Ухвалені напередодні зміни до Кримінального процесуального кодексу не впливають на незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а лише відновлюють конституційні повноваження генерального прокурора. Про це сказав народний депутат Сергій Власенко, повідомляє Gazeta.ua в середу, 23 липня.
“В Україні діє стаття 131-1 Конституції, яка говорить про те, що в нас є єдина прокуратура. І одним із конституційних завдань цієї прокуратури є прокурорський контроль, який у нас називається процесуальне керівництво. Тобто прокурор здійснює нагляд за законністю слідства. І цю єдину прокуратуру очолює генеральний прокурор України”, – заявив він.
Власенко наголосив, що закон не надає генеральному прокурору керівних функцій щодо НАБУ і САП.
“Прокурор не отримав жодних повноважень ані по керівництву НАБУ, ані по керівництву Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він не має права ані призначати директора НАБУ, ані прокурора чи керівника САП. Ці процедури залишилися такими, як були – через конкурсні комісії”, – підкреслив депутат.
За словами народного обранця, йдеться виключно про додаткові процесуальні повноваження, які мають забезпечити ефективність розслідувань.
Власенко звернув увагу, що аналогічні проблеми існують не лише в антикорупційних органах, однак ухвалене законодавство не є вибірковим, а стосується всієї правоохоронної системи.
“Законодавство стосувалося не НАБУ і САП. Воно стосувалося відновлення конституційних повноважень генерального прокурора по всіх правоохоронних органах. Там ніхто не виділяє НАБУ і САП. І це правильно”, – резюмував нардеп.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський.
Позначка: Верховна рада
-
Новий закон не порушує незалежність НАБУ і САП – нардеп
-
Зеленський анонсував законопроєкт щодо НАБУ і САП
Президент Володимир Зеленський має намір подати до Верховної Ради законопроєкт про посилення незалежності антикорупційних органів. Про це глава держави поінформував у відеозверненні 23 липня.
“Усі почули те, що кажуть люди цими днями – у соціальних мережах, один одному, на вулицях. Це все недаремно. Проаналізували всі занепокоєння, всі аспекти того, що варто змінити і що має бути активізовано”, – зазначив Зеленський.
Він запевнив, що законопроєкт забезпечить силу системі правопорядку, водночас матиме “всі норми для незалежності антикорупційних інституцій”.
“Я запропоную Верховній Раді України законопроект, який буде відповіддю. Який забезпечить силу системі правопорядку, і НЕ буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку, і дуже важливо – всі норми для незалежності антикорупційних інституцій – будуть, і дуже очікую від самої нашої групи керівників правоохоронних та антикорупційних органів, від Генерального прокурора – конкретних пропозицій тих норм, які мають спрацювати. Це буде президентський законопроєкт, і ми реалізуємо це в рамках нашої стратегії трансформації держави”, – додав президент.
Окрема глава держави розповів деталі ранкової наради з представниками правоохоронних органів: Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань і генеральним прокурором України.
Зауважив, що йому важливо було почути аргументи сторін.
“Важливо, що вони сказали й одне одному те, що давно накопичувалось. Дуже ціную домовленість про командну роботу та про заходи, які можуть реально дати відчуття невідворотності покарання, а отже, справедливості в Україні”, – зазначив президент.
Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що орієнтовно наступного тижня Рада збереться терміново голосувати за новий законопроєкт по НАБУ та САП від Зеленського.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Антикорупціонери зробили заяву після розмови в ОП -
Рада встановила День пам’яті закатованих або загиблих у полоні
Верховна Рада встановила 28 липня Днем вшанування пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Відповідну постанову депутати підтримали на засіданні у вівторок, 22 липня.
У пояснювальній записці зазначається, що в ніч проти 29 липня російські війська здійснили терористичний акт – обстріл Волноваської виправної колонії поблизу смт Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області, де утримували українських військовополонених – захисників Азовсталі в Маріуполі. Внаслідок теракту 53 захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення.
-
Рух Чесно опублікував список нардепів, як підтримали закон щодо НАБУ і САП
Рух “Чесно” опублікував список депутатів, які у вівторок, 22 липня, проголосували за законопроєкт, який позбавляє НАБУ та САП незалежності. “За” проголосували 263 нардепи, і лише 13 “проти”.
Зазначається, що 185 голосів віддали депутати від Слуги народу, 17 від фракції Довіра, 15 від фракції Батьківщина. Єдиний голос від фракції Голос віддала Таміла Ташева.
Серед пʼяти позафракційних – спікер Руслан Стефанчук та нардепка Марʼяна Безугла.
Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність НАБУ та САП і робить їх залежними від рішень генерального прокурора.
Після цього у Києві та низці міст почалися акції протесту. Люди зокрема вимагали ветувати закон, однак, Зеленський його підписав у цей же день. -
У НАБУ та САП забрали незалежність: що це означає
Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення проголосувало 263 депутата.
Документ вже підписав голова Ради Руслан Стефанчук, наступний, хто це має зробити – президент. За непідтвердженою інформацією, Володимир Зеленський все ж таки поставив свій підпис. Які були повноваження НАБУ – це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який попереджав, виявляв, припиняв, розслідував та розкривав корупційні та інші кримінальні правопорушення, віднесені до його підслідності, а також запобігав вчиненню нових.
САП – це самостійний орган прокуратури, який процесуально керує справами НАБУ. Зміни в роботі органів Законопроєкт № 12414 передбачає суттєве посилення ролі Генерального прокурора. Тепер він отримує право:- вимагати будь-яке кримінальне провадження для перевірки, включно з можливістю надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві;
- давати обов’язкові письмові вказівки детективам;
- закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
- самостійно вирішити суперечки про підслідність;
- самостійно підписувати підозри топ-чиновникам;
- керуючий САП втрачає право входити до групи прокурорів – це вирішує лише Генеральний прокурор.
Окрім цього, як зазначають аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив, документ скасовує так звану “виняткову підслідність” у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності НАБУ і САП. Її скасовують повністю – Генеральний прокурор зможе передавати будь-які провадження в будь-якому напрямі.
Також скасовуються більшість положень, що надають САП процесуальну незалежність у топ-корупційних справах. Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного (наприклад, після анонсованого аудиту проваджень) щодо інших осіб стане предметом “торгу”, додають аналітики.
“Пропонується надати право підозрюваному спецсубʼєкту – посадовцю категорії “А”, депутату, судді, керівнику великого підприємства з великою часткою державної чи комунальної власності тощо – заявляти клопотання про закриття провадження і стосовно себе. Проте таке клопотання йтиме напряму до Генерального прокурора. Фактично підозрюваному необхідно буде “просто домовитись” з Генеральним прокурором, адже саме він відтепер вирішуватиме долю топ-корупційних та всіх інших справ від їх початку і до завершення”, – говориться в аналізі.
Ще одна зміна – це продовження дії на строк 3 роки після припинення чи скасування воєнного стану всіх додаткових інструментів, передбачених ст. 615 КПК України (особливості розслідування в умовах воєнного стану). Що кажуть у НАБУ і САП Зазначимо, що напередодні працівники СБУ та прокуратури провели щонайменше 70 обшуків щодо 15 співробітників НАБУ. Підставами для цих дій у переважній більшості випадків була участь працівників НАБУ у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким співробітникам інкримінують можливі зв’язки з Росією.
Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Сьогодні директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко на брифінгу в Києві заявили, що законопроект №12414 фактично руйнує незалежність відомств.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Клименко і Кривонос закликали президента не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето. Реакція Євросоюзу Брюссель попередив Київ, що “незалежність антикорупційних органів – ключ до реформ і фінансової допомоги”.
“НАБУ та САП повинні бути незалежними для боротьби з корупцією та довіри громадськості”, – сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Він нагадав, що ЄС надає мільярди лише за умови прогресу в реформах, прозорості та верховенства права, тому натякає, що це може коштувати Україні підтримки.
“Зберегти досягнення реформ зараз важливіше, ніж будь-коли”, – додав Мерсьє. -
Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП
Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежністьі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос у соцмережі X у вівторок, 22 липня.
“Серйозно стурбовані сьогоднішнім голосуванням у Раді. Ліквідація ключових гарантій незалежності НАБУ – це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, – зазначила вона.
Перед цим речник Єврокомісії Гійом Мерсьє прокоментував, що Євросоюз стурбований ситуацією довкола НАБУ і САП. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні”.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Тим часом спікер Ради Руслан Стефанчук дуже оперативно підписав закон і відправив його на підпис Зеленському. Marta Kos -
Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП та направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту у вівторок, 22 липня.
“Такої швидкості не було всі шість років”, – прокоментував темпи підписанння спікером законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Зеленського із закликом накласти вето на цей закон. -
Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП
Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
“Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
- отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.
У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
“Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП. -
НАБУ і САП звернулися до Зеленського
Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
“Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
“Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
“Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
“Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він. -
Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС
Українська Верховна Рада підтримала кандидатуру Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ у новому уряді. Рішення було прийнято під час засідання парламенту 17 липня, де за нього проголосували 271 народний депутат, один виступив проти, 11 утрималися, а 31 не голосували. Це означає, що Сибіга продовжить очолювати МЗС після переформатування уряду, яке відбулося під керівництвом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з 5 вересня 2024 року.