Кабмін України затвердив дати початку та закінчення навчального року в українських школах. Він почнеться 1 вересня 2025 року та триватиме до 30 червня 2026 року. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко на своєму Telegram-каналі.
Обласні та Київська міська військові адміністрації разом із засновниками шкіл будуть вирішувати формат і умови початку навчання залежно від безпекової ситуації в кожному регіоні.
“Тобто навчальний рік стартує для всіх, але де саме діти сядуть за парти – у школі чи онлайн – залежить від рівня безпеки”, – пояснив народний обранець.
Позначка: Війна
-
Уряд визначив термін навчального року для шкіл
-
Донбас, як Флорида. ЗМІ про переговори у Трампа
Західна преса продовжує ділитися подробицями переговорів у Білому домі за участю Дональда Трампа, Володимира Зеленського та європейських лідерів. Так, Financial Times, посилаючись на два джерела, пише, що під час переговорів у Білому домі 18 серпня можливу передачу частини Донецької області РФ порівняли з гіпотетичною ситуацією, коли США мали б віддати частину штату Флорида. Таке порівняння справило сильне враження на Трампа.
Пояснення для Трампа
Однією з головних перешкод у мирних переговорах залишається вимога Росії, щоб Україна погодилася поступитися Донецькою та Луганською областями в обмін на замороження бойових дій у Херсонській та Запорізькій областях, зазначає Financial Times. Київ категорично відмовляється від таких умов, підкреслюючи, що не буде поступатися своїми територіями.
Як повідомляє видання, 18 серпня у Білому домі президент Володимир Зеленський разом з європейськими політиками порівняли можливу втрату Донеччини з ситуацією, в якій Дональду Трампу довелося б віддати східну частину Флориди. Двоє співрозмовників FT відзначили, що ця аналогія справила сильне враження на президента США.
Небезпека поступок
Як повідомляє WSJ, європейські лідери під час переговорів у Вашингтоні 18 серпня намагалися донести до президента США Дональда Трампа небезпеку ідеї про територіальні поступки або обмін територіями заради миру, яких Росія вимагає від України. Зокрема, аргументи європейців стосувалися підконтрольної Україні частини Донецької області, зазначає видання.
Трамп у захваті
Зустріч європейських лідерів у Білому домі та попередні дипломатичні зусилля можуть на довгі роки вперед визначити майбутнє безпеки Європи, пише газета Washington Post.
Трамп, як зазначає видання, був у захваті від такого представницького зібрання у Білому домі. Він сказав, що Білий дім ніколи не бачив такої кількості прем’єр-міністрів і президентів, які, кинувши свої справи, мчали б до Вашингтона, щоб обговорювати гарантії безпеки України.
Європейські лідери, зібрані 18 серпня у Білому домі, намагалися не допустити розколу у позиціях США та Європи щодо питання гарантій безпеки України. “Європейці намагаються відвернути Трампа від Кремля”, — констатує WP.
Путін не розколов Захід
Агентство Bloomberg із посиланням на джерела повідомляє, що гарантії безпеки для України можуть бути зосереджені на зміцненні Збройних сил України та їхніх можливостей без будь-яких обмежень, наприклад, щодо чисельності військ, щоб уникнути вимог Росії обмежити розмір української армії в рамках майбутньої угоди про припинення війни.
Британська газета Times звертає увагу, що всі сторони, які брали участь у переговорах, намагалися створити невимушену атмосферу і не допустити повторення конфронтації, що сталася під час зустрічі Трампа з Зеленським в Овальному кабінеті у лютому.
Дональд Трамп цього разу послідовно демонстрував люб’язність, ухиляючись від відповідей на складні питання та теми, які могли б спровокувати словесну перепалку, як минулого разу. Президент України кілька разів подякував своєму американському колезі за зусилля для досягнення миру. Європейські лідери також заявили про свою вдячність Трампу.
При цьому цілі сторін, здається, різні.
Трамп хоче укласти угоду — будь-яку угоду — якнайшвидше. Київ же та його європейські партнери хочуть виграти час для уточнення деталей — щоб уникнути невигідної для себе угоди.
Під час зустрічі у Білому домі представники України та європейських країн намагалися з’ясувати, що США готові зробити для забезпечення безпеки України після досягнення мирного врегулювання. -
У Москві озвучили очікування від зустрічі лідерів
Країна-агресор Росія начебто готова до продовження переговорів з Україною “в будь-якому форматі”, але потенційна зустріч на найвищому рівні має бути ретельно підготовлена і повинна поставити крапку в переговорному процесі, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров у середу.
“Ми готові до будь-яких форматів. Але коли йдеться про зустрічі на найвищому рівні, треба якнайретельніше їх підготувати на всіх попередніх щаблях, щоб саміти не оберталися погіршенням ситуації, а дійсно ставили б крапку в тих переговорах, які ми готові продовжувати”, – заявив він на пресконференції в Москві.
За словами Лаврова, російський правитель Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом “вніс пропозицію не просто продовжити ці переговори (з Україною – ред.), а й подумати про те, щоб підвищити рівень глав делегацій”.
“Це якраз вписується в нашу пропозицію про те, щоб у рамках цього процесу окремий блок був би присвячений розгляду політичних аспектів врегулювання, поряд з військовими й гуманітарними”, – зазначив міністр.
Лавров стверджує, що Трамп “позитивно сприйняв цю ідею”.
“Ми розраховуємо, що він доведе її і роз’яснить київським представникам, і ми отримаємо реакцію”, – резюмував очільник МЗС РФ.
Раніше ЗМІ повідомили, що Путін погодився на зустріч із Зеленським до кінця серпня. Про це він начебто сказав у розмові з президентом США Дональдом Трампом. Зустріч спершу повинна відбутися у двосторонньому форматі, а пізніше – за участі лідерів України, США і РФ.
У свою чергу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Зеленський і Путін зустрінуться протягом найближчих двох тижнів.
А президент Франції Емманюель Макрон запропонував провести зустріч Зеленського і Путіна у Швейцарії. -
Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ
Росія не планує скорочувати військові витрати у 2026 році, попри переговори про мир в Україні. Про це повідомляє Reuters у середу, 20 серпня.
Бюджет-2025 передбачає витрати на оборону і безпеку на рівні 8% ВВП, втім, фактична цифра буде трохи вищою.
За даними Reuters, у бюджеті РФ на 2026 рік скорочення витрат на армію не передбачено. Зменшення можливе лише з 2027 року у разі завершення активної фази бойових дій та через інші фінансові зобов’язання.
Навіть за умови перемир’я Росія продовжить виробництво боєприпасів та безпілотників, водночас армійські витрати залишатимуться високими через посилення військових витрат Заходу. Повернення до рівня витрат до 2022 року не очікується.
Глава комітету з бюджету Ради Федерації Анатолій Артамонов у липні зазначав, що військові витрати можуть навіть зрости через зниження нафтових доходів та більш песимістичні економічні прогнози.
За 2022-2024 роки Росія витратила на армію та держоборонзамовлення понад 20 трлн рублів. У бюджеті-2025 на національну оборону закладено 13,5 трлн рублів – рекордна частка витрат з часів СРСР. Разом із “національною безпекою” силовики споживають близько 40% федерального бюджету РФ. Для порівняння, у довоєнному бюджеті-2021 на армію передбачалося 3,5 трлн рублів.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Нацгвардійці дронами знищили російський ЗРК С-300В
Бійці підрозділу ударних безпілотних систем 27-ї Печерської бригади Національної гвардії України (НГУ) на Запорізькому напрямку завдали удару дронами по зенітно-ракетному комплексу С-300В російських загарбників. Про це НГУ повідомила на своєму Telegram-каналі та оприлюднила там відповідне відео.
“Підрозділ ударних безпілотних систем 27-ої Печерської бригади НГУ завдав нищівного удару по російському зенітно-ракетному комплексу “С-300В” на Запорізькому напрямку”, – мовиться в повідомленні.
Ціль є важливим елементом протиповітряної оборони ворога – її знищення зменшує можливості російських загарбників прикривати позиції й техніку від ударів Сил оборони.
Точними скидами також знищені дві одиниці російської техніки.
Як ми вже писали, загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року на війні проти України становлять близько 1 071 780 осіб, з них 890 осіб – за минулу добу.
ЗСУ важким бомбером знищили автівку РФ з РЕБом -
Костянтинівка зазнала удару РСЗВ, є загиблі
Російська окупаційна армія обстріляла Костянтинівку з РСЗВ Смерч. Троє цивільних загинули, ще четверо зазнали поранень, повідомила Донецька обласна прокуратура у середу, 20 серпня.
Внаслідок атаки від тілесних ушкоджень, несумісних з життям, загинули двоє жінок віком 40 та 69 років і 32-річний чоловік. Ще четверо цивільних дістали мінно-вибухові травми та осколкові поранення. Їм надано кваліфіковану медичну допомогу, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що влучання відбулись по житловому сектору та місцевому ринку. Пошкоджено приватні і багатоквартирні житлові будинки, автомобілі, торговельні заклади та лінія електропередачі.
Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину (ч. 2 ст. 438 КК України).
Дивіться фото: Костянтинівка зазнала удару РСЗВ, є загиблі -
Генштаб назвав новий найгарячіший напрямок фронту
Від початку поточної доби на фронті відбулося 71 бойове зіткнення. Набільша російських атак зафіксована на Лиманському напрямку, повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в середу, 20 серпня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулася одна ворожа атака.
На Південно-Слобожанському напрямку зафіксовано п’ять боєзіткнень у районі Вовчанська, Амбарного, Фиголівки та у напрямку Катеринівки. Два боєзіткнення тривають.
На Куп’янському напрямку ворог безрезультатно один раз атакував поблизу Куп’янська.
На Лиманському напрямку загарбники здійснили 24 штурми у районах населених пунктів Карпівка, Рідкодуб, Колодязі, Мирне, Торське та у бік населених пунктів Ольгівка, Шандриголове, Ямпіль, Дронівка, Григорівка. Наразі тривають шість бойових зіткнень.
На Сіверському напрямку противник тричі атакував поблизу Григорівки, Переїзного та у бік Федорівки.
На Краматорському напрямку противник безрезультатно провів атаку у напрямку населеного пункту Ступочки.
На Торецькому напрямку наші захисники відбили два штурми в районах Торецька та Щербинівки.
На Покровському напрямку російські окупанти здійснили 20 атак біля населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Федорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Родинське, Звірове, Котлине, Удачне, Горіхове, Дачне та в бік Мирнограда. Сили оборони вже відбили 16 атак.
На Новопавлівському напрямку зупинено вісім штурмів ворожих військ в районах населених пунктів Толстой, Шевченко, Воскресенка, Зелене Поле та у бік Філії, Комишувахи, Січневого та Новогригорівки, ще п’ять боєзіткнень тривають.
На Оріхівському напрямку наші захисники відбили одну атаку в напрямку Приморського.
На Придніпровському напрямку ворог здійснив одну безрезультатну спробу наблизитись до позицій ЗСУ.
Раніше у середу головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський заявив, що росіяни посилили тиск на півночі Донеччини, на Лиманському напрямку. Українські підрозділи ведуть важкі оборонні бої проти переважаючих сил противника. -
Вибух невідомого об’єкта: Польща визнала падіння військового дрона
Прокуратура польського міста Люблін зробила заяву щодо падіння невідомо об’єкту на полі в селі Осіни на сході країни. Там дійшли думки, що це впав військовий дрон, але походження його все ще з’ясовують. Про це повідомляє Польське радіо.
«Ми можемо виключити цивільний варіант. Однак конкретні результати будуть відомі лише після завершення всіх досліджень. Ми також можемо виключити можливість того, що це був безпілотник контрабандистів”, – заявив окружний прокурор у Любліні Гжегож Трусевич.
Майор Єва Злотніцька, заступниця речника Оперативного командування Збройних сил, раніше повідомила, що розглядаються різні гіпотези, зокрема, що це може бути військовий, російський об’єкт. Також не виключається акт диверсії, скоєний всередині країни.
Віце-прем’єр-міністр і міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща співпрацює з Румунією щодо падіння військового дрона в Осінах, оскільки країна вже має досвід у таких випадках.
На місці працюють відповідні служби, зокрема Агентство внутрішньої безпеки та Військова жандармерія. -
В МЗС назвали кількість випадків сексуального насильства з боку окупантів
Російські загарбницькі сили часто поєднують на окупованих територіях сексуальне насильство з убивствами, зокрема після зґвалтування. Загалом у 2024 році в Україні було зафіксовано 209 випадків сексуального насильства, серед постраждалих – 156 чоловіків, 46 жінок та семеро дітей – шість дівчаток та один хлопчик. Про це під час круглого столу розповіла заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, повідомляє Укрінформ.
Беца нагадала, що Російська Федерація системно застосовує сексуальне насильство як інструмент терору і тактику війни проти українських цивільних та військовополонених.
“Переважна більшість цих злочинів була скоєна російськими збройними силами, окупаційними правоохоронними органами і пенітенціарним персоналом як на тимчасово окупованих територіях України, так і в РФ”, – зазначила вона.
Українські військовополонені зазнавали сексуального насильства на всіх етапах полону, а цивільні затримані – від моменту затримання і до моменту утримання в місцях несвободи.
Значна кількість випадків залишається неврахованою через відмову РФ допустити спостерігачів ООН, а також через стигму, страх і репресії.
“У цій доповіді також є важливі для нас сигнали. Перш за все, те, що в ній вперше міститься попередження Росії про те, що вона може бути включена у список наступного року, як злісні порушники СНПК, і це важливо. Це велика відмінність від попередніх звітів”, – пояснила Беца.
Завдання українського уряду, урядових структур та неурядових організацій – домогтися, щоб в наступній доповіді Росія вже була включена до переліку порушників.
Спеціалістка з прав людини, представниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Романа Лемішка зазначила, що кількість випадків СНПК продовжує зростати.
“Цих 209 справ, які зазначені у звіті – це справи, які були задокументовані лише за 2024 рік, при цьому загальні числа набагато більші. Станом на травень цього року в нас задокументовано 484 справи СНПК, і кількість лишень збільшується.”, – заявила вона.
Серед зафіксованих 209 випадків сексуального насильства включають не тільки окремі інциденти, а й кілька випадків, скоєних стосовно однієї особи.
Як ми вже писали, трьом російським військовим віком 37, 30 та 28 років оголошено підозру у порушенні законів та звичаїв війни. Окупанти незаконно затримали жінку, нібито підозрюючи її у співпраці з ЗСУ. Потерпілу жорстоко побили та вчинили сексуальне насильство.
Повідомлено про підозру військовому РФ щодо зґвалтування на Херсонщині -
В МЗС назвали кількість випадків сексуального насильства з боку росіян
Російські загарбницькі сили часто поєднують на окупованих територіях сексуальне насильство з убивствами, зокрема після зґвалтування. Загалом у 2024 році в Україні було зафіксовано 209 випадків сексуального насильства, серед постраждалих – 156 чоловіків, 46 жінок та семеро дітей – шість дівчаток та один хлопчик. Про це під час круглого столу розповіла заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, повідомляє Укрінформ.
Беца нагадала, що Російська Федерація системно застосовує сексуальне насильство як інструмент терору і тактику війни проти українських цивільних та військовополонених.
“Переважна більшість цих злочинів була скоєна російськими збройними силами, окупаційними правоохоронними органами і пенітенціарним персоналом як на тимчасово окупованих територіях України, так і в РФ”, – зазначила вона.
Українські військовополонені зазнавали сексуального насильства на всіх етапах полону, а цивільні затримані – від моменту затримання і до моменту утримання в місцях несвободи.
Значна кількість випадків залишається неврахованою через відмову РФ допустити спостерігачів ООН, а також через стигму, страх і репресії.
“У цій доповіді також є важливі для нас сигнали. Перш за все, те, що в ній вперше міститься попередження Росії про те, що вона може бути включена у список наступного року, як злісні порушники СНПК, і це важливо. Це велика відмінність від попередніх звітів”, – пояснила Беца.
Завдання українського уряду, урядових структур та неурядових організацій – домогтися, щоб в наступній доповіді Росія вже була включена до переліку порушників.
Спеціалістка з прав людини, представниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Романа Лемішка зазначила, що кількість випадків СНПК продовжує зростати.
“Цих 209 справ, які зазначені у звіті – це справи, які були задокументовані лише за 2024 рік, при цьому загальні числа набагато більші. Станом на травень цього року в нас задокументовано 484 справи СНПК, і кількість лишень збільшується.”, – заявила вона.
Серед зафіксованих 209 випадків сексуального насильства включають не тільки окремі інциденти, а й кілька випадків, скоєних стосовно однієї особи.
Як ми вже писали, трьом російським військовим віком 37, 30 та 28 років оголошено підозру у порушенні законів та звичаїв війни. Окупанти незаконно затримали жінку, нібито підозрюючи її у співпраці з ЗСУ. Потерпілу жорстоко побили та вчинили сексуальне насильство.
Повідомлено про підозру військовому РФ щодо зґвалтування на Херсонщині