Позначка: Війська

  • У Фінляндії відкрили штаб сухопутних військ НАТО

    У Фінляндії відкрили штаб сухопутних військ НАТО

    У Фінляндії, в місті Міккелі, було відкрито штаб сухопутних військ НАТО в Північній Європі. Міністр оборони країни відзначив важливість організації сухопутної оборони для Фінляндії та підтримки НАТО у регіоні. Штаб у Міккелі розпочав роботу на початку вересня і виконуватиме завдання з планування та координації дій країн-членів НАТО у мирний час, а також у разі війни буде командувати військами альянсу в Північній Європі. Штаб очолюють норвежець та генерал-лейтенант фінської армії, а в ньому працюватимуть офіцери з семи країн у мирний час.

  • ISW: У РФ проблеми з логістикою і особовим складом

    ISW: У РФ проблеми з логістикою і особовим складом

    За даними звіту Інституту вивчення війни, російські війська мають проблеми з логістикою та нестачею особового складу на деяких напрямках фронту. У Сумській області вони стикаються з опорою українських сил, а на інших напрямках також мають складнощі з просуванням. Російські війська намагаються атакувати невеликими групами, але зазнають втрат через дії українських безпілотників. Є також проблеми з постачанням медикаментів та їжі для російських солдатів. Українські сили в свою чергу демонструють успіхи у деяких регіонах, зокрема у Сумській та Запорізькій областях. Російське військове командування перегруповує свої сили для наведення наступальних операцій, але обмеженість ресурсів та особового складу ускладнює їх дії.

  • Трамп забажав приєднатися до термінового збору генералів

    Трамп забажав приєднатися до термінового збору генералів

    Президент США Дональд Трамп несподівано приєднався до сотень генералів та адміралів, яких терміново викликали на зустріч на військовій базі у Квантіко, штат Вірджинія. Зустріч була ініційована главою Пентагону, а участь Трампа у ній ускладнила організацію безпеки. Це подія майже безпрецедентна для американського війська, але президент вважає, що це буде дійсно важливою зустріччю для зарядження бойовим духом керівництва Збройних сил США. Головна мета зустрічі – обговорити успіхи військової сфери та підкреслити силу позиції країни.

  • Трамп наказав відправити війська у Портленд

    Трамп наказав відправити війська у Портленд

    Президент США Дональд Трамп вирішив відправити війська для захисту міста Портленд у штаті Орегон, яке, за його словами, стало “спустошеним війною”. Він доручив це міністру війни Піту Гегсету через напади на об’єкти ICE з боку руху Antifa та інших внутрішніх терористів. Трамп також сказав, що санкціонує застосування усієї сили, якщо це буде необхідно.

  • Трамп направляє Нацгвардію у Мемфіс

    Трамп направляє Нацгвардію у Мемфіс

    Президент США Дональд Трамп вирішив направити Національну гвардію до міста Мемфіс у штаті Теннессі для боротьби зі злочинністю. Він підписав документ про початок операції, підтриманий губернатором Теннессі, який звернувся з проханням втрутитися. Трамп заявив, що рівень злочинності в Мемфісі зрос і що створена група Memphis Safe Task Force повинна повторити успіхи схожих заходів у Вашингтоні. Разом із військовими до міста надішлуть представників різних федеральних відомств. Президент також висловив намір зробити Чикаго “великим” після подібних заходів у цьому місті. Деякі політики та лідери висловили критику щодо цих дій. Національна гвардія вже була в Мемфісі в минулому після важливих подій.

  • Хорватія не відправлятиме війська в Україну

    Хорватія не відправлятиме війська в Україну

    Хорватія не планує відправлення свої військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки. Про це заявив міністр оборони Хорватії Іван Анушич на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем, передає HRT.
    “Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та “коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – зазначив він.
    Глава хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні “у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
    Міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето.

  • Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна

    Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна

    Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю, 5 вересня, що будь-які західні війська, розгорнуті в Україні, “будуть законними цілями” для атаки Москви. Так він пригрозив союзникам Києва, які обговорюють заходи щодо гарантій безпеки. “Законні цілі для знищення” Зазначимо, що заява Путіна прозвучала наступного дня після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов’язалися надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, включаючи міжнародні сили на суші, морі та в повітрі.
    Росія давно стверджує, що однією з причин початку війни проти України було бажання перешкодити прийняттю Києва до складу НАТО та розміщенню військ Альянсу в Україні.
    “Тому, якщо якісь війська там з’являться, особливо зараз, під час військових операцій, ми виходимо з того, що це будуть законні цілі для знищення”, – сказав Путін на економічному форумі у Владивостоці.
    “І якщо будуть прийняті рішення, які ведуть до миру, до довгострокового миру, то я просто не бачу сенсу в їхній присутності на території України, крапка”, – додав він. Під загрозою війська США? Коментарі Путіна підкреслили ультиматум Москви щодо форми майбутніх гарантій безпеки для України за будь-якою угодою.

  • Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію

    Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію

    Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.

    У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.

    У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.

    “Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.

    Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.

    Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.

    Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.

    Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

  • Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні

    Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні

    Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.

    Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.

    Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

    Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський

  • Союзники визначилися з приблизним числом солдатів для України

    Союзники визначилися з приблизним числом солдатів для України

    На зустрічі “коаліції рішучих”, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції, яка пройшла після зустрічі в Парижі.

    Він зазначив, що існують домовленості про присутність іноземних військ, однак конкретна кількість солдатів поки не оприлюднюється. За словами Зеленського, сторони вже обмінялися даними щодо приблизної чисельності тих, хто погодився взяти участь.

    Український лідер додав, що військова присутність союзників передбачатиметься у трьох форматах – у повітрі, на морі та на суші.

    Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що ЄС завершив роботу над гарантіями безпеки для України, які наразі готові до політичного затвердження.

    Макрон також заявив, що європейські країни готові надати гарантії безпеки Україні як частину умов мирної угоди. Німеччина зі свого боку висловила готовність підтримати Збройні сили України в рамках цих гарантій, запропонувавши коаліції охочих свій внесок у забезпечення безпеки.