачає приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів, включаючи впровадження смарт-тахографів, навчання менеджерів та встановлення вимог до ділової репутації перевізників.
-
ЗМІ оцінили наслідки закриття кордону Польщі з Білоруссю
Закриття кордону між Польщею та Білоруссю призвело до зупинки торговельного маршруту між Китаєм і ЄС, який щорічно становить 25 млрд євро. Польща закрила кордон через навчання російських і білоруських військ біля західного кордону та вторгнення російських дронів. Польський уряд стверджує, що це рішення прийнято з метою забезпечення безпеки громадян. Зупинка торговельного маршруту впливає на перевезення 90% залізничних вантажів між Китаєм і ЄС. Польські компанії можуть зазнати збитків, а білоруські водії, які працюють у Польщі, застрягли без можливості повернутися на роботу. Є спроби створити нові ланцюги поставок через Литву або Латвію. Польсько-китайські переговори не принесли просування у відкритті кордону. Китай висловив сподівання на збереження безпеки та стабільності в торговельних зв’язках. Ця ситуація має важливий політичний аспект, але обсяги торгівлі через Польщу є недостатніми, щоб вплинути на позицію Китаю у відносинах з Росією та Білоруссю.
-
Закриття кордону Польщі з Білоруссю перекрило перевезення між КНР і ЄС – ЗМІ
Польща закрила кордон з Білоруссю через навчання російських і білоруських військ та інцидент з російськими дронами. Це призвело до зупинки торговельного маршруту між Китаєм і ЄС, який щороку перевозить товари на суму 25 млрд євро. Закриття кордону вплинуло на торгівлю, яка відбувається через цей маршрут, який є важливим для онлайн-торгівлі. Польща заявляє, що це заходи безпеки, але компанії та громадяни потерпають від цього рішення. Китай сподівається на швидке відкриття кордону для продовження торгівлі.
-
Україна обмежила ввезення товарів із Угорщини через спалах блутангу
Україна вирішила обмежити ввезення продуктів тваринництва з Угорщини через реєстрацію випадків блутангу. Ця інформація була надана Східним міжрегіональним Головним управлінням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Європейський Союз та Всесвітня організація охорони здоров’я тварин заборонили ввезення з Угорщини тварин та генетичного матеріалу, які можуть заразитися блутангом. Крім того, Україна також ввела заборону на імпорт сприйнятливих до цього вірусу тварин та генетичного матеріалу з Бельгії та Марокко через виявлення випадків хвороби. Блутангом заразжаються різні жуйні тварини, такі як вівці, кози, олені, буйволи тощо, і симптоми хвороби можуть включати лихоманку, слинотечу, набряк губ, ураження ротової порожнини та інші ознаки.
-
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими. -
Вантажні перевезення залізниці РФ знизились до мінімуму – ЦПД
Вантажні перевезення компанії Російські залізниці знижуються. Це стосується одразу кількох стратегічних секторів – від нафти й металів до зерна, передає Центр протидії дезінформації.
Зазначається, що у серпні 2025 року обсяг перевезень мережею РЖД склав 92,2 млн тонн. Це на 5,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом за перші вісім місяців відправили 738,8 млн тонн, що на 7,1% нижче від результатів 2024-го.
Суттєво скоротилися перевезення будівельних вантажів – на 15%, чорних металів – на 17,3% та кам’яного вугілля – на 3,6%. Відвантаження нафти зменшилося на 4,9% через ремонти на НПЗ. Найбільш болючішим стало падіння зернових – на 30,7%, що пояснюється низьким урожаєм та експортними обмеженнями.
Як зазначили в ЦПД, таке зниження свідчить про спад у ключових секторах економіки РФ – від будівництва до металургії та агропромисловості. Показники транспортної галузі демонструють загальне уповільнення виробництва й скорочення внутрішнього попиту, що підсилює ефект стагнації. -
Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень.