Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю, 5 вересня, що будь-які західні війська, розгорнуті в Україні, “будуть законними цілями” для атаки Москви. Так він пригрозив союзникам Києва, які обговорюють заходи щодо гарантій безпеки. “Законні цілі для знищення” Зазначимо, що заява Путіна прозвучала наступного дня після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов’язалися надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, включаючи міжнародні сили на суші, морі та в повітрі.
Росія давно стверджує, що однією з причин початку війни проти України було бажання перешкодити прийняттю Києва до складу НАТО та розміщенню військ Альянсу в Україні.
“Тому, якщо якісь війська там з’являться, особливо зараз, під час військових операцій, ми виходимо з того, що це будуть законні цілі для знищення”, – сказав Путін на економічному форумі у Владивостоці.
“І якщо будуть прийняті рішення, які ведуть до миру, до довгострокового миру, то я просто не бачу сенсу в їхній присутності на території України, крапка”, – додав він. Під загрозою війська США? Коментарі Путіна підкреслили ультиматум Москви щодо форми майбутніх гарантій безпеки для України за будь-якою угодою.
Позначка: Війська
-
Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна
-
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
-
Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні
Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.
Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.
Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський
-
Союзники визначилися з приблизним числом солдатів для України
На зустрічі “коаліції рішучих”, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції, яка пройшла після зустрічі в Парижі.
Він зазначив, що існують домовленості про присутність іноземних військ, однак конкретна кількість солдатів поки не оприлюднюється. За словами Зеленського, сторони вже обмінялися даними щодо приблизної чисельності тих, хто погодився взяти участь.
Український лідер додав, що військова присутність союзників передбачатиметься у трьох форматах – у повітрі, на морі та на суші.
Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що ЄС завершив роботу над гарантіями безпеки для України, які наразі готові до політичного затвердження.
Макрон також заявив, що європейські країни готові надати гарантії безпеки Україні як частину умов мирної угоди. Німеччина зі свого боку висловила готовність підтримати Збройні сили України в рамках цих гарантій, запропонувавши коаліції охочих свій внесок у забезпечення безпеки.
-
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Трамп оголосив про передислокацію штабу Космічного командування США
Штаб Космічного командування США перенесуть з Колорадо-Спрінгс до міста Гантсвілл в штаті Алабама. Про це на пресконференції у вівторок, 2 вересня, оголосив президент США Дональд Трамп.
Також він анонсував перейменування міста Гантсвілл.
“Я дуже радий вам сказати про те, що штабквартира Космічних сил США переїжджає в іншу локацію – в Гантсвілл, Алабама. Місто Гантсвілл тепер буде називатися Рокет-сіті”, – сказав Трамп.
За його словами, це призведе до відкриття тисяч робочих місць та мільярдів доларів інвестицій.
“Це важливе рішення, що допоможе американцям захистити себе та домінувати у новому високому фронті”, – додав Трамп.
Таким чином Трамп скасував рішення свого попередника на посту президента Джозефа Байдена від 2023 року, коли штаб вирішили залишити в Колорадо, та втілив проєкт, який протягом семи років лобіювали представники Республіканської партії з Алабами.
Гантсвілл знаходиться на півночі штата. У 2020 році населення міста складало 215 тисяч людей, агломерації – 542 тисяч. -
У Литві стартували військові навчання через загрозу з боку РФ
Литва у вівторок розпочала військові навчання Грім Перкунаса, в яких візьмуть участь близько 17 000 литовських та союзних військовослужбовців напередодні навчань Запад, запланованих Росією та її союзником Білоруссю наприкінці цього місяця. Про це інформує lrt 2 вересня.
За даними Збройних сил, навчання об’єднають багато дрібніших тренувань, запланованих у Литві.
Двомісячні навчання відбуватимуться на полігонах та в цивільних районах. Військові конвої рухатимуться дорогами країни, військові літаки літатимуть над ними, а також використовуватимуться симулятори та звукове обладнання.
Мета – зосередити військову підготовку на забезпеченні того, щоб усі підрозділи досягли і підтримували готовність до виконання завдань державного плану збройної оборони.
За даними Збройних сил, маневри безпосередньо пов’язані з реальними планами оборони та підготовкою до їх реалізації. Командування Збройних сил, штаби підрозділів і установ Збройних сил, військові підрозділи і війська, а також військові командири і місцеві органи влади будуть навчатися плануванню і виконанню завдань збройної оборони.
Тренування, заплановані на вересень і жовтень, включатимуть чотири навчання меншого масштабу, а також щорічні навчання литовської армії, такі як Інженерний грім 2025, Залізний вовк 2025 II і Сильний грифон 2025.
Маневри охоплюватимуть період, протягом якого Росія та Білорусь готуватимуться до проведення навчань Запад, які, за оцінками литовської розвідки, залучать до 30 000 військовослужбовців.
Додамо, також у Польщі розпочались найбільші для країни військові навчання серед запланованих на 2025 рік. -
У Литві стартували військові навчання на тлі загрози з боку РФ
Литва у вівторок розпочала військові навчання Грім Перкунаса, в яких візьмуть участь близько 17 000 литовських та союзних військовослужбовців напередодні навчань Запад, запланованих Росією та її союзником Білоруссю наприкінці цього місяця. Про це інформує lrt 2 вересня.
За даними Збройних сил, навчання об’єднають багато дрібніших тренувань, запланованих у Литві.
Двомісячні навчання відбуватимуться на полігонах та в цивільних районах. Військові конвої рухатимуться дорогами країни, військові літаки літатимуть над ними, а також використовуватимуться симулятори та звукове обладнання.
Мета – зосередити військову підготовку на забезпеченні того, щоб усі підрозділи досягли і підтримували готовність до виконання завдань державного плану збройної оборони.
За даними Збройних сил, маневри безпосередньо пов’язані з реальними планами оборони та підготовкою до їх реалізації. Командування Збройних сил, штаби підрозділів і установ Збройних сил, військові підрозділи і війська, а також військові командири і місцеві органи влади будуть навчатися плануванню і виконанню завдань збройної оборони.
Тренування, заплановані на вересень і жовтень, включатимуть чотири навчання меншого масштабу, а також щорічні навчання литовської армії, такі як Інженерний грім 2025, Залізний вовк 2025 II і Сильний грифон 2025.
Маневри охоплюватимуть період, протягом якого Росія та Білорусь готуватимуться до проведення навчань Запад, які, за оцінками литовської розвідки, залучать до 30 000 військовослужбовців.
Додамо, також у Польщі розпочались найбільші для країни військові навчання серед запланованих на 2025 рік. -
FT: Лідери ЄС у Парижі обговорять відправку військ
Європейські лідери планують зустріч у Парижі, щоб обговорити гарантії безпеки для України, повідомляє Financial Times у неділю, 31 серпня.
Згідно з виданням, у четвер, 4 вересня, до Парижа прибудуть високопосадовці Європейського Союзу, які раніше брали участь у зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 18 серпня.
Очікується, що серед учасників будуть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Єлисейський палац наразі утримується від будь-яких коментарів з цього приводу.
За словами Урсули фон дер Ляєн, на недавній зустрічі глави оборонних відомств так званої “Коаліції охочих” працюють над “досить чітким планом” щодо потенційного розгортання військових сил в Україні в рамках гарантій безпеки, які матимуть повну підтримку можливостей США.
“Звичайно, це завжди потребує політичного рішення відповідної країни, оскільки розгортання військ є одним із найважливіших суверенних рішень нації. [Але] відчуття терміновості дуже високе… Це рухається вперед. Це дійсно набуває форми”, – зазначила вона.
За даними Financial Times, Україна очікує від своїх західних партнерів більш конкретних безпекових гарантій, включаючи наземні війська як частину можливої мирної угоди. До складу цих сил можуть увійти десятки тисяч військових під європейським командуванням із підтримкою США, включаючи системи управління, розвідку та засоби спостереження.
Домовленість щодо цього питання була досягнута під час серпневої зустрічі між Дональдом Трампом, Володимиром Зеленським і ключовими європейськими лідерами, резюмує видання.
Нагадаємо, що Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України. Також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.
-
Німеччина не відправлятиме війська в Україну – ЗМІ
Німеччина тимчасово зупинила обговорення можливого направлення своїх військ в Україну після завершення війни з Росією. Про це повідомляє Bild із посиланням на джерела в уряді. Замість цього Берлін вирішив зосередитися на фінансуванні ЗСУ.
За даними видання, канцлер Фрідріх Мерц висловив готовність направити німецьких солдатів для контролю за дотриманням миру після саміту в Вашингтоні 18 серпня за участю президентів США та України Дональда Трампа і Володимира Зеленського. Обговорювався навіть можливий мандат місії. Однак коли стало зрозуміло, що глава Росії Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським, Мерц та віцепрем’єр Ларс Клінгбайль дійшли висновку, що Кремль прагне продовжувати війну.
У зв’язку з цим відправка німецьких військ для нагляду за припиненням вогню більше не розглядається, принамні на цьому етапі. Ситуація зміниться лише “якщо Трамп зробить якісь кроки” або “Путін припинить свою агресивну війну”. Наразі, за словами урядового посадовця, ознак ні того, ні іншого немає.
Загалом у ФРН сумніваються, що розгортання західних сил в Україні за гарантіями безпеки відбудеться, особливо після того, як Трамп відмовився виділити американських солдатів для цієї місії. Німеччина планує й надалі зміцнювати ЗСУ у разі припинення вогню, щоб стримати Росію від нового нападу, покривати частину витрат на виплати ЗСУ та розвивати спільне виробництво озброєнь за участю німецьких компаній.