Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі.
Позначка: Верховна рада
-
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -
Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок
До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.
“В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.
Серед політичних сил найбільше правок подали:
- Європейська солідарність – 910 штук,
- Слуга народу – 652 штук,
- Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
- Голос – 437 штук.
Серед депутатів найбільше правок подали:
- Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
- Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
- Дмитро Разумков – 254 правки.
“Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.
Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.
-
На гривнях пропонують розмістити напис Ми віримо в Бога
У Верховній Раді України було внесено законопроект №14102, який передбачає додавання на українські банкноти напису “Ми віримо в Бога”. Ініціатором цієї ідеї є народний депутат Георгій Мазураша. Зміни до закону про Національний Банк України передбачають зміну дизайну грошей. Поки що деталі про текст законопроекту та його пояснювальну записку не оприлюднені. Варто відзначити, що фраза “In God We Trust” є офіційним девізом США та присутня на американських доларах з 1956 року.
-
У Раді запропонували висунути Трампа на Нобелівську премію миру
Українські народні депутати внесли проєкт постанови, в якому закликають Верховну Раду звернутися до Нобелівського комітету з пропозицією висунути кандидатуру президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру.
-
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада розглянула проєкт державного бюджету України на 2026 рік, який був представлений міністром фінансів Сергієм Марченком. Опозиція не змогла перешкодити початку розгляду держбюджету, оскільки відповідна постанова набрала лише 22 голоси. Глава Бюджетного комітету Роксолана Підласа та голова Ради Руслан Стефанчук закликали депутатів подати свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього пропозиції будуть розглянуті та передані уряду для врахування або обґрунтуваної відмови. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
-
Стало відомо, хто замінить Парубія у Верховній Раді
Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол новою народною депутаткою України після того, як отримала документ про припинення повноважень народного депутата Андрія Парубія. Чорновол була включена до списку партії Європейська солідарність. Парубій був обраний у 2019 році, але його життя обірвалося внаслідок вбивства у Львові 30 серпня. Підозрюваного у вбивстві затримали у Хмельницькій області. Чорновол відома своєю участю у війні та командуванням ракетним комплексом у складі спецбригади.
-
ВР ухвалила закон про посилення безпеки в школах
18 вересня Верховна Рада прийняла закон, який стосується безпеки в школах. Цей закон містить обов’язкові заходи, щоб забезпечити безпеку учнів і вчителів у закладах загальної середньої освіти. Раніше не було чітких правил щодо безпеки в школах, що створювало ризики. Тепер закон встановлює правила перебування на території шкіл, доступу до них, обов’язковість наявності “тривожної кнопки” для виклику поліції, а також заборони на перебування осіб у стані сп’яніння чи з небезпечними предметами. Також заборонено працевлаштування осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування у школах.
-
Президент доручив готувати щорічне звернення до ВР
Президент України Володимир Зеленський затвердив план написання щорічного послання до Верховної Ради, яке буде відображати ситуацію в країні. Робочу групу, яка має підготувати цей документ до 1 грудня, очолить керівник Офісу президента Андрій Єрмак. У групі також будуть працювати інші високопосадовці. Зеленський наголосив на важливості швидкого прийняття рішень західними партнерами України через загрозу від російських військ.