За останні десять років кількість видів диких бджіл у Європі, які перебувають під загрозою вимирання, збільшилася більш як удвічі. Також зросла кількість видів метеликів, які потрапили до Червоної книги. Вчені повідомили, що з 1928 видів бджіл щонайменше 172 можуть зникнути. Серед причин загрози для запилювачів – руйнування природи через сільське господарство, використання добрив та пестицидів, а також зміни клімату. Європейська комісія зазначила, що ситуація критична і потрібні термінові заходи для збереження дикого бджіл та метеликів.
Позначка: Вчені
-
Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез
Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
“Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом. -
Вчені створили уп’ятеро міцніший алюмінієвий сплав
Інженери з Массачусетського технологічного інституту розробили новий алюмінієвий сплав для 3D-друку, який виявився у п’ять разів міцнішим за традиційно виготовлений метал. Як повідомляє InterestingEngineering, матеріал також відзначається високою термостійкістю, що відкриває перспективи його використання в авіації, автомобілебудуванні та промислових системах охолодження.
Команда науковців застосувала машинне навчання для створення сплаву. Замість того щоб моделювати понад мільйон можливих комбінацій елементів, алгоритм проаналізував лише 40 варіантів і знайшов оптимальний склад.
“Якщо ми зможемо використовувати легші, але міцніші матеріали, це допоможе значно знизити енергоспоживання у транспортній галузі”, – пояснила керівниця дослідження Мохадесех Тахері-Мусаві, яка нині працює професоркою в Університеті Карнегі-Меллона.
Новий сплав виготовлений із комбінації алюмінію та кількох додаткових елементів, що забезпечують унікальне поєднання міцності, легкості й стабільності при високих температурах. Він може стати альтернативою дорогим і важким титановим деталям, зокрема для лопатей реактивних двигунів, а також знайти застосування у високопродуктивних вакуумних насосах, автомобілях преміумкласу та системах охолодження дата-центрів. -
Відправити на іншу планету. Оприлюднено останнє звернення Джейн Гудолл
Стримінговий сервіс Netflix оприлюднив останнє звернення Джейн Гудолл – видатної британської дослідниці, антропологині та захисниці природи, – записане за кілька місяців до її смерті. Воно прозвучало у документальному проєкті Famous Last Words (Останні слова знаменитостей), у якому відомі особистості залишають послання людству, що публікуються лише після їхнього відходу.
У своїй промові 91-річна Гудолл відверто зізналася, що мріяла би “очистити Землю” від кількох політичних лідерів, відправивши їх у космос. Серед тих, кого вчена хотіла б бачити на кораблі Ілона Маска, вона назвала самого Маска, Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Беньяміна Нетаньягу.
“Я хотіла би посадити їх на один із космічних кораблів Маска і відправити на планету, яку він впевнений, що відкриє. Він, до речі, був би одним із них. Разом із Маском там були б Трамп і його щирі прихильники. Я би посадила туди Путіна, президента Сі і відправила на іншу планету. Був би там і Беньямін Нетаньягу” – сказала Гудолл з властивим їй спокоєм і іронією.
Та попри гострі слова, головний акцент свого звернення вчена зробила не на політиці, а на людяності. Вона наголосила, що кожна людина має місію і здатна впливати на світ навколо себе.
“Ви можете вибрати, які саме зміни зробите. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що ми є частиною природного світу. І навіть сьогодні, коли планета занурена в темряву, надія все ще є. Не втрачайте її. Якщо ви втратите надію, то станете апатичними і не будете нічого робити” – зазначила Джейн.
На завершення Гудолл закликала берегти довкілля та не залишатися байдужими до майбутнього Землі: “Робіть все, що в ваших силах, поки ще перебуваєте на цій прекрасній планеті Земля”. -
Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2025 з хімії
Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2025 року стали японець Сусуму Кітагава, австралієць Річард Робсон і американець Омар Ягхі “за розробку металоорганічних каркасів”. Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у середу, 8 жовтня.
“Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можуть бути використані для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій. Завдяки розробці металоорганічних каркасів лауреати надали хімікам нові можливості для вирішення деяких проблем, з якими ми стикаємося”, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
Розмір грошової частини Нобелівської премії у 2025 році становить 11 млн шведських крон ($1,1 млн). Ці гроші поділять порівну між трьома лауреатами.
“Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів із новими функціями”, – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке. -
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання. -
Оголошено лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики
У 2025 році Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк з Великої Британії, Мішель Деворе з Франції та Джон М. Мартініс з США за їхні дослідження у галузі квантової фізики. Вони були відзначені за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі. Кларк, Деворе і Мартініс є відомими фізиками і провідними дослідниками у своїх областях.
-
Іспанські науковці створили ін’єкцію проти хвороби Альцгеймера
Іспанські вчені створили новий метод лікування хвороби Альцгеймера, який полягає в ін’єкції на основі наночастинок. Цей метод відновлює захисний бар’єр мозку і може стати першим кроком у напрямку розробки вакцини проти деменції. Вчені провели експерименти на мишах з симптомами Альцгеймера та виявили, що наночастинки розміром менше 200 нанометрів можуть “ремонтувати” гематоенцефалічний бар’єр мозку, що допомагає очищати його від токсичного білка бета-амілоїду. Випробування показали значне зменшення кількості цього білка та відновлення поведінки мишей з Альцгеймером. Вчені зараз перевіряють безпечність препарату і, якщо все буде добре, клінічні випробування на людях можуть початися в найближчі кілька років. Це відкриття може відкрити нові можливості в лікуванні нейродегенеративних хвороб шляхом активації природних захисних механізмів мозку.
-
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Троє науковців – Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакакучі – отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за їхні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які захищають організм від аутоімунних захворювань, запобігаючи атаці імунної системи на власні клітини. Ці відкриття допомагають розуміти, як працює імунна система та розвивати методи лікування раку та аутоімунних захворювань. Це відкриття також покликане полегшити трансплантації органів.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Недавнє дослідження фахівців з NASA показало, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але містять близько 60% води. Вчені виявили, що основу хмар Венери становлять гідрати – сполуки води з солями, такими як сульфат заліза та магнію. Вміст води у хмарах Венери складає 62%, проте вона не присутня у вигляді крапель, а зв’язана у сполуках. Крім того, у хмарах також є сірчана кислота, а її частка становить близько 22%. Вчені вважають, що залізо в хмарах може потрапити туди разом із космічним пилом.