Країни-учасниці договору ОПЕК+ планують збільшити видобуток нафти на 137 тис. барелів на добу на зустрічі, яка відбудеться наступної неділі. З квітня група ОПЕК+ поступово збільшувала квоти видобутку нафти на загальну суму більш ніж на 2,5 млн барелів на добу. Це сталося після тиску з боку президента США Дональда Трампа, який вимагав зниження цін на нафту. Підвищення цін на нафту досягло піку – вище $70 за барель через атаки українських дронів на енергетичну інфраструктуру Росії. Країни-учасниці планують зняти добровільні обмеження на видобуток нафти до кінця вересня, а з жовтня почали скасовувати другий пакт, що дозволить їм збільшити квоти на видобуток на 137 тис. барелів на добу. Третій рівень групових скорочень OPEC+ у 2 млн барелів на добу має діяти до кінця 2026 року. Росія втрачає прибутки від експорту енергоносіїв через зниження доходів на 20% від початку року.
Позначка: Виробництво
-

Умєров розповів про нарощування виробництва дронів
Україна планує збільшити виробництво безпілотників, зокрема перехоплювачів. Згідно з повідомленням секретаря РНБО Рустема Умєрова, на наступному тижні на Ставці головнокомандувача буде обговорено розширення українських дронових програм. Умєров також зазначив, що є запити від деяких партнерів на спільні дії щодо протидії ворожим дронам. Президент доручив підготувати концепції співпраці та створити технологічну Ставку для розвитку українських дронових програм. Крім того, служба зовнішньої розвідки та Головне управління розвідки Міноборони представили аналітику щодо російського виробництва зброї. На основі цих даних будуть визначені нові завдання для посилення тиску на військову економіку Росії. Також було згадано, що президент дав доручення щодо спільного виробництва зброї, розширення програм військової допомоги та поглиблення міжнародної співпраці у галузі оборони після його зустрічей у Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї ООН.
-

В Росії обвалився продаж машини для чиновників, яку рекламував Путін
Завод АвтоВАЗ припинив масовий серійний випуск бізнес-седана Lada Aura через низькі продажі. Лінію зупинили в липні 2025 року, оскільки попит на цю модель був дуже слабкий. Хоча сам завод повідомив, що не планує повністю закривати проект, оскільки модель випускається в обсягах, які відповідають потребам ринку. Інвестиції в проект становили 3,2 млрд рублів, а сам серійний випуск машини був запущений у жовтні 2024 року за участю Володимира Путіна. Lada Aura спочатку позиціонувалася як преміальна версія Lada Vesta, але покупці скаржились на якість авто, зокрема на шум в салоні, збої електроніки та інші проблеми. Продажі моделі були дуже низькими, і лише 792 автомобілі було продано за перші вісім місяців 2025 року. Ринок нових автомобілів в Росії також скоротився, але продажі нових люксових авто зросли. Найпопулярнішою маркою стала Rolls-Royce, яка реалізувала 100 автомобілів.
-

Китайська XPeng розпочала виробництво електрокарів у Європі
Китайська компанія XPeng оголосила про запуск локального виробництва електромобілів у Європі на заводі Magna Steyr у Граці, Австрія. Уже вийшла перша партія моделей G6 та G9, а в майбутньому планується виробництво інших моделей. Це дозволить XPeng уникнути тарифів Єврокомісії на китайські електромобілі, які імпортуються. Для заводу Magna це означає нові контракти після виробництва інших моделей. Наразі виробництво відбувається у форматі SKD, але XPeng планує розширення модельного ряду. Компанія планує розвивати локальне виробництво для посилення позицій на європейському ринку електромобілів.
-

У Британії відкриють найбільший у країні завод з виробництва дронів
У місті Свіндон на південному заході Британії планується відкрити найбільший завод з виробництва безпілотників у Великій Британії у 2026 році. Цю інформацію у вересні повідомило Міністерство оборони Британії. Завод належить компанії Tekever, яка має виробничі лінії в Британії. На заводі будуть виготовляти дрони StormShroud, які вже використовуються британськими військами. Відкриття заводу забезпечить тисячу робочих місць для британців. За даними уряду, Tekever вже придбала дронів на 270 мільйонів фунтів стерлінгів, частина з яких була призначена для України.
-

Рамштайн: Британія профінансує тисячі БпЛА для ЗСУ
Велика Британія планує фінансувати виробництво тисячі безпілотних літальних апаратів великої дальності для українських військових протягом наступного року. Міністр оборони Джон Гілі оголосив про це на засіданні контактної групи Рамштайн 9 вересня. Ці дрони будуть вироблятися на британській території та поставлятимуться до України. Вже раніше Велика Британія надала військову допомогу Україні, зокрема, поставила боєприпаси та ракети. Також уряд Великої Британії виділив 1 мільярд фунтів стерлінгів для закупівлі військової допомоги, а також уклав угоду про постачання ракет для ППО.
-

Boeing поставив найбільшу кількість літаків з 2018 року
У серпні компанія Boeing поставила 57 літаків, що є найвищим показником за цей місяць з 2018 року. Загалом з початку 2025 року Boeing вже передав 385 літаків, що перевищує показник за весь 2024 рік. У серпні поставили 42 літаки 737 MAX, а також 14 широкофюзеляжних літаків, включаючи 787 Dreamliner та 777. Китайським авіакомпаніям передали 9 літаків, в тому числі 6 737 MAX та 2 787-9. Крім того, у серпні Boeing отримав 26 нових замовлень, зокрема від Cathay Pacific. Загалом Airbus у серпні поставив 61 літак, а за 2025 рік вже 434. Акції Boeing впали після аварії літака 787, що перевозив 242 пасажирів. Korean Air також планує придбати 103 літаки від Boeing.
-

Удар по Кабміну: 40 іноземних деталей в Іскандері
Опубліковано нові дані про ракету Іскандер, яка вдарила по будівлі Кабміну. Згідно із звітом уповноваженого президента України з питань санкційної політики, ракета містила понад 40 компонентів іноземного виробництва, зокрема з США, Великої Британії, Японії, Швейцарії та Білорусі. Бойова частина ракети не вибухнула, ймовірно через критичні пошкодження. За дослідженнями, у складі ракети були компоненти від таких компаній, як Texas Instruments, Analog Devices, Altera (США), College Electronics Ltd (Велика Британія), Fujitsu (Японія), Traco Power (Швейцарія), АТ Інтеграл (Білорусь) та російські підприємства Мікрон, Стріла, Ангстрем, Ексітон та завод Електродеталь. Структура комплектування ракети зазнала змін, так як зменшилася кількість компонентів із ЄС та США, а зросла роль російських і білоруських виробників. Ця інформація вже передана міжнародним партнерам для подальшого аналізу.
-

В Росії прогорає паперовий бізнес – розвідка
Целюлозно-паперова промисловість Росії відчуває на собі глибоку кризу. Провідні підприємства нарощують борги, працюють у збиток і постають перед масовими судовими позовами. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Зокрема найбільший лісопромисловий холдинг РФ ПАТ “Сегежа Групп” задекларував чистий борг у 147,9 млрд рублів, попри те, що його виручка у 2024 році зросла на 15 % і становила 101,9 млрд рублів. Тоді як залучення інвестицій на 113 млрд рублів у червні 2025 року не врятувало компанію від збитковості. Зокрема лише у Ленінградській області зафіксовано понад 300 арбітражних справ проти холдингу на 72 млрд рублів.
У СЗРУ відзначили не кращу ситуацію і в інших регіонах. Найбільший виробник фанери у республіці Комі – ТОВ ФК Жешарт – за результатами 2024 року отримав чистий збиток у 1,1 млрд рублів, що майже удвічі більше, ніж роком раніше (584 млн рублів).
“Криза в російській целюлозно-паперовій галузі є відображенням загальних проблем економіки РФ: падіння інвестиційної привабливості, санкційний тиск, зростання кредитного навантаження та відтік кадрів”, – додали у повідомленні.

