Позначка: Виплати

Підстави для контролю Декого з отримувачів субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг можуть перевірити для того, щоб підтвердити право домогосподарства на державну допомогу.
Про це повідомило видання “На пенсії”. “Чинними нормативно-правовими актами передбачено окремі випадки, коли для прийняття рішення про включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, призначення житлових субсидій та пільг, надання деяких видів соціальної допомоги необхідно оформити Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства чи фактичного місця проживання особи”, – підкреслили в ПФУ. Зазначається, що така перевірка та складання відповідного акту передбачена для отримувачів субсидій та пільг на оплату ЖКП у таких випадках:
– якщо в складі домогосподарства кількість фактично проживаючих осіб є меншою, ніж кількість, зареєстрованих та/або задекларованих осіб;
– якщо в житловому приміщенні є кілька розділених особових рахунків;
– для підтвердження, що житло не здається в оренду;
– якщо для обігріву житла використовуються побутові електроприлади тощо.
Також у Пенсійному фонді нагадали, що такі акти можуть складати й для отримання інших видів державної допомоги, зокрема:
– щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка, за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я, потребує постійного стороннього догляду;
– на дітей одиноким матерям і малозабезпеченим родинам, щоб підтвердити, що їхнє житло не передано в оренду. Хто в пріоритеті Тим часом у Міністерстві фінансів наголосили, що видатки на соціальну підтримку та соціальний захист у держбюджеті на 2026 рік є другими за величиною після обсягів видатків, призначених на безпеку й оборону. “Бюджет-2026 демонструє, що навіть в умовах війни держава зберігає чіткі пріоритети – підтримку людей, які найбільше потребують захисту. Ми спрямовуємо додаткові ресурси на соціальні виплати, допомогу сім’ям з дітьми, підтримку внутрішньо переміщених осіб, підвищення рівня забезпечення осіб з інвалідністю та своєчасну виплату пенсій. Це дозволяє не лише виконувати наші зобов’язання, але й змінювати підходи до програм підтримки, щоб мільйони українців отримували необхідну допомогу вчасно та в повному обсязі”, – зауважив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. За його словами, загальний обсяг видатків, запланованих на соціальну підтримку громадян, становить 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Акцент – на підтримці людей, які потрапили у тяжкі життєві обставини внаслідок війни, втратили доходи та роботу.
Зокрема, підвищено розмір прожиткового мінімуму на 9,9% порівняно з 2025 роком: зараз загальний показник його становить 2920 грн (для осіб, які втратили працездатність – 2361 грн), а з 1 січня 2026 року він збільшиться до 3209 грн (для непрацездатних – до 2595 грн). Це означає, що мінімальна пенсія зросте, хоч і несуттєво, з 2361 грн до 2595 грн, зате максимальна, яка й так немаленька, бо становить 10 прожиткових мінімумів, збільшиться, відповідно, з 23 610 грн до 25 950 грн.
Окрім того, планується забезпечення всіх необхідних заходів для того, щоб усі 10,3 млн українських пенсіонерів отримували свої пенсії вчасно та в повному обсязі. Одним із кроків у цьому напрямку є збільшення коштів, які будуть направлені в Пенсійний фонд, до 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн до 2025 року).
Це дозволить забезпечити всі зобов’язання держбюджету на виплату пенсій, а також – доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які, згідно з чинним законодавством, фінансуються за бюджетні кошти. Разом з тим видатки на покриття дефіциту бюджету Фонду не враховані, оскільки в наступному році він не прогнозується.
Як і в попередні роки, з 1 березня 2026-го буде проведено масштабну щорічну індексацію пенсій. Однак коефіцієнт зростання виплат поки що невідомий, адже його традиційно визначать лише у лютому.
Також у бюджеті на наступний рік акцентується увага на підтримці осіб з інвалідністю – на їх потреби буде виділено 9,9 млрд грн (+3,2 млрд грн до 2025 року). Ці кошти спрямують на повне забезпечення у протезуванні та в отриманні допоміжних засобів реабілітації. Дитячі виплати У Мінфіні також звернули увагу на те, що загальна сума видатків на соцвиплати і різні види допомоги становить 133,5 млрд грн (зокрема й 1,5 млрд субвенції на підтримку регіонів для формування фондів житла для внутрішньо переміщених осіб у сільській місцевості).
З цієї суми на соцвиплати, з урахуванням підвищеного розміру прожиткового мінімуму, спрямують 132 млрд грн. Це забезпечить усі діючі соціальні виплати, які отримують понад 5 млн українців.
Окрім того, на нові заходи з підтримки родин у бюджеті закладено 24,5 млрд грн. Зокрема, ці гроші спрямують на збільшення допомоги на дітей:
– одноразової виплати при народженні малюка, яка зросте з 10 000 грн до 50 000 грн;
– щомісячної допомоги на догляд за дитиною до однорічного віку, яка збільшиться з 860 грн до 7 000 грн (на догляд за дитиною з інвалідністю – до 10 500 грн);
– нової програми “єЯсла” – по 8 000 грн щомісяця на догляд за дитиною віком від 1 до 3 років (за дитиною з інвалідністю – 12 000 грн) за умови виходу матері або іншого законного представника дитини, які фактично здійснювали догляд, на роботу;
– одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” на суму 5 000 грн.
На продовження підтримки населення щодо оплати житлово-комунальних послуг (субсидій) і придбання твердого палива та скрапленого газу передбачено 42,3 млрд грн – така ж сума закладена і в бюджеті на цей рік. Такою допомогою зможуть скористатися, як і зараз та і в попередні роки, приблизно 2,7 млн домогосподарств.
Також у 2026 році буде продовжено фінансування програм і заходів із оздоровлення та відпочинку дітей різних категорій, розвитку сімейних форм виховання тощо. На це заплановано виділити 1,6 млрд грн.
Галина Гірак