Деякі кластери вже готові до відкриття, але остаточне рішення залежить від голосування 27 держав-членів ЄС. Коли можуть відкритися переговорні кластери з ЄС та як цьому може посприяти президент США Дональд Трамп? Україна вийшла на фінішну пряму До кінця року Україна спільно з ЄС планує завершити скринінг за всіма кластерами та підготувати національну програму імплементації законодавства ЄС.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені.
Наприкінці минулого тижня Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, в вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС. “Ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне”, – зазначив посадовець. Наступний етап, як підкреслив Качка, матиме інший формат. Він буде пов’язаний не стільки з переговорами, скільки з виконанням національної програми прийняття законодавства ЄС. Уряд разом із парламентом має розробити її до кінця року. Йдеться про комплексний план законодавчих змін у всіх сферах державного управління, який забезпечить узгодженість із нормами ЄС та сприятиме розвитку України. Ця програма має враховувати вимоги міжнародних партнерів, щоб усі зобов’язання були зрозумілими та прозорими. Всі за, а Орбан проти Не секрет, що в ЄС, є як країни, які намагаються не допустити вступу Україну в ЄС, так і ті, хто нам допомагають.
Найзатятішим ворогом нашої інтеграції з ЄС є Угорщина.
Так прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово заважав євроінтеграційним крокам України та виказував скептицизм щодо цього. “Ми не дозволимо Брюсселю змусити нас прийняти членство України в ЄС. Це надзвичайно важливе питання, яке має серйозні наслідки для нашої безпеки, економіки та сільського господарства”, – казав він. На його думку, Україна не повинна бути прийнята до ЄС – що також принесе війну – навіть якщо весь Брюссель перевернеться догори дригом.
Саме через вето Угорщини у лютому поточного року було заблоковано відкриття першого кластеру. Країна-сусідка тоді зажадала розширити перелік вимог до України, особливо стосовно захисту національних меншин. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. У березні-квітні 2025 р. Європейська комісія та Польща готові були відкрити кластер, але блокування з боку Угорщини лишилося незнятим.
ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи невподобання євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Українська влада вважає, що це лише спосіб створити перешкоду, але не перешкода на шляху інтеграції. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2026 р.
Також напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа й глави Кремля Володимира Путіна на Алясці, Орбан назвав причини, через які не підписав спільну заяву лідерів ЄС на підтримку України.
Орбан заявив, що його здивувало, що лише за чотири дні до історичної зустрічі між президентом Трампом і лідером РФ Путіним Європейська рада вирішила опублікувати заяву від імені всіх глав держав та урядів ЄС. “Перш ніж ліберально-мейнстрімовий хор почне своє нове виконання улюбленої мелодії “Маріонетка Путіна”, я вирішив пояснити, чому я не міг підтримати цю заяву від імені Угорщини”, – сказав він. По-перше, на думку Орбана, у заяві зроблено спробу “встановити умови для зустрічі, на яку не запросили лідерів ЄС”.
По-друге, за його словами, той факт, що ЄС залишився осторонь, і без того є досить сумним. Єдине, що може погіршити ситуацію, – це якщо ми почнемо давати вказівки з лави запасних, – додав Орбан.
А ще нещодавно Орбан заявив, що почув прохання щодо членства України в ЄС, але не планує змінювати свою позицію.
На його думку, членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним.
Проти євроінтеграції України виступає ще один друг диктатора РФ Володимира Путіна прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Він зокрема сказав, що Україна ніколи не стане членом НАТО та зіткнеться зі значними труднощами на шляху до євроінтеграції. Трамп закликав Орбана не блокувати вступ України до ЄС Водночас питання блокування Угорщиною вступу до ЄС може бути зняте. Допомога прийшла з неочікуваного боку. Президент США Дональд Трамп після переговорів з європейськими лідерами 18 серпня зателефонував прем’єру Угорщини Віктору Орбану. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС. Про це повідомляє Bloomberg.
За словами джерел видання, Трамп зателефонував Орбану після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами, а також розмови з диктатором Володимиром Путіним.
Трамп телефонував, щоб обговорити, чому прем’єр-міністр Угорщини блокує переговори України про вступ до ЄС.
Як зазначається, європейські лідери попросили Трампа використати свій вплив на Орбана, щоб той не накладав вето на вступ України до ЄС. Під час розмови з Трампом Угорщина також висловила зацікавленість у проведенні наступного раунду переговорів між Путіним та Зеленським.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Вступ до ЄС
-
Україна готова відкрити всі переговорні кластери з ЄС до кінця року
-
Трамп зв’язався з Орбаном щодо вступу України в Євросоюз – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп телефонував Віктору Орбану після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Про це повідомляє Bloomberg.
Він хотів обговорити, чому прем’єр-міністр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу.
“Дзвінок став результатом переговорів Трампа і групи європейських лідерів, які зібралися в Білому домі для обговорення шляхів припинення війни Росії з Україною. У якийсь момент вони попросили Трампа використати свій вплив на Орбана, щоб чинити тиск на правого популіста і змусити його відмовитися від своїх заперечень проти членства України в ЄС”, – мовиться в публікації.
Угорська сторона під час телефонної розмови з Трампом висловила зацікавленість у проведенні наступного раунду переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним і Зеленським.
Орбана розглядають як джерело натхнення для руху президента США “Зробимо Америку знову великою” і правих популістів по всьому світу. Угорський урядовець постійно дратує ЄС, ведучи свою країну авторитарним шляхом.
Угорщина послідовно надавала Росії дипломатичне прикриття і захист від санкцій ЄС, одночасно перешкоджаючи наданню допомоги Україні.
Орбан у вівторок опублікував повідомлення, з якого випливає, що він почув прохання про членство в ЄС, але не має наміру відступати. Політик сказав:
“Членство України в Європейському союзі не дає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки непотрібно і небезпечно”.
Як відомо, лідери Європейського Союзу у вівторок, 12 серпня оприлюднили заяву, в якій привітали ініціативи президента США Дональда Трампа, спрямовані на завершення війни Росії проти України та досягнення “справедливого і тривалого миру та безпеки для України”.Втім, Угорщина не приєдналася до цього документа.
Орбан пояснив, чому не підтримав заяву ЄС щодо України -
Українці стали менше вірити у швидку перспективу вступу в ЄС і НАТО
За даними опитування Gallup, понад 50% українців вірять у можливість вступу України в Європейський Союз протягом наступних 10 років, але цей показник зменшується вже другий рік поспіль. У 2022-2023 роках найбільше оптимістів було, коли до ЄС вірило 73% опитаних, але зараз лише 52% вірять у швидке вступлення. Щодо НАТО, лише 32% вірять у вступ України протягом наступних 10 років, що є найнижчим показником за останні роки. На жаль, 33% взагалі не вірять у прийняття України до НАТО.
-
Лідер опозиції Угорщини проти прискореного вступу України у ЄС
Лідер угорської опозиційної партії Тиса Петер Мадяр заявив, що не підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу, а також виступає проти нового довгострокового бюджету ЄС. Про це він сказав під час свого виступу на партійному заході у суботу, 26 липня, повідомляє видання Szeretlek magyarorszag.
Мадяр наголосив, що головна мета політики партії – переконати союзників і домогтися повернення всіх коштів ЄС, на які має право Угорщина. Він зазначив, що у разі перемоги на виборах, перші міжнародні візити прем’єр-міністра від Тиси будуть у Варшаву, а далі – у Відень і Брюссель.
“Ми маємо керувати спільним європейським домом відповідально, разом із нашими союзниками. Це означає і те, що ми не підтримуємо ані прискорений вступ України, ані новий бюджет ЄС”, – заявив Мадяр.
Він додав, що готується до тривалих, складних переговорів, але їхня мета – пошук компромісів, які б ставили на перше місце інтереси угорців.
Наразі опозиційна партія Тиса, очолювана Мадяром, випереджає правлячу партію прем’єр-міністра Віктора Орбана Фідес на 15%, показують результати опитування, проведені наприкінці червня.
Згідно з опитуванням, партія Тиса, яка заснована лише минулого року, має підтримку 51% виборців, тоді як 36% респондентів заявили, що голосуватимуть за Фідес. У березні, за даними цієї ж соціологічної компанії, партія опозиціонера Мадяра мала перевагу у 9%.
Раніше чинний прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для його країни є вступ України до Європейського Союзу.
Він також висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що “єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз”. Також, за його словами, 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну. -
Орбан пропонує Україні бути “буферною” державою
Угорщина пропонує Україні “стратегічну співпрацю”, замість остаточної інтеграції в Європейський Союз через побоювання “бути втягнутими” у війну. Про це заявив прем’єр-міністр країни Віктор Орбан в інтерв’ю, фрагмент якого опублікував у себе в соцмережі Х.
За його словами, ця стратегічна співпраця буде “прагматичною, гнучкою і ґрунтуватиметься на взаємних інтересах, а не на незворотній інтеграції”.
“Членство України в ЄС призведе до перенесення війни в саме серце Європи, і наші сім’ї не мають зіштовхуватися з таким ризиком”, – стверджує угорський чиновник.
Нинішні часи вимагають “виважених рішень, а не театральних погроз”, пояснив він.
Також Орбан назвав Україну “буферною державою”.
“Сьогодні доля України полягає в тому, що вона є буферною державою, яка межує з Росією. Ми не готові прийняти таку долю. Угорці тільки-но втекли від цього. Ми також були буферною країною під час Холодної війни. Ми не були частиною Радянського Союзу, але ми були на західному периметрі Радянського Союзу, на східному периметрі західного світу, але ми були буфером. Ми не хочемо повертатися до цієї позиції.
Україна перебуває в такій ситуації. Це може бути некомфортно, це може бути недобре, і хтось хоче з цього вирватися, але факт у тому, що країні адресу змінити не можна”, – заявив він, але не став продовжувати думку про те, що Угорщині все ж вдалось “утекти” з позиції буферу, “не змінюючи адресу”.
Як відомо, нинішній уряд Угорщини, починаючи з 2022 року раз у раз робить недружні заяви або навіть дії стосовно України. Черговий скандал трапився на тому тижні: радник угорського прем’єра і його тезко Балаж Орбан заявив, що буцім війна України проти Росії “ніяк не впливає на безпеку Угорщини”.
Він, на відміну від свого шефа, вважає, що побоюватися нападу Росії на країни-члени НАТО “нереалістично”, оскільки “НАТО набагато сильніший за Росію”.
Підпал церкви в Україні: в Угорщині підозрюють причетність режиму Орбана -
“ЄС потребує Туреччину”: Ердоган закликав ЄС прискорити інтеграцію
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.
Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.
Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.
-
“ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.
Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.
Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.
-
Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.
“Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.
Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.
У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.
-
Орбан не підтримує проєкт бюджету ЄС через Україну
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що його “єдина мета – приховано прийняти Україну в Євросоюз”. Про це повідомляє Telex у п’ятницю, 18 липня.
Він наголосив на необхідності налагодження співпраці з Україною, втім, не членства в ЄС.
“Єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз… Спираючись на знання експертів, я можу сказати, що 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну”, – заявив Орбан.
Проблема бюджетів, за його словами, полягає в тому, що їм бракує реальної стратегічної основи; вони повинні відповідати поставленим цілям.
Він також додав, що майбутній бюджет і ставлення ЄС до України подібні до міграції.
“Одного разу впустивши їх, ви вже не зможете їх стримати”, – наголосив глава уряду.
Так, Орбан переконаний, якби українці увійшли в економічний простір ЄС, гроші безнадійно “пішли б туди”.
Він також назвав бюджет “бюджетом безнадії”, оцінивши його як “недоречно спрямований на фінансування застою, з низьким рівнем амбіцій і без обнадійливих перспектив”.
Втім, ркремо зауважив, що приблизно усвідомлює, з якими країнами йому доведеться вести переговори, аби мати можливість прийняти бюджет у Брюсселі.
Раніше Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для країни є вступ України до Європейського Союзу. -
Україна завершила скринінг п’ятого з шести кластерів ЄС
Україна завершила оцінку відповідності національного законодавства стандартам ЄС у межах Кластера 4 Зелений порядок денний та стале з’єднання – п’ятого з шести тематичних блоків скринінгу, що здійснюється з Європейською комісією. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єрки з інтеграції.
Фахівці презентували прогрес за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, а також сфера охорони навколишнього середовища та клімату – що охоплює понад 200 законодавчих актів.
Зустрічі за наступним і останнім Кластером – Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості – розпочнуться у вересні 2025 року.
Блок охоплює такі питання, як сільське господарство, продовольча безпека, політика у галузі рибальства тощо.
Раніше уряд затвердив дорожні карти для Кластеру 1 Основи вступу, а також переговорні позиції за Кластерами 2 Внутрішній ринок і 6 Зовнішні відносини. Україна вже завершила скринінг також за Кластером 3 Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток.
Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зауважила, що країна готова відкривати перші кластери вже влітку, а також може стартувати спільно з Молдовою.