Реальний Київ

Позначка: Виробництво

  • Литва розгортає виробництво новітньої версії Leopard

    Литва розгортає виробництво новітньої версії Leopard

    Міністерство оборони Литви спільно з KNDS Deutschland, Rheinmetall Landsysteme та держгрупою EPSO-G підписали Меморандум про промислову співпрацю щодо розгортання у країні виробництва танків Leopard 2 A8. Проєкт реалізовуватимуть у пришвидшеному режимі. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства.

    Сторони готуються до узгодження деталей у 2026 році.

    Меморандум передбачає часткове збирання Leopard 2 A8 у Литві для скорочення термінів постачань та розвитку можливостей місцевої оборонної промисловості.
    Центр технічного обслуговування (LDS) Литви має розпочати будівництво заводу для новітньої версії Leopard 2 A8. Литва зобов’язується зробити свій внесок у розвиток виробничої бази Центру та підписала додаткову угоду про безперервне технічне обслуговування і ремонт танків та іншої техніки збройних сил країни. Також очікується, що LSD зможе забезпечити послуги німецькій бригаді, дислокованій у Литві, у майбутньому і вийти на ширший парк бронетехніки з інших країн.

    Міністр оборони Робертас Каунас назвав домовленості важливим етапом зміцнення обороноздатності країни: вперше в історії частину сучасного обладнання стандарту НАТО збиратимуть у Литві, водночас створена інфраструктура забезпечить його довгострокове обслуговування.

    Перший танк, зібраний у Литві, планують випустити на початку 2028 року, решту – до кінця 2030-го. Розвиток інфраструктури відбуватиметься у Вільній економічній зоні Каунаса. Інвестиції LDS у проєкт становитимуть близько €50 млн, буде створено приблизно 100 робочих місць.

    У травні 2024 року Литва приєдналася до ініційованої Німеччиною угоди LEOPARD 2 CPA, висловивши намір придбати Leopard 2 A8, навчальні танки, машини підтримки та тренажери. Основний контракт на закупівлю підписали у грудні 2024 року. Оновлена угода, яка включає промислову кооперацію, передбачає завершення постачань до 2030 року.

    Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
    Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України

  • На Київщині ліквідували підпільний цех із виготовлення сигарет

    На Київщині ліквідували підпільний цех із виготовлення сигарет

    У Київській області виявили та розкрили підпільний цех, де виробляли сигарети масової продукції. Поліція вилучила промислове обладнання та сировину на суму понад 2,2 млн гривень. Група осіб у Броварському районі створила цей цех на території приватного будинку, де виробляли більше 4 тисяч пачок сигарет щодня. Готову продукцію без акцизних марок продавали як відомі бренди, частину продавали на місці, а частину відправляли поштою в інші регіони. Поліція провела обшуки та вилучила товари на суму понад 2,2 млн гривень. Зазначено, що це лише один з прикладів боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів у регіоні.

  • Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років

    Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років

    У Росії вперше з 2009 року спостерігається зменшення виробництва харчових продуктів через те, що населення економить на їжі. За даними Росстату, у січні-вересні виробництво харчових продуктів скоротилося на 0,6%, а виробництво напоїв – на 4,1%. Росіяни почали економити, купуючи менше і переходячи на дешевші продукти. Також за 11 місяців 2025 року кількість нових інвестиційних проєктів у харчовому виробництві скоротилася на 46% порівняно з попереднім роком. Інвестиційна активність у секторі харчової промисловості практично повернулася до рівня 2013 року, а кредитне навантаження на підприємства значно зросло. Загальне зниження виробництва продуктів пов’язують з економічними проблемами, такими як нестача робочої сили, інфляція, зростання кредиторської заборгованості та перехід до заощаджувальної моделі споживання.

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • З’явилися нові фото української ракети Фламінго

    З’явилися нові фото української ракети Фламінго

    У п’ятницю, 5 грудня, в медіа поширили нові фото української крилатої ракети FP-5 Фламінго. На оприлюднених кадрах чітко видно вражаючі розміри ракети у порівнянні з людиною, що підтверджує її реальність та масштаб. Знімки були опубліковані у Facebook журналістом Associated Press Єфремом Лукацьким.

    “Поки псевдожурналісти й блогери, під керуванням російської пропаганди, кричать, що “все пропало”, компанія Fire Point передала військовим чергову партію ракет Фламінго”, – написав журналіст.

    Відомо, що ця ракета оснащена бойовою частиною масою до 1150 кг і має заявлену дальність польоту до 3000 км.

    Раніше повідомлялося, що Україна виробляє крилату ракету FP-5 Фламінго, котра за деякими параметрами перевершує американську Tomahawk.

    Крім того, у листопаді президент анонсував початок масового виробництва українських ракет, зокрема Фламінго та Рута. За його словами, запуск повноцінного виробництва має відбутися ще до кінця року.

  • У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.

    Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.

    Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.

    Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.

    Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.

    Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
    Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
    Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN

  • На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль

    На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль

    Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
    Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
    “Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
    Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони.

  • Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА

    Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА

    Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спеціальної грантової програми для українських виробників компонентів безпілотних систем. Про це повідомляє пресслужба відомства.
    Міноборони кодифікувало вже понад 250 найменувань компонентів безпілотників. Серед них найбільшу частку становлять засоби автодонаведення та керування боєприпасами, елементи систем зв’язку й керування. Також кодифікуються елементи живлення, засоби запуску та посадки, окремі елементи корпусу та інші складові.
    “Критично важливо забезпечити вітчизняний ОПК компонентами саме від українських виробників. І відтепер ринок комплектуючих стає одним із ключових пріоритетів оборонного кластеру Brave1”, – зазначив Шмигаль.
    Він додав, що серед інших інструментів підтримки також працює:

  • проєкт “Бібліотека комплектуючих” – цифрова платформа, де українські компанії-виробники БпЛА, НРК, РЕБ/РЕР можуть знаходити виробників компонентів і налагоджувати партнерство. У “Бібліотеці” вже зареєстровано 230 користувачів та розміщено понад 150 найменувань продукції.
  • грантова програма “Зроблено для Перемоги”, спрямована на підтримку підприємств, що виробляють компоненти озброєння та військової техніки.
  • програма пільгового кредитування для масштабування критично важливих підприємств ОПК. Українські підприємства отримали кредитів на 5 млрд грн.

    • “Ми запускаємо нову ініціативу з підтримки виробників компонентів на базі Brave1. Наша стратегічна мета – досягнути незалежності у виробництві ключових комплектуючих, а згодом Україна має всі шанси стати компонентною базою для цивілізованого світу”, – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
    Інструменти підтримки виробників сукупно мають дати той результат, який ворог відчує на полі бою, заявив Шмигаль.
    “Розвиток компонентної бази України має значення не лише для України. Це важливо для всього вільного світу. Запросив іноземні компанії інвестувати в Україну, налагоджувати спільне виробництво та R&D. Розвиток українських компонентів – це інвестиція у нашу спільну безпеку”, – резюмував він.

  • Росіян задумали масово пересадити на вітчизняні авто

    Росіян задумали масово пересадити на вітчизняні авто

    Російська влада планує збільшити частку автомобілів російського виробництва на внутрішньому ринку з 55% до 80% до 2035 року. Глава Мінпромторгу Антон Аліханов заявив про це, вказавши, що автопром Росії постраждав від санкцій, але було перезапущено більшість заводів. У 2022 році на ринку залишилися тільки вітчизняні та китайські бренди. Для обмеження імпорту автомобілів уряд ввів утильзбір, що призвело до зростання цін на авто. Це вплинуло на зниження продажів і виробництва автомобілів у країні.

  • Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів

    Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про початок спільного виробництва безпілотників між Україною та Нідерландами. Відповідну угоду він підписав разом з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом. Згідно з угодою, дрони будуть вироблятися як в Україні, так і в Нідерландах, і передані українським Силам оборони. Також Нідерланди виділили €250 млн на ініціативу PURL. Раніше Україна уклала угоду про спільне виробництво дронів з Норвегією.