Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП та направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту у вівторок, 22 липня.
“Такої швидкості не було всі шість років”, – прокоментував темпи підписанння спікером законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Позначка: Верховна рада
-
Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП
-
Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП
Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
“Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
- отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.
У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
“Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП. -
НАБУ і САП звернулися до Зеленського
Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
“Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
“Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
“Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
“Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він. -
Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС
Українська Верховна Рада підтримала кандидатуру Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ у новому уряді. Рішення було прийнято під час засідання парламенту 17 липня, де за нього проголосували 271 народний депутат, один виступив проти, 11 утрималися, а 31 не голосували. Це означає, що Сибіга продовжить очолювати МЗС після переформатування уряду, яке відбулося під керівництвом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з 5 вересня 2024 року.
-
Верховна Рада призначила новий склад уряду
У Верховній Раді затвердили новий склад Кабінету міністрів, яким очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За це рішення проголосували 253 депутати, проти були 13, утримались 23, а 6 не голосували. Список нового уряду включав таких міністрів, як Михайло Федоров (цифрова трансформація), Олексій Соболєв (економіка, довкілля, сільське господарство), Світлана Гринчук (енергетика), Денис Улютін (соціальна політика), Герман Галущенко (юстиція), Тарас Качка (європейська та євроатлантична інтеграція). Деякі міністри зберегли свої посади, а також відбулася реорганізація міністерств.
-
Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повернуться з фронту лише після перемоги над російськими загарбниками, які очолюються Путіним. Він закликав народних депутатів підтримувати військових на передовій, а не лише у парламенті. Уряд підготував законопроєкт про демобілізацію, але Генштаб ЗСУ вважає, що це може призвести до великої кількості одномоментних звільнень з армії. Тому розглядається новий механізм ротації військових як альтернатива закону про демобілізацію.
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
Сьогодні Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Ця подія сталася під час засідання парламенту у четвер. Різні фракції голосували по-різному, але загалом більшість підтримала Юлію Свириденко. Таким чином, вона стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала звільнення підприємств Defence City від низки податків
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроекти, які спрямовані на підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу в Україні. Ці законопроекти передбачають створення спеціальної податкової зони Defence City, яка надасть пільги цим підприємствам. Зміни до Податкового та Митного кодексів спростять податкові та митні процедури для компаній ОПК. Також буде створений офіційний перелік резидентів Defence City, який буде вести Міністерство оборони. Компанії-резиденти цієї зони будуть звільнені від ряду податків до 2036 року за умови реінвестування прибутку. Крім цього, їм будуть надані інші пільги, такі як прискорена амортизація та спрощений експортний контроль для військових технологій.
-
Президент подав Шмигаля на міністра оборони
Президент Володимир Зеленський підписав документи про призначення Дениса Шмигаля новим міністром оборони. Він також оголосив, що через Міністерство оборони буде керуватися стратегічними галузями промисловості, а Укроборонпром очолить Герман Сметанін. Зеленський наголосив на важливості збільшення вітчизняного виробництва зброї, щоб досягти рівня 50% української зброї за перші шість місяців роботи нового уряду. Це має показати росіянам наслідки їхньої агресії та підтримати українське виробництво. Зеленський впевнений, що це завдання можливо виконати.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
16 липня Верховна Рада ухвалила закон, який регулює виплату одноразової грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні. Тепер смерть у російських застінках буде прирівнюватися до загибелі на полі бою, що дозволить сім’ям отримувати більшу допомогу. Закон також передбачає виплату грошової допомоги військовим, які отримали поранення або травми під час служби. Сума виплати буде прив’язана до прожиткового мінімуму, а також ураховуватиме статус особи. Ця ініціатива спрямована на підтримку родин воїнів та покращення умов служби українських військових.