Позначка: Верховна рада

Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
“Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
У відомстві також наводять ключові цифри:
130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.

Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:

мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.

Для громадян інших країн:

Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.

unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
“Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк.

18.06.2025

Верховна Рада прийняла закон про реформу АРМА

Верховна Рада ухвалила в цілому закон про реформу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Після місяців блокування… №12374-д – реформа АРМА прийнята в цілому”, – написав він і додав, що документ підтримали 253 нардепи.
Закон передбачає, що процедура відбору голови АРМА проходитиме за участі міжнародних експертів, прозорий механізм управління агентством та контроль за передачею активів.
Железняк нагадав, що даний закон – євроінтеграційний і після його ухвалення “600 млн євро від ЄС розблокують”.

Рада затвердила закон про множинне громадянство

Верховна Рада схвалила законопроєкт, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Парламент прийняв в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні №11469. За – 243. Всі правки врахували як було у редакції комітету”, – написав він.
Також 19 народних обранців проголосували “проти”, ще 9 нардепів утримались, а 34 – не голосували.
Як відомо, в серпні 2024 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. А 17 грудня парламент схвалив цей документ у першому читанні.
Пізніше Зеленський назвав цілі закону про множинне громадянство. На його думку, цей закон дозволить громадянам, які здобули паспорти інших країн, знову інтегруватися в українське суспільство.
Множинне громадянство: чи поверне воно українців

Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді

З 399 народних депутатів реально голосують і присутні в сесійній залі Верховної Ради приблизно 340-350 осіб. Про це повідомив спікер ВР Руслан Стефанчук в інтерв’ю РБК-Україна.

“Фактично ви можете побачити за результатами об’єднуючих голосувань. Ця цифра в районі 340-350 народних депутатів, які постійно знаходяться в залі і беруть участь у голосуваннях”, – сказав він.
Голова Верховної Ради уточнив, що ці показники змінюються залежно від обставин, але всі ключові рішення, зокрема щодо національної безпеки, євроінтеграції, політичних заяв – стабільно отримують понад 300 голосів.

“Це історично мінімальна цифра кількості народних депутатів. Але всі тут, з першого дня повномасштабного вторгнення, з 24 лютого, з 7 години 30 хвилин, а перші рішення ми проголосували о 8 годин 8 хвилин”, – зазначив спікер парламенту.

Стефанчук наголосив, що попри втрату мажоритарників з ОРДЛО та Криму, зникнення деяких депутатів і кримінальні справи проти окремих осіб, Рада залишається дієздатним органом.
Наразі є лише одна заява про дострокове складання мандата – від народної депутатки фракції Слуга народу Анни Колісник. “Інших заяв на припинення повноважень в мене особисто немає”, – заявив спікер парламенту.
Нагадаємо, 2 червня стало відомо про намір Колісник відмовитись від мандату народного депутата. Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради розглянув її заяву та рекомендував парламенту ухвалити її в цілому.

Верховна Рада призначила нового генпрокурора

У вівторок, 17 червня, Верховна Рада підтримала призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Новину про це народний депутат Ярослав Железняк оголосив у своєму Телеграм-каналі. Під час виступу у парламенті Кравченко заявив, що головне завдання для нього – повернути довіру громадськості до прокуратури шляхом справедливих рішень. Він також пообіцяв приділити увагу проблемам з внутрішньою дисципліною, перевантаженням прокурорів та етикою у прокуратурі. Кравченко наголосив, що не допустить будь-якого незаконного тиску на прокурорів, будь то з боку бізнесу, ЗМІ чи інших структур.

Рада перейменувала понад 320 населених пунктів

Верховна Рада 5 червня ухвалила дві постанови про перейменування населених пунктів, назви котрих містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у четвер, 5 червня.
За відповідне рішення проголосували 257 народних обранці.
Відтак, ухвалила постанови про перейменування 328 населених пунктів.
Згідно з документами, нові назви отримають:

ВР планує дозволити особам від 60 років проходити службу за контрактом

Верховна Рада України має намір дозволити проходження військової служби за контрактом особам віком від 60 років за їх бажанням.За законопроєкт про внесення змін до закону “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі у першому читанні проголосували 297 народних депутатів на засіданні парламенту 4 червня.
Документ передбачає, що в період дії воєнного стану, за письмовою згодою командира військової частини, на військову службу за контрактом можуть бути прийняті особи віком від 60 років, що визнані військоволікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження служби.
Такі особи можуть обіймати посади рядового, сержантського або старшинського складу, а також молодшого або старшого офіцерського складу (за умови, що ці особи були звільнені з військової служби після 01 січня 2015 року).
Згідно із законопроектом, строк контракту – один рік із можливістю укладення нових контрактів за передбаченою процедурою – письмова згода командира військової частини.

ВР планує дозволити особам від 60 років служити за контрактом

Рада звільнила оптоволокно для дронів від митних платежів

Верховна Рада 4 червня проголосувала в цілому два законопроєкти, котрі звільняють від ввізного мита та ПДВ товари, що імпортуються для потреб безпеки та оборони. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про законопроєкти №13305 та №13306, котрі також усувають технічні неузгодженості в законодавстві.
“Дані законодавчі ініціативи передбачають звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна для виробництва дронів, що дозволить забезпечити сприятливі умови для розроблення та виробництва безпілотних систем, які використовують оптичний кабель для управління та передачі відеосигналу необхідних для оборони України”, – пояснив Гетманцев.

Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США

Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від: