Генеральний директор Ростеху Сергій Чемезов заявив, що Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі інші країни світу. Він повідомив, що підприємства держкорпорації постачають армії різних видів зброї великими обсягами. Раніше Росія планувала стати другою у світі з експорту озброєнь, але зараз її виробництво зросло в 11 разів порівняно з 2022 роком. Це заявлення викликало певні обурення серед представників НАТО та інших країн. У той же час, через війну в Україні, Росія починає скорочувати військове виробництво.
Позначка: Військове провадження
-
Rheinmetall планує до 2030 року наростити обороти в п’ять разів
Німецький оборонний концерн Rheinmetall планує значно збільшити свій оборот від 9,8 млрд євро у 2024 році до 50 млрд до 2030 року. Голова компанії, Армін Паппергер, пояснив це зростання попитом на військову техніку, спричиненим конфліктом між Росією та Україною. За його словами, країни НАТО збільшують замовлення на артилерію, бронетехніку та боєприпаси. Компанія планує значно зростити виробництво боєприпасів та снарядів до 2030 року. Крім того, Rheinmetall відмовиться від цивільного спрямування, продавши автомобільний підрозділ, який показав слабкі результати. Також варто відзначити, що запуск заводу Rheinmetall в Україні виробництва боєприпасів відкладається на рік, а компанія також інвестує 400 млн євро у завод в Литві.
-
Українські компанії фігурують у санкційному списку США
Українські компанії опинилися під санкціями США через ймовірну причетність до іранського виробництва балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів. Як уточнюється, іранський агент із закупівель Бахрам Табібі використовував дві підставні структури – зареєстровані в Україні компанії – для реалізації своїх цілей. Про це в середу, 12 листопада, інформує сайт Міністерства фінансів США.
Представник відомства, Джон К. Герлі, зазначив, що Іран активно користується глобальними фінансовими системами для відмивання грошей і забезпечення своїх програм зі зброї, а також підтримки терористичних угрупувань.
У мінфіні США наголосили, що мета обмежень – перекрити Ірану доступ до технологій, необхідних для створення зброї, яку Тегеран постачає Росії для війни проти України.
До американського санкційного списку потрапили 32 фізичних та юридичних осіб із різних країн, включаючи Іран, ОАЕ, Туреччину, Китай, Індію, Німеччину та Україну. Від України під санкції потрапили компанії ГК Імператив Україна та Екофера.
Як стало відомо, ці українські компанії були залучені до постачання аерокосмічних матеріалів, таких як індикатори положення та магнітометри, іранській державній компанії Iran Aircraft Manufacturing Industries Corporation (HESA). Остання займається виробництвом військових літаків і безпілотників Ababil для збройних сил Ірану.
Повідомляється, що у схемі брала участь громадянка Ірану Батул Шафієї, яка здійснювала перекази коштів українським компаніям та організовувала постачання продукції компанії Екофера до Ірану.
Ще один іранець, Саїд Пахлавані Неджад, виступав посередником між українськими фіктивними компаніями та HESA. Він сприяв продажу компонентів генераторів, двигунів, індикаторів орієнтації, сенсорів та іншого обладнання для потреб цієї іранської компанії.
Відомо з відкритих джерел, що ТОВ ГК Імператив Україна зареєстроване в Харкові. Основний напрямок діяльності компанії – оптова торгівля товарами господарського призначення.
Нагадаємо, 27 вересня Рада Безпеки ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану з ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини. Рішення прийнято на тлі звинувачень Тегерану у порушенні ядерної угоди 2015 року. Тегеран розкритикував відновлення санкцій ООН.
Раніше повідомлялося, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після переговорів із президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив про наміри розвивати співпрацю з цією країною, зокрема у військовій сфері.
-
Франція готова виробляти зброю в Україні
Україна та Франція обговорили розширення спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері виробництва систем ППО і ПРО, ракет, ремонту техніки та впровадження інноваційних рішень. Французька сторона підтвердила готовність до запуску нових спільних виробництв в Україні. Зустріч заступника міністра оборони України Сергія Боєва з аташе Франції з питань озброєння полковником Фредеріком Балем та Томом Моро, главою Представництва Групи французьких підприємств оборонної і безпекової галузей наземного та аероназемного сектору (GICAT) в Україні відбулася у середу, 12 листопада. Сторони обговорили розвиток спільних проєктів у галузі оборонно-промислового комплексу, фінансування спільних проєктів та взаємодію між українськими та французькими підприємствами оборонної промисловості. Французька сторона підтвердила готовність до реалізації нових спільних виробничих проєктів в Україні, сприяючи зміцненню обороноздатності країни.
-
Україна відкриває офіси з експорту зброї в Данії та Німеччині
Президент України Володимир Зеленський оголосив про відкриття двох офісів з експорту зброї в столицях Данії та Німеччини – Копенгагені та Берліні. Зеленський зазначив, що Україна планує провести інвестиційний форум для партнерів, які хочуть спільно виробляти зброю з українськими компаніями, зокрема дрони та ракети. Президент висловив подяку датським партнерам за підтримку цього напрямку та наголосив на швидкому розвитку співпраці в цій сфері.
-
Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN
За останні п’ять років Китай значно збільшив виробництво ракет. За даними аналізу, проведеного за допомогою супутникових знімків, було виявлено, що понад 60% з 136 об’єктів, пов’язаних з ракетною галуззю, показали ознаки активного будівництва або модернізації. Зокрема, заводи, науково-дослідні та випробувальні центри збільшили свою площу більш ніж на 2 мільйони квадратних метрів між 2020 і 2025 роками. Дослідники виявили, що 65 з 99 об’єктів, пов’язаних з виробництвом ракет у Китаї, розширилися завдяки будівництву майданчиків. Крім того, розширення за останні п’ять років також зафіксували на 22 з 37 китайських військових баз. Наприклад, один із заводів у Пекіні, який виробляє ракети середньої дальності, зросла майже на 50%. Китай швидко нарощує свій арсенал ядерної зброї, збільшуючи його на 100 боєголовок щорічно з 2023 року. Виробництво ракет у Китаї різко зросло, особливо після вторгнення РФ в Україну. Темпи розширення об’єктів у 2022-2023 роках подвоїлися.
-
Зеленський анонсував нові санкції проти Росії
Україна готує санкції проти російського військового виробництва та пропаганди. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення в середу, 29 жовтня.
“Ми готуємо нові санкції зокрема проти цілей в російському військовому виробництві, в їхній пропаганді. Поступово заблокувати контакти зі світом усіх російських суб’єктів, які працюють на війну. Укази незабаром.
Також ми синхронізуємо 19-й пакет санкцій ЄС в українській юрисдикції і важливо, щоб наші дипломати та всі представники України активніше працювали в європейських країнах поза межами ЄС, щоб вони теж взяли собі загальні європейські санкції”, – наголосив глава держави.
Зеленський додав, що вже почалась підготовка 20-го пакету санкцій ЄС проти Росії. Президент зазначив, що очікує на детальну доповідь розвідки щодо впливу рішення США стосовно санкцій проти російських нафтових компаній, і попередні дані доволі оптимістичні – вплив значний.
“Ми перевіряємо деталі, і кожну схему, яку Росія ще використовує, треба заблокувати. І цей сигнал у світі має бути сприйнятий правильно – Росія повинна закінчити свою війну, інакше має закінчитися російський нафтовий експорт. Я дякую всім нашим партнерам, які тиснуть саме так – дієво тиснуть, відчутно та по напрямках, які дійсно болісні для путінської системи”, – наголосив Зеленський. -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією. -
Умєров розкрив деталі застосування дрони OCTOPUS
Виробництво українських дронів-перехоплювачів OCTOPUS буде відбуватися у Великій Британії, а застосувати їх будуть вже в Україні. Про це заявив секретар РНБО Рустем Умєров в ефірі Ми-Україна.
Британська сторона виробить для Києва тестову партію дронів-перехоплювачів OCTOPUS з 1000 одиниць, але потім виробництво масштабують до потрібної кількості, підтвердив урядовець.
“Софтвер (від англ. software – програмне забезпечення, – ред.) наш і хардвер (від англ. hardware – апаратне забезпечення, – ред.) наш. Велика Британія разом з нами працювала над цим проєктом, і тепер ми будемо виробляти ці перші партії на базі їхніх державних центрів.
Після виготовлення та тестування буде бойове застосування вже в Україні”, – сказав секретар РНБО.
OCTOPUS стане першим українським бойовим дроном, який серійно виготовлятиметься у країні НАТО. -
В Росії почало скорочуватися виробництво на військових заводах
Воєнно-промисловий комплекс РФ, який став головним двигуном російської економіки завдяки трильйонним витратам на держоборонзамовлення з бюджету, несподівано дав збій. Про це повідомляє TMT.
Галузі, пов’язані з ВПК, вперше з початку повномасштабної війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після майже трьох років двозначного зростання, свідчать дані Росстату.
“Виробництво готових металевих виробів”, яке зросло на 26,4% у 2023 році, на 31,6% у 2024 році і демонструвало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано впало на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, уповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. У минулому році виробництво у цій категорії зросло на 34,2%, а у 2023-му – на 29%.
Проти минулого виробництво готових металевих виробів упало на 6%, тоді як “інших транспортних засобів” – обвалилося на 20%.
Дані по військовій промисловості “виглядають шокуюче”, пишуть аналітики MMI: галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише 0,4% рік до року – у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
Обробна промисловість – найбільший сектор економіки РФ, і її зростання минулого місяця було мінімальним з початку 2023 року, констатують аналітики. Загалом промисловість, яка формує близько 30% ВВП Росії, майже припинила зростання: 0,3% рік до року за вересень проти 5,6% минулого року.
Порівняно з груднем промисловий випуск у країні скоротився на 3,6%. Цивільні галузі весь рік постійно падають і станом на вересень впали на 1,1%. В обробному секторі рецесія торкнулася 18 з 24 видів діяльності, які відстежує Росстат – вони забезпечують майже 80% товарів у економіці.
Схоже, проблеми промисловості пов’язані з обмеженнями в бюджеті, не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще у серпні зростав завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
“Це може бути сигналом того, що плани стосовно посилення бюджетної політики вплинуть на зростання промисловості найближчим часом”, – попереджає Орлова.
Щоб вписатися у бюджетний план, який постав перед падінням доходів від сировини на 21% та дефіцитом, у 5 разів більшим за початкові проєктні показники, Міністерству фінансів РФ доведеться скорочувати витрати у четвертому кварталі – що створює високі ризики переохолодження економіки. З січня по серпень російський ВВП скоротився на 0,6%, а його річне зростання практично обнулено: 0,4% у серпні та стільки ж у липні.