Позначка: Вчені

  • Нова експериментальна камера вміє фокусуватися на всьому одночасно

    Нова експериментальна камера вміє фокусуватися на всьому одночасно

    Дослідники з Університету Карнегі-Меллона(Пенсильванія, США) представили експериментальну камеру, здатну одночасно фокусуватися на всіх елементах сцени незалежно від відстані до них, повідомляє The Verge. Якщо традиційні об’єктиви можуть чітко передавати лише одну фокальну площину за раз, розмиваючи передній або задній план, то нова розробка потенційно змінює сам принцип роботи камер.
    В основі технології лежить так звана система “просторово-змінного автофокусу”. Вона поєднує кілька підходів і фактично дозволяє камері самій вирішувати, які частини зображення мають бути різкими. За словами доцента університету Меттью О’Тула, це виглядає так, ніби кожен піксель отримує власну мікролінзу з можливістю індивідуального налаштування фокусу. Фото: Carnegie Mellon University Порівняння фото та методів роботи стандартної камери та нової експериментальної Ключовим елементом стала “обчислювальна лінза”, яка об’єднує лінзу Ломана – пару вигнутих кубічних лінз, що зміщуються відносно одна одної для зміни фокусу, – та фазовий просторовий модулятор світла. Останній керує тим, як саме світло заломлюється на рівні окремих пікселів, що дає змогу фокусуватися на кількох глибинах одночасно. Система також використовує два методи автофокусування: контрастний, який оптимізує різкість у різних зонах кадру, та фазовий, що визначає напрямок корекції фокусу.
    За словами професора Ашвіна Санкаранараянана з університету, така камера може принципово змінити уявлення про те, як оптичні системи “бачать” світ. Водночас розробка поки що залишається суто експериментальною і не використовується в жодній серійній камері. Чи з’явиться вона на споживчому ринку – питання відкрите.
    Втім, дослідники вважають, що потенціал технології виходить далеко за межі фотографії. Її можна застосувати для підвищення ефективності мікроскопів, створення більш реалістичного сприйняття глибини у VR-пристроях, а також для систем автономного керування, які потребують максимально чіткого бачення навколишнього середовища.

  • В Росії поскаржилися на труднощі у створенні “еліксиру молодості”

    В Росії поскаржилися на труднощі у створенні “еліксиру молодості”

    У Росії на даний момент немає можливості створити універсальний засіб, який продовжуватиме молодість. Про це заявив глава російського МОЗ Михайло Мурашко, передають росЗМІ.
    “Створити універсальну пігулку від старості поки що буде досить складно. Вона має насамперед, напевно, включати питання регулювання імунної системи. І цей напрямок довголіття сьогодні активно фінансується в нашій країні і за кордоном, оскільки збільшення тривалості життя і, головне, здорового життя є таким, загалом, принциповим для людства”, – зазначив Мурашко.
    За його словами, російські фахівці “просунулися у продовженні тривалості життя”. Втім, подробиці російський міністр не озвучив, додавши лише, що на можливість тривалого життя впливає низка факторів, включаючи аутоімунні захворювання, цукровий діабет та інші хвороби.
    Наприкінці листопада глава Сбербанку Герман Греф заявляв, що люди “приблизно до 2032 року” зможуть отримати шанс набути можливості вічного життя.
    Такий прогноз Греф озвучив, переказуючи думку американського футуролога Реймонда Курцвейла про умовний “еліксир безсмертя”. Своєю чергою, Путін підтримав тему, підняту Грефом, заявивши, що середня тривалість життя в Росії може бути доведена до 150 років.

    Зауважимо, у вересні на військовому параді в Пекіні Путін обговорював із Сі Цзіньпіном можливість “потенційного безсмертя” за допомогою сучасних технологій та пересадки органів. Лідер КНР тоді заявив, що в минулому люди рідко доживали до 70 років, а нині у цьому віці, мовляв, “ти ще дитина”. Путін відповів, що розвиток біотехнологій і трансплантації може наблизити людину до безсмертя. Сі додав, що шанс дожити до 150 років “уже є в цьому столітті”.

    Після повернення з Китаю Путін відвідав лабораторний комплекс Сіріус, де йому продемонстрували “молодильну полуницю”.

    У 2023 році The Times писала, що один із високопосадовців РФ доручив пришвидшити дослідження у галузі боротьби зі старінням. За даними видання, російське МОЗ вимагало від наукових установ звіти про роботу над методами протидії клітинному старінню, когнітивним розладам, остеопорозу та зміцненню імунітету.

    Цю галузь курирує 77-річний глава Курчатовського інституту Михайло Ковальчук, який також очолює державну програму генетичних досліджень. До програми залучена і старша донька Путіна Марія Воронцова.
    Дожити до 150. Розмова Путіна і Сі

  • Людина може мати до 33 відчуттів, а не п’ять – дослідження

    Людина може мати до 33 відчуттів, а не п’ять – дослідження

    Наукові дослідження свідчать про те, що люди можуть володіти не лише п’ятьма, а від 22 до 33 різними відчуттями. В повсякденному житті ми зазвичай покладаємося на зір і слух, але насправді наші відчуття працюють одночасно. Дотик, запахи, положення тіла, відчуття рівноваги та навіть зміни серцебиття утворюють єдиний досвід. Вчені підкреслюють, що ми сприймаємо світ комплексно, через всі наші відчуття. Наприклад, запах може вплинути на сприйняття текстури, а аромат – на відчуття густоти. Смак насправді поєднує нюх, дотик та смакові рецептори. Кількість відчуттів може досягати трьох десятків, включаючи пропріоцепцію та інтероцепцію. Навіть класичний дотик складається з кількох відчуттів, таких як біль, температура, свербіж та тиск. Середовище також може впливати на сприйняття, наприклад, шум у літаку може змінювати смакові відчуття. Вивчення відчуттів стало окремим напрямом науки, де вчені експериментують з тим, як звук, зір і дотик впливають на сприйняття тіла та навколишнього середовища.

  • Кішки частіше “розмовляють” із чоловіками, ніж із жінками – вчені

    Кішки частіше “розмовляють” із чоловіками, ніж із жінками – вчені

    Учені виявили, що домашні кішки під час привітання частіше й голосніше нявкають до чоловіків, ніж до жінок. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в науковому журналі Ethology, повідомляє Live Science.

    За тисячі років одомашнення кішки навчилися використовувати вокалізацію як інструмент спілкування з людьми. Дослідники припускають, що нявкання може бути способом привернути увагу господаря або вплинути на його поведінку.

    Науковці наголошують, що кішки володіють значно вищими соціальними та когнітивними здібностями, ніж вважалося раніше. Хоча їх часто сприймають як одинаків, насправді ці тварини активно формують соціальні зв’язки з людьми та прагнуть не лише їжі, а й контакту.

    Для експерименту вчені залучили 40 власників кішок, яких попросили зафіксувати перші 100 секунд взаємодії зі своїм улюбленцем після повернення додому. Учасники мали поводитися звично, щоб зафіксувати типову поведінку тварин.

    Після аналізу відеозаписів дослідники дійшли висновку, що кішки значно частіше “розмовляли” саме з чоловіками. Під час аналізу враховували стать тварини, її породу та кількість котів у домі, однак єдиним фактором, який суттєво впливав на нявкання, виявилася стать людини.

    Автори дослідження припускають, що жінки зазвичай більше спілкуються з кішками вербально та краще розуміють сигнали своїх улюбленців. Чоловікам же, ймовірно, потрібно більше вокальних “підказок”, перш ніж вони відреагують і приділять увагу тварині.

    Водночас вчені зазначають, що це нявкання не відповідало жодному конкретному емоційному стану чи потребі, а отже не було пов’язане безпосередньо з голодом чи стресом.

    Науковці визнають, що дослідження має низку обмежень, зокрема невелику вибірку учасників. Також не враховувалися такі фактори, як рівень голоду кішок, присутність інших людей у домі чи тривалість самотності тварин. Тому результати не можна вважати універсальними для всіх кішок.

    Нагадаємо, у Нірзінгені жінка випадково надіслала посилку з власною кішкою всередині. Тварину врятували завдяки уважності співробітниці пекарні та оперативній роботі поліції.

    Українка розповіла, як заробляє її кіт

  • Над Антарктикою зафіксували найкоротшу озонову діру за шість років

    Над Антарктикою зафіксували найкоротшу озонову діру за шість років

    Науковці української антарктичної станції Академік Вернадський у співпраці зі службою моніторингу атмосфери Copernicus (CAMS) та агентством NASA зафіксували найкоротшу за тривалістю озонову діру з 2019 року. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
    За даними дослідників, цього року озонова діра над Антарктикою закрилася раніше очікуваного – процес її “затягування” завершився 1 грудня. Це найраніша дата закриття за останні шість років.
    Полярники нагадують, що саме на цій станції, яка раніше мала британську назву Фарадей, уперше було відкрито явище озонової діри – різкого зниження концентрації озону в стратосфері нижче 220 одиниць Добсона.
    У 2025 році українські науковці зафіксували перші зниження озону нижче критичного рівня 3 серпня, а стабільне повернення до норми – з 17 листопада. Протягом цього періоду знижені показники спостерігалися у 81% днів, а мінімальне значення становило 160 одиниць Добсона, що вище, ніж у попередні роки.
    Отримані дані узгоджуються зі спостереженнями CAMS і NASA Ozone Watch, які також зафіксували відносно невелику площу озонової діри другий рік поспіль. Учені зазначають, що це може свідчити про поступове відновлення озонового шару, пов’язане з глобальною забороною озоноруйнівних речовин, запровадженою ще у 1987 році.
    У НАНЦ наголошують: попри вплив природних чинників -сонячної активності, вулканів і океанів – цьогорічні результати дають підстави для обережного оптимізму щодо майбутнього озонового шару Землі.

  • Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені

    Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені

    Стрімке зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті створило безпрецедентну загрозу для всієї космічної інфраструктури. Як повідомляє Universe Today, до такого висновку дійшли вчені в новому дослідженні, яке показує: один потужний сонячний спалах може запустити ланцюг подій, здатний на десятиліття зробити орбіту непридатною для використання.
    Ключовим фактором ризику стала надзвичайна щільність супутників, значна частина яких належить мережі Starlink компанії SpaceX. Під час підвищеної сонячної активності у 2024 році система вже двічі втрачала контроль над частиною угруповання. Відтоді ситуація лише загострилася. За оцінками дослідників, добова втрата керування супутниками несе близько 30% імовірності катастрофічного зіткнення.
    Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з “картковим будинком”. Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв’язку, навігації та контролю.
    Сонячні спалахи впливають на супутники одразу двома шляхами. По-перше, вони нагрівають верхні шари атмосфери Землі, збільшуючи аеродинамічний опір і спричиняючи хаотичні зміни орбіт. Це змушує апарати частіше маневрувати й швидше витрачати запас пального. У травні 2024 року такі маневри виконувала понад половина всіх супутників на низькій орбіті. По-друге, сильні геомагнітні бурі можуть виводити з ладу системи зв’язку та навігації, роблячи керовані маневри фізично неможливими.
    У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику – CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера – каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
    Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії – знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих.

  • Стародавній човен Данії розкрив таємниці морських походів

    Стародавній човен Данії розкрив таємниці морських походів

    Науковці встановили походження найдавнішого відомого дощаного човна Данії, знайденого у болоті Хйортспрінг, завдяки унікальному відбитку пальця, залишеному в смолі близько 2 400 років тому. Дослідження провели фахівці Лундського та Гетеборзького університетів у співпраці з Національним музеєм Данії.
    Човен датують доримською залізною добою (IV–III століття до н.е.). На ньому до острова Альс прибули близько 80 озброєних воїнів. Під час ремонту суден один із членів екіпажу залишив відбиток пальця в м’якій смолі між дошками. Планований морський напад завершився поразкою: місцеві жителі перемогли, а один із човнів затопили як жертву для богів.
    Завдяки безкисневому середовищу болота судно збереглося у відмінному стані. Його рештки були знайдені наприкінці ХІХ століття, а з 1921 року експонуються у Національному музеї Данії.
    Сучасні аналізи смоли показали, що її склад включав тваринний жир і соснову смолу. Це здивувало науковців, оскільки в IV столітті до н.е. соснові ліси в Ютландії та північній Німеччині були майже вирубані. Ймовірно, човен побудували в регіоні з доступом до великих соснових лісів, а потім подолали сотні кілометрів відкритим морем задовго до епохи вікінгів.
    Радіовуглецеве датування мотузок із липового лика підтвердило давність човна – між 381 та 161 роками до н.е. Найбільшу сенсацію вчені відзначають у частково збереженому відбитку пальця: за допомогою рентгенівської томографії створили його 3D-модель. Відбиток, ймовірно, належав одному з моряків або воїнів, проте визначити стать або інші біологічні характеристики поки неможливо.
    У майбутньому дослідники планують спробувати виділити давню ДНК зі смоли. Це допоможе дізнатися більше про походження людей, які здійснювали морські походи, та підтвердити, що далекі рейди були характерні для Скандинавії задовго до появи вікінгів.

  • Вчені РФ взялися за реалізацію ідеї Путіна продовжити життя “до 150 років”

    Вчені РФ взялися за реалізацію ідеї Путіна продовжити життя “до 150 років”

    Російські вчені почали шукати способи уповільнити старіння. Про це пише російське провладне інформагентство РБК, посилаючись на заяви представників трьох місцевих наукових центрів.
    Російський національний дослідний медичний університет (РНДМУ) ім. Н.І. Пирогова вивчає процеси старіння мозку та погіршення його когнітивних функцій.
    Також вчені займаються питанням зниження маси та сили м’язів через вік. В інституті вже розробили спеціальні молекули, які “знищують клітини старіння”, тобто клітини, які припинили ділитися в організмі. Таким чином молекули “уповільнюють старіння”, стверджують російські вчені.
    У Російському науковому центрі хірургії ім. академіка Петровського розробляють “годинник біологічного віку”. У центрі також шукають та тестують геропротектори – речовини, які впливають на самі механізми старіння.
    В межах одного з експериментів домашнім кішкам разом із їжею давали екстракти зеленого чаю, виноградних кісточок, куркуміну та грейпфруту. У результаті тварин знизився рівень креатиніну в крові на 15%, зменшилися маркери запалення і активність генів клітинного старіння, а також активувалися білки довголіття, запевнили в центрі.
    У НДІ Фізико-хімічної біології ім. О.М. Білозерського МДУ займаються вивченням механізму аутофагії — самоочищення та відновлення клітин. З віком цей процес “згасає”, що є однією із причин клітинного старіння.
    В інституті заявили, що є кілька активних молекул, які продовжують життя хробаків нематод на 30%. Нині там досліджують їхню ефективність на мишах, а наступного року планують доклінічні дослідження на щурах та морських свинках.
    Раніше російський диктатор Володимир Путін заявив, що середню тривалість життя у Росії “можна довести до 150 років”.

  • Косатки й дельфіни виявилися мисливським тандемом

    Косатки й дельфіни виявилися мисливським тандемом

    Міжнародна команда науковців вперше задокументувала випадки спільного полювання косаток і дельфінів на лосося біля узбережжя Британської Колумбії в Канаді. Про це повідомляє The Guardian.
    Дослідження показує, що взаємодія між північними косатками та тихоокеанськими білобокими дельфінами не є випадковою. Використавши відео з дронів, акустичні дані та підводні зйомки, вчені встановили: ці два види працюють як злагоджена команда під час полювання.
    “Косатки -надзвичайно вправні й ефективні мисливці на лосося”, -зазначила Сара Форчун, науковиця з Університету Далгаузі та провідна авторка дослідження.
    Раніше дельфінів часто бачили поруч із косатками, але тепер стало зрозуміло, що вони виконують роль “розвідників”. Дельфіни переслідують рибу, що може сягати до 90 см у довжину, тоді як косатки слідують за ними та здійснюють сам напад.
    Оскільки дельфіни не здатні самостійно впоратися з великим лососем, вони харчуються залишками, які косатки викидають на поверхню після поділу здобичі між собою.

  • Ожиріння суттєво пришвидшує розвиток хвороби Альцгеймера – дослідження

    Ожиріння суттєво пришвидшує розвиток хвороби Альцгеймера – дослідження

    Вчені вперше дослідили, як ожиріння впливає на показники хвороби Альцгеймера у крові і виявили, що ці зміни швидше прогресують у людей з надмірною вагою. Під час дослідження аналізували даних 407 учасників програми, яка передбачає регулярні ПЕТ-скани мозку та забори крові. Виявлено, що у людей з ожирінням рівні ключових біомаркерів у крові зростали швидше на 29-95%. Дослідники виявили, що аналіз крові був найчутливішим для виявлення впливу ожиріння на розвиток патологій, пов’язаних з Альцгеймером. Контроль ваги може бути ефективним способом зменшення ризику розвитку цієї хвороби. У майбутньому регулярні аналізи крові в поєднанні з нейровізуалізацією можуть стати стандартним методом моніторингу для пацієнтів, які приймають антиамілоїдні препарати.