Міністри оборони країн-членів Євросоюзу підтримали розширення мандата Допоміжної військової місії ЄС для України (EUMAM Ukraine) після встановлення перемирʼя. Це включає направлення військових інструкторів, повідомила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас у п’ятницю, 29 серпня.
“Я вітаю сьогоднішню широку підтримку розширення мандата нашої військової місії EUMAM для забезпечення навчання та консультацій в Україні після будь-якого перемир’я… Ми вже підготували понад 80 тис. солдатів і мусимо бути готові зробити більше”, – заявила вона на брифінгу у Копенгагені.
За словами Каллас, відрядження військових інструкторів в Україну під час перемир’я стане частиною внеску ЄС у гарантії безпеки для нашої держави. Європейські країни повністю виконають свої зобов’язання.
Вона уточнила, що це може включати “розміщення інструкторів ЄС у військових академіях та установах”. Паралельно європейська цивільна місія може зміцнити стійкість України до гібридних атак РФ.
На думку Каллас, досвід України на полі бою “може бути перетворено на силу Європи”, тоді як європейська сторона допоможе Україні відкрити виробничі лінії на території ЄС та заохотити інвестиції.
“Держави-члени ЄС визначили дев’ять пріоритетних сфер (у витратах на оборону – ред.), такі як протиповітряна та протиракетна оборона, безпілотники, боєприпаси. Сьогодні міністри обговорили способи усунення найбільших прогалин”, – додала вона.
Як відомо, 17 жовтня 2022 року Рада ЄС ухвалила рішення про створення місії EUMAM для допомоги Україні в підготовці військовослужбовців. Тренування новобранців для ЗСУ тривають переважно на території Польщі і Німеччини.
У листопаді 2024 року Рада ЄС продовжила термін діяльності EUMAM ще на два роки та виділила на її забезпечення понад 400 млн євро.
Позначка: ЄС
-
ЄС направить інструкторів в Україну – Каллас
-
Каллас розповіла деталі 19 пакету санкцій проти РФ
У своєму 19 пакеті антиросійських санкцій Євросоюз планує вдарити на енергетичному і фінансовому секторах РФ. Також розглядаються вторинні санкції проти партнерів Москви. Про це сказала верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас, повідомив Укрінформ у п’ятницю, 29 серпня.
“Росія не хоче миру. Це зараз дуже очевидно, у тому числі на тлі їхніх останніх атак. Ми повинні чинити на них тиск, щоб вони також захотіли миру”, – заявила вона перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Копенгагені.
За словами Каллас, вже є кілька варіантів щодо змісту 19 паету санкцій.
“Найбільше Росії зашкодять будь-які санкції проти енергетики та вторинні санкції, які, наприклад, запровадили американці, а також у сфері фінансових послуг, які дійсно перешкоджатимуть їхньому доступу до капіталу, який їм так відчайдушно потрібен”, – сказала вона.
На питання щодо стану готовності пакету Каллас заявила, що обговорення тривають, але зрештою держави-члени “повинні погодити” пакет.
“Усі розуміють, що, враховуючи те, як Путін глузує з мирних зусиль, єдине, що працює, це тиск”, – резюмувала Каллас. -
В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ
Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни. Про це повідомляє Politico.
Брюссель перевіряє готовність національних урядів до переведення цих коштів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що робота над використанням заморожених російських активів триває, і ці ресурси повинні зробити внесок у оборону та відбудову України.
Схема не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
Кульмінацією дискусії стане суботня зустріч 27 міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені, де вперше обговорюватиметься ця пропозиція.
У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс та глава зовнішньої політики Кая Каллас.
Частина країн, зокрема балтійські держави, виступають за повну конфіскацію активів, проте цей варіант блокується кількома західноєвропейськими урядами.
У 2024 році країни G7 погодилися направити Україні 45 мільярдів євро прибутку від заморожених активів, залишивши самі активи недоторканими.
У Єврокомісії також розглядають створення спеціального цільового фонду за зразком Європейського механізму стабільності. Ця структура дозволила б уникнути вето з боку окремих країн, зокрема Угорщини, яка може заблокувати продовження санкцій проти РФ.
Тим часом скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими. -
В ЄС дискутують про буферну зону в Україні – ЗМІ
Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами, що може стати однією зі складових потенційної мирної угоди. Про це пише Politico, посилаючись на п’ятьох європейських дипломатів.
Видання повідомляє, що ця зона обговорюється як варіант для післявоєнного врегулювання конфлікту або перемир’я в Україні. Проте є значні розбіжності серед країн щодо її глибини, а також відсутність гарантій того, що українська влада погодиться на подібні територіальні поступки. Також зазначено, що Сполучені Штати наразі утримуються від участі в цій дискусії.
Сам факт розгляду ідеї створення зонування на українській території для забезпечення миру свідчить про скрутне становище НАТО, пишуть автори статті. Колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд висловив песимізм щодо ефективності такого підходу і зазначив, що Росія не сприймає європейські військові сили як серйозну загрозу.
Дипломати не порівнюють цей розмежувальний варіант із сильно охоронюваною корейською демаркаційною лінією, а швидше бачать аналогію з розділом Німеччини періоду холодної війни. За словами чиновників, чисельність миротворчих сил для патрулювання зони може варіюватися від 4 000 до 60 000, але жодна країна ще не взяла на себе зобов’язання щодо їхнього формування. Президент США Дональд Трамп уже заявив про небажання залучати американські сили для таких місій.
Окрім загальних обговорень демілітаризованої зони, йдеться про підготовку НАТО до іншого виклику – створення корпусу чисельністю до 300 000 військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від потенційної атаки з боку Росії. Як зазначають джерела, будь-які миротворчі сили матимуть подвійні функції: патрулювання демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
Серед інших ключових аспектів нинішніх переговорів є обговорення правил використання сили, сценаріїв ескалації конфлікту та можливу роль третіх країн у разі негативної реакції Кремля на присутність сил НАТО. Франція та Велика Британія ймовірно сформують основу іноземного військового контингенту в зоні. При цьому Польща й Німеччина висловлюють заперечення через побоювання підвищення ризику нападу Росії на ці країни.
Європейські союзники ведуть переговори зі США щодо супутникової розвідки та авіаційної підтримки. Американські технологічні ресурси можуть стати критично важливими для моніторингу виконання умов Москвою. Водночас представники Пентагону повідомили європейським партнерам, що роль США в безпекових гарантіях Україні буде обмеженою.
Європейські уряди очікують на визначення позиції американського Міністерства оборони щодо масштабу їхньої участі, водночас дозволяючи НАТО зайняти ініціативу в цих переговорах.
Лідери ЄС оприлюднили заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала
-
США солідарні з ЄС щодо відновлення санкцій ООН проти Ірану
США підтримують Європейський Союзу щодо ініціативи відновлення санкцій ООН проти Ірану. Цю пропозицію, яку висунули Німеччина, Франція та Велика Британія в рамках так званої Європейської трійки, США оголосили офіційно, про що держсекретар Марко Рубіо повідомив на платформі Х.
Відновлення санкцій ООН розглядається як відповідь на систематичні порушення Тегераном умов ядерної угоди, а також його небажання виконувати міжнародні зобов’язання. За словами дипломатів, мета цієї ініціативи – посилити тиск на іранське керівництво, щоб спонукати його повернутися до переговорів щодо ядерної програми.
Передбачувані санкції можуть включати наступні заходи:
– заборона на постачання зброї до Ірану;
– заморожування майна та активів;
– обмеження на міжнародні поїздки іранських високопосадовців.Американська сторона закликала Іран обрати шлях дипломатії та відновити конструктивний діалог, оскільки інакше загрожує поглиблення його міжнародної ізоляції.
Нагадаємо, у 2015 році Іран підписав з провідними світовими державами Спільний всеосяжний план дій (СВПД), спрямований на вирішення проблем, пов’язаних із його ядерною програмою. Проте у 2018 році адміністрація Дональда Трампа вирішила вийти з цієї угоди, відновивши всі американські санкції проти Ірану.
Міністерство фінансів США 30 липня цього року оголосило про найбільший санкційний пакет щодо Ірану з 2018 року.
-
Наміри здичавілих: чому РФ виходить з конвенції про тортури
Російська система катувань Уряд Росії пропонує денонсувати Європейську конвенцію про запобігання катувань та нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, пише The Moscow Times.
Чи дивує ця російська “законодавча ініціатива”? Ні. Чи вчергове жахає та нагадує, з ким саме вже четвертий рік поспіль тяжко бореться Україна? Звичайно, так.
Тож постанова про подання Путіну для внесення до Держдуми відповідної пропозиції вже підписана прем’єр-міністром РФ Михайлом Мішустіним. Після ухвалення документу РФ вийде зі згаданої конвенції та прийнятих до неї протоколів. -
Фон дер Ляєн поговорила з Трампом після атаки на Київ
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що провела розмову з президентом США Дональдом Трампом після нічної масованої атаки на Київ 28 серпня. Про це інформує Sky News.
Внаслідок удару загинули щонайменше 18 осіб. Пошкоджено також будівлю представництва ЄС.
Фон дер Ляєн не уточнила, що саме їй відповів Трамп. Водночас вона наголосила, що Росія повинна сісти за стіл переговорів.
“Ми маємо забезпечити справедливий і тривалий мир для України з твердими й надійними гарантіями безпеки, які перетворять країну на сталевого дикобраза. Європа повністю виконає свою роль”, – заявила вона.
Після цього, стало відомо про розмову Володимира Зеленського провів телефонну розмову з президенткою Європейської комісії.
В Офісі президента зазначили, що фон дер Ляєн висловила співчуття та солідарність з українцями у зв’язку з російським обстрілом України цієї ночі. Глава держави подякував за підтримку й наголосив, що це був один із найбільших ударів по Україні, основною ціллю якого став Київ. Він додав, що пошуково-рятувальна операція в столиці досі триває.
Лідери обговорили дипломатичну роботу для зупинення російської агресії та гарантування Україні справжньої безпеки.
Зеленський акцентував, що, поки Росія не зробить реальних кроків до миру, тиск на неї має посилюватися.
Своєю чергою, президентка Єврокомісії розповіла про підготовку 19-го санкційного пакета Європейського Союзу та координацію з іншими партнерами.
Раніше Урсула фон дер Ляєн висловила обурення через російську атаку і пообіцяла чинити максимальний тиск на Москву. -
Продажі Tesla у країнах ЄС різко скоротилися
Продажі автомобілів марки Tesla у країнах Європейського Союзу у липні знизилися на 42,4% порівняно з тим самим місяцем минулого року. Про це інформує Anadolu у четвер, 28 серпня.
Як повідомляє Європейська асоціація автовиробників (ACEA), кількість нових реєстрацій автомобілів Tesla в Європі продовжує скорочуватися. Выдтак, падіння продажів американської компанії Ілона Маска триває вже сьомий місяць поспіль.
У липні минулого року у країнах ЄС було продано 11 465 автомобілів Tesla, тоды як цього року – лише 6 600. Частка бренду на ринку нових автомобілів ЄС скоротилася з 1,3% до 0,7%.
За січень-липень 2025 року продажі Tesla у країнах ЄС знизилися на 43,5% – з 137 071 до 77 446 авто. Ринкова частка компанії впала з 2,1% до 1,2%.
У країнах ЄС, а також у Швейцарії, Норвегії, Ісландії та Великій Британії продажі Tesla у липні скоротилися на 40,2% – до 8 837 авто, а за перші сім місяців року – на 33,6%, до 119 013 авто.
Продажі Tesla в Європі падають із початку року. Цьому сприяють як суперечлива поведінка Ілона Маска, його готовність співпрацювати з президентом США Дональдом Трампом, так і відкрита підтримка ультраправих політиків у Європі, що викликало негативне ставлення до компанії серед європейців. -
ЄС вирішив посилити санкції після атаки РФ на Київ
Євросоюз посилить санкції прти Росії у відповідь на її масштабну атаку на Київ. Про це сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у екстреній заяві в Брюсселі, повідомляє Європейська правда в четвер, 28 серпня.
“Я обурена атакою на Київ, яка також зачепила наші офіси. Це була найсмертоносніша ракетна атака на столицю з липня”, – заявила фон дер Ляєн і додала, що саме тому “ми продовжуємо чинити максимальний тиск на Росію”.
За її словами, “це означає посилення нашого режиму санкцій”.
“Незабаром ми представимо наш 19-й пакет жорстких санкцій. Паралельно ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб сприяти обороні та відновленню України”, – додала очільниця ЄК.
Як відомо, 28 серпня в результаті нічної російської атаки на Київ була пошкоджена будівля представництва Євросоюзу, офіс Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та інші установи.
Станом на зараз у Києві відомо про 15 загиблих, серед яких четверо дітей. Також десятки людей отримали поранення. -
В Євросоюзі назвали удар Росії по представництву ЄС навмисним
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила нічну атаку РФ по Києву, внаслідок якої постраждала будівля представництва ЄС. Про це йдеться в її публікації в соцмережі Х.
“Ще одна ніч безжальних бомбардувань Росії вразила цивільну інфраструктуру і забрала життя невинних людей. Вони також уразили наше представництво ЄС у Києві. Співробітники нашого Представництва безпеці. Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир”, – написала вона.
Верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас також засудила нічну атаку РФ по Києву та закликала Кремль припинити вбивства. Вона про це написала вона у соцмережі Х.
“Поки світ шукає шлях до миру, Росія відповідає ракетами. Нічна атака на Київ демонструє навмисний вибір ескалації та глузування з мирних зусиль. Росія повинна припинити вбивства та вести переговори”, – йдеться в її повідомленні.
Своєю чергою міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів на публікацію Каллас, подякувавши за чітку позицію. Він також підтвердив думку європейської чиновниці про те, що Росія робить це навмисно.
“Потрібна скоординована трансатлантична відповідь і тиск на Москву, щоб довести, що вона не може уникнути покарання за таке жорстоке неприйняття мирних зусиль”, – заявив він.