Національна депутатка Людмила Буймістер, яка була безпартійною, приєдналася до фракції “Батьківщина”. Цю інформацію підтвердив депутат фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко. Згідно з даними на сайті Верховної Ради, у фракції “Батьківщина” на даний момент 24 народних депутати. Людмила Буймістер обрана у 2019 році від партії “Слуга народу”, але раніше мала зв’язки з олігархами Рінатом Ахметовим та Сергієм Тарутою. Вона була виключена з фракції “Слуга народу” у 2021 році та приєдналася до міжфракційного об’єднання “Розумна політика”. Попередньо вона працювала в енергетиці, металургії та суднобудуванні, зокрема на підприємствах, пов’язаних з Тарутою. Людмила Буймістер народилась у Москві та має освіту МДІМВ і Лондонської бізнес-школи.
Позначка: Верховна рада
-
В Україні продовжили дію воєнного стану
Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 5 листопада. За відповідні законопроєкти підтримали 320 народних депутатів, один голос був проти. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про це в Телеграмі. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада підтвердила угоду з Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Цю інформацію розголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі. За законопроєкт №0328 проголосували 323 народних депутати під час пленарного засідання парламенту.
-
Рада планує зупинити дію Конвенції про заборону протипіхотних мін
Верховна Рада України на найближчому пленарному засіданні розгляне зупинення дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Про це заявив речник парламенту Руслан Стефанчук на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю
“До Верховної Ради… надійшов проєкт закону Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення… Верховна Рада розгляне цей проєкт закону на найближчому пленарному засіданні”, – написав урядовець.
Рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними зі збройною агресією Росії проти України, що триває та необхідністю забезпечення належного захисту держави та громадян, пояснив Стефанчук.
Як ми вже писали, Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про вихід з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Країни НАТО вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ -
В Раді перевірять ефективність роботи НАБУ і САП – ЗМІ
Верховна Рада перевірить ефективність роботи антикорупційних органів України. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє УНН з посиланням на народного депутата Сергія Власенка.
За інформацією видання, перевірку розпочне тимчасова слідча комісія з розслідування фактів можливої корупції в правоохоронних та судових органах.
“З огляду на нещодавній аудит НАБУ, а також низку висвітлених ЗМІ останнім часом компрометуючих фактів, питань щодо ефективності, ТСК візьме в свою роботу і питання аналізу роботи НАБУ й САП”, – цитує Власенка УНН.
Окрім того, нарпдеп повідомив, що найближчим часом в Раді хочуть заслухати позицію генерального прокурора щодо ефективності роботи антикорупційних органів.
“Для початку на одне із найближчих засідань запросимо генерального прокурора і послухаємо його думку з приводу роботи всієї правоохоронної системи. Генпрокурор є особою, що добре знає результативність кожного правоохоронного органу. Далі можливе заслуховування керівників інших правоохоронних органів. Долучимо до роботи громадськість і представників юридичної спільноти. Друге засідання комісії на наступному тижні”, – сказав Власенко, пише УНН. -
Рада готує законопроєкт щодо виборів після війни
Парламент працює над законопроєктом, який регулюватиме проведення виборів після завершення воєнного стану. Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону, передає Укрінформ.
Спікер парламенту наголосив, що Україна потребує нового нормативного акта, який забезпечить проведення так званих “повоєнних” виборів.
“Ми моделюємо базові сценарії, щоб забезпечити українцям реалізацію їхнього конституційного права на вибір. Вибори повинні відбутися в Україні, і я переконаний, що ми зможемо знайти необхідний законодавчий компроміс”, — зазначив Стефанчук і додав, що характер викликів, які стоятимуть перед країною після війни, значною мірою залежатиме від її умов завершення. -
Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років
До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
“Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:- захист інформації про виробників зброї;
- звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку до 1 січня 2036 року;
- збереження чинних пільг – з ПДВ, прискореної амортизації та для працівників релокованих підприємств.
Резиденти Defence City отримають:
- спрощення митних процедур та експортного контролю,
- додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу,
- підтримку в релокації підприємств,
- можливість валютних послаблень за рішенням НБУ.
Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп. -
Рада відновила обов’язкову статистичну звітність
Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
“Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами -
Народний депутат Довгий склав мандат
Верховна Рада достроково припинила повноваження позафракційного народного депутата Олеся Довгого. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 19 червня.
“Рада підтримала складання мандату народного депутата Олеся Довгого”, – написав він.
За словами Железняка, за відповідну постанову проголосували 244 народних депутатів
“В парламенті новий антирекорд по кількості депутатів, 398”, – додав Железняк.
Напередодні стало відомо, що мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень нардепа. Він пояснив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті. Олесь Довгий – відомий політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), був позафракційним і входив до комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи Воля народу. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022-2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.
Раніше депутатка від Слуги народу Анна Колісник написала заяву про складання мандату. Комітет Ради вже підтримав це рішення.
Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді -
Безпартійний Олесь Довгий складає мандат
Народний депутат, мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у середу, 18 червня.
“Написали нам наступне: “Надійшла заява на складання депутатських повноважень від нашого колеги Олеся Довгого”, – зазначив він.
Згодом сам депутат офіційно заявив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті.
“Продовжую допомагати ЗСУ та розвивати соціальні, благодійні проекти”, – додав Довгий.
Після припинення повноважень Олеся Довгого у парламенті буде 398 нардепів. Олесь Довгий – український політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), є позафракційним і входить до Комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи “Воля народу”. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022–2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.