Німеччина профінансує для України виробництво ударних безпілотників великої дальності, здатних вражати цілі у глибокому тилу Росії. Мова про понад 500 дронів-камікадзе Ан-196 Лютий. Про це повідомляє Die Welt у вівторок, 1 липня.
Зазначається, що уряд ФРН вже підписав перший контракт на фінансування виробництва таких дронів. Безпілотники мають дальність польоту до 1200 км та здатні нести бойову частину вагою близько 50 кг. Очікується, що вони надійдуть у розпорядження українських військових вже найближчими місяцями.
Про посилення оборонного партнерства з Україною оголосив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль під час свого першого візиту до Києва 30 червня. Спільно з ним до України прибули представники німецької оборонної промисловості. Міністр заявив про намір створювати спільні підприємства, щоб Україна могла самостійно і швидше виготовляти зброю для свого захисту.
У Міністерстві оборони Німеччини підтвердили, що ФРН бере участь у фінансуванні виробництва далекобійної зброї для України. Там уточнили, що мовиться про озброєння, з яким українська армія вже вміє працювати. Деталі фінансування не розголошуються з міркувань безпеки. Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Раніше стало відомо, що Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн
Позначка: Виробництво
-
Німеччина фінансує сотні далекобійних дронів для ЗСУ – ЗМІ
-
В Україні працюють три німецькі компанії ОПК – Зеленський
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні вже працюють три німецькі компанії оборонно-промислового комплексу. Про це він заявив під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем у Києві, повідомляє Укрінформ у понеділок, 30 червня.
“Я знаю, що сьогодні на цій зустрічі до нас приєднаються п’ять представників великих німецьких компаній оборонно-промислового комплексу, і у найближчі дні ця кількість (компаній – ред.) буде до 20. Це важливе партнерство для нас. Ми будемо розвивати відповідний “мілітарі хаб” і в Україні, і не тільки. Для нас важливо, що вже три із цих компаній працюють в Україні”, – повідомив глава держави.
Невдовзі до цих трьох компаній може додатися ще одна. -
Легіон ГУР запустив виробництво комплексів Легіт
Міжнародний легіон при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомив про початок виробництва наземних роботизованих комплексів ЛЕГІТ. Про це повідомив Легіон ГУР МО напередодні, 28 червня.
“Легіон ГУР розпочав виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) під назвою ЛЕГІТ”, – зазначили у повідомленні.
Комплекси розроблені операторами та інженерами UAV CYCLONE group у співпраці з інженерами DIU Legion Support.
“Об’єднуємо найкращих людей для вирішення найскладніших завдань”, – додали у ГУР.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10. -
Росія розширила завод з виробництва бомбардувальників – ЗМІ
В російській Казані завершено розширення авіаційного заводу імені Горбунова, на якому виготовляють і модернізують стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю. Про це повідомляє Yle.
За даними журналістів, у зимовий період на території заводу зведено нові великі виробничі корпуси. Найбільший із них довжию близько 320 метрів і площею майже 19 тис. м², – відповідає трьом футбольним полям.
Модернізацію підприємства здійснюють у межах програми вартістю близько одного мільярда євро, яка має на меті посилення власного виробництва у військовій та цивільній авіації.
Втім, реалізація програми постає перед труднощами, оскільки західні санкції та дефіцит кадрів гальмують виробництво.
Казанський авіазавод має ключове значення для оборонної промисловості РФ, позаяк саме тут виготовляють стратегічну авіацію РФ. -
З сайту смартфона Трампа прибрали згадки про виробництво у США
Мобільний оператор Trump Mobile, створений організацією Трампа, прибрав із сайту згадки про те, що його перший смартфон T1, виготовляється у США. Як повідомляє The Verge, спершу на сторінці товару була вказівка на американське виробництво, однак тепер її замінили більш розмитими формулюваннями.
Зокрема, на сайті більше не сказано, що пристрій зроблено в США. Замість цього йдеться про те, що смартфон “створено з урахуванням американських цінностей” і “оживлено тут, у США, американськими руками”. Раніше компанія обіцяла “елегантний золотий смартфон, спроєктований і зібраний у США”.
Крім того, змінилися й технічні характеристики пристрою: раніше екран анонсованого T1 Phone мав діагональ 6,78 дюйма, а зараз зазначено – 6,25 дюйма.
Попри зміни на сайті, представник Trump Organization поки не дав офіційного коментаря. Водночас у заяві для USA Today речник компанії Кріс Вокер заперечив, що плани виробництва зазнали змін. За його словами, “смартфони T1 з гордістю виготовляються в Америці”, а припущення про інше – “неточні”.
Модель T1 оцінюється у $499. Для передзамовлення необхідно внести депозит у розмірі $100. Офіційний запуск очікується пізніше цього року. -
Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території
Данія стала першою країною, яка долучилася до ініціативи Build with Ukraine. У Гаазі міністри оборони обох країн підписали документ про спільне оборонне виробництво з Україною. Данія вже виділила 500 мільйонів крон на цей проєкт, який передбачає створення українського озброєння на її території. Це стратегічний крок, який має зміцнити обороноздатність обох країн та сприяти обміну технологіями в оборонному секторі. Данія також вклала близько $650 млн у виробництво української оборонної продукції, загалом виділивши майже $1 млрд на озброєння України.
-
Британія вироблятиме українські дрони для ЗСУ
Україна та Велика Британія домовились про спільну ініціативу з виробництва дронів. Британці фінансуватимуть виготовлення українських безпілотників на своїй території для потреб українських Сил оборони. Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Кір Стармер досягли угоди про це. Протягом перших трьох років проєкту британці фінансуватимуть закупівлю українських дронів, які виготовлятимуться у Великій Британії. Після завершення війни дрони будуть розподілені між країнами. Цей крок сприятиме розвитку передових технологій та підтримці оборонної промисловості обох країн.
-
Україна та Британія спільно вироблятимуть БпЛА
Україна та Велика Британія домовились про спільну ініціативу з виробництва дронів. Британська сторона буде фінансувати виготовлення українських безпілотників на своїй території для потреб Сил оборони. Президент України та прем’єр-міністр Великої Британії досягли відповідної угоди. Протягом трьох років британці фінансуватимуть закупівлю українських дронів, які будуть виготовлятися у Великій Британії. Після закінчення війни дрони будуть розподілені між обома країнами. Ця співпраця сприятиме розвитку передових технологій та оборонних промисловостей.
-
У Татарстані уразили завод БпЛА – Генштаб
Сили оборони 15 червня завдали удару по підприємству з виробництва ударних безпілотників у російському місті Єлабуга, Татарстан. Про це повідомляє Генштаб у неділю, 15 червня.
Зазначається, що у межах зниження спроможностей противника з виготовлення ударних безпілотних літальних апаратів, підрозділи Сил спеціальних Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали ураження по важливому об’єкту воєнно-промислового комплексу російського агресора.
Ціллю були потужності з виробництва БпЛА у Єлабузі, республіка Татарстан, РФ.
У Генштабі наголосили, що цей об’єкт ВПК росіян використовується для виготовлення, тестування і запуску ударних безпілотних літальних апаратів по території України, зокрема по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Підтверджено, що засоби ураження досягли району цілі.
Наразі результати уточнюються.
Раніше стало відомо, що Ставропольському краї РФ дрони атакували Невинномиський Азот. Там виробляють аміак та аміачну селітру для вибухівки і артилерійських снарядів.
А 12 червня Сили оборони уразили важливий об’єкт ВПК у Московській області – завод Рєзоніт, що виробляє різну електроніку.
Під Москвою уразили важливий об’єкт ВПК – Генштаб -
Автовиробники в паніці через дефіцит рідкоземельних магнітів
Світові автовиробники опинилися на межі нової кризи. Через обмеження експорту з Китаю виник дефіцит рідкоземельних магнітів – критично важливих компонентів для виробництва електромобілів та сучасних авто, повідомляє Reuters. За словами Френка Еккарда, генерального директора німецької компанії Magnosphere, галузь “у повній паніці”, а автовиробники готові платити будь-яку ціну, щоб отримати запасні магніти.
Частина європейських заводів вже призупинила роботу, а зупинки на інших підприємствах очікуються найближчим часом, попереджає асоціація автовиробників ЄС CLEPA. “Рано чи пізно це торкнеться всіх”, – зазначив її генсек Бенджамін Кріґер.
Причина – жорсткий контроль Китаю над експортом рідкоземельних металів, зокрема магнітів, без яких не працюють електродвигуни, дзеркала заднього виду, динаміки, датчики, масляні насоси та інші важливі компоненти сучасних авто. За даними AlixPartners, Китай контролює до 90% виробництва рідкоземельних магнітів, 85% переробки і 70% видобутку сировини у світі.
Над вирішенням проблеми працюють такі гіганти, як GM, BMW, ZF та BorgWarner – вони намагаються створити електродвигуни з мінімальним або нульовим вмістом рідкоземельних металів. Водночас ЄС ухвалив Закон про критичну сировину, щоб активізувати видобуток у Європі, але реалізація ініціатив іде повільно.
Поки альтернативи ще не масштабовані, автовиробники змушені оперативно створювати запаси магнітів, а в деяких випадках – випускати автомобілі без окремих компонентів і чекати, доки вони стануть доступними, як це було під час кризи мікрочипів.
Китай вже використовував цей “козир”раніше. У 2010 році Пекін обмежив експорт рідкоземельних елементів до Японії під час торговельної суперечки. І хоч Токіо згодом зменшив залежність від китайських постачань, інші країни не встигли повторити цей приклад.
Аналітики попереджають: залежність від Китаю поширюється не лише на рідкоземельні метали. За даними Єврокомісії, Пекін контролює понад 50% світових поставок ще 19 ключових матеріалів, зокрема графіту, марганцю й алюмінію.