Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС.
Позначка: Вступ до ЄС
-
Президент Польщі вважає вступ України до ЄС віддаленою перспективою
-
Сибіга обговорив з Сійярто рух України в ЄС
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів телефонні переговори з угорським колегою Петером Сійярто. Під час розмови український міністр розповів про ескалацію терору з боку Росії та підтвердив прихильність України до мирних зусиль. Вони також обговорили майбутній візит віцепрем’єра Тараса Качки в Будапешт та інші двосторонні контакти. Міністр висловив готовність працювати над усіма питаннями у дусі взаємної поваги. Важливою була домовленість про швидке відкриття переговорних кластерів у переговорах про вступ до ЄС та підтримку цього кроку всіма державами-членами. Також було відзначено угоду Угорщини із Shell про постачання газу як важливий крок для зміцнення енергетичної безпеки регіону та Європи. Сибіга підкреслив, що безпека України та Європи є спільним інтересом, і співпраця між країнами є ключовою. Угорщина критикувала рішення ЄС припинити імпорт газу з Росії до кінця 2027 року і вимагала компенсацій за диверсифікацію джерел постачання газу.
-
У МЗС відповіли Навроцькому стосовно вступу України в ЄС
Міністерство зовнішніх справ України відповіло на заяви президента Польщі щодо вступу України до НАТО та ЄС. Українське МЗС відзначило важливість членства в НАТО для безпеки країни та в ЄС для її політичного та економічного майбутнього. Дипломати підкреслили, що обговорення майбутнього членства України в НАТО та ЄС є стратегічно необхідним у контексті агресії РФ. Вони також високо оцінили підтримку Польщі та інших партнерів. МЗС України вважає, що ця солідарність сприятиме спільному європейському майбутньому.
-
Навроцький зробив заяву стосовно вступу України до ЄС
Президент Польщі Кароль Навроцький під час візиту до Литви висловив свою заяву про те, що він та його латвійський колега Гітанас Науседа мають різні погляди на вступ України до Європейського Союзу. Науседа підтримує ідею встановлення 2030 року як дати для вступу України до ЄС, в той час як Навроцький вважає свою позицію більш поміркованою. Він зазначив, що вони продовжать обговорювати це питання на іншому рівні. Польща підкреслила потребу вирішення історичних суперечностей з Україною і зауважила, що без конкретних дій України стосовно цього буде важко досягти прогресу у взаємовідносинах. Також зазначено, що понад половина поляків виступає проти підтримки вступу України до НАТО.
-
Україна і ЄС вийшли на фініш у скринінгу кластерів
Україна наближається до завершення перевірки свого законодавства на відповідність стандартам Євросоюзу. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка повідомив у соціальній мережі про завершення скринінгу, який є важливим етапом на шляху до вступу до ЄС. Обговорення останнього кластера, який стосується ресурсів, сільського господарства та політики згуртованості, розпочали з представниками Європейської комісії. Особливу увагу приділяють аграрній політиці, підтримці фермерів, розвитку сільських територій та системам контролю. Віцепрем’єр зауважив, що аграрні питання є надзвичайно важливими в переговорах з ЄС і потребують участі всіх зацікавлених сторін та взаєморозуміння між ними.
-
Сіярто: Позиція РФ не вплине на Угорщину щодо вступу України в ЄС
Угорщина не змінить своєї позиції щодо вступу України в ЄС, навіть якщо РФ нібито не проти цього. Про це у п’ятницю, 5 вересня, написав глава МЗС Угорщини Петер Сіярто на своїй сторінці у соцмережі X.
Таким чином Сіярто прокоментував слова президента Володимира Зеленського про те, що “дивно”, що Угорщина відкидає членство України в ЄС, оскільки навіть Росія не виступає проти цього.
“Знову ж таки, Зеленський судить за власними мірками. На відміну від Зеленського, позиція Угорщини не диктується з-за кордону. Нам байдуже, що думає Москва про членство України в ЄС. Тож незалежно від того, наскільки Зеленський розраховує на вплив Росії, Угорщина не підтримає вступ України до ЄС”, – написав Сіярто. -
Кошта: Перемови про вступ України в ЄС мають тривати, попри думку Угорщини
Україна почула сигнал від РФ, що вони тепер “сприймають” членство України в Європейському Союзі. Проте навіть якщо Путін не заперечує, то позиції деяких країн щодо переговорних кластерів, зокрема Угорщини, мають дивний вигляд. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конфренції з президентом Європейської Ради Антоніо Коштою в Ужгороді.
“Нарешті ми чуємо сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі. Шкода, що вони сприймають реальність з такою затримкою. Ще з 2013 року Росія йшла до цієї простої думки. Але тепер це треба почути і деяким іншим великим друзям Росії в Європі… Якщо вже навіть Путін не заперечує, то позиції деяких країн, особливо Угорщини щодо кластерів перемовних, виглядають дійсно дивно”, – зауважив голова держави.
Ввін також згадав вчорашню розмову з президентом США Дональдом Трампом, той був незадоволений тим, що країни Європи купують російську нафту і газ.
“Це стосується, зокрема, політики деяких європейських країн: і Словаччини, і Угорщини, і, напевно, ще є країни. І сьогодні я пізніше буду говорити про це з прем’єр-міністром Словаччини”, – повідомив Зеленський.
Президент Євроради Антоніо Кошта своєю чергою заявив, що попри блокування Угорщиною переговорів щодо вступу України до ЄС процес перемов з Україною має тривати.
“У будь якому випадку переговорний процес триває і має тривати. Ми не можемо втратити цей шлях. Треба продовжувати далі працювати над реформами. Не треба чекати на Угорщину, бо майбутнє України в ЄС, це безперечно”, – підкреслив європейський урядовець.
Він також наголосив, що треба прискорювати настання миру в Україні.
“Але немає жодних причин не продовжувати переговори про вступ України до ЄС, бо це займає великий час. Війна завершиться до завершення перемов про вступ до ЄС, тому тепер немає жодних причин втрачати час”, – сказав президент Євроради.
Кошта додав, що нині можна робити дві речі одночасно – боротися за мир та рухатися далі в дуже вимогливих переговорах про вступ України до ЄС. -
Литовський та американський підходи до позиції Орбана щодо України
Литва пропонує розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС без згоди Угорщини, плануючи цільову дату членства у 2030 р. Своєю чергою президент США Дональд Трамп начебто переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС. Який з планів має більше шансів здійснитися? Заклик Литви Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.
У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини. “Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі”,– заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.
Вільнюс також знову висунув ідею визначити конкретну дату вступу України до ЄС – 2030 р. На думку литовської сторони, це допоможе як Європі, так і Україні планувати ресурси та перехідні етапи. Реакція Єврокомісії Водночас у Європейській комісії скептично оцінили ідею початку технічних переговорів без згоди всіх держав-членів. У Брюсселі нагадали, що для відкриття кожного розділу потрібна одностайність. Також там наголосили на важливості реформ в Україні. “Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів”, – сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью. Проте очікується, що пропозиції Литви обговорять у Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом очільниці дипломатії Каї Каллас. Як Орбан заважає євроінтеграції України Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно він прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Трамп переконав Орбана? Президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС, – стверджують джерела видання Politico.
За їх інформацією, після дзвінка Трампа, Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до ЄС. “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, –пише видання з посиланням на двох дипломатів. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
Тепер у Орбана, за словами одного дипломата, є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”. Два підходи. Який краще? Паралельно відбуваються два процеси – в ЄС розглядають можливість початку переговорного процесу з Україною щодо вступу без згоди Угорщини, і водночас є сподівання на вплив Трампа на Орбана.
У обох варіантів є слабкі та сильні сторони. Сильні сторони литовської пропозиції полягають у тому, що вона демонструє рішучість більшості країн-членів підтримати Україну, попри перешкоди. Також вона дозволяє розпочати технічну роботу, яка є необхідним етапом на шляху до членства, не чекаючи згоди Будапешта. Крім того, створює додатковий тиск на уряд Орбана, показуючи, що його вето не зможе повністю заблокувати процес.
Водночас у неї є й слабкі сторони. Вона створює правові виклики: законодавство ЄС вимагає одностайності для офіційного початку переговорів. Такий підхід, ймовірно, зіткнеться з правовими та бюрократичними труднощами. Це не повноцінний початок переговорів, а скоріше обхідний маневр, який може бути оскаржений. Крім того, вона не розв’язує проблему, бо не гарантує, що Угорщина не заблокує інші етапи процесу, де також потрібна одностайність. А головне, вона може поглибити розкол всередині ЄС, створивши небезпечний прецедент і поставивши під сумнів принцип одностайності в майбутньому.
Своєю чергою другий сценарій теж має сильні та слабкі сторони. До сильних відноситься, зокрема ефективність. Якщо це правда, такий крок може мати прямий і негайний результат. Особисті зв’язки та вплив Трампа на Орбана, який є його давнім політичним союзником можуть виявитися вирішальними. Крім того, цей варіант призведе до повного консенсусу. Якщо Орбан змінить свою позицію, це дозволить розпочати переговори офіційно і без юридичних перешкод, що є більш стабільним і надійним шляхом.
До слабких сторін відноситься неоднозначність висловлювань. Угорський уряд заперечує, що Трамп зміг переконати Орбана. Його публічна позиція залишається жорсткою. Крім того, мінусом є те, що все залежить від доброї волі та політичних інтересів однієї людини. Це не системне, а ситуативне рішення. Є й політичні ризики: Трамп може використати цей важіль для просування власних інтересів. Своєю чергою, позиція Орбана може знову змінитися в будь-який момент, що зробить весь процес нестабільним.
На цей час, сценарій з ініціативою Литви, на думку експертів, виглядає більш реалістичним і має більші шанси на практичну реалізацію. “Пропозиція Литви – це інституційний підхід, який відображає спільну позицію більшості країн ЄС. Хоча він і не є ідеальним з юридичного погляду, він є частиною ширшого та скоординованішого зусилля, яке не залежить від настроїв чи інтересів одного політика”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, маємо дії проти слів. Литва вже направила офіційні листи та робить конкретні кроки, які обговорюватимуться на зустрічах міністрів. Це активна, публічна дипломатія. Своєю чергою інформація про вплив Трампа на Орбана є суперечливою, сам Орбан продовжує публічно висловлюватись проти вступу України.
На користь Литви діє й досвід минулого: Угорщина вже неодноразово використовувала своє вето, але в більшості випадків, під тиском інших країн, врешті-решт поступалася. Тому, тактика обходу вето, яку пропонує Литва, хоч і складна, є перевіреним методом тиску.
Навіть якщо вплив Трампа дійсно мав місце, і Орбан під його тиском змінить позицію, це все одно буде одномоментним рішенням. Натомість ініціатива Литви є відображенням загального курсу ЄС і має на меті створити стабільний шлях для України, який мінімізує вплив “вето” в майбутньому.
Зрештою, ці два сценарії не виключають один одного. Вони можуть діяти паралельно: дипломатичний тиск з боку ЄС (як у випадку з пропозицією Литви) та неформальний вплив з боку ключових політичних гравців (таких як Трамп) можуть разом змусити Угорщину змінити свою позицію.
Вікторія Хаджирадєва -
В Угорщині допустили перегляд позиції стосовно членства України в ЄС
Представнику уряду Угорщини допустили перегляд своєї позиції щодо блокади переговорів України з ЄС, якщо українська сторона піде на “реальні кроки”. Про це заявив заступник глави МЗС Угорщини Левенте Мадяр після зустрічі з віце-прем’єром України з питань євроінтеграції Тарасом Качкою.
За словами Мадяра, вони обговорили з Качкою причини угорської позиції, через які Будапешт відмовляє у підтримці членства України в ЄС – “з особливим акцентом на становищі закарпатських угорців”.
“Віце-прем’єр пообіцяв, що особисто долучиться до двостороннього процесу, мета якого – спільно знайти рішення з питань, що викликають суперечки у сфері прав меншин. Ми готові до продовження, але від української сторони чекаємо нарешті реальних кроків”, – написав він.
Мадяр застеріг від того, щоб нові запевнення Києва залишилися лишень “черговою невиконаною обіцянкою”.
“Їх ми вже чули стільки за останнє десятиліття, що ними можна було б перегородити навіть ріки більші за Дунай”, – стверджує угорський посадовець.
Як ми вже писали, постачання російської нафти через трубопровід Дружба до Угорщини відновиться завтра, 28 серпня, однак лиш в тестовому режимі, повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ вкотре атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”. Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Київ і Будапешт обговорили розблокування вступу до ЄС
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка 27 серпня здійснив офіційний візит до Будапешта, де головною темою переговорів стало просування процесу євроінтеграції України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили в Офісі віцепрем’єра.
Під час візиту Качка провів зустрічі з міністром Угорщини у справах ЄС Яношем Бокою, заступником міністра закордонних справ Левенте Мадяром та міністром сільського господарства Іштваном Надєм. У рамках переговорів сторони обговорили прогрес України в процесі євроінтеграції, підготовку до відкриття перших переговорних кластерів, питання захисту прав національних меншин, ініціативи із забезпечення сталого миру, а також перспективи розвитку двосторонніх відносин.
Тарас Качка акцентував увагу на тому, що прямий діалог та співпраця між Україною і Угорщиною є найефективнішим шляхом для реалізації спільних інтересів двох країн. Він підкреслив, що інтеграція України до ЄС сприятиме зміцненню українсько-угорських відносин та розвитку взаємодії між суспільствами обох держав.
Раніше інформувалося, що після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.