У Кремлі виникла проблема з організацією поїздки російського президента Путіна до Будапешту на зустріч з американським президентом Трампом. Європейський Союз закрив повітряний простір для російських літаків, а більшість країн-сусідів Угорщини готові арештувати Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду. Журналісти висловлюють різні варіанти того, як Путін може потрапити до Будапешту, але всі вони здаються малоймовірними через складнощі з територією та контролем сусідніх країн. Тим часом, Трамп та Путін планують провести зустріч у Будапешті після телефонної розмови, що відбулася напередодні. Орбан вважає цю зустріч важливою для миру на планеті.
Позначка: ЄС
-
Зеленський проводить розмову з лідерами Європи – ЗМІ
Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, президент України Володимир Зеленський проводить груповий телефонний розмову з європейськими лідерами. Інформацію про це увечері 17 жовтня повідомив Суспільне, посилаючись на джерело в українській делегації. Зазначається, що це груповий дзвінок, проте наразі не відомо, хто саме долучився до розмови разом із Зеленським.
-
ЄС намагається втрутитись у підготовку зустрічі Трампа з Путіним – ЗМІ
Європейські лідери зараз намагаються відновити свою позицію у переговорах, оскільки останній звітний контакт між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним порушив їхні плани щодо посилення тиску на Росію. За інформацією Bloomberg, Путін втрутився у цей момент, коли відносини з Трампом ставали на користь України. Європейські посадовці стверджують, що Путін спробує перешкодити запланованим на п’ятницю переговорам Трампа з президентом України Володимиром Зеленським. Лідери ЄС планують взяти тверду позицію стосовно Росії та знайти способи протистояти впливу Путіна на Трампа на майбутньому саміті. Один з варіантів – запросити фінського президента, який вже брав участь у переговорах після минулого саміту Трампа з Путіним, на зустріч в Угорщині. Європейські посадовці сподіваються, що Трамп пам’ятатиме, як Путін діяв після попереднього саміту, і буде більш обережним у своїх рішеннях.
-
Окуповані території України не завадять вступу до ЄС – євродепутат
Євродепутат Міхаель Галер зазначив, що Україна може стати членом ЄС навіть за умови наявності окупованих територій. Він порівняв цю ситуацію із прикладами Західної Німеччини та Кіпру. Галер вважає, що вступ України до ЄС у часи війни був би складним через потребу одностайності у рішеннях. Однак, він наголосив, що можливим є вступ під час перемир’я, навіть якщо не вся територія України буде звільнена. Галер пояснив, що у разі вступу до ЄС, окуповані території можуть бути інтегровані через перехідні періоди, коли вони повернуться під контроль уряду України.
-
ЄС, Угорщина і Кремль зробили заяви стосовно зустрічі Трампа та Путіна
Заразні санкції проти російського правлячого режиму не включають заборону на в’їзд для президента Росії та міністра закордонних справ. Це означає, що планування зустрічі між Путіним та Трампом в Будапешті не порушує санкцій ЄС. Європейська комісія дозволить проліт літака з Путіним через повітряний простір, якщо окремі країни-члени нададуть виняток. Угорщина готується прийняти Путіна, не звертаючи уваги на його міжнародний розшук. Трамп і Путін планують зустрітися в Угорщині після “продуктивної” розмови, яку вони вже провели.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Європейський Союз і Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 мільярда євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування через Інструмент підтримки України. Окрім цього, угода обмежує використання компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів до 35% від загальної вартості продукції. Програма EDIP також впроваджує механізми безпеки постачання оборонної продукції, юридичні інструменти для довгострокової співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн і створює рамку для спільних європейських оборонних проєктів, в яких можуть брати участь українські компанії. Крім того, передбачається створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Однією з головних цілей програми є розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року. Ці кроки входять у рамки “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас з метою зміцнення європейського оборонного потенціалу. Також, у ЄС повідомили про рекордні витрати на оборону.
-
ЗМІ: Лукашенко прагне нормалізувати відносини з ЄС
Білорусь пропонує країнам Європейського Союзу розпочати переговори щодо виходу з політичної ізоляції, в якій вона перебуває з 2020 року. Посольство Білорусі в Парижі розіслало листи до кількох країн з проханням зустрітися з послом республіки у Ватикані. Білорусь намагається продемонструвати свою готовність допомогти у вирішенні конфліктів, включаючи війну між Росією та Україною, і ведення переговорів щодо європейської безпеки. Також Лукашенко пропонує укласти “велику угоду” з американським президентом. Американські посадовці надіються відвести Білорусь від орбіти Москви.
-
Перша за сім років зустріч ЄС і Китаю закінчилася суперечкою через Україну
На зустрічі в Брюсселі китайські депутати висловили сумнів у необхідності існування НАТО і повторювали російські тези про війну в Україні. Зустріч між делегацією Європарламенту та китайськими представниками стала першою за сім років. Китайці заявили, що після розпаду СРСР не існує причин для існування НАТО, хоча це вони вважають абсурдом у контексті російської агресії. Депутати з Європарламенту висловили здивування тим, як китайці підтримують російську ідеологію щодо ролі НАТО в конфлікті в Україні, і наголосили на порушеннях прав людини в Китаї. Китай також звинуватив ЄС у підтримці США у війні в Газі.
-
Зустріч депутатів ЄС і Китаю закінчилася суперечкою через Україну – ЗМІ
Китайські депутати під час зустрічі з представниками Європарламенту в Брюсселі висловили сумніви у необхідності існування НАТО та повторили російські тези про війну в Україні. Зустріч, яка відбулася після скасування Китаєм санкцій проти членів Європарламенту, була напруженою, а китайська сторона ставила під сумнів легітимність НАТО. Під час дискусії німецький депутат заявив, що висловлення китайців є абсурдними, особливо в контексті російської агресії проти України. Деякі представники Європарламенту висловили занепокоєння через відсутність відповідей на питання про порушення прав людини в Тибеті, Сіньцзяні та Гонконгу. Китайська сторона також звинуватила ЄС у відстоюванні позиції США у війні в Газі між Ізраїлем та ХАМАС.
-
Євросоюз націлився на €25 млрд активів Росії – ЗМІ
Європейський союз розглядає можливість передачі Україні 140 мільярдів євро, які знаходяться на російських заморожених рахунках. Крім того, Єврокомісія розглядає можливість залучення додаткових коштів з приватних російських банківських рахунків. Ця ініціатива передбачає надання позики Україні для розвитку оборонної промисловості та інтеграції її в європейську оборонну сферу. Питання щодо юридичної доцільності та національних гарантій ще потребує уточнень, але ця ініціатива вже обговорюється на рівні Європейської ради та планується для подальших переговорів.