Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький офіційно вступить на посаду 6 серпня. Про це повідомила канцелярія польського парламенту.
Церемонія складання присяги відбудеться під час спільного засідання Сейму та Сенату в залі засідань польського парламенту.
Спікер Сейму Шимон Головня вже підписав постанову про скликання парламенту “для складання присяги новообраним Президентом Республіки Польща”.
“Національні збори відбудуться в залі засідань Сейму 6 серпня цього року о 10:00 (11:00 за Києвом – ред.)”, – зазначили у повідомленні.
Позначка: Вибори президента
-
Інавгурація президента Польщі відбудеться 6 серпня
-
Вибори в Україні: чому про них заговорили знову
Вибори вже мали відбутися Чергові вибори президента в Україні мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2024 року. Однак їх проведенню завадила низка факторів, головним з яких є воєнний стан, введений через повномасштабне вторгнення Росії.
По-перше, існує законодавча заборона. Стаття 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану. Хоча Конституція України не містить прямої заборони, закон є чинним, і для проведення виборів його необхідно було б змінити.
По-друге, в умовах війни неможливо гарантувати безпеку виборцям та іншим учасникам виборчого процесу. Дільниці можуть стати потенційними цілями для ракетних ударів, а повітряні тривоги – зірвати процес голосування.
По-третє, мільйони українців перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, що унеможливлює їхню участь у голосуванні. А військовослужбовці на фронті не можуть голосувати чи балотуватися.
По-четверте, державний реєстр виборців більше не актуальний, бо не оновлювався з лютого 2022 року, і для його актуалізації потрібен значний час.
Та й загалом, проведення виборів під час війни може призвести до політичної дестабілізації та послабити обороноздатність країни.
Зауважимо, що президент Володимир Зеленський та інші представники влади неодноразово заявляли, що вибори відбудуться лише після закінчення війни та скасування воєнного стану, згідно з українським законодавством.
І до цього вже готуються в Раді. Викликів багато 28 червня в ефірі телемарафону голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що Рада готує спеціальний законопроєкт про повоєнні вибори президента, які визнаватимуть демократичними в Україні й за її межами.
За його словами, депутати мають урахувати в ньому особливості забезпечення виборчого права військових на передовій та українців за кордоном. Стефанчук зазначив, що зараз триває робота над документом із Центральною виборчою комісією та її головою Олегом Діденком, який нещодавно був у Раді на зустрічі.
Голова ВРУ наголосив, що потрібно врегулювати багато питань, починаючи від самого виборчого процесу, структури виборів до формування виборчих списків, дільничних комісій, електронних систем передавання даних, а також визначення тривалості їх проведення.
По суті, ці вибори не будуть ані строковими, ані достроковими – це новий формат, який, ймовірно, назвуть “строковими виборами після завершення воєнного стану”. Закон буде одноразовим і регулюватиме вибори в перехідний період, після чого Україна повернеться до звичайної виборчої процедури.
Але вже зараз є багато викликів на майбутнє, яке треба врахувати в новому законопроєкті. “Бо, ну, наприклад, уявімо, що настав мир, але в день от виборів російська авіація злітає й опускається, злітає й опускається і не дає можливості громадянам України виконати свій конституційний обов’язок, конституційне право проголосувати на виборах. Тому дуже багато викликів, пов’язаних із завершенням цієї війни, буде залежати від того, як і коли вона завершиться”,- зазначив Стефанчук. Своєю чергою Федір Веніславський, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ефірі на Radio NV пояснює: перед нардепами стоїть завдання зробити вибори, які відповідатимуть міжнародним стандартам, в умовах, коли безпекова ситуація не буде відповідати довоєнним умовам в повній мірі. Крім того, на виборах варто забезпечити участь якомога ширшого кола громадян України, які мають право голосу.
Веніславський нагадав, що мільйони громадян Україна перебувають за кордоном. Наразі, за виборчим кодексом України, організувати вибори за кордоном можна лиш на території дипломатичних представництв і консульських установ. А враховуючи ту кількість громадян України, які є за кордоном, провести вибори неможливо – де гарантія, що проголосують усі, хто бажає?
До слова, за підрахунками ЦВК, реальна кількість українців за кордоном, без урахування тих, хто перебуває в Росії, становить близько 4,5-5 мільйонів осіб. На думку Виборчкому, найактивніші виборці за кордоном – це ті українці, які виїхали після 2022 року.
Але окрім мільйонів виборців за межами держави та безпекових викликів є ще одна проблема: необхідність обрати повний склад парламенту з 450 депутатів, каже в ефірі Еспресо доктор історичних наук і політичний експерт Олексій Кошель. Через це, ймовірно, доведеться змінювати виборчу систему.
Додамо, що згідно зі свіжим опитуванням від трьох соціологічних організацій (Інституту стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, Центру SOCIS і “Барометру громадських настроїв”), 57,6% українців переконані: після припинення воєнного стану слід провести вибори. Ще 4,3% підтримують ідею обмежитись лише місцевими виборами, тоді як 33,1% за те, щоб відкласти голосування. Ще понад 5% не змогли визначитися з позицією.
Але ж за кого проголосують громадяни? Хто змагається за голоси українців У червневому інтервʼю Sky News президент Володимир Зеленський заявив, що є “найдосвідченішим” очільником країни, яка перебуває у стані війни.
Відповідаючи на запитання, чи готовий він передати повноваження іншому лідеру, Зеленський заявив, що “завжди готовий” це зробити. Водночас додав, що “не готовий зрадити людей, яких я люблю і поважаю за те, як ми поводимося під час такого складного випробування”. “Якщо мій народ хоче замінити мене – не хтось, [а саме український народ] – це принципово. Якщо мій народ вважає, що вони потребують іншого лідера і мають інші погляди, я не маю права сперечатися”,– сказав президент. Але станом на зараз народ підтримує саме Зеленського. Все в тому ж опитуванні від трьох організацій найбільшу підтримку (21,8%) отримав чинний президент. Якщо рахувати тільки тих, хто вже визначився і точно піде на вибори, його рейтинг зростає до 30,9%.
На другій позиції – колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Його підтримують 19,6% усіх респондентів і 27,7% серед тих, хто визначився.
Третю сходинку посідає п’ятий президент України Петро Порошенко (4,5% і 6,3% відповідно), за ним ідуть Дмитро Разумков (3,8% і 5,4%) та керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов (3,7% і 5,2%).
Але після скасування воєнного стану слід очікувати переформатування українського політичного ландшафту, і на це треба зважати. Кошель передбачає, що на політичній сцені можуть з’явитися нові учасники, серед яких, ймовірно, будуть військові, волонтери та учасники бойових дій. За його прикидками, вони будуть утворювати політсили.
На думку ж аналітика Юрія Богданова, чистих “партій військових” чи “партій волонтерів” не буде. Скоріш за все, медійні люди з війська чи благодійники будуть розподілені по списках різних партій, каже експерт в інтерв’ю ThePage.
Щодо традиційно проросійського сегмента, то на думку Богданова ці політики будуть еволюціонувати в євроскептицизм. Тобто говоритимуть, що Україні немає чого розраховувати на Європу, бо там, мовляв, всі зрадники. Але, на думку експерта, максимум проросійського поля на виборах – приблизно 20%.
Валерія Шипуля -
Верховний суд Польщі оголосив вердикт щодо президентських виборів
Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. Як повідомляє RMF24, рішення було оголошено у вівторок, 1 липня.
Суд розглянув понад 54 тисячі скарг, поданих на результати голосування. Із них лише 21 визнали обґрунтованою. За словами судді Марії Щепанець, більшість протестів мала серйозні формальні недоліки, що унеможливлювало їх подальший розгляд.
Голова суду Кшиштоф Вяк зазначив, що кількість скарг не вплинула на оцінку голосування і жодне порушення не вплинуло на загальний результат виборів. Він підтвердив, що Кароль Навроцький набрав більше голосів у другому турі, ніж його суперник Рафал Тшасковський.
Водночас Верховний суд пояснив, що виборчий кодекс Польщі не передбачає процедури повного перерахунку голосів. Поки суд ухвалював рішення, під його будівлею зібралися протестувальники. Одна група висловила підтримку законності виборів, інша виступила проти роботи судової Палати надзвичайного контролю.
Голова Сейму Шимон Головня повідомив, що в разі офіційного затвердження результатів виборів Національні збори зберуться 6 серпня для приведення Кароля Навроцького до присяги.
Нагадаємо, що в другому турі виборів 1 червня переміг незалежний кандидат Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія Право і Справедливість. Він здобув перевагу над Рафалом Тшасковським на 1,78%.
Згодом повідомлялося, що в Польщі перерахують голоси після виборів президента. Питання про дійсність виборів Президента Республіки Польща вирішить Верховний Суд на основі звіту, представленого Національною виборчою комісією, та після розгляду заперечнь.
-
У Польщі Верховний суд дозволив перерахунок голосів на виборах у 13 комісіях
Верховний суд Польщі дозволив перерахунок голосів, поданих на президентських виборах у 13 виборчих комісіях. Про це повідомляє Polsat News.
Зазначається, що було призначено перерахунок голосів “з метою встановлення кількості дійсних голосів, відданих за окремих кандидатів на посаду президента Республіки Польща у голосуванні, яке відбулося 1 червня 2025 року, в кожному з вищезазначених округів”.
Верховний Суд проведе повторний підрахунок у згаданих комісіях “шляхом судової допомоги відповідних районних судів”.
Як відомо, після оголошення результатів другого туру президентських виборів ЗМІ повідомили про аномалії після підрахунку голосів у деяких виборчих комісіях.
Під час підрахунку голосів після закінчення другого туру президентських виборів в одній з виборчих комісій у Мінську Мазовецькому сталася підміна результатів кандидатів, повідомили міська влада. Голова виборчої комісії пояснює це помилкою, і справа може бути передана до прокуратури. Раніше подібна ситуація сталася в одній з виборчих комісій у Кракові.
За даними ЗМІ, порушення могли мати місце в кількох комісіях, однак ці помилки не вплинули б на остаточний результат, оскільки різниця між обома кандидатами становила понад 369 тисяч голосів (Кароль Навроцький отримав 10 млн 606 тис. 877 голосів, Рафал Тшасковський – 10 млн 237 тис. 286). -
Дональд Туск пережив вотум довіри: що це означає
У середу пропольський уряд отримав вотум довіри, що став важливою перемогою для прем’єр-міністра Дональда Туска. Він надіється, що цей результат додасть його уряду нового зміцнення після невдачі на президентських виборах. Тепер очікується, що влада зможе покращити співпрацю з новообраним президентом.
-
Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї
У Південній Кореї завершилося голосування на дострокових виборах президента. Лідирує кандидат від головної опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон. Про це повідомляє Yonhap у вівторок, 3 червня.
Зазначається, що явка виборців становила рекордні з 1997 року 78,8%.
Екзитполи віддають перемогу та 51,7% голосів 61-річному Лі Чже Мену від Демократичної партії. Натомість його опонент Кім Мун Су від партії Сила народу – політсили попереднього президента Юн Сок Йоля – набирає 39,3% голосів.
У передвиборчій кампанії Лі Чже Мен пообіцяв зміцнювати обороноздатність Південної Кореї та зробити країну лідером у високотехнологічних галузях, центром культури й зразковою демократією. А також – знизити напругу у відносинах із Північною Кореєю. У Південній Кореї вибори проходять в один тур за мажоритарною системою відносної більшості. Офіційно переможця президентських перегонів буде оголошено 4 червня.
-
Ще один Трамп? Новий президент Польщі
У другому турі президентських виборів у Польщі переміг консерватор Кароль Навроцький, який набрав 50,89% голосів, обігнавши ліберального мера Варшави Рафала Тшасковського, що отримав 49,11%. Навроцький змінить Анджея Дуду, проте ця посада переважно церемоніальна. У першому турі результати були дуже близькими, але Навроцький переміг. Він виступає за сильну суверенну Польщу та проти деяких політик ЄС. Навроцький також критикував українського президента Зеленського та обіцяв приділяти увагу полякам у соціальних послугах. Такий вибір поляків може мати наслідки для внутрішньої політики країни.
-
Вибори у Польщі: Зеленський привітав Навроцького з перемогою
Президент України Володимир Зеленський привітав Кароля Навроцького з перемогою на виборах президента Польщі. Український лідер висловив сподівання на плідну співпрацю з новим польським президентом, підкресливши важливість спільної роботи для зміцнення Європи та захисту свободи та гідності. Кароль Навроцький переміг у другому турі виборів, отримавши підтримку 50,89% виборців. Також відомо, що Навроцький виступав проти натисків на Україну щодо її приєднання до НАТО.
-
У Польщі – другий тур президентських виборів
У Польщі 1 червня розпочався другий тур президентських виборів. У ньому беруть участь Рафал Тшасковський, мер Варшави, та Кароль Навроцький, директор Інституту національної пам’яті. Вони пройшли до другого туру після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі не набрав більшості голосів. Більше 29 мільйонів поляків мають право голосу у цьому турі. Явка виборців може бути найвищою з 1989 року. За даними опитувань, обидва кандидати мають майже рівні шанси на перемогу. Голосування триватиме з 7:00 до 21:00.
-
У Південній Кореї стартувало голосування на виборах президента
У Південній Кореї розпочалося дострокове голосування на президентських виборах, де участь бере шість кандидатів. Дострокове голосування відбувається на понад 3,5 тисячах виборчих дільниць по всій країні, а офіційне голосування заплановане на 3 червня. Національна виборча комісія повідомила, що на 11 ранку явка виборців склала 7%, що є рекордним показником в історії країни. Лідируючими кандидатами за результатами опитувань є Лі Чже Мен від Демократичної партії з 49,2% підтримки, Кім Мун Су від Партії народної влади з 36,8% та Лі Чжун Сок від Нової реформаторської партії з 10,3%.