Яким є економічний стан країни, що воює. З якими результатами ми закінчуємо рік? Рівень ВВП покращено На кінець 2025 р. економічна ситуація в Україні характеризується помірним зростанням, яке відбувається в умовах значних безпекових та інфраструктурних викликів. Згідно з уточненими даними Міністерства економіки та НБУ, реальне зростання ВВП за підсумками року очікується на рівні близько 2%. Це дещо нижче за показники попереднього року, що пояснюється насамперед дефіцитом електроенергії та дефіцитом робочої сили на ринку праці. “За оцінками НБУ, зростання економіки України у 2025 р. становитиме 1,9%, а в наступних роках – 2% та 2,8% відповідно. Будь-яке зростання ВВП у нинішніх умовах – це вже позитив для України”,- сказав Андрій Пишний, голова НБУ. У грошовому еквіваленті номінальний ВВП України у 2025 р. прогнозується в межах від 8,8 до 9,1 трлн грн. Завдяки залученню міжнародної фінансової допомоги та відносній стабільності національної валюти, доларовий еквівалент економіки може сягнути позначки понад 200 млрд дол.
Важливим фактором підтримки стали рекордні міжнародні резерви (МР), які на початку грудня склали майже 55 млрд дол., забезпечуючи надійний фундамент для макроекономічної стабільності.
Оцінки міжнародних фінансових інституцій загалом збігаються в очікуваннях. МВФ та Світовий банк прогнозують річне зростання на рівні 2%, тоді як Європейський банк реконструкції та розвитку дає (ЄБРР) дещо оптимістичніший прогноз у 2,5%.
Основною рушійною силою економіки залишається стійкість приватного сектору та безперебійна фінансова підтримка з боку партнерів, що дозволяє утримувати соціальні виплати та фінансувати оборонні потреби держави. Міжнародні резерви України сягнули максимуму Станом на 1 грудня 2025 р. МР країни не лише не скоротилися, а й сягнули історичного максимуму за всі часи незалежності, склавши понад 54,7 млрд дол. “Станом на 1 грудня 2025 р. міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 54 748 млн дол. Такий обсяг є найвищим показником за всю історію незалежної України”, – кажуть в НБУ. Такий потужний приріст став можливим завдяки надходженню безпрецедентних обсягів міжнародної допомоги. Ключовим чинником стало фінансування від ЄС в межах ініціативи країн Великої сімки, яка базується на використанні доходів від заморожених російських активів.
Наявний обсяг резервів на кінець року дозволяє забезпечувати фінансування майбутнього імпорту протягом більш ніж п’яти з половиною місяців. Це створює надійну “подушку безпеки” для української економіки, дозволяючи регулятору ефективно контролювати ситуацію на валютному ринку та нівелювати ризики, пов’язані з воєнною невизначеністю. Як торгувала Україна Зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала високу адаптивність до складних безпекових умов, що дозволило загальному товарообігу за перші десять місяців року перетнути позначку у 100 млрд дол. “Попри безпрецедентні безпекові виклики та логістичні обмеження, зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала вражаючу адаптивність, що стала результатом як гнучкості приватного сектору, так і розширення альтернативних експортних шляхів, які забезпечили стійкість валютних надходжень до країни”, – сказав Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Попри активну діяльність бізнесу, у торговельному балансі зберігся значний розрив, оскільки обсяги імпорту суттєво перевищували експортні показники. За цей період країна завезла товарів на суму близько 67,8 млрд дол., тоді як на зовнішні ринки було поставлено продукції на 33,2 млрд дол. Така ситуація сформувала від’ємне сальдо у розмірі понад 34 млрд дол., що є характерним для економіки, яка перебуває у процесі відновлення та потребує значних ресурсів з-за кордону.
Структура українського експорту залишається орієнтованою на аграрний сектор, який приніс понад 18 млрд дол. доходу. Важливе місце також посідають металургія та машинобудування. В імпорті ж домінують складне обладнання, транспортні засоби та енергетичні товари, необхідні для підтримання внутрішньої стабільності та відбудови інфраструктури.
Цікаво, що ключовим постачальником товарів в Україну став Китай, тоді як основним ринком збуту для українських виробників залишилася Польща, яка також входить до трійки лідерів за обсягами імпорту разом із Німеччиною. Боргове навантаження Станом на кінець 2025 р. державний борг України продовжує зростати, що зумовлено необхідністю фінансування значного бюджетного дефіциту та отриманням масштабної фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Згідно з офіційними даними Міністерства фінансів та звітами профільних інституцій, станом на листопад 2025 р. загальний державний та гарантований державою борг досяг позначки 8 276 млрд грн., що в еквіваленті становить близько 197 млрд дол. “Зростання державного боргу є очікуваним наслідком залучення масштабного зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету в умовах війни, проте завдяки пільговим умовам кредитування від міжнародних партнерів ризики для фінансової стабільності залишаються контрольованими”, – сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, основне джерело зростання державного боргу – це довгострокові пільгові позики від ЄС, МВФ та інших партнерів.
Основну частину цієї суми – понад 73% – складає зовнішній борг. Внутрішній борг, що формується переважно через випуск облігацій внутрішньої державної позики, становить близько 45 млрд дол.
Співвідношення державного боргу до ВВП за підсумками 2025 р., за оцінками МВФ очікується на рівні 106-108%. Це перевищення позначки у 100% ВВП є історичним максимумом для України, проте структура боргу залишається відносно керованою. Завдяки домовленостям із кредиторами, значна частина зобов’язань є пільговою: середньозважена ставка обслуговування боргу на кінець року знизилася до 4,74%, а середній термін погашення зріс до 13 років.
Валютна структура запозичень також зазнала змін – вперше в історії частка євро у державному боргу стала найбільшою, досягнувши майже 43%, тоді як частка долара США та гривні становлять приблизно по 22%. Це відображає зміщення фокусу фінансової підтримки у бік європейських інституцій. Попри номінальне зростання цифр, наявність рекордних МР у понад 54 млрд дол. на кінець року дозволяє державі зберігати контроль над фінансовою системою та вчасно виконувати поточні зобов’язання. Курс гривні та інфляція Курс гривні до долара наприкінці року стабілізувався на рівні близько 42 грн за дол. Хоча протягом року спостерігалася певна девальвація, НБУ вдалося уникнути різких стрибків вартості валюти, використовуючи валютні інтервенції для згладжування коливань. Поточний курс відображає адаптацію економіки до воєнних реалій та поступовий перехід до більшої гнучкості валютного ринку.
Ситуація з інфляцією також демонструє позитивну тенденцію до сповільнення. Станом на грудень 2025 р. річна споживча інфляція становить 9,2%, що свідчить про повернення показника до однозначних значень після пікових 15,9% у травні. Основними чинниками стримування цін стали збалансований внутрішній попит, стабільні тарифи на більшість житлово-комунальних послуг та поступове налагодження логістичних ланцюгів. “Основним чинником прискорення інфляції у 2025 р. стало поступове перенесення витрат бізнесу на ціни товарів та послуг, що зумовлено дефіцитом електроенергії та зростанням витрат на оплату праці”, – сказав Пишний. За його словами, інфляційний тиск у 2025 р. залишався значним через вичерпання ефектів високих врожаїв минулих років, подальше зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці. Проте завдяки заходам монетарної політики та стабільності валютного ринку нам вдається утримувати інфляційні очікування під контролем.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: ВВП
-

Економічні підсумки року
-

Fitch підвищив кредитний рейтинг України
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий рейтинг України за облігаціями в іноземній валюті (LTFC IDR) з Restricted Default до CCC.
Це відбулося після того, як Україна оголосила про домовленість з кредиторами про обмін ВВП-варантів.Як зазначається, оновлення рейтингу відображає нормалізацію відносин України з більшістю зовнішніх комерційних кредиторів, завершену реструктуризацію боргових зобов’язань та нову підтримку ЄС у вигляді кредиту обсягом 90 млрд євро.
Рейтинг CCC відображає значний кредитний ризик через війну та макроекономічні й фіскальні наслідки, проте враховує керовану структуру виплат зовнішнього боргу, значні валютні резерви та підтримку з боку ЄС.
Кредитний рейтинг Restricted Default (обмежений дефолт) тримався з серпня 2024 року після того, як країна почала реструктуризацію боргу за єврооблігаціями. Україна вже реструктурувала 94% суверенного комерційного боргу.
Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти -

Україні заявила про успішну реструктуризацію ВВП-варантів
Власники понад 99% ВВП-варантів на 2,6 млрд доларів погодили їх обмін на стандартні єврооблігації України, що дозволить державі уникнути мільярдних виплат у післявоєнний період, посилити макроекономічну стабільність та зберегти ресурси для фінансування оборони. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну у четвер, 18 грудня.
Реструктуризація виводить з обігу токсичний фінансовий інструмент та робить боргову структуру України прогнозованішою й стійкішою.
Це означає, що Україна конвертує майже весь непогашений номінальний обсяг ВВП варантів у новий клас облігацій С зі строком погашення у 2032 році на суму 3,497 млрд доларів (а невелику частину – в облігації В зі строками погашення у 2030 та 2034 роках на близько 34 млн доларів) відповідно до умов пропозиції. У межах цієї транзакції Україна також анулює ВВП варанти на суму 604 млн доларів, які перебувають у власності держави. Відтак, Україна повністю виводить з обігу цей інструмент.
У відомстві пояснили, що ця реструктуризація суттєво зменшує ризики, які ВВП варанти створювали для державних фінансів України. За розрахунками Міністерства, сукупні виплати за ними у 2025-2041 роках могли б становити від 6 до 20 млрд доларів залежно від темпів економічного зростання країни у період відновлення.
“Така надмірна волатильність зумовлена природою цього інструменту: після 2025 року виплати є необмеженими та прив’язаними до річного зростання реального ВВП – без захисту від ризику економічних спадів, за якими може слідувати різке відновлення, що призводять до виплат, які не відповідають економічній реальності”, – зазначили у повідомленні.
Виплати за ВВП варантами здійснюються, якщо річне зростання реального ВВП перевищує 3%, а номінальний ВВП перевищує 125,4 млрд доларів, та розраховуються як 15% від річного зростання ВВП між 3% і 4% та 40% від зростання реального ВВП понад 4%.
ВВП України скоротився майже на 30% у 2022 році через повномасштабне вторгнення росії. У 2023 році економіка зросла на 5,3%, що спричинило вимогу здійснення виплати за ВВП варантами на суму 643 млн доларів, попри відсутність реального покращення економічної ситуації в країні. Цю вимогу повністю врегулювали у межах цієї реструктуризації.
Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти -

В Україні прискорилося зростання ВВП
В листопаді реальний ВВП України зрос на 5,3%, що є прискоренням у порівнянні з показником у 2,3% у жовтні. Головними факторами цього зростання стали сільське господарство, внутрішня торгівля, будівництво та переробна промисловість. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило, що українська економіка продовжує зростати навіть у складних умовах, таких як перебої з енергопостачанням та кібератаки. У порівнянні з Росією, де реальний ВВП у жовтні склав лише 1,6%, Україна показала значно кращі результати. Для підтримки економічного зростання в Україні використовуються програми відновлення та розвитку бізнесу, міжнародна допомога, а також бюджетне фінансування для реконструкції інфраструктури та розвитку виробництва. Важливою є також збільшення частки виробництва з високою доданою вартістю, таких як машинобудування, фармацевтика, деревообробка, виробництво меблів, харчова та текстильна галузі. У цілому за 9 місяців реальне зростання ВВП становить 1,3%.
-

Держстат оцінив ВВП України за третій квартал 2025
У третьому кварталі 2025 року реальний ВВП України зрос на 2,1%, порівняно з попереднім роком. Це трошки менше, ніж очікувалося. Національний банк знизив прогноз зростання економіки на весь 2025 рік до 1,9% через проблеми з енергетикою та брак робочої сили. Прогноз на 2026 рік також скоригували, передбачаючи зростання ВВП на 2%, а інфляцію на цей рік очікують на рівні 9,2%.
-

ВВП України може випередити російський через 10 років – Рубіо
Державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News висловив думку, що при належних діях ВВП України може перевершити ВВП Росії протягом наступних десяти років. Він підкреслив, що США прагнуть, щоб українська економіка після війни не лише відновилася, а й почала активно розвиватися. Рубіо наголосив, що досягнути цього можна, якщо робити правильні кроки. Також він зазначив, що це питання не тільки про США, а й про Україну та Росію. Прогнозується, що економіка України у 2026 році збереже зростання на рівні 2%, а прискорення до 5% очікується лише у 2027 році. Сповільнення темпів зростання економіки України в другому кварталі 2025 року було підтверджено даними НБУ.
-

Прем’єр Іспанії виступив проти підвищення оборонних витрат
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес виступив проти ідеї збільшення витрат на оборону країн Євросоюзу до 5% від ВВП, яку підтримує президент США Дональд Трамп. Він вважає, що пріоритетом для Європи має бути єдність і дотримання міжнародного права, а не мілітаризація. Санчес зазначив, що Іспанія змушена збільшувати витрати на оборону для підтримки автономії Європи, але водночас він підкреслив відданість Іспанії НАТО. Також він висловив підтримку розміщенню іспанських військ на сходному фланзі Європи для захисту країн, які постраждали від впливу Путіна. Трамп, у свою чергу, погрожував встановленням торгових тарифів проти Іспанії через відмову Мадрида збільшити витрати на оборону до 5% ВВП, що рекомендувалося НАТО.
-

Уряд РФ констатував уповільнення економіки третій квартал поспіль
У Росії спостерігається тривале сповільнення темпів економічного зростання, що вже триває третій квартал поспіль. За даними Мінекономрозвитку, у липні-вересні російський ВВП збільшився лише на 0,6% в порівнянні з попереднім роком. Промисловість також показала низькі показники зростання. Наприклад, виробництво продуктів харчування, одягу та меблів зменшилося. У результаті експерти вважають, що російська економіка може зазнати спаду, особливо з урахуванням складної ситуації з бюджетом, де вже відчутні втрати від податків. Уряд готується до радикальних фінансових реформ, які можуть вплинути на бізнес та громадян. Економісти попереджають про можливе падіння російського ВВП на наступний рік і висловлюють стурбованість щодо можливих соціальних наслідків цього процесу.
-

Економіка України сповільнилася – Нацбанк
У другому кварталі 2025 року темпи зростання економіки України сповільнилися, про що повідомив Національний банк України. Реальний ВВП збільшився лише на 0,7%, що менше, ніж у першому кварталі. Негативно на динаміку вплинули наслідки війни, втрати виробничих потужностей та слабкі результати в аграрному секторі. Проте споживчий попит залишався стабільним, що допомогло тримати економічну активність. Агросектор зменшив темпи зростання через погодні умови, що призвело до падіння валової доданої вартості сільського господарства. Промисловість, будівництво та енергетика показали позитивні результати. Нацбанк очікує покращення економічної ситуації у другій половині року, але наголошує на безпекових ризиках та обстрілах критичної інфраструктури як головних загрозах для економічного відновлення. Прогноз Світового банку передбачає збереження зростання економіки України на рівні 2% у 2026 році, а прискорення до 5% передбачається лише у 2027 році.
-

Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордну суму, що становить 5,38% свого ВВП на оборонні потреби наступного року. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідно для зміцнення безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на 2026 рік передбачено виділення рекордних 4,79 млрд євро на оборону. Литва планує спрямувати ці кошти на розбудову військової інфраструктури, включаючи полігони. Це рішення прийнято відповідно до заклику президента США Дональда Трампа щодо збільшення витрат на оборону серед країн-членів НАТО.