Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс під час пресконференції в Києві заявив, що цього року допомога Литви Україні складе 1 млрд євро. Він наголосив на збільшенні військової та безпекової підтримки, а також на продовженні проєктів реконструкції та гуманітарної допомоги. Крім того, Литва планує відкрити в Києві Офіс центрального агентства з управління проєктами для підтримки розвитку та реконструкції в Україні. Будріс також зазначив, що ця установа допоможе Україні у процесі вступу до Європейського Союзу.
Позначка: Війна
-
Гарантії безпеки: що обіцяють Україні
Україна прагне отримати нові гарантії безпеки, які були б юридично зобов’язальними, але відрізнялися від Будапештського меморандуму. Ці гарантії мають бути комплексними і охоплювати військовий, економічний та політичний аспекти. Україна вимагає, щоб гарантії безпеки включали чіткі зобов’язання щодо захисту країни, у тому числі від нової агресії. Деякі з цих гарантій повинні бути безстроковими, зокрема, надання навчання та зброї.
-
Росіяни значно просунулись на Лиманському напрямку – DeepState
Аналітичний проект DeepState опублікував нові мапи, з яких видно, що російські війська рухаються найактивніше на Лиманському напрямку у Донецькій області, зокрема в районах Шандриголового та Зеленої Долини. З поширеного повідомлення DeepState в Telegram стало відомо, що біля Шандриголового росіяни активно наближаються до Ярової, а також рухаються в напрямку шахтарських селищ Шахове, Кіндрашівка та Новоіванівка. Одночасно українські сили оборони відбили атаку противника під Володимирівкою.
-
Морський експорт нафтопродуктів з РФ впав майже на 20%
Експорт нафтопродуктів з Росії впав майже на 20% через удари дронів по російських НПЗ, що тривають з серпня. За період з 1 по 15 вересня з російських портів було відправлено на зовнішні ринки на 18% менше палива, ніж у минулому році. Особливо помітне зниження поставок було з 11 по 15 вересня через атаку на порт Приморськ, де тимчасово припинили відвантаження через пошкодження терміналу. Також експорт вплинули позапланові ремонти на НПЗ. Переробка нафти в Росії знизилася до 4,75 млн барелів на добу 16 вересня, що є найнижчим показником з квітня 2022 року.
-
У РФ підтвердили загибель 17 високопоставлених військових на Запоріжжі
У результаті пожежі у Запорізькій області загинули 17 високопоставлених військових, які задихнулися у бліндажі. За даними ASTRA, причиною смерті було отруєння чадним газом. Вдова одного з офіцерів підтвердила цю інформацію, але висловила сумніви щодо того, як саме сталася трагедія.
-
В Росії заговорили про підвищення ПДВ
Правлячий режим Росії розглядає можливість підвищення податку на додану вартість з 20% до 22% для вирішення проблеми дефіциту федерального бюджету. Ця інформація походить від інформагентства Reuters, яке посилається на чотири джерела. Проєкт бюджету планують представити парламенту 29 вересня, і вважається, що ключові його компоненти вже узгоджені з Путіним. Кремль розглядає можливість підвищення ПДВ для бюджету 2026 року, оскільки важко скоротити видатки, зокрема на військові та соціальні потреби. Підвищення ПДВ може допомогти скоротити прогнозований дефіцит бюджету на 2026 рік, але це також може викликати невдоволення серед населення. Ураховуючи дефіцит бюджету, потребу в фінансуванні війни з Україною та потребу у “економічному зростанні”, скорочення видатків у російському бюджеті малоймовірне.
-
Уряд планує знову збільшити видатки на оборону
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що можливе ще одне збільшення видатків на оборону у державному бюджеті цього року. Це рішення пов’язане зі ситуацією на полі бою. Зараз ведуться консультації з представниками сектору оборони. Ймовірно, видатки на оборону можуть збільшитися на 300 млрд гривень. Раніше у держбюджеті на 2025 рік видатки на оборону становили 2,22 трлн гривень. У липні було вже збільшено видатки на безпеку та оборону на 412 млрд гривень.
-
В Німеччині вперше за 15 років зменшилась кількість біженців
У Німеччині зменшилася кількість біженців вперше за останні 14 років. За першу половину 2025 року їхня чисельність скоротилася на близько 50 тисяч осіб, з 3,545 мільйонів до 3,495 мільйонів. Причинами цього стали депортації, добровільні виїзди та натуралізація. Майже 83 тисячам колишніх громадян Сирії було надано громадянство Німеччини, але близько 492 тисяч осіб залишаються з невизначеним статусом, серед них є багато українців. Представниця Лівої партії висловила обурення з приводу змін у законодавстві ЄС щодо надання притулку. Уряд Німеччини також планує ужесточити умови отримання соціальної допомоги, зокрема для біженців з України, що викликало певну критику.
-
В ОП зробили заяву щодо проєкту “стіна дронів”
Україна єдине європейська країна, яка веде війну з Росією і має намір долучитися до проєкту “стіни дронів”, що має захищати кордон від можливих російських атак. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що наступного тижня у ЄС відбудуться переговори з цього питання. Він зауважив, що змінилися принципи ведення бойових дій, і в сучасній війні дрони відіграють ключову роль. Ця ініціатива також підтримується країнами Балтії, але НАТО заявило, що місія Східний вартовий не включає інтеграцію з протиповітряною обороною України.
-
Україна створює Defence City: до хабу долучились 25 оборонних гігантів
Україна планує створити новий оборонний хаб під назвою Defence City, до якого вже долучилися 25 провідних світових компаній. Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про це в соціальній мережі Facebook. За його словами, український уряд співпрацює з кожним виробником, щоб забезпечити, що їхні вироби використовуватимуться українськими військовими. Defence City буде мати спеціальний режим, який передбачає податкові пільги, спрощення митних процедур, можливість релокації виробництв у безпечніші регіони, розширення фінансової підтримки від держави та можливості для експорту. Шмигаль закликав іноземні компанії інвестувати в український оборонний комплекс, оскільки в Україні розробляється сучасне озброєння, яке може впливати на ситуацію на полі бою.