Недавнє дослідження шведських вчених з Університету Умео показало, що лід ефективніше, ніж рідка вода, вивільняє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок. Останнім часом в річках Півночі помітно “помаранчевіння”, яке пояснюється таненням мерзлоти та викидом заліза. Це призводить до погіршення якості води та загрози для риб та інших живих організмів. Вчені виявили, що при низьких температурах лід виділяє більше заліза, ніж рідка вода, завдяки утворенню мікроскопічних “кишень” рідини, які прискорюють реакцію з мінералами. Це може мати серйозні наслідки для екосистем у великих регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
Позначка: Вчені
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Нове дослідження показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Учені з Університету Джорджії виявили, що користувачі вейпів мають більшу ймовірність переддіабету на 7%, а для тих, хто курить традиційні сигарети, цей ризик збільшується на 15%. Найбільша небезпека виявилася у людей, які одночасно вживають і тютюнові вироби, і електронні сигарети – їхня ймовірність розвитку переддіабету була на 28% вищою. Дослідження показало, що особи з надмірною вагою, а також представники деяких етнічних спільнот, стикаються з більшим ризиком. Хоча дослідження має свої обмеження, воно вказує на те, що вейпінг може впливати не лише на легені, а й на загальне метаболічне здоров’я.
-
Китайські вчені створили батарею у шість разів місткішу за літій-іонні
Науковці з Китаю створили нову акумуляторну батарею, яка використовує гідрид-іони водню для збереження енергії. Ця батарея має значно більшу ємність, ніж традиційні літій-іонні акумулятори. Вчені вдалося створити стабільну батарею, яка працює при кімнатній температурі і може живити світлодіод. Цей прорив може допомогти у поліпшенні зберігання енергії та підвищити безпеку батарей.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може шкодити кістковій тканині людини, порушуючи роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяючи утворенню остеокластів, які руйнують кістку. Дослідження показало, що мікропластик може призвести до ослаблення, деформацій і навіть патологічних переломів кісток, а також зупинення росту скелета. Вчені планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на те, що мікропластик може стати додатковим фактором ризику для кісткових хвороб, що потребує уваги при лікуванні та профілактиці.
-
Вчені змогли відновити мозок після інсульту за допомогою стовбурових клітин
Науковці з Цюріхського університету виявили, що трансплантація стовбурових клітин може допомогти відновити пошкодження мозку після інсульту. Вони провели дослідження на мишах, яким зробили трансплантацію людських нейрональних стовбурових клітин після інсульту. Через тиждень після ураження мозку вони помітили, що клітини стали нейронами і почали взаємодіяти з іншими клітинами мозку. Крім того, спостерігалося відновлення судин, зменшення запальних процесів і покращення рухових функцій у мишей. Ці результати є обнадійливими для клінічного застосування терапії після інсульту.
-
Майже половина діабетиків не знають про свій стан – дослідження
Недавнє дослідження показало, що значна частина людей із діабетом у світі не має діагнозу або не отримує належного лікування. Вчені з Вашингтонського університету разом з міжнародною мережею науковців проаналізували дані за період з 2000 по 2023 рік у 204 країнах. Згідно з дослідженням, до 2050 року з діабетом будуть жити 1,3 мільярда людей, але більше половини можуть навіть не знати про свою хворобу. Провідна авторка дослідження підкреслила, що це може стати проблемою, яка може призвести до тихої епідемії. У 2023 році 44% людей з діабетом не знали про свою хворобу, особливо це стосується молодих дорослих. Також виявлено, що лише 21% людей із діабетом у світі мають захворювання під контролем. Дослідження показало значні регіональні відмінності у діагностиці, лікуванні та контролі діабету у різних частинах світу.
-
Шмигаль відвідав полігон у Британії, де навчають українських військових
Міністр оборони Денис Шмигаль відвідав полігон у Великій Британії, де тренують українських військовослужбовців разом з інструкторами з інших країн. Він оглянув умови тренувань, поспілкувався з військовими та інструкторами, і підкреслив важливість сучасних методів навчання та реалістичних умов тренувань. Шмигаль також взяв участь у церемонії завершення курсу підготовки групи військових, які незабаром посилять Сили оборони України, та нагородив їх відзнаками. Він подякував українським та іноземним військовим за готовність до служби та висловив вдячність Великій Британії та іншим союзникам за навчання українських військових за їхніми стандартами. Операція Interflex – це програма навчання, організована Великою Британією та іншими країнами-учасницями, яка допомагає підготувати українських військових за європейськими стандартами.
-
Шмигаль відвідав полігон у Британії, де навчають бійців для ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль відвідав полігон у Великій Британії, де тренують українських військовослужбовців. Він оглянув умови навчання і поспілкувався з інструкторами з різних країн, які допомагають у підготовці воїнів. За операцією Interflex вже підготовлено більше 60 тисяч українських військових. Шмигаль також взяв участь у церемонії завершення курсу для 150 воїнів, які незабаром приєднаються до Сил оборони України. Він нагородив військовослужбовців відзнаками та подякував їм за готовність вступити в бій. Шмигаль також висловив вдячність Великій Британії та іншим країнам-партнерам за навчання українських військових за їхніми стандартами.
-
Вчені створили першу детальну карту прийняття рішень у мозку
Вперше науковцям вдалося скласти карту процесу прийняття рішень у мозку ссавця з роздільною здатністю на рівні однієї клітини. Дослідження провела Міжнародна лабораторія мозку, а його результати описує видання Interesting Engineering.
У ході експерименту миші керували невеликим “кермом”, аби переміщати об’єкти на екрані. За правильну дію вони отримували винагороду -ковток цукрової води. Це дозволило вченим відстежити нейронну активність у момент ухвалення рішень.
Аналіз даних із різних лабораторій охопив понад 600 тисяч нейронів у 279 ділянках мозку 139 мишей. Як пояснила професорка Принстонського університету Ілана Віттен, висновки свідчать, що прийняття рішень -це не функція окремих центрів, а розподілений процес, що охоплює навіть ті ділянки, які раніше пов’язували лише з руховими функціями.
Науковці наголошують, що створена карта є унікальним ресурсом для подальших досліджень. Водночас вони зазначають, що це лише початок у розумінні складної взаємодії нейронів у мозку. -
Нова універсальна вакцина від раку показала ефективність у мишей
Вчені зробили важливий крок у створенні універсальної вакцини від раку, яка здатна боротися з різними типами пухлин, повідомляє ScienceAlert. Дослідження команди з Університету Флориди показало, що новий підхід може активізувати імунну систему так, щоб вона атакувала навіть ті пухлини, які зазвичай залишаються упущеними з різних причин.
Препарат створено на основі мРНК, яка виробляє сигнальні білки, що пробуджують імунну систему та роблять пухлинні клітини вразливішими до атаки. Важливо, що ці білки не були специфічними до певного виду раку, а діяли як “сигнал тривоги” для організму, залучаючи до боротьби навіть ті імунні клітини, які зазвичай не реагують на онкологію.
“Ми виявили, що використання вакцини, яка стимулює потужну імунну реакцію без прив’язки до конкретного виду раку, здатне викликати дуже сильну протипухлинну відповідь”, – пояснив невролог Дуейн Мітчелл. За його словами, це відкриває перспективу створення “універсальної” вакцини, яку можна було б застосовувати до широкого кола пацієнтів.
Ще одним ключовим елементом терапії стали інгібітори контрольних точок імунітету – протиракові препарати, які знімають обмеження з імунної відповіді. У поєднанні з вакциною вони дали найбільш виражений ефект: у мишей спостерігалася сильна протипухлинна реакція навіть проти тих новоутворень, які вважалися стійкими до лікування. У деяких випадках пухлини повністю зникали.
Фахівці підкреслюють, що будь-яке втручання в імунітет несе ризики побічних ефектів, але перші результати виглядають обнадійливими. Команда вже працює над новими формулами препарату та готується до клінічних випробувань на людях, які допоможуть оцінити ефективність і безпеку підходу. Вчені також хочуть перевірити, чи може вакцина не лише лікувати, а й запобігати рецидивам раку.