Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна має намір до кінця зими виконати всі угоди щодо постачання систем протиповітряної оборони. Він також зазначив, що планує активізувати зовнішню політику країни у другій половині вересня-жовтні, зосереджуючись на системах ППО та виконанні угод, укладених з партнерами у Вашингтоні та Парижі. Зеленський також обговорив можливість спільного виробництва дронів з іншими країнами, зокрема, Данією, Нідерландами та Німеччиною, яке допоможе заповнити потенціал українського виробництва. Він зазначив, що спільний потенціал Європи та її партнерів є важливим для забезпечення надійного захисту від агресивних дій Росії.
Позначка: Військова допомога
-
Литовці зібрали 1 млн євро на дрони для України
У Литві відбулася кампанія Dronatonas, під час якої організація Blue/Yellow зібрала 1 мільйон євро на закупівлю дронів для України. Зібрані кошти будуть використані на закупівлю та доставку на передову різних типів дронів та аксесуарів до них. Ця ініціатива має на меті не лише допомогу українським військовим, а й забезпечення безпеки Литви та Європи. За час існування організації, литовці вже пожертвували Україні більше 100 мільйонів євро.
-
Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України
Естонія планує продовжувати надавати допомогу Україні, виділивши понад 100 мільйонів євро на наступний рік, що складає 0,25% від свого ВВП. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур підтвердив це під час свого візиту до України, де зустрівся з українським колегою Денисом Шмигалем. Він наголосив, що Естонія підтримуватиме Україну у боротьбі з агресією Росії. Також було заявлено, що естонські підприємства оборонної промисловості гратимуть провідну роль у наданні допомоги Україні на наступний рік. Певкур також зустрівся з українськими солдатами, які брали участь у конфлікті, а також обговорив ситуацію на сході України з генеральним секретарем Ради національної безпеки і оборони України Рустемом Умеровим. Крім того, Естонія приєднається до закупівель зброї для України через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), яку запустили США та НАТО в серпні.
-
Китай може змінити ситуацію на полі бою – Келлог
На зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії в Києві, американський спеціальний представник Кіт Келлог висловив гостру критику щодо геополітичної ситуації в Росії. Він вказав на те, що Росія стала залежною від Китаю і виконує роль “молодшого партнера”, підкресливши стратегічну перевагу Пекіна у військовій та економічній сферах. Келлог також висловив сумніви у потужності російських Збройних сил та підкреслив системні слабкості армії РФ. Він підтримав посилення санкцій проти Росії, особливо у сферах фінансів та експорту нафти, як ефективний спосіб тиску на Москву. Після російського удару 7 вересня, Келлог попередив про загострення конфлікту та зазначив, що агресія Росії досягла нового рівня ескалації. Також він зустрівся з секретарем РНБО України Рустемом Умєровим для обговорення гарантій безпеки та ініціативи PURL.
-
Швеція виділила понад $800 млн на зброю Україні
Швеція обіцяла надати Україні військову допомогу на суму 836 мільйонів доларів. Ця допомога включає 20 пакетів, в яких є нові системи Archer та інше військове обладнання. Швеція також планує надати Україні фінансову підтримку для цивільних потреб. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон повідомив, що ця допомога спрямована на підтримку України в обороні від російської агресії. Швеція також передасть Україні обладнання для морської сфери та інші бойові засоби. Це рішення призначене для посилення обороноздатності України та протистояння російській армії.
-
У Конгресі США ухвалилили $400 млн для України
Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про оборонну політику на суму $892,6 мільярда. Цей закон передбачає виділення $400 мільйонів на військову допомогу Україні у сфері безпеки. Представники відхилили пропозицію скоротити фінансування для України, яку висунула республіканка Марджорі Тейлор Грін. Також законодавці затвердили вимогу до Пентагону звітувати перед Конгресом у разі скасування або призупинення військової допомоги Україні.
-
Політична криза у Франції: що це означає для України
Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
Валерія Шипуля -
Шмигаль підвів підсумки 30 Рамштайну
Україна під час 30 засідання у форматі Рамштайн у Лондоні отримала важливий сигнал про те, що її підтримка світом триватиме та ставатиме сильнішою. Про це сказав міністр оборони України Денис Шмигаль, повідомляє пресслужба відомства у середу, 10 вересня.
Шмигаль навів перелік ключових домовленостей засідання Контактної групи з питань оборони України:
Євросоюз: є зобов’язання передати 2 млн боєприпасів – 80% від цього показника вже зібрано; обговорена можливість спрямування EUR6,6 млрд з Фонду миру ЄС для закупівлі американського озброєння для потреб України. Також погоджено інвестиції в оборонну промисловість за допомогою механізму SAFE і обговорено наближення EUR4 млрд у жовтні та EUR4 млрд у листопаді на підтримку України.
Німеччина: передача двох систем Patriot; внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR500 млн; фінансування закупівлі українських далекобійних дронів на EUR300 млн.
Велика Британія: фінансування декількох тисяч далекобійних ударних дронів, які виготовлять у Британії та доправлять в Україну протягом наступних 12 місяців.
Норвегія: виділення $8 млрд на підтримку України у 2026 році; завершення контрактування дронів-перехоплювачів; постачання зброї для бригади ЗСУ, яку спільно оснастять країни Скандинавії та Балтії, запуск в роботу спільного центру підготовки українських військовослужбовців.
Данія: початок роботи спільного з Україною підприємства з виробництва далекобійної зброї.
Канада: фінансування ініціативи PURL у розмірі $500 млн; $220 млн на фінансування українських дронів та інші види військової допомоги; $165 млн на розвиток “коаліції спроможностей”.
Швеція: завершення роботи над новим, вже 20 пакетом допомоги.
Литва: внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR30 млн; виділення EUR30 млн на фінансування систем Patriot, які будуть поставлені Німеччиною.
Чехія: постачання більше 1 млн боєприпасів у 2025 році; передача понад 80 одиниць техніки; підготовка пакета допомоги на EUR61 млн; підготовка пілотів-інструкторів літаків F-16.
Бельгія: спрямування EUR100 млн на ініціативу PURL; підготовка нового пакета військової допомоги.
Люксембург: долучення до ініціативи PURL.
Нідерланди: допомога у розмірі EUR1,2 млрд до кінця року; EUR450 млн на ініціативу JUMPSTART для підтримки та забезпечення літаків F-16 в Україні; інвестиції у два проєкти з deep strike, до яких можуть долучитися й інші партнери.
Польща: підготовка нового пакета військової допомоги, який надійде в Україну вже незабаром; передача 10 тисяч снарядів калібру 155 мм в найближчий тиждень.
Іспанія: передача боєприпасів до системи ППО IRIS-T.
Латвія: передача пакета підтримки обсягом EUR2,5 млн; внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR5 млн; поставки БТР Patria для бригади ЗСУ.
Франція: прискорення реалізації спільних індустріальних проєктів, зокрема у сфері боєприпасів та дронів; передача літаків Mirage та підтримка авіаційних спроможностей України.
“Дякую партнерам за продуктивну зустріч та важливі домовленості… Роль НАТО у розвитку формату Рамштайн буде зростати, зокрема у координації між союзниками”, – заявив міністр оборони. -
Конгресмен США закликав Трампа до дій через “напад РФ на Польщу”
Конгресмен США Джо Вілсон висловив свою обуреність після того, як російські дрони порушили повітряний простір Польщі – країни-члена НАТО. Він закликав президента Трампа вжити жорстких санкцій проти Росії та посилити військову допомогу Україні. Вілсон наголосив, що такі дії Росії є прямою агресією проти альянсу. Він також висловив переконання, що Росія демонструє прагнення до експансії, але демократичні країни готові захищати свої кордони та принципи свободи. Крім санкцій, Вілсон вважає важливим постачання сучасної зброї Україні для протистояння російській агресії. Російський заліт дронів у польський повітряний простір призвів до тимчасового закриття кількох аеропортів у Польщі.
-
Канада відправила Україні перші бронетранспортери
Канада відправила до України бронетранспортери ACSV Super Bison. Перші вісім машин вже прибули до Польщі, а їхнє подальше транспортування в Україну заплановано найближчим часом. Україна отримає всього 50 таких бронетранспортерів до кінця 2025 року. Це стало частиною великого пакета військової підтримки від Канади, який включає озброєння, боєприпаси, медичне обладнання та засоби радіоелектронної боротьби. Міністр оборони Канади підкреслив, що це підтримка спрямована на зміцнення оборонних здібностей України в умовах війни. Канадський пакет допомоги оцінюється в мільярди доларів і включає різні види допомоги, включаючи закупівлю військової техніки та боєприпасів. Бронетранспортер ACSV Super Bison є сучасною та мобільною машиною з високим рівнем захисту, яка може розвивати високу швидкість та подолати різні перешкоди. Важливо відзначити, що Канада і Україна підписали План дій з реалізації Угоди про співробітництво у сфері безпеки, а також не виключають присутності канадських військ в Україні як частини майбутніх гарантій безпеки для Києва.