Позначка: Військове провадження

  • Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City

    Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City

    Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
    Мова про:

  • Законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
  • Законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
  • “Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – прокоментував він.
    Гетманцев зауважив, що до документи були суттєво доопрацьовані. Відтак, правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС), замість переліку підприємств ОПК створюється реєстр Defence City під управлінням Міноборони.
    Окрім того, розроблені чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль, що визначаються законом “Про нацбезпеку”.
    Також передбачається, що частка кваліфікованого доходу резидента має становити від 75% (для літакобудування – від 50%)
    Стосовно інструментів підтримки резидентів режиму, – їм надаватимуться податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку), спрощені митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду, а також підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
    Згідно з онлайн-трансляцією на YouTube нардепа Олексія Гончаренка, рішення щодо прийняття законопроєкту №13420 підтримали 260 парламентарів, а за проєкт закону №13421 нардепи віддали 258 голосів (за необхідного мінімуму 226 голосів).

  • Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ

    Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ

    Росія не планує скорочувати військові витрати у 2026 році, попри переговори про мир в Україні. Про це повідомляє Reuters у середу, 20 серпня.
    Бюджет-2025 передбачає витрати на оборону і безпеку на рівні 8% ВВП, втім, фактична цифра буде трохи вищою.
    За даними Reuters, у бюджеті РФ на 2026 рік скорочення витрат на армію не передбачено. Зменшення можливе лише з 2027 року у разі завершення активної фази бойових дій та через інші фінансові зобов’язання.
    Навіть за умови перемир’я Росія продовжить виробництво боєприпасів та безпілотників, водночас армійські витрати залишатимуться високими через посилення військових витрат Заходу. Повернення до рівня витрат до 2022 року не очікується.
    Глава комітету з бюджету Ради Федерації Анатолій Артамонов у липні зазначав, що військові витрати можуть навіть зрости через зниження нафтових доходів та більш песимістичні економічні прогнози.
    За 2022-2024 роки Росія витратила на армію та держоборонзамовлення понад 20 трлн рублів. У бюджеті-2025 на національну оборону закладено 13,5 трлн рублів – рекордна частка витрат з часів СРСР. Разом із “національною безпекою” силовики споживають близько 40% федерального бюджету РФ. Для порівняння, у довоєнному бюджеті-2021 на армію передбачалося 3,5 трлн рублів.
    Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше.

  • Міноборони заявило про випередження плану оборонних контрактів на 18%

    Міноборони заявило про випередження плану оборонних контрактів на 18%

    Українські виробники оборонної продукції, що працюють за контрактами Міноборони під державні гарантії, станом на серпень 2025 року виконують замовлення з випередженням графіка на 18%. Про це поінформували у пресслужбі оборонного відомства у середу, 20 серпня.
    У межах програми в 2024 році відомство уклало 11 контрактів з 8 українськими підприємствами строком на три роки.
    Загальна сума держгарантій, передбачених держбюджетом-2024, перевищила 24 млрд грн.
    Як зазначається, постачання охоплюють широкий спектр техніки та спеціального обладнання: броньовані бойові автомобілі та медичні евакуаційні машини, вантажну техніку спеціального призначення, паливозаправники та інші засоби забезпечення ЗСУ.
    У Міноборони пояснили, що державні гарантії під оборонні контракти стали ефективним інструментом для одночасного посилення армії та підтримки українських виробників.
    Наразі оборонне відомство планує подальший розвиток програми укладання контрактів під державні гарантії.

  • Шмигаль підтвердив виробництво ракет Фламінго

    Шмигаль підтвердив виробництво ракет Фламінго

    Міністр оборони Денис Шмигаль поінформував, що потужна українська далекобійна зброя є, втім, не розкрив деталей щодо інформації про крилату ракету Фламінго. Про це він заявив під час презентації Програми діяльності уряду, інформує РБК-Україна.
    Глава Міноборони підтвердив, що в Україні запустили виробництво крилатих ракет із дальністю 3000 км, яка має назву Фламінго.
    “Це потужна зброя, далекобійна, дуже потужна і вона є. Це ключові подробиці. Все решту ми дізнаємося, коли прийде ключовий момент”, – зазначив Шмигаль.

  • Санкції працюють: Росія не виконує оборонне замовлення на ракети Х-59

    Санкції працюють: Росія не виконує оборонне замовлення на ракети Х-59

    У пресслужбі Головного управління розвідки Міноборони України повідомили, що російські підприємства мають проблеми з виробництвом крилатих ракет Х-59 через брак іноземних комплектуючих. Багато компаній, які беруть участь у виробництві ракет, не підпадають під санкції жодної країни, але все одно зіткнулися з труднощами у виконанні замовлень оборонного відомства. Деякі підприємства намагаються вирішити проблему шляхом розбирання старих систем і використання їх деталей для виготовлення нових ракет. Є випадки, коли на ракетах встановлюють неактивні макети замість радіолокаційних головок самонаведення, що ускладнює виробництво. Розвідка стверджує, що санкції працюють, а подальше посилення тиску на підприємства може призвести до подальшого зниження темпів виробництва російських ракет.

  • FT: Європа рекордно нарощує оборонні потужності

    FT: Європа рекордно нарощує оборонні потужності

    Європейські оборонні компанії збільшують свою діяльність швидше, ніж до вторгнення Росії в Україну. За даними Financial Times, їхні виробничі площі зросли на понад 7 мільйонів квадратних метрів після конфлікту. Це означає “переозброєння історичного масштабу”. Компанії, такі як Rheinmetall, Nammo, BAE Systems та інші, розширюються і будують нові заводи для виробництва боєприпасів та озброєння. Європейська Комісія також планує програму на €1,5 мільярда для стимулювання виробництва оборонних систем. Це все відбувається на тлі загострення конфлікту між Росією та Україною, та під впливом закликів на посилення обороноздатності від президента США.

  • РФ відкрила Центр управління дронами на Камчатці

    РФ відкрила Центр управління дронами на Камчатці

    Росія відкрила перший “Центр управління безпілотниками” на Камчатці для керування розвідувально-ударними дронами Форпост та Орион. Цей центр допоможе координувати дії дронів, які виконуватимуть завдання з моніторингу територій, забезпечення безпеки Північного морського шляху та бази атомних підводних човнів. Він також збиратиме та аналізуватиме розвідувальні дані для цілодобового спостереження за певними районами. Центр має важливу роль у захисті бази атомних субмарин, зокрема у забезпеченні їх безперешкодних виходів в океан. Ця ініціатива виникла на тлі відправлення США двох атомних субмарин біля російських берегів у відповідь на заяви російського політика про ядерну зброю.

  • Baykar випробував дрон з українським двигуном

    Baykar випробував дрон з українським двигуном

    Турецька компанія Baykar успішно провела випробування нового безпілотного літального апарата Bayraktar Akıncı, який має український двигун. У тестувальному відео показали, як дрон вдало використовував високоточні ракети ALPAGUT і EREN. Ці ракети демонстрували високу ефективність при ураженні цілей. Bayraktar Akıncı оснащений турбогвинтовими двигунами АІ-450Т українського виробництва, що дозволяє йому виконувати польоти на великій висоті. Дрон керується земною станцією дистанційного керування. Bayraktar Akıncı є перспективним важким ударним безпілотником, який розробляється компанією Baykar.

  • Іспанія шукає альтернативу американським F-35 – ЗМІ

    Іспанія шукає альтернативу американським F-35 – ЗМІ

    Іспанія тимчасово призупинила переговори зі США про закупівлю винищувачів F-35 і розглядає альтернативні варіанти, такі як європейський Eurofighter і перспективна система FCAS. Іспанське Міністерство оборони повідомило, що країна розглядає можливість придбання Eurofighter наразі та FCAS у майбутньому. Раніше ЗМІ повідомляли, що Іспанія заморозила плани щодо придбання американських винищувачів F-35 Lightning II. F-35 – це американський винищувач-бомбардувальник “п’ятого покоління”, який використовується кількома країнами, включаючи США, Велику Британію, Італію та інші. Він має велику дальність польоту, бойовий радіус дії, висоту польоту та швидкість.

  • Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга

    Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга

    Україна планує отримати кредит у Польщі на суму 120 мільйонів євро для закупівлі озброєння. Глава Міністерства закордонних справ України, Андрій Сибіга, зазначив, що Україна зацікавлена у польській оборонній продукції, зокрема у переносних зенітних ракетних комплексах Piorun і самохідних гаубицях Krab. Він також висловив готовність до спільного виробництва зброї як на території України, так і на території Польщі.