У Генерального штабу Збройних Сил України повідомили, що 7 жовтня Верховна Рада розглядатиме законопроєкт про створення Кіберсил Збройних Сил України. ЗСУ активно зміцнюють свої здібності у кіберпросторі, та вже сформували підрозділи кіберборотьби для протидії кіберагресії. Цей крок відповідає вимогам указу президента і рішень Ради національної безпеки і оборони. Наразі готується законопроєкт про Кіберсили, який буде розглядатися у Раді. Також згадується про те, що українські кіберфахівці відправили “подарунок” російському диктатору та речнику Кремля з нагоди їхніх днів народження.
Позначка: Війська
-
Трамп наказав відправити війська до ще одного штату, губернатор проти
Адміністрація президента США Дональда Трампа дала розпорядження перевести під командування президента 300 військовослужбовців Нацгвардії Іллінойсу та розгорнути їх усередині штату. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив губернатор штату Джей Бі Пріцкер, висловивши обурення таким рішенням, передає NBC News.
“Це абсолютно обурливо й не по-американськи – вимагати від губернатора відправити війська всередині наших власних кордонів і проти нашої волі”, – заявив Пріцкер, додавши, що йому поставили ультиматум: “Або ви мобілізуєте війська, або ми зробимо це самі.”
За його словами, у штаті немає жодної потреби у військових на вулицях, і він відмовляється виконувати вимогу президента.
“Я не віддам наказ про розгортання нашої Національної гвардії, щоб підтримувати акти агресії Трампа проти нашого народу”, – додав губернатор.
Білий дім і Пентагон наразі не прокоментували ситуацію. Однак відомо, що Трамп неодноразово погрожував направити федеральні сили правопорядку та Національну гвардію до Чикаго, заявляючи про “зростання злочинності”.
Паралельно адміністрація президента чекає рішення суду щодо іншого розгортання Нацгвардії – у Портленді, штат Орегон. Там 200 військових були направлені для “захисту” будівель Служби імміграції та митного контролю (ICE). Місцева влада подала позов, звинувативши Білий дім у незаконному використанні військових проти протестувальників.
Перед цим Трамп розпорядився направити Національну гвардію до міста Мемфіс (штат Теннессі) для боротьби зі злочинністю. -
У Фінляндії відкрили штаб сухопутних військ НАТО
У Фінляндії, в місті Міккелі, було відкрито штаб сухопутних військ НАТО в Північній Європі. Міністр оборони країни відзначив важливість організації сухопутної оборони для Фінляндії та підтримки НАТО у регіоні. Штаб у Міккелі розпочав роботу на початку вересня і виконуватиме завдання з планування та координації дій країн-членів НАТО у мирний час, а також у разі війни буде командувати військами альянсу в Північній Європі. Штаб очолюють норвежець та генерал-лейтенант фінської армії, а в ньому працюватимуть офіцери з семи країн у мирний час.
-
ISW: У РФ проблеми з логістикою і особовим складом
За даними звіту Інституту вивчення війни, російські війська мають проблеми з логістикою та нестачею особового складу на деяких напрямках фронту. У Сумській області вони стикаються з опорою українських сил, а на інших напрямках також мають складнощі з просуванням. Російські війська намагаються атакувати невеликими групами, але зазнають втрат через дії українських безпілотників. Є також проблеми з постачанням медикаментів та їжі для російських солдатів. Українські сили в свою чергу демонструють успіхи у деяких регіонах, зокрема у Сумській та Запорізькій областях. Російське військове командування перегруповує свої сили для наведення наступальних операцій, але обмеженість ресурсів та особового складу ускладнює їх дії.
-
Трамп забажав приєднатися до термінового збору генералів
Президент США Дональд Трамп несподівано приєднався до сотень генералів та адміралів, яких терміново викликали на зустріч на військовій базі у Квантіко, штат Вірджинія. Зустріч була ініційована главою Пентагону, а участь Трампа у ній ускладнила організацію безпеки. Це подія майже безпрецедентна для американського війська, але президент вважає, що це буде дійсно важливою зустріччю для зарядження бойовим духом керівництва Збройних сил США. Головна мета зустрічі – обговорити успіхи військової сфери та підкреслити силу позиції країни.
-
Трамп наказав відправити війська у Портленд
Президент США Дональд Трамп вирішив відправити війська для захисту міста Портленд у штаті Орегон, яке, за його словами, стало “спустошеним війною”. Він доручив це міністру війни Піту Гегсету через напади на об’єкти ICE з боку руху Antifa та інших внутрішніх терористів. Трамп також сказав, що санкціонує застосування усієї сили, якщо це буде необхідно.
-
Трамп направляє Нацгвардію у Мемфіс
Президент США Дональд Трамп вирішив направити Національну гвардію до міста Мемфіс у штаті Теннессі для боротьби зі злочинністю. Він підписав документ про початок операції, підтриманий губернатором Теннессі, який звернувся з проханням втрутитися. Трамп заявив, що рівень злочинності в Мемфісі зрос і що створена група Memphis Safe Task Force повинна повторити успіхи схожих заходів у Вашингтоні. Разом із військовими до міста надішлуть представників різних федеральних відомств. Президент також висловив намір зробити Чикаго “великим” після подібних заходів у цьому місті. Деякі політики та лідери висловили критику щодо цих дій. Національна гвардія вже була в Мемфісі в минулому після важливих подій.
-
Хорватія не відправлятиме війська в Україну
Хорватія не планує відправлення свої військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки. Про це заявив міністр оборони Хорватії Іван Анушич на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем, передає HRT.
“Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та “коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – зазначив він.
Глава хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні “у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
Міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето. -
Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна
Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю, 5 вересня, що будь-які західні війська, розгорнуті в Україні, “будуть законними цілями” для атаки Москви. Так він пригрозив союзникам Києва, які обговорюють заходи щодо гарантій безпеки. “Законні цілі для знищення” Зазначимо, що заява Путіна прозвучала наступного дня після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов’язалися надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, включаючи міжнародні сили на суші, морі та в повітрі.
Росія давно стверджує, що однією з причин початку війни проти України було бажання перешкодити прийняттю Києва до складу НАТО та розміщенню військ Альянсу в Україні.
“Тому, якщо якісь війська там з’являться, особливо зараз, під час військових операцій, ми виходимо з того, що це будуть законні цілі для знищення”, – сказав Путін на економічному форумі у Владивостоці.
“І якщо будуть прийняті рішення, які ведуть до миру, до довгострокового миру, то я просто не бачу сенсу в їхній присутності на території України, крапка”, – додав він. Під загрозою війська США? Коментарі Путіна підкреслили ультиматум Москви щодо форми майбутніх гарантій безпеки для України за будь-якою угодою. -
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.