Позначка: ЄС

  • В ЄС відреагували на призначення глави Бюро економічної безпеки України

    В ЄС відреагували на призначення глави Бюро економічної безпеки України

    Представники країн Групи семи привітали Олександра Цивінського з призначенням на посаду керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) після того, як він переміг у конкурсі. Вони вважають цей крок важливим для підтримки прозорого та підзвітного керівництва, яке сприяє розвитку бізнесу в Україні. Єврокомісарка Марта Кос також привітала Цивінського і підтримала призначення, вважаючи його важливою реформою, яку підтримує Євросоюз.

  • ЄС відклав митні контрзаходи США на півроку – ЗМІ

    ЄС відклав митні контрзаходи США на півроку – ЗМІ

    Європейський Союз призупинив дію тарифних контрзаходів проти Сполучених Штатів на шість місяців. Це рішення було ухвалено після угоди між ЄС і президентом США Дональдом Трампом. Ця домовленість спрямована на забезпечення стабільності для громадян і бізнесу обох сторін. Речник Європейської комісії зазначив, що ЄС активно співпрацює з американською стороною для завершення угоди. Після цього рішення тарифи на європейський імпорт до США становлять 15%.

  • Індія різко відреагувала на погрози Трампа

    Індія різко відреагувала на погрози Трампа

    Індія звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як президент Дональд Трамп загрожував встановленням високих тарифів. Спікер Міністерства закордонних справ Індії Рандхір Джайсвал заявив, що Індія почала імпортувати нафту з Росії через перенаправлення традиційних поставок до Європи. Він стверджує, що США активно підтримували цей імпорт для стабілізації світових енергетичних ринків. Індія вважає, що їй доводиться купувати російську нафту, щоб забезпечити доступні ціни для своїх споживачів. Джайсвал також звинуватив західні країни у продовженні торгівлі з Росією, і наголосив, що це не є необхідність для їх національної безпеки. Індія вживатиме всі необхідні заходи для захисту своїх інтересів у торгівлі.

  • Боррель розповів про заморожену допомогу Україні

    Боррель розповів про заморожену допомогу Україні

    У колишнього очільника європейської дипломатії Жозепа Борреля є новина про те, що Україна заблокувала 6,6 мільярда євро військової допомоги через Угорщину. Він заявив, що ця допомога зараз не може бути надана через вето прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на європейські санкції проти Росії. Боррель зазначив, що відколи він покинув посаду, ЄС не надав Україні жодної нової військової допомоги, і це стало проблемою. Тепер ситуація є складною, оскільки можливість надання допомоги стає залежною від рішення Угорщини стосовно санкцій проти Росії.

  • Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП

    Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП

    Європейська посолка в Україні Катаріна Матернова вважає, що повернення незалежності НАБУ і САП стало можливим завдяки трьом факторам. По-перше, це громадянський протест, зокрема молодого покоління. По-друге, складні закулісні переговори, які відбувалися в тіні. І по-третє, здатність лідерів країни дослухатися до критики. Матернова висловила подяку президенту Зеленському і всім політичним силам у парламенті за підтримку закону про незалежність НАБУ і САП. Також вона зазначила, що ця перемога є важливим кроком на шляху до співпраці з Євросоюзом.

  • Іспанія почне виробляти компоненти ЗРК Patriot – ЗМІ

    Іспанія почне виробляти компоненти ЗРК Patriot – ЗМІ

    Американська компанія Raytheon планує укласти угоду з міністерством оборони Іспанії щодо виробництва компонентів для зенітного ракетного комплексу Patriot. За інформацією газети El Mundo, Іспанія намагається збільшити свою участь у програмі виробництва ракет Patriot через попередню угоду з Raytheon. Міністерство оборони Іспанії в даний час шукає партнерів для організації виробництва. Ця угода має важливе значення, оскільки вона відповідає торговим угодам між ЄС та США і призведе до створення нових робочих місць. Наразі партнери з іспанського боку ще не відомі.

  • Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України

    Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України

    Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
    Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
    “Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
    Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
    Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
    А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ.

  • Виробникам фальшивих пестицидів CORAGEN повідомили про підозру

    Виробникам фальшивих пестицидів CORAGEN повідомили про підозру

    Організаторам схеми масштабного виробництва фальсифікованих пестицидів під маркою CORAGEN, яке діяло в Україні й постачало контрафакт до країн ЄС, повідомили про підозру. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 31 липня.

  • Якщо війна з РФ: НАТО не перекине швидко війська – аналітики

    Якщо війна з РФ: НАТО не перекине швидко війська – аналітики

    У Європейському Союзі вже визнають, що наявна залізнична інфраструктура неспроможна забезпечити швидке перевезення великої кількості бронетехніки у разі російської агресії. Про це 30 липня повідомляє військово-аналітичний портал Defense Express.

    Аналітики зазначають, що ситуація є справді критичною. Хоча цивільна транспортна інфраструктура в Європі загалом добре розвинена, її ефективність для військових потреб обмежують проблемні зони, зокрема мости й тунелі, які не пристосовані для транспортування важкої або великогабаритної техніки. До того ж, стратегічні маршрути можуть бути легко заблоковані ударами далекобійних систем ураження.

    Автомобільне сполучення також не вирішує цю проблему. Теоретично техніку можна перевозити вантажівками з тралами, однак цей спосіб є надто повільним і дорогим, потребуючи величезної кількості ресурсів.

    Повітряний транспорт не менш складний варіант. У Європі бракує важких військово-транспортних літаків, спроможних перевозити танки. До таких належать британські C-17 Globemaster III (в наявності лише 8 одиниць) і українські Ан-124 Руслан, яких ще менше. Американські ресурси могли б допомогти, але очікується, що США будуть використовувати їх для власного розгортання військ.

    Морські перевезення вантажними суднами або десантними кораблями пропонують відносно кращу альтернативу, але і цей спосіб є доволі повільним, вказують фахівці.

    Загальна низька швидкість розгортання сил НАТО на східному фланзі ставить країни Альянсу, особливо Балтійські держави, під значну загрозу у випадку агресії з боку Росії. Це може дати РФ стратегічну перевагу, дозволяючи їй скористатися часом для швидкого просування територіями НАТО. Тому наразі Європа має не тільки нарощувати військовий потенціал, як це робить Німеччина, а й суттєво модернізувати транспортну інфраструктуру.

    Щодо можливих сценаріїв війни між Росією і НАТО з’являється все більше тривожних прогнозів. У липні головнокомандувач військ США і НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич заявив, що Китай і Росія можуть одночасно здійснити удари по Тайваню і Європі вже у 2027 році.

    Нагадаємо, російська влада мілітаризує суспільство РФ для виправдання вторгнення в Україну та ймовірно налаштовуючи його до можливого майбутнього затяжного конфлікту з НАТО.

  • У США розробили нову схему озброєння України – WSJ

    У США розробили нову схему озброєння України – WSJ

    У США запропонували новий механізм постачання зброї Україні, що залучає фінансування від європейських союзників. Законопроєкт передбачає створення фонду при Міністерстві фінансів США для прийому грошей від союзників. Про це у середу, 30 липня, повідомляє The Wall Street Journal.

    Так, сенатори-республіканці Роджер Вікер та Джим Ріш представили законопроєкт Peace Act, що передбачає створення спеціального фонду на базі Міністерства фінансів США. До цього фонду планується залучати кошти від союзників, насамперед європейських, для фінансування постачання американської зброї.

    Ціль нової ініціативи – забезпечити можливість США продовжувати передачу зброї Україні, використовуючи гроші, зібрані фондом, для замовлення військової продукції у підрядників і поповнення власних запасів. Очікується, що основними донорами фонду стануть Німеччина та Британія, а річний обсяг фінансування може сягати від 5 до 8 мільярдів доларів.

    Сенатор Вікер зазначив, що Peace Act забезпечить швидше й ефективніше постачання військової допомоги Україні, а також зміцнить безпеку США і НАТО перед загрозою з боку Росії. Законопроєкт отримав позитивне сприйняття у Білому домі під час попередніх обговорень.

    Планується, що документ буде внесений на голосування до кінця 2025 року як частина щорічного оборонного законопроєкту, який готує Комітет Сенату з питань збройних сил під керівництвом Вікера.

    Раніше повідомлялося, що США та ЄС уклали угоду про купівлю зброї, частину якої дадуть Україні.
    Як відомо, 23 липня США схвалили продаж Україні двох пакетів військової допомоги на 322 мільйони доларів.
    Раніше ЗМІ писали, що Сполучені Штати Америки ведуть перемови з кількома країнами стосовно передачі систем ППО Patriot для України.