Позначка: Відмова

  • Донька глави Сбербанку відмовилася від спортивного громадянства РФ

    Донька глави Сбербанку відмовилася від спортивного громадянства РФ

    Донька глави Сбербанку РФ Германа Грефа, Марія, відмовилася від російського спортивного громадянства, щоб мати можливість брати участь у міжнародних змаганнях з кінного спорту. Вона підписала декларацію, де заявила про непричетність до війни та виразила свою позицію щодо конфлікту з Україною. Марія вже два роки живе та навчається в Лондоні, де займається верховою їздою. Вона має чотири спортивних коней, один з яких оцінюється у 200 тис. євро. Міжнародна федерація кінного спорту (FEI) підтвердила, що Марія відповідає всім вимогам для участі у змаганнях. Крім того, FEI зазначила, що весною 2023 року заборонила росіянам та коням, що належать громадянам РФ, участь у міжнародних змаганнях через війну з Україною, але уряд змінив правила участі, що дозволило деяким російським спортсменам отримати нейтральний статус. Антикорупційний активіст вважає, що цей випадок показує недоліки санкційної системи, оскільки Герман Греф перебуває під санкціями, а його донька може спокійно тренувати коней та жити нормальним життям.

  • Цивінський залишається переможцем конкурсу – комісія БЕБ

    Цивінський залишається переможцем конкурсу – комісія БЕБ

    Комісія з обрання голови Бюро економічної безпеки відмовилася переглядати результати конкурсу, хоча Кабмін відмовився призначити переможця, яким був Олександр Цивінський. Глава комісії Лаура Стефан пояснила, що комісія вже завершила свою роботу і вже виконала своє завдання. Вона також зазначила, що всі кандидати пройшли перевірку у травні 2025 року. Комісія подала свою пропозицію до Кабміну, тому наразі не може зробити нічого більше. Крім того, виявилось, що комісія вже була обізнана з інформацією про російський паспорт батька Цивінського з початку 2023 року. Рішення про повернення листа з цією інформацією до Кабміну отримало підтримку шести членів комісії на засіданні 14 липня.

  • Спільна власність: на участь Крістал Пелес у ЛЄ вплинуло право власності

    Спільна власність: на участь Крістал Пелес у ЛЄ вплинуло право власності

    УЄФА офіційно оголосила про те, що виключає участь Крістал Пелес, англійського клубу з Лондона, у Лізі Європи.

    На сайті організації розміщена інформація про те, що Крістал Пелес у сезоні-2025/26 у Лізі Європи задіяний не буде.

    За даними функціонерів турніру, у Крістал Пелес і Ліона спільний власник.

    А це є перешкодою для участі в турнірі, згідно з правилами УЄФА.

    Рішення про відсторонення Крістал Пелес від участі у Лізі Європи прийнято у зв’язку з тим, що обидва вищезазначені клуби пройшли на турнір. І саме підопічним Олівера Гляснера, за рішенням організації, було відмовлено у виступах.

    Водночас команді, що дістала відмову, видано дозвіл на участь у Лізі конференцій.

    Слід відзначити, що ситуація, що склалася, перетинає шлях англійській команді до успіху. Адже попередній сезон Крістал Пелес завершив на мажорній ноті, здобувши перший для себе Кубок Англії. І мав цьогоріч дебютувати на європейській арені.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича

    Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича

    Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
    Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
    У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
    “Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
    У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
    Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
    У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
    Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі

  • Трамп не підтримає заяву G7 із закликом до Ірану та Ізраїлю – CNN

    Трамп не підтримає заяву G7 із закликом до Ірану та Ізраїлю – CNN

    Президент США Дональд Трамп відмовився підписувати спільну заяву “Великої сімки”, яка закликає до деескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем. За інформацією телеканалу CNN, американський лідер вважає, що Ізраїль має право на самооборону, а Іран не повинен мати ядерну зброю. Представник Білого дому зазначив, що Трамп працюватиме над тим, щоб запобігти Ірану отримати ядерну зброю. Однак канадський чиновник заперечив інформацію про те, що Трамп відмовився підписувати заяву, наголошуючи, що це питання ще обговорюється. Також були повідомлення про те, що Трамп перешкоджає планам Ізраїлю на вбивство верховного лідера Ірану та шукає нові причини для втручання в українську ситуацію.

  • ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    Єврокомісія планує впровадити нові заходи для відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи мають на меті зменшити залежність країн ЄС від постачань з Росії. Це стосується як енергетичного сектору, так і ядерної промисловості. Єврокомісія визнає, що для досягнення повної незалежності від РФ потрібні значні інвестиції, але це є необхідним кроком для забезпечення енергетичної безпеки Європи. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, виступають проти таких змін, стверджуючи, що вони можуть привести до підвищення цін на енергію та загрожувати стабільності. Однак в Брюсселі вважають, що поступове відмовлення від російського палива допоможе уникнути різких зростань цін. Питання про відмову від російського ядерного палива буде обговорено на зустрічі міністрів енергетики.

  • Гренландію відмовилися прийняти до футбольної конфедерації

    Гренландію відмовилися прийняти до футбольної конфедерації

    Футбольна конфедерація Північної та Центральної Америки відхилила заявку Гренландії на вступ, незважаючи на те, що острів географічно належить до Північної Америки. Гренландія виразила бажання приєднатися до КОНКАКАФ минулого року, але знову не отримала можливості вступити до цієї спортивної організації або ФІФА. Футбол залишається популярним видом спорту на острові, де з’явилися нові поля та стадіони. Національна команда Гренландії, яку не визнає ФІФА, грає товариські матчі з іншими островами та територіями. У той же час, Узбекистан вперше в історії отримав кваліфікацію на чемпіонат світу з футболу.

  • ЄС готує відмову від російського газу під тиском Польщі

    ЄС готує відмову від російського газу під тиском Польщі

    Європейська комісія планує оприлюднити правила щодо поступової відмови Європейського Союзу від імпорту російського газу. Ця ініціатива була запропонована на тлі тиску з боку Польщі, яка вимагає розірвання довгострокових контрактів до 2027 року. За планами, до кінця цього року компаніям ЄС буде заборонено укладати нові угоди на постачання газу з Росії, а довгострокові контракти мають бути припинені до 2027 року. Ця ініціатива викликала негативну реакцію з боку деяких країн, які імпортують газ з Росії, таких як Угорщина, Словаччина, Франція та Бельгія. Однак більшість країн ЄС готові прийняти ці нові правила.

  • Осімхен відхилив другу мільйонну пропозицію з Саудівської Аравії

    Осімхен відхилив другу мільйонну пропозицію з Саудівської Аравії

    За даними Джанлуки Ді Марціо, форвард Наполі продовжує переговори з саудівським клубом, однак домовитись поки щоне вдається.

    26-річний нігерійський нападник уже двічі відхилив контрактні пропозиції Аль-Хіляля – спочатку на суму 26 мільйонів євро, а потім на 30 мільйонів. Поки що невідомо, чи прагне Осімхен отримати більш вигідні фінансові умови, чи розраховує на пропозицію від одного з європейських клубів.

    Раніше також повідомлялося про відмову Брентфорда продати Бріана Мбемо.

  • Іран відкинув ядерну пропозицію США

    Іран відкинув ядерну пропозицію США

    Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив 4 червня, що відмова від збагачення урану повністю суперечить інтересам країни, тим самим відкинувши ключову вимогу США у переговорах щодо врегулювання тривалої ядерної суперечки. Про це повідомляє Reuters у середу, 4 червня.
    Зі слів Хаменеї, збагачення урану є “серцевиною” ядерної програми Ірану, і саме тому, за його словами, “вороги” намагаються її зупинити.
    “Пропозиція, яку представили американці, на 100% суперечить нашим інтересам”, – наголосив він під час телезвернення.
    Пропозицію США передали Ірану 1 червня за посередництва Оману, який виступає як нейтральний посередник між іранським МЗС та спецпредставником президента США Дональда Трампа.
    У центрі суперечки залишається відмова Ірану припинити збагачення урану на власній території та небажання вивозити накопичений запас високо збагаченого урану за кордон.
    Попри різке неприйняття пропозиції, Хаменеї не оголосив про припинення переговорів, але розкритикував підхід США як такий, що “принижує національну гідність” та суперечить принципу “Ми можемо”.
    Іран наполягає, що ядерна програма має виключно мирний характер, хоча Захід підозрює Тегеран у прагненні створити ядерну зброю.
    Зі свого боку президент США Дональд Трамп відновив кампанію “максимального тиску” на Тегеран, знову посиливши санкції та пригрозивши військовим ударом у разі провалу переговорів. У свою першу каденцію Трамп вийшов із ядерної угоди 2015 року, що призвело до масштабного розширення Іраном своєї ядерної програми.