Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
-
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО запускають першу спільну програму під назвою UNITE – Brave NATO для прискорення розвитку оборонних інновацій. Програма отримає загальний бюджет 10 млн євро, який буде забезпечений за рахунок Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Україна буде координувати програму через Brave1, а НАТО – через Агенцію зв’язку та інформації. Програма спрямована на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, посилення протиповітряної оборони та забезпечення систем зв’язку та навігації на фронті. Перші заявки від учасників прийматимуть в лютому 2026 року, а переможців оголосять навесні того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.
-
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
Генеральний директор Ростеху Сергій Чемезов заявив, що Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі інші країни світу. Він повідомив, що підприємства держкорпорації постачають армії різних видів зброї великими обсягами. Раніше Росія планувала стати другою у світі з експорту озброєнь, але зараз її виробництво зросло в 11 разів порівняно з 2022 роком. Це заявлення викликало певні обурення серед представників НАТО та інших країн. У той же час, через війну в Україні, Росія починає скорочувати військове виробництво.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна домовилася про участь у Європейському оборонному фонді, що є важливим кроком для інтеграції української та європейської промисловості. Це дозволить українським компаніям брати участь у спільних дослідженнях та розробках ЄС у сфері оборони. Бюджет Фонду на 2021-2027 роки складає майже 7,3 млрд євро, що допоможе збільшити інвестиції в інновації у галузі оборони та підвищити оборонну готовність ЄС. Європейська комісія відзначила відданість України європейській інтеграції, але також підкреслила потребу у боротьбі з корупцією та прискоренні реформ у сфері верховенства права.
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Згідно з цим законом, працівники, які мають військове зобов’язання, можуть бути тимчасово призначені на підприємства критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу. Вони будуть бронюватися на 45 днів після підписання трудового договору і обов’язково повинні вирішити всі питання щодо військового обліку. Закон спрямований на підтримку функціонування важливих підприємств у зоні конфлікту.
-
Зеленський ввів санкції проти пропагандистів і ВПК Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення санкцій проти осіб, які працюють на російське військове виробництво та на пропаганду. Він заявив про це в Telegram. Зеленський наголосив, що будуть блокувати будь-які спроби обійти ці санкції. Точної інформації про те, проти кого саме будуть застосовані обмеження, не надано. Також президент анонсував плани синхронізувати українські санкції з пакетом санкцій Європейського Союзу. Зеленський закликав партнерів активніше співпрацювати для взаємодії у сфері санкцій.
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт. -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією. -
У РФ обвалюється виробництво ВПК
Російський військово-промисловий комплекс після трирічного зростання раптово дав збій. Пов’язані з ВПК галузі вперше з початку війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після двозначних темпів зростання. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Росстату.
Видання нагадало, що в останні роки ВПК став головним двигуном російської економіки, завдяки трильйонним видаткам на держоборонзамовлення з бюджету.
“Виробництво готових металевих виробів”, що злетіло року на 31,6% у 2024-му і показувало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано пішло в мінус – на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, сповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. Минулого року виробництво в цій категорії злетіло на 34,2%, а в 2023-му – на 29%.
Порівняно із серпнем обидві галузі показали обвальний спад – на 6% та 20% відповідно, за оцінкою Райффайзенбанку.
Видання наводить думку аналітиків MMI, які назвали дані з військової промисловості “шокуючими”. Зазначається, що галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
“Судячи з усього, те, що відбувається в промисловості, – результат проблем у бюджеті”, – не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще в серпні бурхливо зростав, завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
Нагадаэмо, на початку жовтня Світовий банк прогнозував, що економіку Росії чекає трирічний застій.
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними -
Названо кількість підприємств українського ОПК
У Міноборони України повідомили, що в країні функціонує близько 900 оборонних підприємств, з яких 100 є державними, а решта – приватними. Зазначається, що українська оборонна екосистема налічує також близько 1 000 команд інженерів і розробників, які займаються розробкою нових технологій. За оцінками, у 2025 році обсяг українського оборонного виробництва може сягнути $35 мільярдів. Міністр оборони Денис Шмигаль зазначив, що Україна наразі є привабливим ринком для інвестицій у оборонний сектор, а також зазначив про зростання спроможностей оборонного виробництва в країні. Також він повідомив про запуск спільних виробництв в Україні та за кордоном, залучення інвестицій для розширення потужностей та локалізацію виробництва закордонних компаній в Україні. Такі проекти охоплюють широкий спектр оборонних потреб – від артилерії до безпілотних систем з використанням штучного інтелекту.