Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни
Позначка: Вірменія
-
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
-
ГУР оприлюднило наказ про збільшення кількості військ РФ у Вірменії
Командувач військами південного військового округу армії РФ віддав наказ про “доукомплектування” російської військової бази у вірменському місті Ґюмрі та відбір кандидатів для служби. Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міноборони України в понеділок, 7 липня.
ГУР оприлюднило телеграму тимчасово виконуючого обов’язки начальника штабу південного військового округу ЗС РФ генерал-майора Сергія Зємскова. У документі міститься наказ командувача військами південного військового округу ЗС РС про нарощування угруповання російських військ шляхом так званої доукомплектації російської військової бази в місті Ґюмрі (Вірменія).Зокрема, у телеграмі зазначили перелік заходів із термінового “доукомплектування” підрозділів частини росіян завдяки відбору особового складу з 8-ї, 18-ї, 49-ї та 58-ї загальновійськових армій південного військового округу РФ.
Водночас командирам підрозділів наказали сприяти проведенню відбору кандидатів для проходження служби в Ґюмрі.
У ГУР зазначили, що наказом Москва уточнює вимоги до професійної придатності, рівня психологічної стійкості та бойової підготовки особового складу, що входитиме до майбутнього міжнародного контингенту. Так, росіяни забороняють відбирати осіб, що “брали участь у незаконному обігу наркотичних речовин, психотропних речовин”.
-
Вірменія спростовує заяву про посилення військової присутності РФ
У Вірменії відкинули заяву українського Головного управління розвідки Міністерства оборони щодо того, що Росія пришвидшує комплектування військової бази у вірменському Гюмрі, аби посилити військово-політичний тиск на країни Південного Кавказу.
У МЗС Вірменії відкинули інформацію ГУР про можливе використання території країни, щоб посилити військово-політичний тиск на країни Південного Кавказу.
“У відповідь на вигадані відомості, що з’явилися в пресі, Республіка Вірменія знову підтверджує свою принципову позицію, згідно з якою територія РВ не може використовуватися третіми державами для здійснення військових дій проти будь-якої з сусідніх держав”, – заявили у МЗС країни. -
Вірменія висловила протест РФ через втручання у внутрішні справи
Влада Вірменії висловила протест через ворожу пропаганду російських державних ЗМІ та посадовців, які критикували уряд країни після спроби державного перевороту. Вірменське МЗС передало ноту протесту російському посольству в Єревані. Вони заявили, що образливі висловлювання та нападки на владу Вірменії є неприйнятними та негативно впливають на відносини між двома країнами. Представники влади Вірменії також вважають заяви російських депутатів про дії правоохоронних органів Вірменії як грубе втручання у внутрішні справи країни.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати компанію “Електричні мережі Вірменії” (ENA), власником якої є російський бізнесмен вірменського походження Самвел Карапетян. За ці поправки проголосували 65 депутатів, проти були 27. Зміни дають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Також передбачено примусовий продаж підприємства за пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує ці поправки, назвавши їх “державним рекетом”. Карапетяна затримали за обвинуваченням у закликах до насильницького захоплення влади. Прем’єр-міністр Вірменії оголосив про намір націоналізувати ENA. Карапетян є власником холдингу Ташир і мережі ТРЦ Ріо, а його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів.
-
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни
Міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян закликав голову МЗС Росії Сергія Лаврова не втручатися у внутрішні справи Вірменії. Про це він заявив 30 червня на спільній пресконференції з главою європейської дипломатії Каєю Каллас у Єреван, інформує News.am.
Коментар очільника вірменського МЗС стосувався заяви Лаврова щодо слідчих дій та затримань щодо вірменських священнослужителів.
“До пресконференції я встиг ознайомитися з коментаремколеги Лаврова. Інформація Лаврова є неповною і неточною. Якщо не помиляюся, він використав формулювання “боротьба влади проти церкви”. Це не відповідає дійсності. У Вірменії не ведеться боротьба проти церкви. Йдеться про участь окремих священнослужителів у політичній діяльності”, – наголосив Мірзоян.
Він додав, що, за інформацією правоохоронців, мова про причетність до підготовки або ініціювання незаконного перевороту.
“Це юридичний процес і внутрішня справа Вірменії. Було б краще, якби Лавров не втручався у внутрішні справи Вірменії”, – зазначив міністр.
Також Мірзоян звернувся до російських депутатів і медіа, закликавши їх “з повагою ставитися до суверенітету Вірменії та більше не втручатися у її справи”. -
Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ
Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
“Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
“Два стільця” Грузії у війні Росії проти України -
У Вірменії попереджено захоплення влади – Пашинян
Правоохоронці Вірменії попередили спробу захоплення влади в країні. Про це повідомив прем’єр-міністр Нікол Пашинян у Фейсбук в середу, 25 червня.
“Правоохоронні органи запобігли масштабному і підступному “криміналоолігархоклерикальному” плану дестабілізації обстановки в Республіці Вірменія та захопленню влади”, – написав він.
У свою Слідчий комітет Вірменії повідомив, що владу збирався захопити рух Священна боротьба на чолі з архієпископом Вірменської апостольської церкви Багратом Галстаняном.
Учасники сього руху готували план із захоплення влади з листопада 2024 року. З цією метою вони вирішили сформувати 200-250 ударних груп по 25 осіб, в основному з колишніх військових і поліцейських, а також придбали вибухові пристрої та інші інструменти “для вчинення терактів”.
За даними відомства, змовники планували паралізувати рух транспорту, організувати масові відключення електроенергії та інтернету, обстрілювати будівлі та вживати інших дій, що загрожують життю та здоров’ю громадян.
“У рамках розпочатого за цим інцидентом кримінального провадження проводяться невідкладні слідчі та інші процесуальні дії”, – йдеться у повідомленні. -
В Ердогана розповіли про історичний візит премʼєра Вірменії
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відвідав Туреччину, де зустрівся з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. Під час переговорів обговорювалися відносини між двома країнами, процес миру на Південному Кавказі та поточні регіональні події. Також розмовляли про можливі кроки для нормалізації відносин між Туреччиною та Вірменією. Це візит став історичним, оскільки Нікол Пашинян став першим главою Вірменії такого рівня, який відвідав Туреччину. Туреччина та Вірменія мають складну спільну історію, особливо через події геноциду вірменської меншини в Туреччині 1915 року. Раніше відносини між країнами були напруженими, але зараз обговорюються можливі шляхи для поліпшення взаємин.
-
Премʼєр Вірменії прибув з історичним візитом до Туреччини
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян здійснив робочу поїздку до Туреччини, що стало першим в історії візитом глави вірменського уряду до цієї країни. В аеропорту Стамбула Пашиняна зустрів заступник міністра закордонних справ Туреччини. У рамках візиту він мав зустріч із місцевою вірменською громадою та планував зустрітися з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. У делегацію також увійшли глава МЗС, заступник міністра закордонних справ, спецпредставник з нормалізації відносин з Туреччиною та віце-спікер парламенту. Цей візит став важливим кроком у відносинах між двома країнами зі складною історією, особливо через події геноциду в 1915 році та закриття спільного кордону у 1993 році під час конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.