У Євросоюзі обговорюють можливість введення 19-го пакету санкцій проти Росії. Глава європейської дипломатії Кая Каллас зазначила, що це вже 19-й пакет санкцій і процес ускладнюється через те, що ЄС складається з 27 різних країн. Вона відзначила, що дебати продовжуються, але сподівається на результат до європейського саміту, який відбудеться наступного тижня. Навіть якщо ухвалення рішення затримається, робота продовжиться, і Каллас впевнена, що врешті-решт отримають результат. Саміт Європейської Ради планується на 23-24 жовтня у Брюсселі.
Позначка: ЄС
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз планує використати приблизно 200 мільярдів євро, заморожених російських активів, для фінансування України. Це стосується, зокрема, репараційного кредиту на суму 140 мільйонів євро. Це стало актуальним через те, що тепер Європа має більше відповідальності за фінансування військових і економічних потреб України, оскільки США припинили оплату постачання зброї. Президент України Володимир Зеленський відзначив, що деякі союзники затягують з фінансуванням програми закупівель озброєнь. Україна сподівається на закупівлі американської зброї на мільярди доларів щомісяця. Країни ЄС дискутують про використання цих коштів, зокрема на військові потреби чи економічний розвиток України. ЄС також шукає способи знизити юридичні ризики, пов’язані з цими кредитами. План обговорюватиметься разом з країнами “Великої сімки” із США включно. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини вже погодились співпрацювати у цьому питанні. Разом країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів і планують вводити нові санкції проти Росії.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку, тим самим підтримуючи Україну. Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила це на пресконференції в Києві разом з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Вона наголосила, що кожен євро, який ЄС забирає у Росії, не може бути використаний на війну. ЄС підтримує Україну і виділив рекордні обсяги військової допомоги, а санкції суттєво обмежили фінансування війни Росії. Каллас також оголосила про нові заходи, спрямовані на позбавлення Росію енергетичних, фінансових і торговельних доходів. Ці кроки мають зробити військову економіку Росії ще слабшою через її внутрішні проблеми. Крім того, ЄС виділив додаткові 100 млн євро на допомогу Україні на зиму та перші 10 млн євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії.
-
ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу
Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на допомогу Україні цієї зими і планує надати ще 100 мільйонів євро. Високий представник ЄС з зовнішніх справ Кая Каллас оголосила про це під час пресконференції у Києві разом з українським колегою. Частина цих коштів піде на генератори, укриття та спорядження для захисту від негоди. Також було оголошено виділення 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії, а також 6 мільйонів євро на підтримку депортованих українських дітей та жертв сексуального насильства. Каллас заявила, що відповідальність за війну несуть російські лідери, і ніхто не повинен залишитися без покарання за скоєні злочини.
-
Каллас прибула з візитом до Києва
Високопосадова представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прибула до Києва. Вона зазначила у соціальних мережах у понеділок, 13 жовтня, що українці вражають світ своєю хоробрістю, і їхній стійкості потрібна повна підтримка. Каллас зазначила, що перебуває в Києві для обговорення фінансової та військової допомоги, безпеки енергетичного сектору України та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрів Каллас на київському вокзалі після її прибуття потягом.
-
ЄС впровадив нову систему в’їзду
На зовнішніх кордонах країн Європейського Союзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почали впроваджувати нову цифрову систему в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це нформує пресслужба ДПСУ.
“Планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією”, – зазначили у повідомленні.
Діяльність системи EES стосуватиметься усіх громадян третіх країн (включаючи Україну), котрі перетинають зовнішні кордони Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система EES є автоматизованою централізованою базою даних, призначеною для електронного відстеження перетину кордону без проставлення штампів у паспортах.
Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців. При наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.
Очікується, що прикордонні відомства країн-учасниць будуть поступово вводити систему в експлуатацію протягом шестимісячного перехідного періоду.
Як зазначається, провадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
Орбан почав збір підписів проти “військового плану” ЄС
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив у країні збір підписів проти плану оборони, який обговорюють лідери країн-членів Євросоюзу. Про це він написав у своєму Facebook.
Голова угорського уряду інтерпретував відповідний план на свій власний лад.
“Європа стрімко наближається до війни. Кілька тижнів тому в Копенгагені був представлений військовий план Брюсселя: Європа платить, українці воюють, а Росія буде виснажена”, – стверджує у своєму повідомленні угорський чиновник.
За його словами, проти Угорщини “була розгорнута кампанія”, що містить звинувачення у шпигунстві, скандали з фальшивими новинами і юридичні маніпуляції.
“Ми не можемо просто бездіяти! Ми маємо ще раз продемонструвати, що угорський народ не хоче війни.
Саме тому сьогодні ми починаємо збір підписів проти військових планів Брюсселя. Ми будемо там у кожному місті і в кожному селі, тому що зараз нам потрібні всі миролюбні угорці”, – заявив він.
Орбан опублікував кілька фотографій з фермерського ринку Пештержебет, на одній з яких він підписує петицію “проти військових планів ЄС”. -
Каллас відповіла на критику Меркель щодо війни
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголосила, що лише Росія винна у вторгненні в Україну. Про це інформує ERR.
Так вона відповіла на критику колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель.
“Єдиний, хто винен у вторгненні в Україну – це все ж таки Росія. Вона вирішила напасти на іншу суверенну державу. І ці її так звані причини не є виправданням. Міжнародне право не дає тобі права застосовувати силу проти іншої держави. Тож звинувачувати можна лише Росію. І якщо подивитися в історію, то скільки ж країн зазнавали нападів з боку Росії без жодної причини, без будь-якої загрози її власній безпеці, просто для збільшення імперії. Ми, безперечно, на правильній стороні історії”, – наголосила Каллас.
Раніше Меркель заявила, що Польща та країни Балтії завадили налагодженню прямих контактів з Володимиром Путіним.
Кая Каллас прогнозує ще два роки війни в Україні -
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.