Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила нічну атаку РФ по Києву, внаслідок якої постраждала будівля представництва ЄС. Про це йдеться в її публікації в соцмережі Х.
“Ще одна ніч безжальних бомбардувань Росії вразила цивільну інфраструктуру і забрала життя невинних людей. Вони також уразили наше представництво ЄС у Києві. Співробітники нашого Представництва безпеці. Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир”, – написала вона.
Верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас також засудила нічну атаку РФ по Києву та закликала Кремль припинити вбивства. Вона про це написала вона у соцмережі Х.
“Поки світ шукає шлях до миру, Росія відповідає ракетами. Нічна атака на Київ демонструє навмисний вибір ескалації та глузування з мирних зусиль. Росія повинна припинити вбивства та вести переговори”, – йдеться в її повідомленні.
Своєю чергою міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів на публікацію Каллас, подякувавши за чітку позицію. Він також підтвердив думку європейської чиновниці про те, що Росія робить це навмисно.
“Потрібна скоординована трансатлантична відповідь і тиск на Москву, щоб довести, що вона не може уникнути покарання за таке жорстоке неприйняття мирних зусиль”, – заявив він.
Позначка: ЄС
-
В Євросоюзі назвали удар Росії по представництву ЄС навмисним
-
ЄС не введе серйозних обмежень на енергоносії з РФ
Новий пакет санкцій ЄС проти Росії буде без серйозних обмежень на енергоносії з країни-агресора, а Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти через мита США. Чому так важко злізти з російської “газової голки”? ЄС істотно не обмежить продаж енергоносіїв РФ 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України. Про це стало відомо виданню Politico від європейських дипломатів. “Взявши на себе зобов’язання поступово відмовитися від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску”,- пише видання. За словами чотирьох європейських дипломатів, які на умовах анонімності розповіли про закриті переговори, новий раунд санкцій, як очікується, не включатиме нових серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв.
19 пакет має бути оприлюднений наступного місяця і буде спрямований проти суден “тіньового флоту” РФ та компаній, які допомагають Росії обходити чинні правила
Проте найболючіші наслідки для Москви настануть, якщо будуть введені вторинні санкції проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Але реальний вплив цих санкцій буде відчутний саме з боку США. Чому ЄС не відмовляєтьсяповністю від енергоносіїв РФ В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоді б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять. “ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM. На жаль, ЄС має історичну залежність від енергоносіїв з РФ та відповідну інфраструктуру. Протягом десятиліть Росія була найбільшим постачальником газу, нафти та вугілля для ЄС. Ця залежність була обумовлена економічною вигодою та розгалуженою мережею трубопроводів, що з’єднують Росію з європейськими країнами. Швидко замінити таку інфраструктуру та знайти альтернативні джерела постачання в таких обсягах практично неможливо.
Водночас не всі країни ЄС однаково залежать від російських енергоносіїв. Деякі країни, особливо в Східній та Центральній Європі (наприклад, Словаччина), є вкрай залежними від російського газу через історичні контракти та відсутність доступу до інших джерел. Повна відмова для них могла б спричинити колапс їхньої економіки та соціальну кризу.
Відмова від російських енергоносіїв, особливо в умовах обмеженості альтернативних джерел, призведе до різкого зростання цін на енергію. Це, своєю чергою, викличе інфляцію, що боляче вдарить по кишенях європейських громадян та зробить європейську промисловість менш конкурентоспроможною. Уряди ЄС змушені балансувати між підтримкою України та забезпеченням економічної стабільності у своїх країнах.
Навіть коли ЄС запроваджує санкції, Росія знаходить шляхи їхнього обходу завдяки “тіньовому флоту” танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та перероблюванню російської нафти в Індії та Туреччині, які потім продають готові нафтопродукти до Європи.
Також в середині ЄС існують внутрішні розбіжності. У деяких країнах-членах ЄС є політичні сили, які виступають проти повного ембарго на російські енергоносії, посилаючись на економічні ризики. Ці розбіжності заважають прийняттю єдиного, жорсткого рішення.
Попри вищезазначені труднощі, ЄС не сидить склавши руки. Так, станом на 2024 р. ЄС повністю припинив імпорт російського вугілля, а частка нафти знизилася з 27% до 3%, частка газу – з 45% до 13%. Також європейські країни активно шукають альтернативних постачальників, таких як США (СПГ) та Норвегія.
Крім того, ЄС інвестує у у вітрову та сонячну енергетику, щоб зменшити загальну залежність від викопного палива, в тому числі російського. ЄС розробив план REPowerEU. Вінпередбачає повну енергетичну незалежність від Росії шляхом прискорення енергетичного переходу. Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти Нафтопереробні заводи Індії, які входять до числа найбільших покупців російської нафти, планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, це часткова поступка Вашингтону на тлі тиску і майбутнього підвищення тарифів США. Водночас Індія сигналізує, що не має наміру розривати зв’язки з Москвою.
За даними джерел, державні та приватні переробники, включно з RelianceIndustries, закуповуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на добу з жовтня. Для порівняння, у першій половині року середній обсяг становив 1,8 млн барелів на добу. -
ЄС розглядає введення вторинних санкцій проти РФ – ЗМІ
Європейський Союз розглядає можливість введення вторинних санкцій проти третіх країн, які допомагають Росії в обході існуючих санкцій. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що міністри закордонних справ ЄС зустрінуться в столиці Данії Копенгагені наприкінці цього тижня і, як очікується, обговорять низку варіантів.
Зокрема,міністри обговорять використання так званого інструменту проти обходу санкцій, який був прийнятий у 2023 році, але ще не застосовувався. Цей інструмент може заборонити експорт, постачання або передачу певних товарів до третіх країн, які, як вважається, сприяють обходу санкцій.
Також розглядається можливість введення додаткових санкцій, спрямованих проти нафтогазового та фінансового секторів Росії, а також подальших обмежень на імпорт та експорт російських товарів, повідомили джерела. Ці обговорення відбудуться в неформальному форматі і не стосуватимуться конкретно нового пакету санкцій.
Зараз ЄС працює над 19-м пакетом санкцій, який, як очікується, буде зосереджений на тих, хто викрадає українських дітей.
Як пише видання, це питання викликало резонанс у президента США Дональда Трампа, коли він востаннє зустрічався з європейськими лідерами в Білому домі для обговорення закінчення війни. -
Трамп вплинув на Орбана щодо України – ЗМІ
Після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляє Politico у середу, 27 серпня.
Видання пише, що європейські посадовці розглядають можливість відкриття “переговорного кластера” для Молдови напередодні вересневих виборів у країні. Але без здійснення такого кроку щодо України.
При цьому Україна та її союзники категорично проти такого кроку. Адже в Києві наполягають, що “це дало б українцям неправильний сигнал у розпал мирних переговорів за посередництва США”.
А французький чиновник сказав виданню: “У контексті того, що зараз переживає Україна, є переваги як для кандидатури України, так і для кандидатури Молдови. Рішення в Брюсселі мають прийматися одностайно, і ми маємо діяти в рамках цих принципів”.
“Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, – пише видання з посиланням на двох дипломатів.
У публікації вказано, що рішення будуть прийняті в “найближчі дні або тижні”. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
“Тепер у нього (Орбана – ред.) є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію”, – сказав один дипломат.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.
Після цього президент Володимир Зеленський підтвердив, що дійсно звертався до Трампа з проханням вплинути на Орбана. -
Мерц розкритикував підхід Росії до мирних переговорів
Росія використовує “стратегію затягування” в мирних переговорах щодо завершення війни в Україні. Це стосується запланованої зустрічі голови Кремля Володимира Путіна з українським президентом Володимиром Зеленським. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє німецький телеканал n-tv.
“Путін вважає правильним висунути попередні умови для цієї зустрічі, які абсолютно неприйнятні як з точки зору України, так і з нашої, і з моєї особистої точки зору”, – наголосив голова німецького уряду.
Він нагадав, що президент США Дональд Трамп після зустрічей спочатку з Путіним на Алясці, а потім у Вашингтоні з Зеленським та іншими главами європейських держав і урядів заявив: зустріч Путіна і Зеленського мала відбутися протягом найближчих двох тижнів. Однак цей “дедлайн” спливає через кілька днів.
Мерц вважає, що тепер настала черга Росії діяти.
“Якщо російська сторона не зробить цей крок, знадобиться ще більший тиск”, – додав Мерц.
За його словами, Європейський союз уже працює над подальшими санкціями.
Як відомо, ЗМІ раніше заявили, що Путін погодився на зустріч із Зеленським до кінця серпня. Про це він начебто сказав у розмові з Трампом. Зустріч спершу повинна відбутися у двосторонньому форматі, а пізніше – за участі лідерів України, США і РФ.
Мерц оцінив прогрес у врегулюванні війни в Україні -
НАБУ й САП має вирішальне значення для вступу України в ЄС – єврокомісар
Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос у вівторок, 26 серпня, зустрілась із керівництвом НАБУ й САП і висловила підтримку їхньої діяльності. Про це вона написала у соцмережі Х за підсумками зустрічі.
“Зустрілася з керівництвом НАБУ та САП: їхня боротьба з корупцією має вирішальне значення для вступу України до ЄС та її відновлення”, – написала Кос.
Марта Кос також висловила підтримку директору НАБУ Семену Кривоносу та очільнику САП Олександру Клименку.
“Я ще раз заявляю про свою повну підтримку їхньої роботи: незалежні антикорупційні органи є основою верховенства права та здорового бізнес-клімату”, – наголосила єврокомісар.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414, який обмежував незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. А вже невдовзі за ноього одноголосно проголосував парламент.
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП -
У Трампа розглядають можливість санкцій проти ЄС: в чому причина
Адміністрація США розглядає можливість введення санкцій проти Європейського союзу або посадовців ЄС, які відповідали за реалізацію Акта про цифрові послуги, що запроваджує регулювання проти ІТ-компаній. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
Зазначається, що причиною є скарги США на те, що закон ЄС цензурує американців і створює витрати для американських технологічних компаній.
За даними двох джерел Reuters, чиновники Держдепу поки що не ухвалили остаточного рішення щодо санкцій. І якщо такий крок реалізують, найімовірніше це будуть візові обмеження.
Наразі невідомо, які саме представники ЄС чи окремих країн-членів можуть потрапити під санкції, однак, як повідомили джерела журналістів, минулого тижня американські чиновники вже обговорювали це питання на внутрішніх зустрічах.
Видання зазначає, що відносини адміністрації Трампа з Європейським союзом і без того залишаються напруженими через погрози тарифів, складні переговори і критику Вашингтона щодо політики ЄС до американських IT-компаній.
Представник Держдепу не став ані підтверджувати, ані спростовувати чутки про можливі обмежувальні заходи. При цьому він заявив, що США з великою стурбованістю стежать за посиленням цензури в Європі. -
Нова мішень: на кого після України може напасти агресивна РФ
Кремль не втримається без війни Населення Російської Федерації під зав’язку накачане пропагандою на агресію, а економіка переведена на військові рейки, і зупинити ці процеси дуже складно. До того ж, без війни кремлівська влада може втрачати позиції, а країна – розпочати фрагментуватися.
Тож російська пропаганда, продовжуючи всебічну “інформаційну підтримку” поточної російської війни, вже готує плебс до війни наступної. “В Алієва добре пригоряє від того, що ми нарешті взялися за його бізнес в Україні, а з Росії поперли, або саджаємо в зіндан азербайджанських бандитів, які прямо працюють на бакинський режим. Однак Алієву варто врахувати ось що: у бойових діях високої інтенсивності, таких як зараз в Україні, його армія, а найголовніше, інфраструктура, насамперед нафтова, закінчаться дуже швидко. На його місці сидіти б тихо і не дражнити лихо. Подивимося, а раптом у недалекому майбутньому й справді азербайджанська армія вступить у бій проти неназваної прямо країни, яка обрушить на неї не тільки сотні тисяч солдатів, тисячі одиниць бронетехніки, десятки тисяч тонн артснарядів та авіабомб, а також сотні і сотні щоденних вильотів важких дронів (типу нашої Герані)”, – залякує пропагандистський ТГ-канал Старше Эдды. Зрозуміло, що без “відмашки зверху” російська пропаганда на щось подібне не наважилась би.
Тож Росія вже розпланувала, чим займеться під час короткої паузи у війні проти України: розглядається можливість нападу на Азербайджан і “короткої переможної війни” – в сенсі, Баку -“столиця за три дні”, дубль два. Зрештою, Азербайджан у сім разів менший від України, там всього 10 млн населення, відповідно, мінімум вчетверо менше чоловіків призовного віку, – перелічує у Facebookросійські резони політолог Олексій Голобуцький.
При цьому атака на Азербайджан – це “цілком ймовірний сценарій перед повторним нападом на Україну і Європу, котрий всі очікують 2027-30 року”, прогнозує політолог. Такий крок дозволить РФ не тільки відновити частковий контроль над Південним Кавказом, але й уникнути проблем з демобілізованими з армії горлорізами. Плюс це дозволить підтримувати розігнану до високих обертів роботу ВПК, пише він.
До речі, двосторонні відносини між Азербайджаном та Росією погіршилися після того, як азербайджанський авіалайнер компанії AZAL був збитий російським ЗРПК Панцир-С1, за що Москва не вибачилась. Нині ж росіяни знищують паливний азербайджанський бізнес в Україні та забруднюють бензин, що його постачає Азербайджан до ЄС.
У країні, що може стати новою мішенню агресивної Росії, всі ризики добре усвідомлюють. Так, президент Азербайджану Ільхам Алієв 21 серпня на зустрічі з жителями Кельбаджара закликав населення бути готовими до війни “у будь-який момент”. “Ми повинні бути готові до війни в будь-який момент, оскільки хід процесів у світі такий, що неможливо передбачити, що буде завтра. Гарантія нашої безпеки – це ми самі, держава, народ і наші Збройні сили. Тому той, хто вирішить завдати удару по Азербайджану, пошкодує про це”, – попередив Алієв. Силу можна зупинити тільки силою Отже, у високих кабінетах Кремля, схоже, вже ухвалюється рішення про проведення каральної операції проти Азербайджану.
Тобто, світ де-факто, не чекаючи формальної констатації через “мирну угоду” з Путіним, вже визнав кінець потсдамської епохи, руйнування міжнародної правової системи співжиття держав, підкреслив Голобуцький. “Ніщо вже не стоїть на заваді агресивним нападам ядерної Росії на будь-кого з сусідів (і взагалі на заваді нападам одних держав на інші)”, – додав він. Що цьому може сприяти? Насамперед – почуття безкарності, котре оселяється в середовищі тоталітарних войовничих режимів на тлі зустрічей на Алясці та відсутності відповідальності за свої злочини, – вказує військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко в матеріалі на Oboz.ua.
Але слід розуміти один важливий момент: Азербайджан зразка 1990 року – це не Азербайджан зразка 2025-го. Так само як і Росія: тією, якою вона була до 2022-го, вона не є у 2025 році, – наголошує Коваленко.
Тож президент Азербайджану вловив налаштування Кремля і заходився посилювати армію: отримав найсучасніші безпілотники, уклав контракти на нові бойові літаки, модернізував наявну авіацію. Алієв не вважає за зайве також відкрито озвучувати готовність до війни – всі розуміють, із ким, додає Голобуцький.
І це не випадкові або хаотичні дії. За словами Коваленка, знешкодити сухопутну загрозу Азербайджан у нинішніх умовах цілком здатен, не дозволяючи російським окупаційним військам зайти досить глибоко на свою територію.
Також країна може втримати безпеку своєї берегової лінії дешевими засобами ураження – морськими дронами, значно успішніше реалізувавши чорноморський сценарій України у більш замкнутому Каспійському морі і проти більш обмеженої у своїх можливостях російської Каспійської флотилії, продовжує він. “Головне – цей аспект необхідно продумувати і накопичувати не те що сьогодні, а ще вчора. Найвразливіше місце Азербайджану – це повітря, ППО”, – застерігає він. При цьому за спиною в Алієва стоїть Туреччина. Однак те, що Азербайджан перебуває у зоні прямих її інтересів, навряд чи завадить росіянам, припускає Голобуцький. “В Ердогана купа внутрішніх соціальних, політичних і економічних проблем, ще й клімат додає головного болю. Мобілізувати на захист Азербайджану навряд чи знайдеться кого і що. Саме тому мудрим і далекоглядним є максимально оперативне рішення Алієва щодо експлуатації Занґезурського коридору разом зі США на 99 років”, – додає політолог. Казахстан, Польща, країни Балтії чи Фінляндія? Разом із тим Азербайджан – далеко не єдина країна, котрій загрожує потенційна російська агресія.
Нещодавно, як пише Oboz.ua, у профільному журналі МЗС Росії вийшла обурлива стаття головного наукового співробітника Інституту Європи РАН Миколи Межевича під назвою “Балтика: гарантії небезпеки”. У цьому матеріалі відзначається, що “противник” (так відкрито називає автор статті країни Балтії) може стати так званою “сірою зоною”, простором для “асиметричних конфліктів, де одна сторона значно поступається за кількістю та якістю озброєння”.
Тут, зазначає Межевич, не дуже зручно вести активні бойові дії (наприклад, ризики ураження великих міст), це є “простором підвищеної небезпеки не тільки для власне військових, а й для проксі-конфліктів”. Тому у такій зоні особливу роль відіграють “пропаганда, активна розвідка з переходом до терору операції та використання цивільних об’єктів для військових цілей”.
Але більш вразливою у цьому сенсі є Польща, котра нині теж терміново нарощує військові можливості. Недарма ж там вночі проти 20 серпня впав та здетонував російський шахед, росіяни таким чином випробовують “терплячість” НАТО.
Своєю чергою, сухопутна операція проти Молдови, що не має спільного кордону з РФ, без окупації української Одеси (котрої росіянам не бачити, як своїх вух), вірогідна навряд чи.
Водночас Росія давно “точить зуби” на Північний Казахстан: Путін зазіхав на ці території ще у 1994 році, повідомляє видання Der Spiegel із посиланням на архівні документи МЗС Німеччини.
Зокрема, генконсул Німеччини в Санкт-Петербурзі зазначив у записах, що 14 січня 1994 року Путін “з наголосом” повторив те, що вже говорив йому раніше: “Крим, східна Україна та північний Казахстан – як мінімум ці регіони – ніколи не були для Росії зарубіжними, а завжди були частиною російських територій”, пише сайт Мілітарний.
Ірина Носальська -
ЄС може бути кращою гарантією безпеки для України, ніж НАТО
Членство України в ЄС може забезпечити країні кращий захист, ніж НАТО завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС. Водночас вступ України до ЄС може зайняти багато років через спротив Угорщини. ЄС може дати більше гарантій У Bloombergвважають, що ЄС може бутигарною гарантією безпеки для України. Крім економічних переваг членство в ЄС має і безпекову вигоду, оскільки ця організація передбачає і взаємну оборону. Зокрема, членство України в ЄС може забезпечити захист завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС.
Видання написало, що хоч членство в ЄС не є оперативним варіантом, проте потенційно це може забезпечити Україні безпеку від російської агресії.
Bloombergнавіть припускає, що це кращий варіант, ніж членство у НАТО, оскільки його статут зобов’язує своїх членів вжити для допомоги союзнику тих дій, які “вважають необхідними”. Угода ж про ЄС зобов’язує членів задіяти “усі можливі засоби”. “Пункт про взаємну оборону, викладений у статті 42.7 Договору про ЄС, детально визначає, що якщо держава-член стає жертвою збройної агресії, інші країни ЄС зобов’язані допомагати їй усіма можливими засобами”, – ідеться у статті. Водночас пункт про взаємну оборону ЄС досі ніколи не був перевірений в умовах військового нападу з боку іншої держави.
Втім, відомо, що у 2015 р. Франція його використала після терористичних атак у Парижі.
Тож членство України в ЄС могло б стати важливим елементом повоєнних гарантій для Києва, оскільки хоч це й економічний блок, проте він має більш суворі формальні зобов’язання в обороні, ніж НАТО. Вступ до ЄС може зайняти багато років Водночас вступ до ЄС може тривати ще не один рік. Не в останню чергу через спротив друзів Росії всередині ЄС, серед яких, зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно Орбан прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Зараз ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2025 р. або 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Кажуть, що Орбан не змінив думку, щодо цього питання навіть після того, як йому на прохання європейських лідерів зателефонував президент США Дональд Трамп. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС.
На жаль про те, що вступ України до ЄС може бути не швидким каже й канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема, він заявив, що Україна навряд чи стане членом ЄС до 2034 р. За словами Мерца, малоймовірно те, що приєднання України до ЄС відбудеться в момент, який вплине на середньострокові фінансові плани блоку, розраховані до 2034 р. “Для нас абсолютним пріоритетом є, перш за все, зробити все можливе, щоб покласти край цій війні. Тоді ми поговоримо про відновлення України… Але на це піде кілька років… Ймовірно, це навіть не вплине на поточні середньострокові фінансові перспективи ЄС”, -сказав канцлер Німеччини. Орбан лише камінь спотикання Українська влада вважає, що Орбан – це лише затримка на шляху до ЄС, а не перешкода. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2025 р.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені. Нещодавно Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, у вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС.
За словами Качки, ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне. Як обійти перешкоду? Процес вступу до ЄС вимагає одноголосного схвалення від усіх 27 країн-членів на кількох ключових етапах, що надає Угорщині право вето. Наразі не існує простого механізму для його обходу. Водночас попри відсутність прямого способу обійти вето, існують потенційні стратегії, які можуть бути використані. По-перше, мова йде про дипломатичні переговори. Це найбільш очевидний шлях. Інші країни-члени ЄС та міжнародні партнери можуть чинити тиск на Угорщину, щоб переконати її змінити свою позицію.
По-друге, можливий політичний тиск: ЄС може розглядати можливість активувати статтю 7 Договору про ЄС. Це процедура, яка застосовується до країн-членів, що порушують фундаментальні цінності ЄС. Вона може призвести до призупинення їхніх прав на голосування. Однак для цього також потрібна одностайність (за винятком країни, що розглядається), що робить цей варіант важким для реалізації хоча б тому, що в Орбана є політичний друг у вигляді прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
По-третє, реформи голосування: деякі країни, такі як Німеччина, пропонують реформувати правила голосування в ЄС, щоб дозволити приймати рішення кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Однак зміна цього правила потребує одностайного схвалення всіх країн-членів, що створює замкнене коло.
Тож поки що позиція Угорщини, як і її прем’єр-міністра, залишається незмінною.
Вікторія Хаджирадєва -
Мовний омбудсмен зробила заяву щодо “привілеїв” угорської мови в Україні
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не бачить підстав для надання привілеїв угорській мові серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна, відповідаючи на запитання, чи варто йти на мовні поступки у комунікації з Угорщиною.
“Я не бачу жодних підстав для того, щоб виокремлювати чи надавати привілеї угорській мові серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу. Україна – багатонаціональна держава, і ми з повагою ставимося до всіх національних меншин”, – пояснила вона.
Всі громадяни, незалежно від етнічного походження, мають бути рівними перед законом, який визначає українську мову єдиною державною і мовою міжнаціонального спілкування.
“Ми всі були в Закарпатті, ми знаємо реальну ситуацію – права угорської громади не утискаються. Навпаки, в багатьох громадах ця мова звучить у побуті, в освіті, в культурному житті. І жодна інша національна спільнота не вимагає для себе окремих умов чи винятків. Чому тоді маємо робити виняток саме для однієї?” – наголосила вона, ставлячи у відповідь риторичне запитання.
Комунікація з європейськими партнерами важлива, але вона не має відбуватися коштом суверенного права формувати власну гуманітарну політику, підкреслила Івановська.
“Українська мова – це те, що об’єднує громадян, що забезпечує єдність і цілісність держави. Тому будь-які корективи до мовного законодавства в частині виокремлення окремих мов були б, на мою думку, помилковими та неприйнятними”, – наголосила мовна омбудсменка.