Українські прокурори мають можливість виходити на пенсію до 50 років і продовжувати працювати, отримуючи одночасно і пенсію за вислугу років, і зарплату в органах прокуратури. Деякі прокурори навіть отримують пенсію, не досягнувши навіть 40 або 50 років. Є випадки, коли прокурори через суди вимагають пенсії за законом 90-х років, який дозволяв виходити на пенсію після 15 років роботи у прокуратурі. Це призвело до того, що понад дві тисячі прокурорів одночасно отримують пенсію та працюють. Середній розмір пенсій для таких прокурорів становить близько 50 600 гривень на місяць, а середній вік виходу на пенсію – 47 років, що значно відрізняється від загальних умов пенсійного забезпечення для українців.
Позначка: Виплати
-
У Мінсоцполітики назвали середні пенсії українських прокурорів
Українські прокурори виходять на пенсію до 50 років, але продовжують працювати, отримуючи як пенсію за вислугу років, так і зарплату в прокуратурі. Є випадки, коли прокурори отримують пенсію навіть до досягнення 40 років. За останні роки уряд зменшив розмір найвищих прокурорських пенсій. Багато прокурорів використовують правові колізії, щоб отримати пенсію за законом 90-х років, який дозволяв вийти на пенсію після 15 років роботи в прокуратурі. Це призвело до того, що у країні є понад 1000 прокурорів-пенсіонерів. Середній розмір їхніх пенсій становить близько 50 600 грн на місяць, а середній вік виходу на пенсію для прокурорів – 47 років. Водночас, для звичайних українців право на пенсію настає після досягнення 60 років та наявності 35 років трудового стажу. У квітні українська Рада прийняла закон про пенсійне забезпечення працівників прокуратури.
-
Підполковник ЗСУ отримав підозру через незаконні виплати
У військовій частині в Дніпропетровській області виявили підозри у заступнику командира та молодшому сержанту у безпідставному отриманні понад 704 тис. грн грошового забезпечення. Підполковник безпідставно нараховував гроші одному з молодших сержантів, який не був на місці служби і не проходив навчання. Загалом військовослужбовець незаконно отримав понад 704 тис. грн. Їм оголосили підозру за різними статтями Кримінального кодексу України. Крім того, раніше відомо було про незаконні виплати “бойових” в ЗСУ, зокрема у Львівській області. Начальник штабу батальйону подавав неправдиві дані до рапортів, що дозволило отримувати гроші за неіснуючі бойові дії.
-
У Німеччині посилять умови виплати соцдопомоги біженцям
Уряд Німеччини планує вжити більш суворі заходи стосовно отримання соціальної допомоги безробітним та іншим громадянам, які її потребують. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що люди, які можуть працювати, мають працювати, і намагається запровадити нові правила, які стимулюватимуть зайнятість. Також розглядається можливість посилення вимог до витрат на житло. Уряд розглядає варіант виплати базового доходу замість допомоги громадянам з метою економії коштів. Мерц закликав до поступових змін у системі, щоб покращити ситуацію з працевлаштуванням та соціальною підтримкою.
-
Комбат ЗСУ незаконно виплатив 1 млн грн “бойових”
Правоохоронці повідомили про підозру командиру батальйону військової частини з Донецької області, який організував незаконну виплату підлеглим “бойових”» надбавок на майже 1 млн грн. Про це повідомило ДБР у п’ятницю, 27 червня.
Слідство встановило, що у 2023 році троє військовослужбовців батальйону протягом трьох місяців отримували додаткову грошову винагороду за нібито виконання бойових завдань у районі проведення бойових дій, хоча фактично перебували в тилу.
“Командир батальйону особисто видавав завідомо неправдиві документи, на підставі яких здійснювалося незаконне нарахування винагороди. Внаслідок таких дій державному бюджету було завдано збитків на майже 1 млн гривень”, – йдетьсяу повідомленні.
Посадовцю повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем, внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів і видачі завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України).
Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. -
З 1 липня запрацює новий вид соціальної допомоги: хто її отримає
Що таке “базова соціальна допомога” З 1 липня 2025 року в Україні стартує експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.По суті, Кабмін запроваджує єдину виплату замість кількох окремих допомог людям з низькими доходами.
Експериментальна постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 має на меті зменшення бюрократії та підвищення адресної соціальної підтримки, зауважила у розмові з виданням Суспільне Донбас юристка “Донбас SOS” Богдана Гончар.
Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. За визначенням у Постанові №371 в сім’ю входять:- чоловік, дружина;
- неповнолітні діти та повнолітні, які навчаються очно (до закінчення навчання, але не довше ніж до 23 років);
- неодружені повнолітні діти з інвалідністю I групи, або I–II групи — з дитинства, і проживають разом із батьками;
- непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними;
- особа, яка доглядає одиноку особу з інвалідністю I групи і проживає разом з нею;
- пари, які проживають однією сім’єю без офіційного шлюбу, але з дітьми.
Розмір базової величини для розрахунку становить 4500 грн.
І ось, як він розраховується для родини:- 100 відсотків такої базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї), кожної дитини віком до 18 років, особи з інвалідністю I або II групи;
- 70 відсотків такої базової величини – для кожного наступного члена сім’ї.
“4500 – це базова сума, вона може змінюватись у бік збільшення, замість кількох окремих допомог. А також, щоб скоротити черги і гарантувати безперервність підтримки”,– зазначила Гончар. Ірина Макарова, юристка з питань адвокації БФ “Право на захист”,в аналітичній колонці пропонує розглянути приклад розрахунку базової соціальної допомоги на практиці, для сім’ї з трьох осіб: батька (який працює та отримує мінімальну зарплату), матері, яка не працює і доглядає за п’ятирічною дитиною. Єдиним джерелом доходу є заробітна плата батька – 6 160 грн на місяць (після сплати податків).
У межах експериментального проєкту базова соціальна допомога для цієї сім’ї визначається так:- батько – 4 500 грн (100%)
- мати – 3 150 грн (70%)
- дитина – 4 500 грн (100%)
“Відтак загальна сума базової величини становить 12 150 грн”,- зазначає Макарова. Базова соціальна допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважений представник сім’ї звернувся за її призначенням, незалежно від дати звернення.
Виплата призначається строком на шість місяців з подальшим автоматичним продовженням виплати такої допомоги на час реалізації експериментального проєкту (два роки).
Припинити виплати за експериментальною програмою можуть за заявою громадянина, або ж коли, наприклад, відбулася зміна доходів чи складу сім’ї, народження, шлюб, смерть, додає Гончар. Хто та як може отримати базову соціальну виплату Одержати виплату вже з 1 липня 2025 року зможуть сім’ї, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги є отримувачами:- державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
- допомоги на дітей одиноким матерям;
- допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
- тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
З 1 жовтня 2025 року зможуть долучитися й інші особи / сім’ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям, визначеним Порядком (матеріальне та соціальне становище, потреба в державній підтримці тощо). “Після подання система автоматично обробить і призначить виплату за умови відповідності критеріям. Таким чином, чітко бачимо дві фази старту: літо-2025 для тих, хто вже користується соціальними допомогами, та осінь-2025 для всіх інших охочих”,– підкреслила Гончар. Заяву на отримання базової соціальної допомоги можна подати:
- в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія);
- у паперовій формі до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від зареєстрованого / задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім’ї.
Необхідні документи та заява про наміри Макарова називає перелік документів, які треба подати заявнику – уповноваженому члену родини. Це:
- заява про намір отримати базову соціальну допомогу;
- здійснення орієнтовного розрахунку розміру допомоги засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
- заяви про призначення допомоги, яка підписується уповноваженим представником сім’ї та кожним з повнолітніх членів сім’ї.
І саме такий порядок подання документів, пише Макарова, дає змогу сім’ї визначити, чи доцільно отримувати базову соціальну допомогу або залишатися отримувачем раніше призначеної допомоги.
Гончар теж звертає увагу на заяву про наміри. Юристка пояснює: ця заява дає можливість зрозуміти, що людину очікує у майбутньому. І якщо у базовій соціальній допомозі буде менша сума, ніж отримувала людина на іншій програмі, то від нової допомоги можна відмовитись. “Але передбачається, що пріоритет буде у бік збільшення, тобто багатьом ця соціальна допомога буде вигіднішою”, – каже Гончар. Юристка також виокремила кілька переваг заяви про намір:- вона фіксує бажання скористатися правом на базову соціальну допомогу;
- дає змогу Єдиній інформаційній системі соціальної сфери зібрати й перевірити всі необхідні відомості (з реєстрів ДМС, МВС, Держреєстрів майна, ВПО, податків тощо);
- після її подання отримується розрахунок орієнтовного розміру допомоги.
Після подання документів відомості про склад сім’ї підтверджуються через відповідні інформаційні системи та державні реєстри. Про результати розрахунку повідомляється уповноважений представник сім’ї.
Якщо сім’я погоджується з розрахованим розміром допомоги, уповноважений представник підписує заяву про призначення базової соціальної допомоги.
Відмовити можуть, якщо в сім’ї є працездатні особи (18-60 років), які протягом звітного періоду:- не працювали, не навчалися очно, не здійснювали догляд, не реєструвалися в центрі зайнятості, не сплачували ЄСВ ( єдиний соціальний внесок).
- здійснили значні купівлі (нерухомість, транспорт, валюту тощо) на суму понад 100 000 грн.
- мають заощадження чи облігації понад 100 000 грн;
- мають у власності більше одного автомобіля молодше 15 років.
Оскарження рішень щодо відмови у допомозі можливе шляхом подачі скарги до Національної соціальної сервісної служби або Пенсійного фонду України або звернення до адміністративного суду.
Загалом у цієї ініціативи є плюси і мінуси, зауважує Макарова. Серед позитивних аспектів: можливість попередньо оцінити розмір базової соціальної допомоги; забезпечення гнучкості у виборі між типом виплат; зменшення адміністративного навантаження як на одержувачів, так і на органи соціального захисту населення; спрощення доступу до допомоги для отримувачів; оптимізація процесів адміністрування соціальних виплат.
Водночас, пише юристка, такі підходи викликають певні застереження. Попередній аналіз положень Порядку свідчить: після завершення реалізації експериментального проєкту, значній частині громадян може бути припинено виплату базової соціальної допомоги. Це зумовить необхідність повторного звернення для отримання інших видів державних соціальних допомог, на які особи мають право.
Валерія Шипуля -
ЦПД попередив про фейк щодо державних виплат, що розганяють через соцмережі
У Центрі протидії дезінформації розповіли, що в соцмережах поширюється фейкова інформація про “державні виплати” за нібито ухваленою Верховною Радою постановою 4425. Вказано, що програма реалізується через єПідтримку та застосунок Дія, аби отримати допомогу, потрібно перейти за посиланням у “шапці профілю”. Проте насправді це фейк, оскільки такої постанови не існує на сайті Верховної Ради. Шахраї намагаються підробити офіційний сайт парламенту, щоб створити вигляд офіційності. Рекомендують українцям довіряти тільки офіційним джерелам інформації та уникати введення своїх даних на підозрілих сайтах.
-
Тиловики ЗСУ отримали 35 млн грн “бойових” – СБУ
У Львівській області військовослужбовці тилового батальону ЗСУ незаконно отримали 35 млн грн бойових виплат. Про це повідомила СБУ в четвер, 19 червня. Упродовж серпня-грудня 2023 року він безпідставно нарахував 35 млн грн «бойових» доплат підлеглим, які не виконували завдання на передовій. Для цього посадовець вносив неправдиві дані до рапортів, де зазначав, що особовий склад підрозділу нібито воює на лінії боєзіткнення, – йдеться у повідомленні.
На основі цих документів фінансова служба військової частини нараховувала військовослужбовцям щомісячні додаткові виплати у розмірі 100 тис. грн. При цьому підрозділ виконував завдання в тилових районах і не перебував на лінії фронту.
Начштабу батальйону повідомлено про підозру за статтями про службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки і недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 425 ККримінального кодексу України). Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.
Раніше стало відомо, що дезертир інсценував “зникнення безвісти” заради компенсації. В результаті з жовтня 2023 по листопад 2024 року родина незаконно отримала майже 1 млн гривень державної допомоги.
У Дніпрі депутатку викрили на фіктивній службі у ЗСУ -
Обсяг виплаченого українцям нацкешбеку за квітень зріс
У квітні Кабінет міністрів виплатив 445 млн грн 3,4 млн українцям в рамках програми Національний кешбек. Кількість отримувачів залишилась на рівні березня, але обсяг виплат збільшився на 2 млн грн. Гроші отримали ті, хто накопичив понад дві гривні кешбеку та активував картку в застосунку Дія. Уряд нагадав, що від початку програми у вересні 2024 року українці отримали 37,2 млн грн. Мета програми – підтримка української продукції та зміна споживацької поведінки. В програмі зареєстровано близько 400 тис. товарів різних категорій.
-
Махінації з виплатами у 110-ій бригаді: повідомлено нові підозри
Працівники ДБР повідомили нові підозри у кримінальному проваджені щодо махінацій з виплатами у 110-й окремій механізованій бригаді. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в п’ятницю, 13 червня.
У грудні 2024 року заступнику командира бригади, який створив схеми поборів з бійців, повідомили про підозру. У січні 2025 року затримали його співучасника – командира групи матеріального забезпечення.
Cлідчі встановили, що зловмисники створили злочинне об’єднання у складі семи військовослужбовців. Посадовці залучали до протиправної діяльності солдатів, серед яких троє водіїв та працівник ремонтної майстерні. Ці військові місяцями не з’являлися на службу, але регулярно віддавали частину незаконно отриманих надбавок керівництву бригади. За вказівкою заступника командира, їхні прізвища вносили до списків відряджених у район бойових дій, щоб обґрунтувати додаткові виплати.
Загальна сума незаконно виплачених надбавок тільки цим чотирьом військовослужбовцям перевищила 5,3 млн гривень.
Слідство також має інформацію про ще близько 50 військовослужбовців, які отримували надбавки за фіктивне перебування на передовій. Ці факти будуть розслідуватися окремо.
Щоб компенсувати завдані збитки, майже 7 млн гривень, вилучених під час обшуків у організатора схеми, передали до АРМА. Також заарештовано його рухоме й нерухоме майно.
Наразі заступнику командира бригади оголошено нову підозру за такими статтями:
- створення злочинної організації;
- розтрата майна в особливо великих розмірах;
- перевищення влади в умовах воєнного стану;
- cлужбове підроблення;
- ухилення від військової служби;
- викрадення вогнепальної зброї;
- незаконне позбавлення волі;
- погроза вбивством.
Також повідомлено про підозру командиру групи матеріального забезпечення та чотирьом солдатам. Санкції статей передбачають покарання до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.