Позначка: Відмова

  • Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента

    Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента

    Президент України Володимир Зеленський категорично не розглядатиме можливості підписання будь-якої угоди, яка передбачала б відмову від українських територій. Таку позицію у четвер, 27 листопада, підтвердив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю для The Atlantic, спілкуючись із журналістом Саймоном Шустером.

    “Поки Зеленський – президент, ніхто не повинен розраховувати на те, що ми відмовимося від території. Він не підпише документ про відмову від території. Конституція це забороняє. Ніхто не може цього зробити, якщо не хоче йти проти української Конституції та українського народу”, – наголосив Єрмак.

    Також він зауважив, що в нинішніх реаліях жодна людина із здоровим глуздом не взяла б на себе відповідальність за підписання угоди, що передбачає втрату частини України.

    Глава Офісу Президента окреслив позицію України перед наступним етапом переговорів про припинення війни. Як він зазначив, Зеленський планує провести чітку “червону лінію” в надзвичайно чутливому питанні – вимозі Росії стосовно українських територій.

    “Щодо питання землі, Україна готова обговорювати лише те, де має бути проведена лінія, щоб розмежувати те, що контролюють ворогуючі сторони. Все, про що ми можемо реально говорити зараз, – це визначити лінію зіткнення. І це те, що нам потрібно зробити”, – додав Єрмак.

    Нагадаємо, українська та американська делегації наприкінці тижня продовжать роботу над узгодженням пунктів, напрацьованих в результаті зустрічей у Женеві, щоб просунутися до миру та гарантій безпеки. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 27 листопада.

    Трамп: РФ може захопити Донбас за пару місяців

  • У Тоттенгемі відмовилися звільняти тренера, уважаючи таке непотрібним бичем

    У Тоттенгемі відмовилися звільняти тренера, уважаючи таке непотрібним бичем

    Англійський футбольний клуб Тоттенгем прийняв рішення про майбутнє головного тренера Томаса Франка. Результати команди не влаштовують керівництво клубу і фанатів. Однак, Тоттенгем вирішив дати час Франку на поліпшення ситуації. Після 12 турів під керівництвом Франка команда посідає дев’яте місце в таблиці АПЛ з 18 очками.

  • Команда Усика назвала мотиви відмови від чемпіонського поясу за версією WBO

    Команда Усика назвала мотиви відмови від чемпіонського поясу за версією WBO

    Сергій Лапін, директор команди колишнього абсолютного чемпіона у надважкій вазі Олександра Усика, розповів, чому українець вирішив залишитися без титулу WBO.

    Функціонер стверджує, що відмова Усика пов’язана з бажанням українського боксера дати дорогу молодим.

    “Олександр звільнив пояс, щоб дати можливість молодим бійцям поборотися за нього. Подивимося, як розвиватимуться події далі.

    Фабіо Вордлі проти Мозеса Ітауми – це буде чудовий бій для обох, і буде цікаво подивитися, хто вийде переможцем”, – розмістили слова Лапіна Proboxing-fans.com.

    Нагадаємо, після того, як Усик звільнив титул WBO, володаря тимчасового поясу Світової боксерської організації Фабіо Вордлі було підвищено до статусу повноцінного чемпіона.

    Вордлі спробував пояснити, чому Усик відмовився від пояса на його користь

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Іспанський клуб не ввійде до клубної агломерації власників Ліверпуля

    Іспанський клуб не ввійде до клубної агломерації власників Ліверпуля

    Іспанський футбольний клуб Хетафе залишиться на попередньому положенні.

    Згідно з повідомленням Marca, іспанці не отримають нового власника, яким мала стати американська компанія Fenway Sports Group, що володіє англійським клубом Ліверпуль.

    Про відмову від придбання “темно-синіх” відомо таке: американці, незважаючи на підготовлену пропозицію про купівлю, вийшли з переговорів з Анхелем Торресом.

    Причиною видання називає жорсткі правила, що діють у Ла-Лізі і стосуються дотримання фінансового Fair-play.

    Слід відзначити, що Fenway Sports Group є власником Ліверпуля з 2010 року. Нещодавно холдинг задумав створити мережу споріднених клубів за прикладом системи, що діє в Ред Булл.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • “Останній покупець” нафти Росії в ЄС готовий від неї фактично відмовитися

    “Останній покупець” нафти Росії в ЄС готовий від неї фактично відмовитися

    Угорська компанія MOL, яка єдиний нафтопереробник в Угорщині та Словаччині, планує замінити чотири п’яти постачання російської нафти. Це стало відомо під час наміру прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зустрітися з президентом США Дональдом Трампом. У вересні Угорщина та Словаччина отримали російську нафту на 311 млн євро. MOL планує модернізувати свої нафтопереробні заводи з метою збільшення обсягів переробки іншої сировини. У випадку відмови від російської нафти, компанія може зустріти труднощі, якщо не отримає відстрочки від американських санкцій, які мають вступити в силу 21 листопада.

  • На Сумщині 20 тисяч осіб відмовилися від евакуації – ОВА

    На Сумщині 20 тисяч осіб відмовилися від евакуації – ОВА

    На Сумщині близько 20 тисяч осіб відмовилися від евакуації, не хочучи залишати свої домівки навіть у зв’язку з небезпекою. Голова ОВА Олег Григоров зазначив, що закон не дозволяє примусово вивозити населення, тому такі випадки трапляються. Люди не хочуть залишати свої будинки, оскільки їм складно уявити, як будувати життя на новому місці. Григоров наголосив, що для евакуйованих людей в області передбачені місця для розселення та надається необхідна допомога.

  • США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу

    США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу

    Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на купівлю закордонних активів компанії Лукойл – найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії. Мінфін США пояснив своє рішення тим, що Gunvor має зв’язки з Росією, а поки триває війна в Україні, компанія не може мати ліцензію на діяльність у США. Gunvor відповів, що завжди дотримувався санкцій, дистанціювався від Росії і відкликав пропозицію про купівлю активів Лукойлу. Це вже не перший раз, коли Gunvor опиняється під увагою через свої зв’язки з Росією. США раніше ввели санкції проти Роснефті, Лукойлу та їхніх дочірніх підприємств у жовтні. Gunvor був заснований в 1997 році і має зв’язки з російським мільярдером Тимченком, але компанія стверджує, що веде свій бізнес чесно та прозоро.

  • Міжнародний кримінальний суд відмовився від послуг Microsoft

    Міжнародний кримінальний суд відмовився від послуг Microsoft

    Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вирішив припинити використання програмного забезпечення від Microsoft та перейти на європейське рішення, щоб зменшити залежність від американських постачальників через ризик нових санкцій. Нове програмне забезпечення буде надавати німецька компанія ZenDiS, що підтримується урядом Німеччини для зміцнення цифрового суверенітету державних структур. У відповідь Microsoft заявили, що співпраця з Міжнародним кримінальним судом не припиняється, а відключення електронної пошти прокурора МКС від Outlook минулого року було рішенням американської влади, а не корпорації. Уряд Нідерландів також розглядає можливість переходу на європейські альтернативи через занадто велику залежність від продуктів Microsoft.

  • Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ

    Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ

    Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
    Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
    Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
    На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
    Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
    “Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
    Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
    Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
    У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
    Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати.

  • УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову

    УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
    Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
    Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
    В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
    На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
    Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
    В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
    За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
    29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
    Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
    20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
    9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
    17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
    Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
    27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
    29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
    Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви.