Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
Позначка: Витрати
-
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
-
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
Лавров зробив заяву про “крах НАТО”
Країнам НАТО не слід збільшувати оборонні витрати до 5% ВВП, якщо вони хочуть зберегти свій Альянс. Таку точку зору озвучив глава МЗС РФ Сергій Лавров в понеділок, 30 травня.
Російський міністр прокоментував висловлювання очільника МЗС Польщі Радослава Сікорського про те, що на путінську Росію чекає крах через нарощування військових витрат.
“Напевно, він передбачає, якщо він такий провісник, що катастрофічне, за моїми оцінками, збільшення бюджету країн НАТО теж призведе до краху цієї організації”, – сказав Лавров за підсумками наради глав МЗС країни ОДКБ.
Міністр нагадав, що днями глава Кремля Володимир Путін анонсував скорочення військових витрат, частка яких у бюджеті РФ вже досягла рекордних значень з часів СРСР. Лавров похвалив Путіна за те, що той нібит “керується здоровим глуздом, а не вигаданими і не висмоктаними з пальцями погрозами, як це роблять країни-члени НАТО”.
Нагадаємо, минулого тижня на саміті в Гаазі лідери країн НАТО затвердили рекордні витрати у 5% ВВП на оборону. Також у підсумковій декларації Росію було названо довгостроковою серйозною загрозою для євроатлантичної безпеки.
-
Путін анонсував скорочення військових витрат
Росія може скоротити бюджетні витрати на “оборону”, зростання яких стало однією із причин збільшення темпів інфляції. Про це заявив правитель РФ Володимир Путін на прес-конференції у Мінську, передають росЗМІ у п’ятницю, 27 червня.
“Так, у нас немаленькі (оборонні – ред.) витрати сьогодні, це 6,3% ВВП. Багато це чи мало? Я вважаю, що багато, і це, звичайно, одна з проблем, у тому числі для бюджету, які ми маємо вирішувати. І ми вирішуємо її гідно”, – сказав російський диктатор.
За словами Путіна, 6,3% ВВП – це 13,5 трлн рублів (сумарний обсяг ВВП у грошовому вимірі – 223 трлн рублів). “Ми заплатили за це (зростання бюджетних видатків – ред.) інфляцією, але ми зараз боремося із цією інфляцією”, – зазначив очільник Кремля.“Ми-то плануємо скорочення витрат на оборону…Ми – так, хочемо завершити спеціальну військову операцію (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.) з потрібним нам результатом. Звичайно, але на це все і розраховується у нас, саме під це, а не під агресивні плани щодо Європи і країн НАТО. І ми плануємо зменшувати витрати. А вони планують – збільшувати. Так хто себе веде агресивно?” – сказав Путін.
Нагадаємо, раніше Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку після обвалу нафтово-газових доходів. Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
-
Видатки на оборону зросли майже до 75% бюджету
За першій квартал 2025 року видатки на оборону в Україні зросли майже до 75% бюджету. Це стало можливим завдяки позикам від міжнародних партнерів та безповоротній допомозі. Загальні доходи бюджету також зросли на 44,3%, перевищуючи 926,2 млрд грн. Найбільше коштів спрямовано на обороноздатність та безпеку держави. Основні витрати Міноборони пішли на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової техніки. Рахункова палата виявила ризики, які можуть негативно вплинути на економіку, зокрема зменшення доходів місцевих бюджетів та валютно-фінансова нестабільність. Реальний ВВП росте повільніше, ніж прогнозувалося, через зменшення експорту, зокрема продовольчих товарів і залізних руд.