Держава катастрофічно недопрацьовує в питанні залучення іноземних коштів в український військово-промислового комплекс (ВПК). Про це сказав генеральний директор компанії Українська бронетехніка Владислав Бельбас в інтерв’ю для Цензор.НЕТ.
За його словами, промислові можливості вітчизняного ВПК на сьогодні значно більші, ніж здатність державного бюджету їх оплатити. Частково ситуацію можна було б покращити завдяки залученню зовнішнього фінансування, але і тут справи кепські.
“Ми всі не допрацьовуємо – не забезпечуємо в достатній мірі фронт. Держава не допрацьовує, насамперед, в питанні залучення коштів зовнішнього фінансування, катастрофічно не допрацьовує”, – зазначає Бельбас, компанія якого виробляє бронемашина, міномети, дрони і боєприпаси.
“По-перше, в питаннях залучення західних коштів неприпустимим є замикання каналів комунікації на себе, тобто на повʼязані компанії. В нинішній ситуації над розвʼязанням фінансових проблем мають працювати всі – від урядовців, політиків, дипломатів до військових та виробників. По-друге, розподіл фінансування має бути прозорим та зрозумілим як для учасників ринку, так і для представників західних інституцій. Це питання компетенції та довіри”, – зазначив керівник Української бронетехніки.
За словами Бельбаса, зараз на Заході багато коштів, а в Україні багато незавантажених підприємств.
“Але… Наведу простий приклад. Нам кажуть: “Ми вашу продукцію на експорт дати не можемо, бо є потреба в бронеавтомобілях. У всьому, що ви виробляєте, є потреба, але на це коштів немає”. На що я у відповідь кажу: “А дайте тоді мені будь ласка перелік проєктів міжнародного фінансування, куди ви нас подали, щоби профінансувати”. І тут починається мовчанка”, – обурився гендиректор Української бронетехніки.
Раніше в Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї. У компанії вважають, що творення штучних механізмів контролю призведе до відкату від європейської політики в цій сфері і створить корупційні ризики.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
В Українській бронетехніці оцінили залучення іноземних коштів у ВПК
-
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Берліні заявив, що країни Альянсу є наступною ціллю для Росії. Він висловив обурення тим, що багато країн не розуміють терміновості ситуації та повинні посилити оборонні витрати. Рютте також зазначив, що Росія стала більш агресивною та безжальною, особливо стосовно НАТО та України. Він підкреслив важливість тиску на Росію та підтримки зусиль щодо припинення конфлікту. Також Рютте похвалив Трампа за його дії та наголосив на необхідності посадити Путіна за стіл переговорів.
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони. -
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО запускають першу спільну програму під назвою UNITE – Brave NATO для прискорення розвитку оборонних інновацій. Програма отримає загальний бюджет 10 млн євро, який буде забезпечений за рахунок Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Україна буде координувати програму через Brave1, а НАТО – через Агенцію зв’язку та інформації. Програма спрямована на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, посилення протиповітряної оборони та забезпечення систем зв’язку та навігації на фронті. Перші заявки від учасників прийматимуть в лютому 2026 року, а переможців оголосять навесні того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.
-
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
Генеральний директор Ростеху Сергій Чемезов заявив, що Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі інші країни світу. Він повідомив, що підприємства держкорпорації постачають армії різних видів зброї великими обсягами. Раніше Росія планувала стати другою у світі з експорту озброєнь, але зараз її виробництво зросло в 11 разів порівняно з 2022 роком. Це заявлення викликало певні обурення серед представників НАТО та інших країн. У той же час, через війну в Україні, Росія починає скорочувати військове виробництво.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна домовилася про участь у Європейському оборонному фонді, що є важливим кроком для інтеграції української та європейської промисловості. Це дозволить українським компаніям брати участь у спільних дослідженнях та розробках ЄС у сфері оборони. Бюджет Фонду на 2021-2027 роки складає майже 7,3 млрд євро, що допоможе збільшити інвестиції в інновації у галузі оборони та підвищити оборонну готовність ЄС. Європейська комісія відзначила відданість України європейській інтеграції, але також підкреслила потребу у боротьбі з корупцією та прискоренні реформ у сфері верховенства права.
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Згідно з цим законом, працівники, які мають військове зобов’язання, можуть бути тимчасово призначені на підприємства критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу. Вони будуть бронюватися на 45 днів після підписання трудового договору і обов’язково повинні вирішити всі питання щодо військового обліку. Закон спрямований на підтримку функціонування важливих підприємств у зоні конфлікту.
-
Зеленський ввів санкції проти пропагандистів і ВПК Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення санкцій проти осіб, які працюють на російське військове виробництво та на пропаганду. Він заявив про це в Telegram. Зеленський наголосив, що будуть блокувати будь-які спроби обійти ці санкції. Точної інформації про те, проти кого саме будуть застосовані обмеження, не надано. Також президент анонсував плани синхронізувати українські санкції з пакетом санкцій Європейського Союзу. Зеленський закликав партнерів активніше співпрацювати для взаємодії у сфері санкцій.
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт.