Велика Британія виділить 600 млн фунтів стерлінгів (понад 800 млн доларів) у посилення української ППО. Про це сказав міністр оборони Великої Британії Джон Гілі на 32 засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн у вівторок, 16 грудня.
За його словами, необхідно захистити українців протягом зими.
“Протиповітряна оборона є абсолютним пріоритетом. Тому сьогодні я можу підтвердити найбільшу однорічну інвестицію Великої Британії в протиповітряну оборону України. Це 600 мільйонів фунтів”, – заявив Гілі.
Він уточнив, що мова йде про тисячі систем протиповітряної оборони – ракет і автоматизованих турелей для збивання дронів. Поставки здійснюються вже зараз і триватимуть у 2026 році.
Гілі також анонсував початок невдовзі виробництва дронів-перехоплювачів Octopus у Британії – тисячі одиниць щомісяця будуть передаватися Україні.
Позначка: Військова допомога
-
Британія посилить ППО України на 600 млн фунтів
-
Коаліція охочих підготувала плани щодо розгортання військ в Україні
Коаліція охочих завершила підготовку планів щодо розгортання військ на українській території і посилення обороноздатності України. Про це у понеділок, 15 грудня, заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, передає APA.
“У межах Коаліції охочих ми мали політичний процес за участю лідерів країн, а також військовий процес за участю військових планувальників. Ми заявили, що хочемо розробити військові плани щодо забезпечення безпеки в повітрі, на морі та на суші, а також для зміцнення власних спроможностей України”, – сказав Стармер.
Він зазначив, що члени коаліції мають військові плани для кожного з цих напрямів.
“За потреби це передбачає й наземне розгортання, але зараз пріоритетом є досягнення справедливого й тривалого миру”, – повідомив Стармер. -
У Чехії волонтери отримали 4,1 млн євро для ЗСУ
Чеська ініціатива Подарунок для Путіна отримала анонімну пожертву на суму 100 млн крон (понад 4,1 млн євро – ред.). Про це тало відомо у понеділок, 15 грудня.
“Ми розділили 100 млн крон від анонімного донора на 26 позицій. За ці гроші ми придбаємо переважно різні типи дронів, пластичну вибухівку, спорядження для підрозділів на фронті, а також, наприклад, рушниці”, – йдеться в повідомленні.
Волонтери заявили, що прагнуть витратити ці кошти дуже швидко, аби вони якомога швидше “почали працювати”.Těch 100 000 000 korun od anonymního dárce jsme rozdělili na 26 položek. Koupíme za to hlavně různé druhy dronů, plastickou trhavinu, vybavení pro jednotky na frontě ale třeba i brokovnice. Chceme ty peníze utratit velmi rychle. Tak aby co nejdříve “začaly pracovat”.😉 pic.twitter.com/dRzKszEIlm — Dárek pro Putina (@DarPutinovi) December 15, 2025 Раніше стало відомо, що в Чехії збирають гроші на крилаті ракети Фламінго. Ці ракети назвуть на честь чеської науковиці, фахівця з ядерної фізики Дани Драбової – DANA 1 і DANA 2.
А на минулих вихідних повідомлялося, що Чехія передала Україні 1,8 млн снарядів у поточному році. Загалом ЗСУ отримали близько 3,5 млн снарядів в межах “артилерійської ініціативи”.
Україна випробує нову чеську ракету, здатну долетіти до Москви -
Латвія скерує додаткові €5 млн на БпЛА для України
Депутати Сейму Латвії підтримали перерозподіл 5 мільйонів євро на закупівлю безпілотних систем для підтримки України у 2025 році. Про це повідомляє Delfi.
Як передбачається, фінансування у 5 млн євро перенаправлять з бюджетної програми Міністерства закордонних справ до Міністерства оборони Латвії. Фінансування скерують на закупівлю дронів для ЗСУ, а також сприятиме розвитку латвійської промисловості у галузі технологій подвійного призначення.
МЗС Латвії зазначає, що перерозподіл коштів можливий, оскільки Угорщина заблокувала рішення про надання військової підтримки Україні через Європейський фонд миру. Тому заплановані Латвією внески до фонду на 2025 рік не були використані у повному обсязі.Тож невикористана сума перерозподіляється у межах коштів, доступних у держбюджеті. -
Чехія передала Україні 1,8 млн снарядів
Протягом поточного року Чехія передала 1,8 млн снарядів для потреб української армії. Про це напередодні повідомив колишній прем’єр-міністр Чехії Петер Фіала у соцмережі Х.
“Я обіцяв поставити цього року 1,8 млн одиниць великокаліберних боєприпасів захисникам України. Радий підтвердити, що сьогодні ми виконали цю обіцянку”, – написав він.
Раніше у Чехії заявили, що завдяки ініціативі з постачання боєприпасів, вдалося уп’ятеро зменшити перевагу російської артилерії на полі бою. Це посприяло посиленнню оборони ЗСУ на фронті.
Також повідомлялося, що Україна випробує нову чеську ракету Narwhal, здатну долетіти до Москви. -
Дослідження: Допомога Києву з боку союзників падає
Німецький дослідницький центр Kiel Institute попередив, що військова допомога Україні може значно зменшитися до мінімального рівня у 2025 році. Після того, як США почали відходити від участі в підтримці України після повернення Дональда Трампа на посаду президента, європейці спершу компенсували цей розрив, але потім також зменшили свою допомогу. За даними дослідження, у 2025 році Україні виділили найменше коштів на військову допомогу з 2022 року. Наприкінці 2025 року Європі не вдалося зберегти обсяги допомоги, які були на початку року. Дослідження також показало, що деякі країни збільшили свою допомогу, а інші зменшили або навіть припинили її виділення.
-
Нідерланди скерують додаткові €700 млн на військову підтримку України
Уряд Нідерландів вирішив виділити додаткові 700 мільйонів євро на допомогу Україні на військову підтримку у 2026 році. Ця сума додасться до раніше обіцяних 3,5 мільярда євро на підтримку наступного року. Нідерланди планують передати кошти в першому кварталі 2026 року для підтримки України.
-
Тема допомоги Україні розколює уряд Італії – ЗМІ
Напруження в коаліційному уряді Джорджі Мелоні посилюється через питання продовження підтримки України в 2026 році. Про це повідомляє інформагентство Вloomberg.
Партія Ліга у четвер, 4 грудня, публічно заявила, що мільярди заморожених російських активів у ЄС слід повернути Москві. Проти цього виступив міністр закордонних справ Антоніо Таяні.
“Лінію визначає прем’єр-міністр, і я її повністю підтримую”, – заявив він.
Дискусії загострилися напередодні ухвалення рішення, чи надсилатиме Італія черговий пакет допомоги Києву у 2026 році. Голосування в уряді, яке мали провести 4 грудня, перенесли, як і передбачали напарадодні ЗМІ.
Мелоні, яка уникає акценту на конфліктах у коаліції, пояснила затримку “логістичними причинами” та заявила, що указ все ж буде ухвалено.
Розбіжності поглиблюються і через те, що країни ЄС і досі не можуть визначитися, як саме використовувати заморожені активи РФ. Значна їх частина перебуває у Бельгії, яка виступає проти використання цих коштів через “надмірні юридичні та фінансові ризики” та нібито прямі погрози Росії.
Попри офіційні заяви Рима про незмінність позиції щодо України, внутрішня політика, виборчі цикли та геополітичний тиск роблять позиції Італії дедалі неоднозначнішими.
Додатковою ознакою цієї тенденції стали слова Таяні про те, що участь Італії у програмі НАТО з постачання американської зброї Україні є “завчасними” діями через переговори щодо миру. Утім, в жовтні уряд Італії давав сигнал про готовність долучитися до цього механізму.
Союзник Мелоні з партії Брати Італії міністр оборони Гвідо Крозетто під час виступу на телеканалі Rai, намагався зняти напругу та назвав позицію Ліги стабільною.
“Вони завжди підтримували допомогу Україні. Думаю, так буде і тепер”, – припустив урядовець.
Як відомо, 1 грудня італійський уряд оприлюднив указ щодо нового пакету військової допомоги для України. -
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.
-
Італія не дасть гроші на зброю для України
Міністр закордонних справ та віцепрем’єр Італії Антоніо Таяні заявив, що його країна не буде брати участь у програмі НАТО щодо закупівлі американської зброї для України PURL з огляду на триваючі мирні переговори. Про це у середу, 3 грудня, пише Bloomberg.
Зазначається, що відповідну заяву Таяні зробив у Брюсселі, наголосивши, що у разі виходу на домовленості потреба у новому озброєнні “відпаде”.
Видання пише, що це дуже чіткий сигнал про зміну підходу італійського уряду, який зіткнувся з браком ресурсів та внутрішніми суперечками в коаліції. Попри запевнення Рима, що підтримка України буде продовжена, саме Італія вперше серед європейських столиць публічно натякнула на небажання надсилати додаткове озброєння під час переговорів про припинення вогню.