Україна планує вимагати від Росії майже 44 мільярди доларів компенсації за збитки, які виникли внаслідок збільшення викидів під час війни. Ця новина була оголошена на кліматичному саміті COP30 в Бразилії заступником міністра України. Вчені вважають, що війна призвела до значного збільшення викидів CO₂, що може сягнути майже 237 мільйонів тонн. Україна планує подати позов через новий процес компенсації, який запроваджує Рада Європи. Експерти вважають, що заморожені російські активи можуть бути використані для покриття цих витрат. Крім того, російські дії на окупованій території України призвели до екологічної катастрофи, включаючи обміління річки та знищення природних заповідників.
Позначка: Викиди
-
Викиди CO₂ від викопного палива сягнули рекордних показників
Світові викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива у 2025 році досягли рекордних 38,1 мільярда тонн. Про це повідомляє Global Carbon Budget.
За прогнозами, викиди від змін землекористування (наприклад, вирубки лісів) знизяться до 4,1 мільярда тонн у 2025 році, тож загальні викиди CO₂ будуть дещо нижчими, ніж торік.
Після завершення погодного явища Ель-Ніньйо 2023-2024 років, яке спричиняло спеку та посуху в багатьох регіонах, поглинання CO₂ природними екосистемами (“наземне поглинання”) цього року відновилося до рівня, що передував Ель-Ніньйо.
Звіт, опублікований разом із новою статтею в журналі Nature, розглядає вплив зміни клімату на наземні та океанічні поглиначі вуглецю. У ньому йдеться, що 8% зростання концентрації CO₂ в атмосфері з 1960 року пояснюється тим, що зміна клімату послабила здатність суші та океанів поглинати вуглець.
У звіті зазначається, що залишковий вуглецевий бюджет для обмеження глобального потепління до 1,5°C практично вичерпано. Оскільки немає ознак терміново необхідного скорочення глобальних викидів, рівень CO₂ в атмосфері – а разом із ним і небезпечні наслідки глобального потепління – продовжує зростати.
Дослідницька група включала представників Університету Ексетера, Університету Східної Англії (UEA), Центру міжнародних досліджень клімату CICERO, Мюнхенського університету імені Людвіга-Максиміліана (LMU), Інституту Альфреда Вегенера та понад 90 інших наукових установ по всьому світу.
Утримати глобальне потепління нижче 1,5°C вже не є реалістичним. Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C – 170 мільярдів тонн CO₂ – буде вичерпано до 2030 року за поточного рівня викидів. Ми оцінюємо, що зміна клімату вже зменшує сумарне поглинання вуглецю сушею та океаном – це чіткий сигнал від Планети Земля, що нам потрібно радикально скоротити викиди, – заявив професор П’єр Фрідлінгштейн з Інституту глобальних систем Ексетера, який очолював дослідження.
Професорка Корін Ле Кере з Університету Східної Англії додала, що зусилля для боротьби зі зміною клімату помітні: 35 країн змогли скоротити свої викиди, водночас розвиваючи економіку – удвічі більше, ніж десять років тому, – і значний прогрес досягнуто у зменшенні залежності від викопного палива. Але цей прогрес занадто крихкий, щоб забезпечити стабільне зниження глобальних викидів. Негативний вплив зміни клімату на природні поглиначі вуглецю викликає занепокоєння й підкреслює необхідність термінових дій.
Зазначається, що викиди Китаю у 2025 році прогнозуються на рівні +0,4% – зростання сповільнюється завдяки помірному підвищенню енергоспоживання та стрімкому розвитку відновлюваної енергетики.
Викиди Індії зростуть на +1,4% – також нижче за попередні тенденції. Ранній мусон зменшив потребу в охолодженні в найспекотніші місяці, а розвиток ВДЕ призвів до мінімального зростання споживання вугілля.
США (+1,9%) та ЄС (+0,4%) продемонструють зростання викидів у 2025 році після кількох років спаду через холоднішу погоду та інші фактори.
Викиди Японії (вперше включені до прогнозу) зменшаться на 2,2%, що відповідає останнім тенденціям.
Для решти світу прогнозується зростання викидів на 1,1%.
Зростання викидів CO₂ у 2025 році відбувається з усіх видів палива: вугілля +0,8%, нафта +1%, природний газ +1,3%.
Викиди від міжнародної авіації зростуть на 6,8% (перевищивши доковідний рівень), а від міжнародного судноплавства залишаться стабільними.
За період 2015-2024 рр. викиди від постійної вирубки лісів залишаються високими – близько 4 млрд тонн CO₂ на рік, тоді як відновлення лісів компенсує лише половину цих викидів.
Загальні викиди CO₂ (викопні + зміни землекористування) зростали повільніше в останнє десятиліття (0,3% на рік) порівняно з попереднім (1,9% на рік).
Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C практично вичерпано – лише 170 млрд тонн CO₂, що еквівалентно чотирьом рокам за рівнем викидів 2025 року. -
Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС
Понад 600 активних точок викиду метану зафіксовано коло узбережжя тимчасово окупованого Криму. Найбільше – в районі мису Фіолент, Севастопольської бухти і Керченської протоки. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
“Показник… може свідчити про початок масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі. Ще 350 таких сипів зафіксовано у прибережній зоні Кавказу”, – сказано в повідомленні.
Частина викидів зафіксована на глибинах до 725 метрів у формі газогідратів — кристалічних структур, які за певних умов можуть неконтрольовано руйнуватися, вивільняючи гігантські обсяги парникових газів.
Зростання кількості метанових сипів напряму пов’язане з техногенною діяльністю РФ на тимчасово окупованому півострові, наголосили в ЦНС. Ідеться про буріння шельфу для нафтогазового видобутку, будівництво військових об’єктів на узбережжі та регулярні військово-морські навчання з використанням вибухових пристроїв і важкої техніки.
“Наукові групи, які фіксували надлишкові викиди, дістали розпорядження “утриматися від публічних коментарів” після того, як частина даних потрапила у відкритий доступ”, – підкреслили в ЦНС.
Дії росіян призводять до розгерметизації донних шарів, деградації морського дна й неконтрольованого вивільнення метану, який утримує тепло у 25 разів ефективніше, ніж вуглекислий газ. У разі подальшої дестабілізації шарів можливий ланцюговий ефект вибухоподібних викидів, що спричинить зниження рівня кисню у воді та масову загибель морських організмів, пояснили в ЦНС.
“Фахівці попереджають: якщо процес не зупинити, Чорне море може втратити здатність до природного відновлення. Його глибоководна частина стане мертвою зоною, а хвиля метану, піднята вибухами чи тектонічними зсувами, матиме наслідки навіть для прибережних екосистем Туреччини, Румунії та Болгарії”, – наголосили в ЦНС. -
В ООН заявили про рекордне зростання рівня CO2 в атмосфері
За даними Всесвітньої метеорологічної організації ООН, у 2024 році спостерігалося найбільше зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері з 1957 року. Темпи зростання викидів CO2 збільшилися втричі, прискорившись з 0,8 ppm на рік до 2,4 ppm на рік з 2011 по 2020 роки. У 2023-2024 роках середня концентрація CO2 в світі зросла на 3,5 ppm, що є найбільшим показником з 1957 року. Це призводить до змін клімату та більш екстремальних погодних умов. Концентрація метану та закису азоту також досягла рекордних рівнів. Згідно з даними, середня глобальна концентрація метану у 2024 році була на 166% вищою, ніж доіндустріальний рівень, а концентрація закису азоту зросла на 25%. Вчені застерігають, що це може призвести до подальших негативних наслідків для клімату та людського добробуту.
-
П’ятьох автогігантів звинуватили у заниженні показників викидів
У лондонському Високому суді розпочався великий судовий процес проти автовиробників Mercedes, Ford, Renault, Nissan та Peugeot-Citroën. Їх звинувачують у використанні програмного забезпечення, яке спричиняло заниження показників шкідливих викидів у дизельних авто під час тестів. Заявники стверджують, що це призводило до вищих рівнів забруднення в реальних умовах експлуатації. Дослідження показали, що надлишкові викиди оксидів азоту з дизельних двигунів призвели до багатьох передчасних смертей та хвороб серед дітей в Європі. Автовиробники заперечують ці звинувачення, вважаючи їх безпідставними. Судовий процес триватиме до 2026 року, коли очікується рішення у справі.
-
На нових авто в Україні з’являться етикетки з даними витрати пального
Уряд прийняв постанову, яка зобов’язує продавців нових легкових автомобілів надавати покупцям інформацію про офіційні витрати пального та обсяг викидів CO₂. Ця ініціатива має на меті захист прав споживачів, підтримку чесної конкуренції та зменшення впливу транспорту на клімат. Згідно з постановою, в автосалонах обов’язково мають бути етикетки з відомостями про витрати пального та викиди CO₂ біля кожного автомобіля, плакати або електронні дисплеї з інформацією про всі моделі, промоційні матеріали з такими даними та доступ до електронного довідника з офіційною інформацією. Міністерство розвитку громад та територій створить та оновлюватиме щорічно електронний довідник з даними про витрати пального та викиди CO₂ для всіх моделей нових автомобілів.
-
Світ встановив новий рекорд з енергетичних викидів CO₂ – звіт
Світові викиди вуглекислого газу від енергетичного сектору за 2024 рік зросли до нового рекорду – вже четвертий рік поспіль. Про це мовиться у щорічному статистичному огляді світової енергетики Energy Institute, оприлюдненому у четвер, 26 червня.
Звіт акцентує складність відмови від викопного палива в умовах геополітичної нестабільності, зокрема російсько-української війни, яка змінила маршрути постачання нафти й газу з Росії, та конфлікту на Близькому Сході, що підвищує ризики для енергетичної безпеки.
Зауважується, що 2024 рік став найспекотнішим в історії спостережень: середня температура вперше перевищила доіндустріальний рівень на 1,5°C.
Загалом світове енергопостачання зросло на 2% – вперше з 2006 року. Збільшились показники з усіх джерел: нафти, газу, вугілля, атомної, гідро- та відновлюваної енергії. Це призвело до зростання викидів СО₂ приблизно на 1% – до 40,8 гігатонни.
Найбільше з викопного палива зросло використання природного газу – на 2,5%. Вугілля зросло на 1,2% і залишилося найбільшим джерелом генерації у світі. Споживання нафти зросло менш ніж на 1%.
Водночас вітрова та сонячна енергетика зросли на 16% – у дев’ять разів швидше, ніж загальне зростання попиту на енергію.
Аналітики зазначають, що попри рекордні темпи розвитку “зеленої” енергетики, світ не встигає досягти мети – утричі збільшити відновлювані потужності до 2030 року, як домовлено на кліматичному саміті COP28 у Дубаї.