Позначка: Війна

  • РФ всьоме за місяць атакувала потужності Нафтогазу

    РФ всьоме за місяць атакувала потужності Нафтогазу

    Російські агресори всьоме за поточний місяць атакувала цивільну газову інфраструктуру в Україні. Про це повідомив Нафтогаз у вівторок, 28 жовтня.
    “Цієї ночі ворог завдав удару по цивільних об’єктах газової інфраструктури групи Нафтогаз на Полтавщині. Це вже сьома цілеспрямована атака з початку жовтня”, – йдеться у повідомленні.
    Вказано, що люди не постраждали. Зараз на місці удару працюють фахівці: оцінюють наслідки та приступають до відновлення.
    “Жодного військового значення атаковані Росією об’єкти не мають”, – заявили у Нафтогазі і додали, що єдина мета цих ударів – лишити українців без газу та тепла.

  • Затримано пару агентів РФ, які виготовляли саморобні бомби для терактів

    Затримано пару агентів РФ, які виготовляли саморобні бомби для терактів

    Контррозвідка Служби безпеки України запобігла новим терактам в Дніпропетровській області: в одному з міст промислового регіону затримано російську агентурну пару. Зловмисники на замовлення ворога виготовляла саморобні вибухові пристрої (СВП). Про це СБУ повідомила на своєму Telegram-каналі у вівторок, 28 жовтня.
    “Зловмисниками виявились завербовані рашистами 27-річний дезертир з Покровського району Донецької області та його 34-річна співмешканка.
    Самовільно залишивши військову частину, дезертир переховувався в її квартирі на Дніпропетровщині. Згодом вони почали шукати “легкі заробітки” на Телеграм-каналах, де й потрапили в поле зору окупантів”, – ідеться в повідомленні.
    Агенти дістали від куратора інструкцію для виготовлення бомби, здатної підірвати автомобіль.
    Зловмисники після виготовлення СВП мали замаскувати під вогнегасник, спорядити гайками для підсилення уражаючої дії, а потім заховати за координатами, які чекали від куратора.
    Російські спецслужбісти планували підірвати бомбу дзвінком на мобільний телефон, яким було обладнано вибухівку.
    Співробітники СБУ вчасно викрили ворожі наміри і затримали обох агентів, коли вони завершували збирати СВП у власному помешканні.
    Слідчі Служби безпеки повідомили затриманим про підозру за статтею Готування до терористичного акту, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України).
    Зловмисники тепер перебувають під вартою; їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
    Як ми вже писали, контррозвідники затримали двох російських агентів, які коригували ворожий вогонь по південно-східних прифронтових регіонах України. Один з них – керівник охорони провідного університету в Дніпрі.
    Затримано агента РФ, який наводив дрони на Костянтинівку

  • “Шахеди” небезпечніші за балістику – Зеленський

    “Шахеди” небезпечніші за балістику – Зеленський

    Ірансько-російські ударні дрони типу “шахед” стали небезпечнішими за балістичні ракети чеерз їхню велику кількість і постійне модернізацію.Про це напередодні сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами, повідомляє Укрінформ у вівторок, 28 жовтня.
    “Шахеди” зараз подекуди стали більш небезпечними, ніж балістичні ракети. Ми збиваємо балістичну ракету принаймні там, де у нас стоїть Patriot. А щоб збити таку велику кількість “шахедів” на такій висоті, потрібно застосовувати все. Перехоплювачі, F-16, гелікоптери – все застосовуємо. І багато залежить від погоди. У мороз подивимося, як будемо застосовувати гелікоптери. Дощ тощо – авіація вже не так все бачить”, – розповів глава держави.
    Зеленський повідомив, що у листопаді планується вийти на виробництво 500-800 дронів-перехоплювачів на добу. Наразі потрібно підготувати багато операторів, які працюватимуть з перехоплювачами.
    Президент запевнив, що Україна відповідатиме на російські атаки. Планується збільшити застосування ракет Фламінго та дронів-ракет Рута.
    “Фламінго – було бойове застосування. Рута – було бойове застосування. Ми робимо все, щоб цьогоріч ми спробували (застосовувати їх) не по одній, по дві, по три, а серйозно… Ми йдемо до цього. Вважаємо, що нам вдасться. Ми на це дуже сподіваємося. Тому що вже неодноразові наші застосування показали, що може бути дієвий результат”, – зазначив Зеленський.
    Він запевнив, що 90-95% далекобійних уражень ворога Україна здійснює зброєю власного виробництва. А з далекобійної зброї Європи Україна застосовує “тільки Storm Shadow в нормальній кількості і меншої кількості SCALP”.
    “Більше ніякої зброї Європи ми не застосовуємо, у нас просто її немає”, – запевнив президент.

  • США запровадили санкції проти нафтового сектору Росії

    США запровадили санкції проти нафтового сектору Росії

    Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Вони стали найжорсткішим кроком Вашингтона у цьому секторі за останні два роки. Якими можуть бути наслідки для країни-агресора та чи продовжить США посилювати санкційний тиск на РФ? Кого стосуються санкції До чорного списку Міністерства фінансів США потрапили державна корпорація “Роснєфть”, приватний холдинг “Лукойл” та понад тридцять їхніх дочірніх структур. “З огляду на відмову президента Путіна покласти край цій безглуздій війні, Міністерство фінансів вводить санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії, які фінансують військову машину Кремля”- наголосив міністр фінансів США Скотт Бессент. Під ударом опинилися не лише виробничі, а й логістичні ланки, що забезпечують видобуток, транспортування та морський експорт сирої нафти.
    Серед компаній, які підпали під обмеження, фігурують “Лукойл-Пермь”, “Лукойл-Западная Сибирь” , “Лукойл-Калининградморнефть” – три ключові філії, що відповідають за видобуток нафти в основних басейнах країни. Разом вони щороку переробляють понад 40 млн т сировини, або близько 15% загального російського видобутку.
    До санкційного списку також внесено Куйбишевський нафтопереробний завод потужністю понад 7 млн т, який забезпечує пальним центральні регіони Росії, а також Rosnefteflot і Prime Shipping – операторів танкерного флоту, що контролюють перевезення нафти через Новоросійськ, Приморськ і Калінінград.
    За оцінками партнерів Razom We Stand, аналітиків CREA, саме ці компанії забезпечують близько третини морських перевезень російської нафти, що дає Кремлю щонайменше 1,5–2 млрд дол. доходу на місяць. Санкції – це політичний сигнал Більшість експертів вважають, що санкції проти “Лукойла” та “Роснефті” важливі, але не призведуть до негайних переговорів. “Ділова столиця” пише, що до всіх попередніх санкцій Росія пристосовувалася протягом 3-4 місяців. Ці не стануть виключенням.
    Проте збільшення видобутку нафти країнами Перської затоки та часткова зміна позиції Індії можуть зробити ці санкції набагато складнішими для РФ.
    Також варто звернути увагу, що можливості викуповувати надлишки російської нафти (якщо Індія зменшуватиме закупівлі) не безлімітні. А тому з великою долею імовірності Росія може зіткнутися в перспективі 2-4 місяців з серйозним обвалом нафтових надходжень (якнайменше 10-15%). Але для цього мають збігтися всі фактори.
    Та навіть за таких обставин це не означає, що Путін сяде за стіл переговорів вже завтра. Поки ці санкції – відкладена в часі проблема. І саме так до неї ставиться Путін. Крім іншого, він знає: в певний момент Захід скаже: “Ми не можемо допустити повного приниження РФ”.
    Як пише Уніан, експерти як у США, так і в ЄС визнають обмежений характер нових санкцій. “Роснєфть” і “Лукойл” давно не мають прямих контрактів із американськими контрагентами, а більшість їхніх експортних угод обслуговуються через банки в Китаї, Індії, ОАЕ та Туреччині.
    Без запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти – передусім індійських та китайських нафтопереробників – нові обмеження залишатимуться радше політичним сигналом, ніж економічним ударом.
    Водночас ефект санкцій має різноспрямований характер. З одного боку, потенційне скорочення обсягів продажу може поступово обмежити експортні доходи Росії, особливо якщо вторинні санкції ускладнять логістику для “тіньового флоту”. З іншого – вже наявне зростання цін на нафту може частково або навіть повністю компенсувати втрати у фізичних обсягах експорту. За підрахунками Bloomberg Energy Intelligence, підвищення середньої ціни Brent на 4 дол. за збереження нинішніх обсягів експорту приносить Росії додатково близько 28 млн дол. щодня – суму яка може нівелювати початковий вплив санкцій у короткостроковій перспективі.
    Таким чином, крок Вашингтона є радше попереджувальним жестом, що демонструє готовність США повернутися до активнішої санкційної політики у сфері енергоресурсів. Реальний вплив стане відчутним лише у випадку, якщо США зможуть переконати своїх союзників приєднатися до обмежень, а також запровадять контроль за покупцями російської нафти поза межами “Великої сімки”. Інакше нові санкції ризикують залишитися лише символічним нагадуванням про те, що фінансова та логістична ізоляція Росії залишається незавершеною. Чи посилюватимуть США санкції надалі залежить від ЄС Відомо, що США можуть не зупинитися на запровадженні санкцій проти нафтової галузі РФ, там розробляють нові пропозиції щодо тиску на РФ. “Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала додаткові санкції, які можуть застосувати до ключових сфер російської економіки, якщо російський диктатор Володимир Путін продовжить вести війну в Україні”, – пише Reuters. Деякі з додаткових санкцій, які підготували США, спрямовані на банківський сектор РФ та інфраструктуру, які використовуються для постачання нафти на ринок.
    Також відомо, що деякі законодавці відновлюють спроби просунути давно застряглий двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії. За словами одного зі співрозмовників видання, Трамп готовий підтримати цей пакет.
    Проте США спочатку хочуть, щоб ЄС посилила свій тиск на РФ.
    Один високопоставлений американський посадовець розповів Reuters, що хотів би, щоб європейські союзники зробили наступний великий крок щодо РФ, який може полягати у додаткових санкціях або митах.
    Своєю чергою один з високопоставлених чиновників ЄС наголосив, що ЄС буде складніше ввести повні блокувальні санкції проти “Лукойлу”, ніж США, адже ця компанія сильно повʼязана з європейською економікою. Відомо, що “Лукойл” володіє нафтопереробними заводами у Болгарії та Румунії, а також маж розгалужену мережу автозаправних станцій по всьому континенту. “Я думаю, що нам потрібно знайти спосіб розірвати зв’язки… перш ніж ми зможемо ввести повні санкції”, – додав чиновник ЄС. Поки не ясно, чи справді Вашингтон зробить якісь нові кроки проти РФ у найближчому майбутньому, проте очевидно, що адміністрація США має добре розроблений набір інструментів для подальшого підвищення ставок після того, як Трамп вперше з моменту повернення на посаду ввів санкції проти Росії. Реакція Росії Президент РФ Володимир Путін відреагував на нові санкції проти РФ з боку США.
    Він заявив, що нові санкції США “мають серйозний характер” та матимуть наслідки для РФ, проте нібито не несуть глобальної загрози для російської економіки. “На російському економічному самопочутті санкції США проти “Роснєфті” та “Лукойлу” не позначаться”, – сказав він. Путін додав, що такі санкції “не зміцнюють” російсько-американські відносити.
    Своєю чергою спецпредставник РФ Кирило Дмитрієв заявив, що санкції американського лідера не вплинуть на Росію, а навпаки обернуться зростанням цін на заправках у США. “Вони абсолютно ніяк не вплинуть на економіку Росії, вони просто призведуть до зростання цін на автозаправках у США”,- вважає він. За словами Дмитрієва, причина полягає в тому, що ціни на нафтових ринках вже зросли і будуть рости далі. Тому позиції Байдена, помилкові наративи Байдена, які намагаються нав’язати адміністрації Трампа, ми бачили, що вони ніколи не спрацьовували, – наголосив спецпредставник РФ.
    Водночас експерти вважають позитивним сигналом для України запровадження санкцій проти нафтової галузі РФ з боку США. Зокрема, старший науковий співробітник в американському аналітичному центрі “Рада з міжнародних відносин” Ліана Фікс каже, що минулого разу США знадобилася зустріч на Алясці, щоб усвідомити, що з російського боку немає гнучкості. Цього разу це усвідомлення відбулося до зустрічі, що є хорошим сигналом.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Україна розраховує на 250 літаків – Зеленський

    Україна розраховує на 250 літаків – Зеленський

    Україна одночасно веде переговори зі США, Швецією і Францією щодо постачання бойових літаків. Загальний запит на майбутнє української авіації – 250 нових літаків. Про це напередодні сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами, повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 28 жовтня.
    “Тобто я веду три паралельні розмови щодо літаків – зі шведами, з французами і з американцями ще. А загальний запит на майбутнє нашої бойової авіації – це флот на 250 нових літаків”, – заявив він.
    Зеленський нагадав, що Україна домовилася зі Швецією про договір на 150 нових “гріпенів”.
    “Безумовно, це достатньо довгий шлях. Але це дуже хороший варіант. “Гріпени” будуть іти з усім озброєнням. Головне питання – ми домовились про локалізацію “Гріпена”. Я вважаю, що це історична домовленість”, – додав він.
    Раніше Зеленський назвав літаки Gripen пріоритетними для України. Але зі стратегічного боку одночасно розглядаються три платформи – Gripen, F і Rafale.

  • США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью

    США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью

    США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
    Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
    Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
    Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
    Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
    Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
    Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі.

  • ГУР уразило дві російські РЛС і пускову установку

    ГУР уразило дві російські РЛС і пускову установку

    Спецпідрозділ Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Примари протягом останніх двох тижнів завдавав ударів по російських системах протиповітряної оборони на Донбасі. Про це свідчить відео, яке ГУР виклало на своєму YouTube-каналі.
    Під час цих операцій розвідники уразили дві радіолокаційні станції 48Я6-К1 Подлет і пускову установку 9А82 зі складу зенітно-ракетного комплексу С-300В.
    Українські бійці також знищили групу російських військових та вантажівку, на якій вони пересувалися.
    Як ми вже писали, в тимчасово окупованому Криму дрони ГУР уразили три радіолокаційні станції та десантний катер.
    Дрони атакувални закрите місто в РФ, де базується ракетна дивізія і військовий завод

  • Нічна атака: стало відомо, скільки цілей збила ППО

    Нічна атака: стало відомо, скільки цілей збила ППО

    Російська армія здійснила чергову атаку на територію України в ніч проти 28 жовтня, використавши 38 ударних безпілотників. З них 25 – були “шахедами”. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ в Telegram.
    Шахеди, Гербери та дрони інших моделей були запущені із напрямків Курська та Орла.
    Повітряний напад відбивали підрозділи авіації, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, а також підрозділи радіоелектронної боротьби.
    Станом на 09:00 сили протиповітряної оборони знищили або придушили 26 ворожих дронів на півночі та сході країни.
    Також зафіксовано влучання 12 безпілотників у чотирьох локаціях, ще в одному місці впали уламки збитих апаратів.
    У командуванні повідомили, що атака триває – в повітряному просторі України все ще перебувають декілька ворожих дронів.
    Українців закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки.

  • Удар по Києву 22 жовтня: одна з потерпілих померла

    Удар по Києву 22 жовтня: одна з потерпілих померла

    Поранена внаслідок масованої атаки на Київ 22 жовтня жінка померла в одній з лікарень міста.Таким чином кількість жертв тодішньої атаки на столиці тепер сягла трьох осіб. Про це повідомив київський міський голова Віталій Кличко.
    “У лікарні померла жінка, яка постраждала і перебувала в тяжкому стані після ворожого обстрілу столиці 22 жовтня”, – повідомив посадовець.
    У ніч проти 22 жовтня під ворожу атаку потрапили кілька районів столиці. Тоді було зафіксоване влучання ворожих дронів у багатоповерхівки на правому та лівому березі столиці.
    За останніми даними, кількість поранених внаслідок російської атаки по столиці становила 29 осіб. Як відомо, ввечері 22 жовтня в Києві прогриміли вибухи. Падіння уламків дронів було зафіксовано на пʼятьох локаціях в Подільському районі. Серед них – дитячий садок. В Оболонському районі зафіксовано пошкодження житлової будівлі уламком БпЛА. В Деснянському районі пошкоджень зазнав багатоквартирний будинок.

    На додачу, в ніч проти 23 жовтня російські війська знов атакували Київ безпілотниками.

  • Генштаб розповів про зіткнення з ворогом на фронті

    Генштаб розповів про зіткнення з ворогом на фронті

    Генеральний штаб Зброних сил України за минулу добу зафіксував уздовж лінії фронту 218 бойових зіткнень з ворогом. З них 79 – на Покровському напрямку. Про це йдеться в ранковому зведенні Генштабу, опублікованому в Facebook.
    На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби українські воїни відбили десять атак загарбників. Також ворог завдав 10 авіаударів, застосувавши при цьому 24 керовані авіабомби, та здійснив 149 обстрілів, зокрема три – із реактивних систем залпового вогню.
    На Південно-Слобожанському напрямку ворог 11 разів штурмував позиції українських підрозділів в районах населених пунктів Вовчанськ, Бологівка, Одрадне та у бік Бочкового.
    На Куп’янському напрямку вчора відбулося дев’ять атак загарбників. Українські оборонці відбивали штурмові дії противника у районах населених пунктів Степова Новоселівка, Зелений Гай та у бік Піщаного.
    На Лиманському напрямку ворог атакував десять разів. Намагався прорвати оборону у районах населених пунктів Середнє, Мирне, Шандриголове, Надія та Зарічне.
    На Слов’янському напрямку ворог здійснив 11 спроб прориву у районах населених пунктів Ямпіль, Серебрянка, Виїмка, Федорівка та у бік Званівки.
    На Краматорському напрямку окупанти чотири рази атакували у районах Часового Яру, Оріхово-Василівки та Залізнянського.
    На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 32 атаки у районах Олександро-Калинового, Щербинівки, Плещіївки, Яблунівки та Русиного Яру.
    На Покровському напрямку українські захисники зупинили 79 штурмів агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Панківка, Сухецьке, Родинське, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Покровськ, Звірове, Молодецьке, Котлине, Удачне, Новоукраїнка та Горіхове.
    На Олександрівському напрямку противник здійснив 28 атак у районах населених пунктів Зелений Гай, Філія, Піддубне, Олександроград, Новоселівка, Вербове, Олексіївка, Новогригорівка та Успенівка.
    На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили три спроби ворожих підрозділів просунутись вперед в районах Малинівки та у бік Новомиколаївки.
    На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили п’ять атак окупаційних військ, в районі Степового, Кам’янського та у бік Новоданилівки й Новоандріївки.
    На Придніпровському напрямку противник здійснив чотири безрезультатних спроби наступу.
    Як ми вже писали раніше, протягом Добропільської операції у Покровському районі Донецької області підрозділи Сил оборони повернули під свій контроль 412,9 кв. км. Атаки росіян під Добропіллям захлинулися – Азов