В Антарктиді знайшли тіло британського вченого Денніса Белла, який зник безвісти понад шість десятиліть тому. Про це повідомляє BILD.
Останки разом із наручним годинником, радіоприймачем, лижними палицями та ліхтариком відкрив танучий льодовик на острові Кінг-Джордж.
Белл працював метеорологом на британській науковій станції у 1959 році: спостерігав за погодою, готував їжу для команди, підтримував зв’язок з Великою Британією та доглядав їздових собак. Під час зимової експедиції він ішов попереду, щоб підбадьорити тварин, і провалився в тріщину льодовика. Колега намагався врятувати його мотузкою, але ремінь, за який тримався Белл, обірвався. Пошуки результатів не дали, і його визнали зниклим безвісти.
На початку 2025 року польські дослідники, працюючи неподалік своєї станції, виявили останки та особисті речі Белла. ДНК-аналіз підтвердив особу загиблого.
Директорка Британського інституту антарктичних досліджень Джейн Френсіс назвала це “завершенням багаторічної загадки” та наголосила на внеску Белла у вивчення Антарктики у вкрай суворих умовах. Його брат Девід, якому 86 років, зізнався, що втратив надію коли-небудь знайти Денніса, та назвав його “своїм героєм”. Родина планує поховати дослідника в Англії.
Позначка: Вчені
-
В Антарктиді знайшли тіло британського дослідника, зниклого 66 років тому
-
Вчені відкрили раніше невідому екосистему у Тихому океані
Група дослідників виявила новий екосистемний комплекс у глибоководному океані, де існує життя завдяки хемосинтетичним організмам, які використовують енергію від газів, що виходять із тріщин на дні океану. Під час експедиції вчені виявили метаногенних мікробів і морських безхребетних, що адаптувалися до умов без сонячного світла. Вони виявили ці організми на глибині від 5800 до 9500 метрів у хадальній зоні океану. Дослідження показало, що ці екосистеми можуть існувати і в інших глибоководних жолобах, розширюючи наше розуміння про межі виживання живих організмів. Вчені виявили високий рівень метану у зразках осаду, що свідчить про те, що мікроби в екосистемі перетворюють гази з тріщин на органічні речовини для тварин. Це відкриття показує, що хемосинтетичні організми можуть створювати власне джерело поживних речовин. Дослідники вважають, що хадальні жолоби є не лише резервуарами, але й “переробними центрами” метану, де вуглець зберігається та переробляється мікроорганізмами. У результаті, вчені надіються, що подальші дослідження допоможуть зрозуміти, як організми адаптуються до екстремальних умов у хадальних жолобах.
-
Поганий режим сну пов’язаний з ризиком понад 90 хвороб – дослідження
Міжнародне дослідження виявило зв’язок між порушеннями режиму сну і підвищеним ризиком десятків серйозних захворювань, повідомляє ScienceDaily. Вчені з Пекінського університету та Медичного університету армії Китаю проаналізували дані про сон 88461 дорослого за період у середньому 6,8 років із біобанку Великобританії.
За результатами, у 92 із 172 досліджуваних хвороб понад 20% ризику можна було пов’язати з нездоровими звичками сну. Зокрема, засинання після 00-30 асоціювалося з у 2,57 рази вищою ймовірністю розвитку цирозу печінки. А нестабільний циркадний ритм – із у 2,61 рази більшим ризиком гангрени.
Автори наголошують, що увага має приділятися не лише тривалості сну, а й його регулярності. Попередні припущення про шкоду “занадто довгого сну” дослідники поставили під сумнів: за об’єктивними даними, тривалість понад 9 годин корелювала з лише одним захворюванням. У понад 21% так званих “довгосплячих” фактичний сон становив менше 6 годин – це свідчить про плутанину між перебуванням у ліжку і реальним сном.
“Наші результати підкреслюють, що стабільний режим сну – не менш важливий, ніж його тривалість”, – зазначив професор Шенфен Ван, провідний автор роботи.
Деякі висновки було підтверджено на американських вибірках. Водночас вчені вказують на ймовірну участь запальних процесів як біологічного механізму. Наступним кроком стане дослідження причинно-наслідкових зв’язків і впливу поліпшення сну на профілактику хронічних хвороб. -
Австралії виявили новий вид комах завдовжки 40 см
В австралійському Квінсленді вчені відкрили новий вид гігантської паличкоподібної комахи. Про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що вонавражає розмірами: близько 40 см завдовжки і вагою приблизно 45 грамів. Вид отримав назву Acrophylla alta й був знайдений на висотах плато Атертон.
Комаха, за словами дослідників, може бути важчою за гігантського таргана – одного з найбільших відомих видів в Австралії. Її виявлення стало можливим завдяки допису в соцмережах: науковець Росс Коупленд натрапив на фото незнайомої паличкоподібної істоти, що виглядала не схожою на жоден відомий вид.
Коупленд разом з професором Ангусом Еммоттом з Університету Джеймса Кука вирушили на пошуки загадкової комахи. Після кількох безсонних ночей у лісі їм вдалося знайти велику самку, яка сиділа високо на дереві. Її зняли довгою палицею та передали на вивчення.
За словами вчених, вид Acrophylla alta залишався невідомим через свою непомітність і життя в кронах дерев, де рідко з’являються люди.
“Ця комаха живе високо в кронах дерев. Тож, якщо тільки не налетить циклон або птах не знесе її вниз, дуже мало людей зможуть її побачити”, – пояснює Еммотт.
Наразі вчені мають на меті знайти самця цього виду, що може виявитися ще складнішим завданням. У паличників самці часто значно менші за самок і настільки відрізняються зовні, що їх легко прийняти за окремий вид.
Angus Emmott/James Cook University -
На плато Наска виявили сотні невідомих малюнків
248 нових геогліфів виявили японські науковці на знаменитому плато Наска в Перу.
Відкриття стало можливим завдяки польовим дослідженням із застосуванням штучного інтелекту, що тривали з 2023 до 2024 року. Про це повідомляє телеканал NHK.
Геогліфи -гігантські зображення, висічені на землі, які видно лише з висоти -вважаються однією з найбільших археологічних загадок людства. Нові фігури, знайдені командою університету Ямаґата, зображують зокрема священнослужителя з відрубаною людською головою, качани кукурудзи та лисицю.
Науковці підтвердили, що окремі групи геогліфів мають спільні теми, що може свідчити про ритуальне або міфологічне значення цих малюнків для людей того часу. За словами дослідників, нові знахідки можуть стати ключем до розуміння вірувань, спогадів і мови мешканців регіону Наска.
Усі 248 нових геогліфів будуть представлені публіці на виставці в павільйоні Перу під час Всесвітньої виставки ЕКСПО-2025 в Осаці. -
Рак печінки стане вдвічі частішим до 2050 року, якщо не вжити заходів
До середини століття кількість нових випадків раку печінки у світі може зрости майже вдвічі – з 870 тисяч до 1,52 мільйона на рік, якщо не буде вжито заходів для боротьби з основними чинниками ризику. Про це йдеться у масштабному дослідженні, опублікованому в медичному журналі The Lancet.
Рак печінки вже є шостим за поширеністю видом онкології, а також третім за смертністю: до 2050 року хвороба може забрати 1,37 мільйона життів щороку. Однак експерти зазначають, що близько 60% випадків цього захворювання можна запобігти.
Серед головних причин – вживання алкоголю, вірусні гепатити В і С, а також накопичення жиру в печінці внаслідок ожиріння, відоме як MASLD (неалкогольна жирова хвороба печінки).
Найбільшу загрозу, як очікується, й надалі становитимуть віруси гепатиту В і С. Найефективніший спосіб профілактики – вакцинація новонароджених, проте її охоплення залишається низьким у країнах із низьким рівнем доходу, особливо в регіоні Африки на південь від Сахари. Якщо ситуація не зміниться, кількість смертей між 2015 і 2030 роками внаслідок гепатит В може сягнути 17 мільйонів.
Водночас частка випадків раку печінки, пов’язаних із вживанням алкоголю, до 2050 року зросте до понад 21%, що на понад два відсотки більше, ніж у 2022-му. Зросте й кількість випадків, спричинених ожирінням: з 8,9% до 11%.
Автори дослідження закликали до негайних глобальних дій і підвищення обізнаності про ризики раку печінки. Особливу увагу рекомендують звернути на людей з ожирінням або діабетом у США, Європі та Азії, інформуючи їх про небезпеку жирової хвороби печінки. -
Вчені змоделювали наслідки ядерної зими для агрокультури
Після масштабної ядерної війни планету може чекати різке похолодання і тривалий голод – йдеться про сценарій так званої ядерної зими. Команда дослідників із Пенсильванського університету змоделювала, як різні рівні ядерного конфлікту вплинуть на глобальне виробництво кукурудзи – найпоширенішої зернової культури у світі. Як повідомляє ScienceDaily, результати виявилися тривожними: навіть обмежений регіональний конфлікт може знизити світові врожаї кукурудзи на 7%, а глобальна війна – на 80%.
Дослідження передбачає шість сценаріїв з різною кількістю сажі, викинутої в атмосферу – від 5 до 165 млн тонн. В умовах ядерної зими попіл і сажа блокуватимуть сонячне світло, що призведе до падіння температур і колапсу сільського господарства в усьому світі.
Окрім недостатнього освітлення й холоду, вчені також врахували зростання рівня ультрафіолетового випромінювання UV-B, спричинене руйнуванням озонового шару. За підрахунками, це може скоротити врожайність кукурудзи ще на 7%, тобто загальна втрата врожаю у найгіршому сценарії сягне 87%.
Науковці вважають, що вирішенням можуть стати так звані “аграрні комплекти стійкості” – заздалегідь підготовлені набори насіння культур, адаптованих до короткого та холодного вегетаційного сезону. Такі комплекти могли б забезпечити харчову безпеку у перші нестабільні роки після катастрофи.
Один з авторів дослідження, Юнін Ші, наголошує: навіть зменшення врожайності на кілька відсотків може спровокувати світову продовольчу кризу. Проте своєчасне використання альтернативних культур може підвищити врожайність до 10% у порівнянні з відсутністю адаптації.
Вчені бачать цінність у дослідженні навіть поза катастрофами, спричиненими людською діяльністю, адже подібні наслідки можуть спричинити не лише війни, але й, наприклад, потужні виверження вулканів. -
Після 50 років старіння різко прискорюється – вчені
Китайські вчені дійшли висновку, що приблизно у віці від 45 до 55 років в організмі настає переломний момент, після якого старіння значно прискорюється.
Дослідження опубліковане в журналі Cell і ґрунтується на аналізі зразків тканин 76 людей віком від 14 до 68 років, які померли від випадкової черепно-мозкової травми. Зразки були зібрані з восьми систем організму, включно з серцево-судинною, імунною та травною.
Дослідники вивчили понад 17 тисяч білків, створивши детальний атлас білкової активності. З віком значно збільшується експресія 48 білків, які пов’язані з розвитком хронічних хвороб.
Особливу увагу вчені звернули на аорту -головну артерію організму. Саме в її тканинах виявили білок, який, як показали експерименти на мишах, може прискорювати старіння в інших частинах тіла. Це дає підстави припускати, що кровоносні судини не лише старіють першими, а й “передають” старіння іншим органам.
Цікаво, що перші зміни у наднирниках, які відповідають за вироблення гормонів, вчені помітили вже у 30 років.
Раніше, у 2024 році, інше дослідження також вказувало на “стрибки старіння” -приблизно у 44 та 60 років. Різниця у висновках може пояснюватися методологією та типом аналізованих зразків.
Автори роботи наголошують: щоб визначити точний вік перелому у старінні, потрібні масштабніші міжнародні дослідження. Утім, уже зараз ці результати змінюють розуміння того, як і коли ми старіємо. -
Блискавки щороку вбивають сотні мільйонів дерев – вчені
Нове дослідження показало, що щороку через удари блискавок гине близько 320 мільйонів дерев. Про це повідомляє журнал Global Change Biology, на який посилається Popular Science.
Науковці з Мюнхенського технологічного університету створили математичну модель, яка поєднує дані про рослинність, структуру лісів і атмосферні електричні розряди. Раніше вчені покладались переважно на польові спостереження, що охоплювали невеликі ділянки.
Результати шокують: блискавки щороку спричиняють до 2,9% втрат загальної біомаси рослин на планеті. Причому ці підрахунки не включають пожеж, які теж виникають від ударів блискавок.
За словами провідного автора дослідження Андреаса Краузе, це відкриття допоможе точніше оцінювати викиди вуглецю, які утворюються через загибель дерев. За їхніми підрахунками, щороку блискавки спричиняють від 0,77 до 1,09 мільярда тонн CO₂, що наближається до обсягів викидів від лісових пожеж.
Вчені наголошують, що з потеплінням клімату частота блискавок може значно зрости, а отже, і шкода для лісів буде ще більшою. Це робить блискавки важливим фактором, який слід враховувати у глобальних екологічних моделях.
“Тепер ми можемо не лише оцінити, скільки дерев щорічно гине від ударів блискавок, але й визначити регіони, які від цього постраждали найбільш. Також це допоможе оцінити наслідки глобального накопичення вуглецю та збереження структури лісів”, – підкреслив Краузе. -
Блискавки щороку нищать сотні мільйонів дерев – вчені
Нове дослідження показало, що щороку через удари блискавок гине близько 320 мільйонів дерев. Про це повідомляє журнал Global Change Biology, на який посилається Popular Science.
Науковці з Мюнхенського технологічного університету створили математичну модель, яка поєднує дані про рослинність, структуру лісів і атмосферні електричні розряди. Раніше вчені покладались переважно на польові спостереження, що охоплювали невеликі ділянки.
Результати шокують: блискавки щороку спричиняють до 2,9% втрат загальної біомаси рослин на планеті. Причому ці підрахунки не включають пожеж, які теж виникають від ударів блискавок.
За словами провідного автора дослідження Андреаса Краузе, це відкриття допоможе точніше оцінювати викиди вуглецю, які утворюються через загибель дерев. За їхніми підрахунками, щороку блискавки спричиняють від 0,77 до 1,09 мільярда тонн CO₂, що наближається до обсягів викидів від лісових пожеж.
Вчені наголошують, що з потеплінням клімату частота блискавок може значно зрости, а отже, і шкода для лісів буде ще більшою. Це робить блискавки важливим фактором, який слід враховувати у глобальних екологічних моделях.
“Тепер ми можемо не лише оцінити, скільки дерев щорічно гине від ударів блискавок, але й визначити регіони, які від цього постраждали найбільш. Також це допоможе оцінити наслідки глобального накопичення вуглецю та збереження структури лісів”, – підкреслив Краузе.