Позначка: Війна

  • У НАТО оцінили втрати російської армії у 1,3 млн

    У НАТО оцінили втрати російської армії у 1,3 млн

    Втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення в Україну становлять 1,3 млн осіб, із них 350 тисяч – загиблими. Про це під час брифінгу повідомив високопосадовець НАТО, передає DW.

    Лише у 2025 році ліквідували або поранили 400 тисяч російських військових.

    “Ми здивовані часткою загиблих у структурі російських втрат. Росіяни зазнають непропорційно високих втрат, вони несуть надзвичайно тяжкі втрати”, – зазначив представник Альянсу.

    Він пов’язав це, зокрема, з низьким рівнем медичної допомоги на полі бою в російській армії.

    Заувжимо, у Генштабі відзвітували, що станом на 11 лютого загальні втрати Російської Федерації у війні проти України становили 1 249 380 осіб.

  • Сирський про фронт: Обрана тактика дає результат

    Сирський про фронт: Обрана тактика дає результат

    Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський провів робочу нараду з командирами підрозділів ДШВ та штурмових полків щодо оперативної обстановки в Запорізькій і Дніпропетровській областях. Про це повідомив у пресслужбі Генштабі у середу, 11 лютого.
    Під час зустрічі проаналізували реальний стан справ на передньому краї та динаміку бойових дій. Особливу увагу приділили взаємодії між підрозділами, питанням управління в умовах високої інтенсивності боїв.
    “Ворог продовжує діяти агресивно, намагаючись нав’язати нам свою ініціативу. Однак наші підрозділи зберігають стійкість і контроль над ключовими рубежами”, – зазначив головком.
    Він додав, що головна мета – утримувати російського агресора в постійній напрузі, завдавати йому втрат, не допускати його просування вперед. За словами Сирського, обрана тактика вже дає результат.
    Також обговорили проблемні питання, котрі впливають на ефективність виконання завдань. Мовиться насамперед про логістику, ремонт техніки, евакуацію поранених тощо. Генерал повідомив, що віддав необхідні розпорядження для забезпечення потреб воїнів.
    Окремо головком висловив вдячність кожному захиснику і захисниці за мужність і професіоналізм.

  • Родина “загиблого” полоненого не повертатиме виплати – Міноборони

    Родина “загиблого” полоненого не повертатиме виплати – Міноборони

    Міноборони офіційно підтвердило, що родина військового Назара Далецького, котрий повернувся з полону після того, як його раніше вважали загиблим, не має повертати державні виплати.

    “Міністерство оборони не має правових підстав та намірів для перегляду рішення щодо надання коштів родині військовослужбовця Назара Далецького, а також не має наміру спонукати до повернення їх державі”, – мовиться у заяві.
    5 лютого з російського полону повернувся Назар Далецький, який із вересня 2022 року вважався загиблим. У 2023 році відбулася процедура поховання після впізнання за результатами ДНК-експертизи.
    Усі належні виплати родині захисника були здійснені відповідно до чинного законодавства України та на підставі офіційно встановлених на той момент обставин.
    Втім, у публічному просторі з’явилися заяви про нібито можливість зобов’язання родини повернути отримані державні виплати.
    У відомстві пояснили, що станом на сьогодні у Міноборони відсутні правові підстави для перегляду ухваленого рішення чи спонукання родини до повернення отриманих коштів.
    “Ця ситуація є унікальною та містить правову колізію, яка потребує максимально делікатного і зваженого підходу. Обставини встановлення факту смерті військовослужбовця потребують додаткового вивчення”, – додали у пресслужбі.
    Раніше Дмитро Лубінець пояснив, що в Україні відсутній механізм дій щодо коштів, які були виплачені родині бійця, який вважався загиблим, але згодом повернувся з полону

  • Чеська ініціатива зіткнулася з нестачею грошей на снаряди для України

    Чеська ініціатива зіткнулася з нестачею грошей на снаряди для України

    З 5,06 млрд євро на фінансування чеської ініціативи щодо закупівлі снарядів для України вдалося зібрати лише 1,4 млрд євро. Про це повідомляє Reuters.
    Програма допомагає Україні отримати снаряди великого калібру, щоб Сили оборони могли ефективніше протистояти Росії. До проєкту долучилися Німеччина, Данія, Нідерланди, а також чеські військові та виробники зброї.
    За прогнозами НАТО у грудні минулого року, у 2025 році завдяки цій ініціативі планувалось надати 1,8 мільйона артилерійських боєприпасів. Це 43% від усіх боєприпасів, що постачаються Києву, і приблизно 70% боєприпасів радянського калібру.
    Як пише видання з посиланням на джерело, на світовому ринку зараз доступні боєприпаси на суму 16 мільярдів євро. За його словами, НАТО планує витратити 5 мільярдів євро переважно на придбання сотень тисяч артилерійських снарядів за чеською схемою.
    За словами ексміністра закордонних справ Чехії Яна Ліпавського, минулого року донори виділили близько 4,05 млрд євро на закупівлю боєприпасів в рамках ініціативи. Він зазначив, що внесок країни склав близько 3 млрд крон (123,7 млн євро).

  • Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення

    Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення

    Кабмін України вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада – пам’ятку історії національного значення, розташовану у місті Переяслав Київської області. Про це повідомляє Міністерство культури України.
    Рішення уряду розроблене Мінкультом на виконання Закону України Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії.
    “Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада, є втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про “возз’єднання” України з Росією у 1654 році.
    Цей міф походить із російської дореволюційної історіографії та був пізніше переосмислений і закріплений радянською історіографією”, – йдеться у повідомленні.
    Радянська пропаганда намагалася знівелювати пам’ять про українські державницькі традиції – як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі поривання народу України як “буржуазно-націоналістичні”, а згодом, з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру, – як “фашистські”.
    В сучасних умовах великої війни в Україні цей міф активно використовується для обґрунтування “законності” путінських територіальних претензій.
    Міф є складовою інформаційно-пропагандистської кампанії Кремля з метою формування у громадян України та світової спільноти викривлених уявлень про нібито “історичну бездержавність” українського народу як “уламка розділеного російського народу”.
    Як ми вже писали, у грудні в Києві кілька міських об’єктів, назви яких були пов’язані з Росією, перейменували. Одна з вулиць, зокрема, названа на честь Героя України Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня 2024 року.

  • В Україні запровадили щоденну хвилину мовчання

    В Україні запровадили щоденну хвилину мовчання

    Верховна Рада ухвалила закон про проведення загальнонаціональної хвилини мовчання щодня о 9:00 в пам’ять про загиблих від російської агресії. Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту в середу, 11 лютого.

    За законопроєкт №14144 проголосували 260 народних депутатів.

    Згідно із документом, органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечують інформування про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери їх управління. Оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання здійснюється через медіа незалежно від форми власності, а також через системи оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту.

  • ППО відбила атаку ракет Кинджал на Львів

    ППО відбила атаку ракет Кинджал на Львів

    Російські агресори вдарили по місту Львів аеробалістичними ракетами Кинджал. Про це стало відомо у середу, 11 лютого.
    Так, спершу Повітряні сили ЗСУ повідомили про зліт російських винищувачів-перехоплювачів МіГ-31К, які є носіями Кинджалів. По всій території України оголосили повітряну тривогу.
    За кілька хвилин стало відомо про швидкісні цілі у напрямку Львова. За даними моніторингового Телеграм-каналу єРадар, росіяни запустили три ракети, після чого літаки почали повертатися на базу.
    Тим часом у Львові пролунали вибухи.
    “У Львові дуже гучно відпрацювала ППО”, – написав журналіст Андрій Цаплієнко у Телеграм.
    Водночас мер Львова Андрій Садовий повідомив у Телеграм, що Кинджалів було два.
    “Близько 14:40 в напрямку Львова летіли два ворожі Кинжали. Сили ППО їх знешкодили. Це титанічна робота. Дякуємо нашим захисникам за захист! Станом на цю хвилину інформації про руйнування чи постраждалих немає. Міські служби обстежують територію громади”, – розповів він.

  • Росія атакувала Львів ракетами Кинджал

    Росія атакувала Львів ракетами Кинджал

    Російські агресори вдарили по місту Львів аеробалістичними ракетами Кинджал. Про це стало відомо у середу, 11 лютого.
    Так, спершу Повітряні сили ЗСУ повідомили про зліт російських винищувачів-перехоплювачів МіГ-31К, які є носіями Кинджалів. По всій території України оголосили повітряну тривогу.
    За кілька хвилин стало відомо про швидкісні цілі у напрямку Львова. За даними моніторингового Телеграм-каналу єРадар, росіяни запустили три ракети, після чого літаки почали повертатися на базу.
    Тим часом у Львові пролунали вибухи.
    “У Львові дуже гучно відпрацювала ППО”, – написав журналіст Андрій Цаплієнко у Телеграм.
    Про наслідки ворожої атаки наразі невідомо.

  • Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

    Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

    Європарламент схвалив кредит Україні у розмірі 90 млрд євро. Про це повідомила пресслужба ЄП у середу, 11 лютого.
    Так, євродепутати підтримали виділення кредиту на період 2026-2027 років 458 голосами “за”, 140 проголосували “проти”, ще 44 – “утрималися”.
    З цієї суми 30 млрд євро буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку, що надаватиметься через Механізм ЄС для України.
    Ще 60 млрд євро підуть на зміцнення оборонного потенціалу України та підтримку закупівель військового обладнання.
    Допомога надаватиметься відповідно до фінансових потреб України, як це визначено у фінансовій стратегії, підготовленій Україною та оціненій Комісією.
    Тепер Рада ЄС має формально схвалити пакет, щоб Єврокомісія могла виплатити перший платіж Україні на початку другого кварталу 2026 року.

  • Допомога Україні: Європа змогла замінити США

    Допомога Україні: Європа змогла замінити США

    За підсумками 2025 року Європа компенсувала припинення американської допомоги Україні. найбільшим донором Києва зараз є Німеччина. Про це свідчать дані дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel), оприлюдненого у середу, 11 лютого.
    Вказано, що хоча у 2025 році підтримка України з боку США обвалилася на 99%, загальна допомога нашій державі залишилася приблизно такою ж, як і в попередні роки, оскільки Європа суттєво збільшила свій внесок.
    Загалом за минулий рік європейці надали Україні близько 29 млрд євро військової допомоги, що значно більше, ніж раніше. У 2022-2024 роках європейська військова допомога становила приблизно 17-18 млрд євро на рік. Це означає збільшення на 67%.
    Фінансова та гуманітарна підтримка зросла на 59% порівняно із середніми показниками 2022-2024 років. Найбільше Україна отримала у 2025 році через інституції ЄС – близько 35,1 млрд євро. Це 89% усієї європейської фінансової та гуманітарної допомоги – загалом близько 39 млрд євро.
    Загалом через повний вихід США загальний обсяг військової допомоги Україні у 2025 році був на 13% нижчим від середньорічного показника між 2022 та 2024 роками. Зменшення гуманітарної допомоги і розподіл фінансової допомоги становив приблизно 5%.
    Наразі ключову роль відіграє Німеччина. У 2025 році вона надала Україні 9 млрд євро військової допомоги, що більше, ніж будь-яка інша країна. Крім того, Берлін виділив приблизно 600 млн євро на закупівлю американської зброї для України в рамках механізму PURL.
    Після Німеччини нйбільші донори України:

  • Велика Британія – 5,4 млрд євро
  • Швеція – 3,7 млрд євро
  • Норвегія – 3,6 млрд євро
  • Данія – 2,6 млрд євро
  • У сфері військової допомоги збільшується розрив між Північною та Південною Європою. Північна Європа надала близько 33% європейської військової допомоги у 2025 році, хоча на регіон припадає лише 8% ВВП 31 країни-донора. Південна Європа, навпаки, надала лише 3% військової допомоги, хоча генерує 19% європейського ВВП. Інфографіка Кільського інституту світової економіки Як відомо, з серпня минулого року Україна отримує зброю від США за програмою PURL коштом європейських країн. За 2025 рік загальна сума внесків за ініціативою PURL склала $4,3 млрд. Наповнення ще двох пакетів допомоги триває.
    США схвалили продаж Україні запчастин на $185млн