Дослідники з Університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) створили найменший у світі піксель, розміром лише 300 на 300 нанометрів – у понад десять разів менше, ніж у найсучасніших microOLED-панелей, повідомляє Tom’s Hardware. Якби такі пікселі використати для створення дисплея стандартної роздільної здатності 1080p, його діагональ становила б усього 1 міліметр.
Розробка базується на новій версії органічного світлодіода (OLED). Учені створили металевий контакт, який одночасно впорскує струм і підсилює випромінювання світла, що дозволило отримати яскравість, еквівалентну звичайному OLED-пікселю 5×5 мікрометрів. Про це повідомив професор Берт Хехт, один із авторів дослідження/
Такі нанопікселі можуть революціонізувати розробку ультракомпактних дисплеїв для окулярів доповненої реальності, смарт-гаджетів і медичних пристроїв, адже вони не лише зменшують вагу та енергоспоживання, а й забезпечують небачену щільність зображення – потенційно у тисячі разів більшу, ніж у сучасних екранів.
Щоб досягти стабільності роботи, команда внесла зміни в структуру OLED: навколо золотої антени, яка є серцем кожного діода, дослідники додали спеціальний ізолюючий шар. Це дозволило уникнути витікання металу в органічний матеріал і запобігти коротким замиканням. У такому вигляді нанодіоди стабільно працювали протягом двох тижнів експериментів.
Наступним кроком стане розширення кольорової гами до повного спектра RGB і підвищення ефективності – наразі вона становить лише 1%, що робить технологію занадто енергоємною для практичного використання.
Втім, якщо науковцям вдасться вдосконалити технологію, це може стати проривом у створенні надлегких дисплеїв з надщільним зображенням, які можна буде вбудовувати буквально в будь-які пристрої.
Позначка: Вчені
-
У Німеччині створили найменший у світі піксель
-
Вчені створили унікальні самозарядні імплантати для хребта
Науковці з кафедр цивільного будівництва та нейрохірургії Піттсбурзького університету представили інноваційний імплантатдля спини, який здатен самостійно виробляти енергію та передавати дані про загоєння хребта після операції без використання батарей чи електроніки, повідомляє Interesting Engineering.
Щороку мільйони людей проходять через операцію спондилодезу – процедуру, під час якої суміжні хребці з’єднуються для стабілізації хребта. Зазвичай лікарі контролюють процес загоєння за допомогою рентгенівських знімків і фізичних оглядів, однак нові сенсори можуть суттєво спростити цей процес.
Ідея пристрою належить доценту Амiру Алаві, який раніше створював датчики для моніторингу стану мостів. Ті пристрої працювали автономно, надсилали сигнали при виявленні пошкоджень і не потребували зовнішнього живлення. Вчений зрозумів, що подібний принцип можна застосувати й до медичних імплантатів.
Нові метаматеріальні імплантати одночасно стабілізують хребет і контролюють його стан під час відновлення. Вони складаються з чергуючих провідних і непровідних шарів, які збирають енергію та генерують сигнали під тиском – без будь-яких батарей чи електронних компонентів.
Сигнали з імплантата передаються на електрод, розташований на спині пацієнта, а звідти -у хмарне сховище, де лікарі можуть аналізувати дані у реальному часі. Під час загоєння сила сигналу знижується, що дозволяє фахівцям спостерігати динаміку процесу без рентгенівського опромінення.
Наразі імплантати успішно пройшли лабораторні випробування, а наступним етапом стане тестування на тваринах. Якщо результати будуть позитивними, вчені планують розпочати клінічні випробування на людях, відкриваючи нову еру у відновленні після операцій на хребті. -
Вчені створили суперсплав, який майже неможливо розплавити
Німецькі вчені розробили новий металевий сплав, який може витримувати дуже високі температури і майже не піддається окисленню. Цей винахід може бути використаний для створення нового покоління авіаційних двигунів і турбін, які будуть ефективнішими і мають менше викидів CO2. Раніше використовували метали з високою температурою плавлення, але вони крихкі й швидко окислюються. Новий сплав на основі хрому, молібдену та кремнію поєднує в собі термостійкість і гнучкість, що робить його ідеальним для використання у турбінах. Це може допомогти зменшити споживання палива на 5% та скоротити викиди CO2 в авіації та енергетиці.
-
Науковці вперше створили “універсальну” нирку для трансплантації
Науковці вперше створили “універсальну” нирку, яку можна успішно трансплантувати пацієнтам із будь-якою групою крові. Під час експерименту нирка з другою групою була модифікована до першої і успішно пересаджена людині. Цей прорив може допомогти уникнути відторгнення органу імунною системою, що часто виникає при трансплантації органів. Вчені вже готуються до клінічних випробувань, щоб в майбутньому створити універсальні органи для трансплантації.
-
Вчені створили кібер-око для людей із вадами зору
Міжнародна група дослідників створила очний імплантат для людей, які втратили центральний зір через важку форму вікової макулодистрофії. Цей імплантат допомагає відновити частково зір у таких пацієнтів. Дослідження показали, що технологія принесла покращення для більшості учасників експерименту. Імплантат розміром лише 2×2 мм вшивається у сітківку ока і отримує сигнали від зовнішньої камери, яку вбудовано в окуляри. Ці сигнали перетворюються на електричні імпульси і передаються у мозок. У дослідженні взяли участь 32 пацієнти з географічною атрофією, найважчою формою вікової макулодистрофії. Результати показали, що 81% учасників виявили покращення, яке дозволяло їм виконувати повсякденні завдання, такі як читання тексту чи розпізнавання облич. Розробку очного імплантату очолив професор Стенфордського університету Даніель Паланкер, а виробництвом займається компанія Science Corporation. Вони планують отримати дозволи для клінічного використання пристрою у США та Європі. Вартість імплантату та операції поки не визначена і буде залежати від переговорів з медичними структурами.
-
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про наявність цілої популяції цих комах на острові. Вчені зауважили, що ці комарі можуть пережити зиму у підвалах та господарських будівлях, де температура не опускається нижче нуля, і навесні можуть знову активізуватися. Вони живляться кров’ю людей, птахів та тварин і виявилися стійкішими до холоду, ніж інші види комарів. Етимолог припускає, що з’явлення трьох особин за короткий проміжок часу свідчить про наявність більшої кількості комах в цьому районі. Вчені раніше передбачали появу комарів в Ісландії, особливо після того, як у 2015 році там з’явилися мошки. Також відзначено, що рівень вуглекислого газу в атмосфері побив рекорд, а кількість тварин у лісах за останні 50 років скоротилася вдвічі. Липень у світі став третім найспекотнішим місяцем в історії спостережень.
-
Британські лікарі частково повернули зір пацієнтам за допомогою мікрочипа
Британські лікарі успішно випробували новий електронний імплант Prima, який допомагає відновити зір пацієнтам із макулодистрофією, що є однією з головних причин втрати зору у людей після 50 років. Цей мікрочип розміром всього 2×2 міліметри встановлюють під сітківку ока пацієнта. Під час операції пацієнту також під’єднують систему окулярів доповненої реальності з камерою і мінікомп’ютером. Камера зчитує зображення, перетворює його і передає на мікрочип, який активує клітини сітківки, а потім сигнал надходить до мозку, утворюючи візуальне сприйняття. У дослідженні взяли участь 38 пацієнтів із віковою макулодистрофією, і після імплантації 84% з них знову змогли розрізняти літери, цифри та слова. Ця технологія може значно поліпшити якість життя людей з важкими зоровими порушеннями, допомагаючи їм повернути частково зір.
-
В Аргентині знайшли один із найдавніших у світі скелетів динозавра
Аргентинські вчені виявили скам’янілі рештки одного з найдавніших видів динозаврів на планеті. Знахідку зробили в горах Андах на висоті близько 3000 метрів. Вони виявили майже повний скелет невеликого динозавра, якого назвали Huayracursor jaguensis. Серед знайдених решток – частина черепа, повний хребет, передні та задні кінцівки. Цей вид динозавра жив приблизно 230–225 мільйонів років тому, наприкінці тріасового періоду. Незважаючи на належність до родини травоїдних динозаврів, Huayracursor jaguensis був досить малим – до двох метрів завдовжки та близько 18 кілограмів ваги. Вчені вважають, що це відкриття допоможе краще зрозуміти еволюційні процеси на ранніх етапах розвитку динозаврів.
-
У США створили “супервакцину”, яка блокує розвиток раку
Американські науковці розробили нову “супервакцину на основі наночастинок”, яка виявилася дуже ефективною у боротьбі з раком. Під час досліджень на мишах виявлено, що ця вакцина повністю зупиняє ріст і поширення таких видів раку, як меланома, рак підшлункової залози та рак молочної залози. Вакцина містить “суперад’ювант на основі ліпідних наночастинок”, який дозволяє імунній системі ефективніше розпізнавати та знищувати ракові клітини. Дослідники вважають, що ця вакцина може стати універсальною платформою для боротьби з різними видами раку, якщо успішно пройде клінічні випробування.
-
Мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок – дослідження
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, мозок чоловіків старіє швидше, ніж мозок жінок. Вчені вивчили більше 12500 МРТ-знімків від понад 4700 людей без проблем з пам’яттю та мисленням і виявили, що чоловіки втрачають об’єм сірої речовини в більшій кількості ділянок мозку порівняно з жінками. Ці зміни, зокрема, відбувалися швидше в області мозку, що відповідає за дотик, біль та відчуття положення тіла. Хоча це може пояснювати частково меншу тривалість життя чоловіків, вчені зауважують, що жінки частіше стикаються з хворобою Альцгеймера. Дослідники вважають, що інші фактори, такі як тривалість життя, гормональні зміни та різна чутливість до захворювань, можуть також впливати на цю різницю. Також вони закликають до проведення подальших досліджень з більшими групами учасників, оскільки в цьому дослідженні брали участь люди з вищим рівнем освіти, що може впливати на результати.