Німецький оборонний виробник DIEHL випробував в Україні свій наземний роботизований комплекс. Таким чином іноземна компанія стала першою з тих, що приєдналася до ініціативи Test in Ukraine від Brave1. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров в Telegram.
“Унікальний досвід України допомагає створювати ефективні рішення, які здатні змінити ситуацію на полі бою. І міжнародні компанії вже випробовують свій потенціал на наших полігонах”, – повідомив Федоров.
Німецька компанія DIEHL, відома системами ППО IRIS-T, протестувала свій наземний роботизований комплекс у межах платформи Test in Ukraine від Brave1.
Перше випробування в межах платформи пройшло на базі тренінг-центру 3-ї штурмової бригади.
Команда DIEHL під час тестування змогла перевірити свою технологію в умовах, наближених до бойових.
DIEHL Defense – німецький виробник зброї, що в основному виробляє ракети та боєприпаси.
У 2022 році компанія за сприяння уряду Німеччини передала свої системи ППО IRIS-T SLM на озброєння Україні.
У травні 2025 року Міністерство оборони України підписало контракт на суму 2,2 млрд євро з німецькою компанією DIEHL на виробництво систем IRIS-T і ракет до них.
Як ми вже писали, на перше півріччя 2026 року вже акумульовані кошти з метою закупівлі боєприпасів для України в межах чеської ініціативи.
В Україні видаватимуть гранти на виробництво боєприпасів та вибухівки
Позначка: Випробування зброї
-
Перша іноземна компанія випробувала в Україні свою техніку
-
Україна пропонує виробникам тестувати зброю в бою
Україна запропонувала міжнародним виробникам озброєння випробувати свої нові технології на полі бою через платформу Brave1, яку фінансує держава. Програма “Випробування в Україні” дозволяє компаніям надсилати зразки озброєння до країни, проводити онлайн-навчання та отримувати звіти про результати експлуатації у бойових умовах. Ця ініціатива привертає увагу, але конкретні деталі залишаються конфіденційними. Україна визначила пріоритетні напрямки для тестування військових технологій, такі як протиповітряна оборона, системи захисту, перехоплювачі безпілотників та технології із штучним інтелектом. Країна також цікавиться системами електронного профілювання, управління вогнем та наведенням зі штучним інтелектом для підвищення точності артилерії. Україна активно впроваджує високотехнологічні рішення, адаптовані до потреб фронту, що підтверджується створенням безекіпажних катерів, відомих як морські дрони. Ці інновації вже довели свою ефективність, допомагаючи в ураженні російської авіації. Також варто згадати, що Україна і США домовились про масштабне виробництво безпілотників різних типів, що є ще одним кроком у розвитку військових технологій.
-
США розробили власний дешевий аналог Shahed-136
У США був представлений новий недорогий бойовий безпілотник під назвою LUCAS, який розроблений для конкуренції з іранським безпілотником Shahed-136. Міністр оборони Піт Геґсет побачив цю систему під час демонстрації в Пентагоні. LUCAS може використовуватись як цільовий безпілотник або бойова система з додатковим живленням. Він має декілька способів запуску, включаючи зліт з ракетним асистуванням і розгортання на базі вантажівки. Цей безпілотник підтримує автономні спільні місії та має високосумісні системи наведення. Крім того, він може працювати як комунікаційний ретранслятор у мережі безпілотних систем. LUCAS вже успішно пройшов випробування і готовий до виробництва, і може бути використаний спільно зі силами США та їх союзниками.
-
Європа тестує “аналог Ланцета”, який вже використовує Україна
Збройні сили Франції, Німеччини, Великої Британії й інших країн Європи проводять тестування нового ударного дрона HX-2. Про це заявив віце-президент з продажів компанії Helsing Саймон Брюньєс, повідомляє Hartpunkt.
Німецький Бундесвер планує завершити випробування HX-2 до кінця поточного року. Крім того, перші ударні дрони HX-2 вже передано Україні для кваліфікації, що має бути завершена протягом кількох тижнів.
HX-2 розглядають як європейську “відповідь” на російський Ланцет. Співзасновник Helsing Гундберт Шерф розповів, що метою компанії є зробити HX-2 не тільки потужнішим, але й доступнішим за Ланцет.
Шерф додав, що з України вже надходять перші відгуки, де ціна HX-2 називається як “дуже економічна”. Helsing не має економічного прибутку від постачання цих дронів Україні.
Нині компанія здатна щомісяця виробляти 450 одиниць HX-2 на заводі Resilience Factory (RF-1) на півдні Німеччини. Показник можна збільшити до 1000 систем на місяць за умови додаткового навчання персоналу.
Helsing готується до будівництва другого заводу Resilience Factory, що дозволить збільшити загальний щомісячний обсяг виробництва приблизно до 2500 одиниць HX-2.
Згідно з інформацією Helsing:- дальність польоту дрона становить 100 км,
- вага – до 12 кг,
- максимальна швидкість під час кінцевого підходу до цілі – до 220 км/год.
HX-2 може бути оснащений боєприпасами різної дії вагою до 4 кг з метою боротьби з бронетехнікою або ураження укріплень.
-
З’явилися кадри випробувань російського Дань-М
Український військовий кореспондент Андрій Цаплієнко опублікував відео випробувань реактивного безпілотника Дань-М на своєму Telegram-каналі. Цей безпілотник є модифікованою версією імітатора цілей Дань, він має покращену електроніку та потужніший двигун. За словами журналіста, цей безпілотник може розвивати швидкість до 710 км/год на висоті до 9000 метрів. Цей тип безпілотників, ймовірно, був використаний для збиття зенітно-ракетного комплексу воєнних розвідників.