У німецькому місті Бремергафен вчені досліджують найстаріше з коли-небудь знайдених крижаних ядер Землі – зразок льоду завдовжки 2,8 км і віком понад 1,2 мільйона років.Про це повідомляє BILD.
Цей льодовий “архів” був добутий під час міжнародної експедиції в Антарктиді у 2019–2021 роках на висоті понад 3200 метрів, при температурах до –70°C.
Унікальне ядро доправили до Європи у 700 ящиках, зберігаючи температуру –50°C. Зараз його розпилюють у лабораторії Альфред-Вегенер-Інституту за –18°C для подальшого аналізу. Мета дослідження – з’ясувати, чому приблизно мільйон років тому змінилася періодичність льодовикових циклів: замість кожних 41 000 років вони стали траплятися кожні 100 000.
“Розуміння цієї зміни важливе не лише для вивчення минулого, а й для прогнозування кліматичного майбутнього”, – пояснює професор-глаціолог Франк Вільгельмс.
За словами іншого дослідника, професора Паскаля Болебера, команда застосовує всі можливі методи -від хімічного аналізу до вивчення структури кристалів. На підготовку до цієї роботи вчені витратили роки.
Окрім стародавнього льоду, вперше в історії досліджень зразків з Антарктиди вдалося дістати і основу материка -шматок граніту. Це відкриття може допомогти вченим точніше визначити, коли саме Антарктида вкрилася льодом.
Перші результати дослідження цього унікального кліматичного архіву очікують уже за рік.
Позначка: Вчені
-
В Антарктиді знайшли найдавніше крижане ядро Землі
-
Наймолодший ссавець: вчені розкрили еволюцію норвезького лемінга
Нове дослідження ДНК встановило, що норвезький лемінг – маленький мешканець тундри – еволюціонував лише близько 35 тисяч років тому.
Вчені виявили, що тварина сформувалася як вид якраз перед піком останнього льодовикового періоду. Це робить його одним із наймолодших ссавців на планеті.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences і описані на Phys.org, демонструють унікальний шлях формування цього виду. Завдяки секвенуванню ДНК та порівнянню геномів дев’яти сучасних і двох давніх лемінгів, науковці встановили, що норвезький і сибірський лемінги походять від різних еволюційних ліній, які не схрещувалися між собою. Це відрізняє їх від багатьох інших ссавців, які зазвичай мають сліди гібридизації.
Норвезький лемінг є ключовою ланкою екосистеми тундри Фенноскандії, слугуючи основною їжею для таких хижаків, як песець. Вчені також виявили сотні унікальних мутацій у його генах – вони можуть пояснювати характерне чорно-жовте забарвлення, адаптації до холоду та активність узимку, яка допомагає уникати хижаків.
“Робота є значним кроком для нашого розуміння видоутворення та еволюції лемінгів. Це прокладає шлях для захопливих майбутніх досліджень, зокрема давніх генів і точного датування виникнення унікальних генетичних адаптацій норвезьких лемінгів”, – зазначив співавтор роботи Лав Дален. -
Безпечного рівня споживання обробленого м’яса не існує – дослідження
Міжнародна група вчених виявила, що оброблене м’ясо може бути шкідливим для здоров’я. Після аналізу даних з більш ніж 70 досліджень вони встановили, що навіть невелике споживання цього виду продуктів пов’язане з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та раку товстої кишки. Дослідження показало, що чим більше обробленого м’яса людина споживає, тим вище ймовірність виникнення цих хвороб. Навіть невелика кількість обробленого м’яса щодня може збільшити ризики. Крім того, споживання солодких газованих напоїв та трансжирів також пов’язано з погіршенням стану здоров’я. Вчені радять обмежити споживання обробленого м’яса, оскільки його шкідливість доведена.
-
Забруднення повітря пов’язали з мутаціями, що спричиняють рак легенів
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature та цитованим у The Guardian, забруднене повітря може призводити до мутацій у ДНК, що схожі на ті, що виникають при курінні. Вчені вивчили зразки пухлин легенів 871 людини, які ніколи не курили, з різних регіонів світу і прийшли до висновку, що в регіонах з вищим рівнем забруднення повітря виявляється більше мутацій, що можуть спричиняти рак. Зокрема, дрібнодисперсні частки були пов’язані з мутаціями гена TP53, який забезпечує придушення пухлин. Такі зміни раніше були зафіксовані у курців. Також виявлено, що у мешканців забруднених регіонів теломери, що захищають хромосоми, були коротші, що може свідчити про швидший клітинний поділ, що характерний для ракових процесів. Вчені підкреслюють, що забруднення повітря викликає такі ж мутації, як і куріння. Також зазначається, що в світі, де куріння зменшується, зростає кількість випадків раку легенів серед некурців. Дослідники також виявили мутації, пов’язані з китайськими трав’яними препаратами, у некурців з Тайваню. Крім того, був виявлений інший тип мутацій, що спостерігається лише у некурців, який потребує подальших досліджень.
-
У Британії розробили тест, що визначає ризик викидня у жінок
Британські вчені створили діагностичний тест, який дозволяє виявити у жінок підвищений ризик викидня ще до настання вагітност, повідомляє The Guardian. Розробка стала результатом масштабного дослідження, проведеного науковцями з Університету Ворика та лікарні NHS у Ковентрі.
За статистикою, викидень трапляється приблизно у кожній шостій вагітності, переважно до 12 тижня. І кожна наступна втрата плоду збільшує ризик повторного викидня. Досі увага дослідників була зосереджена переважно на якості ембріона, тоді як слизова оболонка матки залишалася “чорною скринькою” репродуктивної медицини.
Тепер же вчені виявили, що у частини жінок зі схильністю до викиднів слизова оболонка матки не проходить необхідну підготовку до імплантації ембріона. Це порушення так званої децидуальної реакції – процесу, який забезпечує утворення сприятливого середовища для розвитку плоду. Порушення цієї реакції створює нестабільні умови, що підвищують ризик кровотеч і ранньої втрати вагітності.
Команда проаналізувала понад 1500 біопсій слизової оболонки від 1300 жінок. Виявилося, що у жінок з історією викиднів часто спостерігається однакова аномальна реакція слизової оболонки матки з циклу в цикл. Це дозволило створити тест, який фіксує молекулярні сигнали здорової або порушеної реакції.
Один з авторів дослідження, доктор Джоанн М’ютер, зазначила: “Це – крок до запобігання викидням. Багатьом жінкам кажуть, що їм просто не пощастило, але ми показали, що проблема може полягати саме в матці – ще до зачаття”.
Тест уже випробували понад тисяча пацієнток у Ковентрі. Серед них – Голлі Мілікуріс, яка пережила п’ять викиднів. Новий підхід допоміг виявити проблему та призначити ефективне лікування. Після цього вона змогла успішно народити двох дітей.
Дослідники наголошують, що відкриття дозволяє не лише краще зрозуміти причини повторних викиднів, а й потенційно розробити ефективні методи лікування для жінок, які раніше не мали пояснень своїх втрат. -
У бурштині знайшли скам’янілості комах епохи динозаврів
Науковці знайшли вражаючі рештки комах, які стали жертвами паразитичного “зомбі-гриба” ще за часів динозаврів.
Скам’янілості, вік яких оцінюють у 99 мільйонів років, збереглися в бурштині, знайденому в М’янмі. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B, повідомляє IFLScience.
Йдеться про рідкісне зараження мух і мурах грибом виду Ophiocordyceps unilateralis, відомим як “кордицепс однобокий”. Саме він надихнув творців гри та серіалу The Last of Us, де гриб мутує й починає заражати людей.
На відміну від вигаданого всесвіту, у реальності кордицепс вражає лише комах – він захоплює їхню нервову систему, змінює поведінку й буквально керує тілом, щоби поширити свої спори. У звичних скам’янілостях подібні зміни не зберігаються, тому бурштин, який чудово консервує м’які тканини, – унікальна знахідка.
“Оскільки інфікування є смертельними, Ophiocordyceps та його викопні родичі, ймовірно, відігравали важливу роль у контролі популяцій комах всередині крейдяного періоду – подібно до того, як це роблять їхні сучасні живі родичі”, – зазначив співавтор дослідження Едмунд Яржембовський.
Вчені також описали два нових викопних види паразитичних грибів:- Paleoophiocordyceps gerontoformicae – знайдений у тілі мурахи
- Paleoophiocordyceps ironomyiae – уражена муха
Це найдавніші з відомих науці слідів подібного зараження – і ще один доказ того, що природа створювала сценарії хорору задовго до людини.
-
У США знайшли новий вид динозавра
Науковці відкрили новий вид динозавра, який жив на території сучасних США приблизно 150 мільйонів років тому.
Його рештки знайшли ще у 2021–2022 роках у штаті Колорадо, проте лише нещодавно вдалося підтвердити, що це – окремий вид, якому дали назву Enigmacursor mollyborthwickae. Про це повідомляє CNN із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Open Science.
Новий вид був надзвичайно малим для динозаврів: близько пів метра заввишки і близько метра завдовжки – за розміром нагадував лабрадора. Динозавр був травоїдним і пересувався на двох довгих задніх лапах. Вчені припускають, що він був досить швидким, щоб утікати від хижаків.
“Цих дуже маленьких динозаврів, що харчувалися рослинами, знаходили вкрай рідко. Насправді знайти практично повний скелет, а не кілька фрагментів кісток – це рідкість. Тому ці динозаври досить маловідомі” – пояснив співавтор дослідження, палеонтолог Пол Баретт.
Назва динозавра також символічна: частина “enigma” означає загадку – адже науковці довго не могли визначити, до якого саме виду належить знайдений скелет.
У найближчий час Enigmacursor mollyborthwickae стане частиною експозиції в Музеї природничої історії в Лондоні. -
Китайські вчені винайшли мікророботів для лікування захворювань носу
Вченим з Китаю вдалося успішно протестувати на тваринах рої крихітних роботів, які здатні лікувати інфіковані носові пазухи. Як повідомляє The Guardian, ці пристрої настільки малі, що їх розмір не перевищує частку товщини людського волосся.
У дослідженні, опублікованому в журналі Science Robotics, йдеться про використання мікрочастинок із міддю, які вводяться в організм разом із оптоволоконним джерелом світла. Завдяки світловому нагріванню мікророботи можуть проникати в густий гній, руйнувати клітинні стінки бактерій і виробляти активні форми кисню, що знищують інфекцію.
Рої мікророботів вводять у пазухи за допомогою катетера через носовий хід, після чого керують їхнім рухом за допомогою магнітного поля. Потрапивши в зону інфекції, роботи можуть нагріватися та викликати хімічні реакції, знищуючи бактерії. Завдяки точному прицільному впливу технологія має потенціал зменшити залежність від антибіотиків та інших медикаментів широкого спектру дії.
Тести на тваринах, зокрема свинях і кролях, продемонстрували ефективне очищення інфікованих пазух без пошкодження тканин. Вчені розробили модель використання цієї технології в умовах операційної з можливістю стеження за її дією за допомогою рентгену. Вони вважають, що в майбутньому її можна буде застосовувати і для боротьби з бактеріями в шлунково-кишковому тракті, сечостатевій системі та дихальних шляхах.
Очікується, що впродовж 5-10 років подібні пристрої можуть з’явитися в клінічній практиці для лікування інфекцій не лише в пазухах, але й у сечовому міхурі, кишечнику та інших органах.
Однак у дослідженні визнається, що є ризики – зокрема, небезпека залишення частини мікророботів у тілі та можливі побічні ефекти. Також експерти прогнозують громадський скепсис щодо ідеї впровадження роботів у людське тіло, що може викликати хвилю теорій змов. -
Науковий прорив: вчені вперше виростили мишей від двох батьків
Уперше в історії вченим вдалося створити мишей з генетичним матеріалом двох самців.
Обидві особини дожили до дорослого віку й виявилися фертильними – це означає, що вони можуть мати власне потомство. Дослідження китайських науковців опубліковане в журналі PNAS, повідомляє IFLScience.
Раніше біологи вже створювали мишей із ДНК двох матерів, однак спроби повторити подібне з батьками виявлялися невдалими: ембріони зупинялися в розвитку. Причина – у феномені, відомому як геномний імпринтинг, коли деякі гени активуються або вимикаються залежно від статі батьків.
Цього разу команда з Шанхайського університету застосувала новий підхід. Два сперматозоїди різних самців ввели в яйцеклітину з видаленим ядром, після чого перепрограмували їхню ДНК за допомогою технології CRISPR/Cas9 – зокрема, відредагували гени, відповідальні за імпринтинг.
У межах експерименту понад 250 змінених ембріонів імплантували самкам. Вижили лише двоє мишенят – обидва самці. Вони виросли, мали потомство, але продемонстрували низький рівень виживаності, а більшість мишей у подібних випадках не досягали зрілого віку або залишались безплідними.
“Це фундаментальне наукове дослідження. Хоча редагування генів такого характеру не застосовується до людей, головний висновок полягає в тому, що наша робота дає уявлення про генетичні бар’єри одностатевого розмноження у ссавців”, – пояснив співавтор роботи Чжі-кунь Лі.
Хоча перспективи практичного використання таких технологій – від клонування до збереження зникаючих видів – виглядають багатообіцяюче, до їхнього застосування на людях ще дуже далеко. -
Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок
Науковці з Единбурзького університету розробили унікальну технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, на знеболювальне – парацетамол.
В основі інновації – взаємодія хімічних процесів та бактерій кишкової палички.
Як пише The Guardian з посиланням на журнал Nature Chemistry, дослідники використали поліетилентерефталат (ПЕТ) – пластик, який часто трапляється в упаковках і пляшках. Його перетворили на проміжну речовину PABA (пара-амінобензойна кислота) за допомогою перегрупування Лоссена – хімічної реакції, яка зазвичай вимагає складних умов. Однак завдяки присутності фосфату в кишковій паличці реакція відбулася природно та легко.
Щоб перетворити PABA на парацетамол, вчені генетично модифікували кишкову паличку, додавши до неї гени грибів і ґрунтових бактерій. У підсумку процес тривав менш ніж добу, був енергоефективним та дав високий вихід готового препарату.
“Це вперше відкриває шлях від пластикових відходів до парацетамолу, що неможливо за допомогою однієї лише біології і неможливо за допомогою однієї лише хімії”, – зазначив професор Стівен Воллес, керівник дослідження.
Хоча до комерційного виробництва ще далеко, відкриття може мати важливе практичне значення: зменшення залежності від нафти у фармацевтиці та новий спосіб боротьби з пластиковими відходами.