У вівторок, 15 липня, Державне бюро розслідувань повідомило, що військовослужбовця з Тернопільщини засудили до п’яти років ув’язнення за ДТП у стані сп’яніння, в результаті якої постраждала дитина. Інцидент стався у травні 2024 року поблизу села Смиківці, коли нетверезий військовий виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з легковим автомобілем, унаслідок чого п’ятирічна дитина отримала тяжкі травми. Суд визнав військовослужбовця винним у порушенні правил водіння і призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Також виявилося, що винуватець вже раніше був позбавлений права керування за водіння у стані сп’яніння, але продовжував порушувати це обмеження. Вирок можуть оскаржити протягом 30 днів.
Позначка: Військові
-
В Чернігові сталася бійка між цивільними та співробітниками ТЦК
У Чернігові поліція склала протоколи на двох чоловіків за агресивну поведінку під час перевірки їхніх військово-облікових документів у ТЦК. Співробітники ТЦК та СП зафіксували конфлікт на відео, де двоє чоловіків у стані алкогольного сп’яніння спробували чинити опір. Виявилося, що вони є військовозобов’язаними та перебувають у розшуку за ухилення від служби під час мобілізації. Правоохоронці склали на них протоколи за злісну непокору законному розпорядженню поліцейського. У ТЦК наголосили, що поширене відео було викладене у спотвореному вигляді. Такі дії можуть руйнувати діяльність ЗСУ і у воєнний час можуть бути кваліфіковані як кримінальне правопорушення.
-
Австралія вперше провела стрільби з HIMARS
Під час масштабних військових навчань Talisman Sabre у північному Квінсленді, австралійська армія провела стрільби з реактивної системи залпового вогню HIMARS на своїй території. У навчаннях також взяли участь військові США та Сінгапуру. Відбулися спільні стрільби з участю військових з різних країн, включаючи Японію, Францію, Південну Корею та інші. Це був перший раз, коли Австралія використала систему HIMARS на власній території та провела спільний запуск разом із іншими країнами. Учасники навчань також використовували винищувачі F-35B та ракети великої дальності. В уряді Австралії планують витратити значну суму грошей на розвиток ракетних технологій, включаючи створення власного виробництва. Навчання Talisman Sabre залучили до 40 тисяч військових із 19 країн.
-
У Кривому Розі чоловік ударив викруткою поліцейського та працівника ТЦК
У Кривому Розі 14 липня сталася подія, коли чоловік, який переховувався від військової служби, напав на поліцейського та співробітника ТЦК під час перевірки його документів. Він використав сльозогінний газ і напав із викруткою на правоохоронців, після чого спробував втекти. Поліцейські відкрили вогонь для затримання, поранивши нападника, який потім був госпіталізований. Розслідуванням займаються ДБР та поліція, а чоловіку загрожує покарання за напад на працівника правоохоронного органу.
-
Литва запровадить загальний військовий обов’язок до 2030 року
Литва не зможе запровадити загальну військову повинність раніше 2030 року. Про це у неділю, 13 липня, заявив заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас, передає LRT.
“Говорити про загальну військову повинність, як основу для резервних структур та загальний інструмент для підготовки призовників, ймовірно, не варто до 2030 року. Нам потрібно до цього підготуватися, включно з інфраструктурною базою, персоналом та інструкторами, і належним чином спрямувати ресурси на ці зусилля”, – сказав Годляускас.
За його словами, з 2026 року в Литві набудуть чинності зміни до закону про військовий призов, що дозволить послідовно збільшити кількість призовників.
Він зауважив, що починаючи з наступного року, до списків призовників будуть включені молоді люди віком від 18 до 22 років, які закінчили школу.
Впровадження нової системи призову має зменшити й звільнення від служби. Зокрема, служба не буде відстрочена для студентів, які вступають до вищих навчальних закладів після того, як їх було включено до списку призовників.
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. -
Президент ФРН закликав ввести обов’язковий призов
Німеччині слід повернути обов’язковий призов до армії. Про це у неділю, 13 липня, заявив президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр в інтерв’ю ZDF.
Він зазначив, що у зв’язку з російською агресією в Україні в Європі зруйнована архітектура безпеки і на цьому фоні європейські країни, зокрема Німеччина, повинні захищати себе інакше і краще.
“Через війну, яку розпочала Росія, через висновки, які ми з цього зробили, щоб краще захистити себе, бундесвер має бути укомплектований особовим складом”, – сказав Штайнмайєр.
На його думку, це може бути досягнуто лише у тому випадку, якщо більше молодих людей знову залучатимуть на військову службу. Для цього сама служба також має стати привабливою для молоді, зазначив німецький президент.
Загальний військовий обов’язок було скасовано у ФРН у 2011 році.
Відомо, що річний оборонний бюджет Німеччини у 2025 році та наступних роках має збільшитися більш ніж до 60 млрд євро порівняно з 52 млрд євро у 2024-му.
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками.
Російський правитель Володимир Путін розпорядився призвати на військову службу у квітні-липні 2025 року 160 тис. росіян.
-
Напад на лікаря у Запоріжжі: з’явилися деталі інциденту
Стали відомі деталі нападу у лікарні Запоріжжя, де чоловік із ножем увірвався до кабінету, влаштувавши погром. Нападник виявився колишнім військовим, який має інвалідність після служби під Авдіївкою. Про це інформує УНН у п’ятницю, 11 липня.
Чоловік раптово увірвався до кабінету лікаря з ножем у руках. Він поводився агресивно, нищив меблі та намагався завдати медикам тілесних ушкоджень. Нападник кілька разів ударив ножем лікаря, поранивши його.
Попри це, постраждалому лікарю вдалося на деякий час заблокувати нападника в окремому кабінеті. Однак він виламав двері та, прориваючись назовні, поранив ще одного медика.
З’ясувалося, що нападник – колишній військовослужбовець. У 2022 році він добровільно пішов служити та перебував у зоні бойових дій під Авдіївкою. Після поранення був демобілізований. Згодом, йому надали третю групу інвалідності, втім, як цивільному, а не як учаснику бойових дій.
Батьки чоловіка припускають, що саме ця несправедлива оцінка його статусу могла стати причиною агресивної поведінки. -
Збитки у 25,5 млн грн: підполковнику ЗСУ повідомлено про підозру
Повідомлено про підозру заступнику командира однієї з військових частин (особа, уповноважена з питань проведення закупівель) підполковнику Збройних Сил України. Про це 11 липня повідомляє Офіс генпрокурора.
Зазначається, що перевищуючи надані йому службові повноваження, офіцер в межах виконання договору від 20.02.2023 на загальну суму 91,6 млн грн здійснив закупівлю лісоматеріалів у приватної фірми з порушенням вимог чинного законодавства.
Зокрема, він безпідставно включив в договір умови доставки лісоматеріалів до зони проведення активних бойових дій (виключно передній край оборони), а не до військової частини, що спричинило збитки державному бюджету у вигляді зайво використаних і сплачених бюджетних коштів на загальну суму 25,533 млн гривень.
Збитки підтверджуються висновком судової економічної експертизи.
Також проведено обшуки на території військової частини та за місцем проживання підозрюваного військовослужбовця.
Раныше повыдомлялося, що судитимуть екскомбрига бригади ТРО, який привласнили понад мільйон “бойових”.
Також повыдомлялося, що на Дніпропетровщині начальника відділення персоналу штабу військової частини визнано винним у заволодінні майном в особливо великих розмірах та засуджено до 7 років 6 місяців ув’язнення з конфіскацією майна. -
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів -
Війська Ізраїлю зайшли на південь Лівану
ЦАГАЛ заявив про введення військ на південь Лівану в межах цілеспрямованих операцій з ліквідації інфраструктури підтримуваного Іраном бойового угруповання Хезболла. Про це повідомляє AFP.
“Солдати почали спеціальні, цілеспрямовані операції з їхньої ліквідації та запобігання відновленню діяльності Хезболли в цьому районі”, – йдеться в заяві ізраїльських військових.
В армії Ізраїлю зауважили, що їхні військові перебувають в районі Лаббуне, неподалік кордону, та в районі Джабаль-Блат, також у межах видимості кордону.
Попри листопадове перемир’я з Хезболлою, Ізраїль продовжує завдавати ударів по Лівану, в основному пояснюючи це тим, що атаки націлені на об’єкти угруповання і бойовиків, а також на членів їхнього палестинського союзника ХАМАС.
Припинення вогню 27 листопада мало на меті покласти край більш ніж річним бойовим діям з Хезболлою, в тому числі двомісячній війні, яка суттєво послабила угруповання.
Згідно з угодою про припинення вогню, Хезболла мала відвести своїх бойовиків на північ від річки Літані, приблизно на 30 кілометрів від ізраїльського кордону, залишивши ліванську армію і миротворців Організації Об’єднаних Націй єдиними озброєними сторонами в регіоні.
Ізраїль був зобов’язаний повністю вивести свої війська з країни, але залишив їх у п’яти місцях, які вважає стратегічно важливими.