Використання Росією балістичної ракети Орєшнік є ескалацією проти України та має на меті попередити Європу та США. Про це написала високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі Х в п’ятницю, 9 січня.
“Путін не хоче миру, відповіддю Росії на дипломатичні зусилля є ще більше ракет і руйнувань. Ця смертоносна схема повторюваних масштабних російських ударів буде повторюватися, доки ми не допоможемо Україні її зламати. За повідомленнями Росії, застосування ракети Орєшнік є явною ескалацією проти України і має на меті попередити Європу та США”, – зазначила вона.
Каллас наголосила, що країни ЄС повинні “глибше зануритися у свої запаси засобів протиповітряної оборони і негайно їх поставити”.
“Ми також повинні ще більше підвищити вартість цієї війни для Москви, зокрема шляхом введення більш жорстких санкцій”, – резюмувала вона.
Позначка: ЄС
-
Каллас пропонує відповідь на застосування Орєшніка
-
Трамп допустив “вибір” між Гренландією та НАТО
США, “можливо, доведеться вибрати” між реалізацією амбіцій щодо взяття під контроль Гренландії та збереженням НАТО. Про це заявив американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю для The New York Times.
Трамп відмовився давати пряму відповідь на запитання, що для нього є пріоритетом: здобуття Гренландії чи збереження НАТО. Проте він визнав, що “це може бути вибір”.
Голова Білого дому натякнув, що трансатлантичний альянс безглуздий, якщо в його центрі не буде США.
У відповідь на запитання, чому йому потрібна Гренландія, Трамп заявив, що “це психологічно необхідно для успіху”.
На думку Трампа, суверенітет і національні кордони менш важливі, ніж особлива роль, яку відіграють Сполучені Штати як захисник Заходу, підкреслює видання.
За його словами, він єдиний зміг переконати країни НАТО витрачати 5% валового внутрішнього продукту на оборону.
“Я думаю, що ми завжди будемо ладнати з Європою, але я хочу, щоб вони налагодили ситуацію. Саме я змусив їх витрачати більше, знаєте, більше ВВП на НАТО. Але якщо подивитися на НАТО, то, можу вам сказати, Росія зовсім не переймається жодною іншою країною, крім нас”, – запевнив Трамп.
Як відомо, Міністерство оборони Данії заявило про готовність військ стріляти у разі нападу на Гренландію.
У НАТО шукають способи, як запобігти вторгненню США у Гренландію -
ЄС торік купив скрапленого газу з Росії на 7,2 млрд євро – ЗМІ
У 2025 році Кремль отримав приблизно 7,2 млрд євро від експорту скрапленого природного газу до ЄС. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на звіт правозахисної НУО Urgewald.
Євросоюз пообіцяв заборонити імпорт російського СПГ до 2027 року, але аналіз показує, що Європа все ще отримує величезні обсяги газу з російського СПГ-комплексу на півострові Ямал у Сибіру.
За даними правозахисної НУО Urgewald, у 2025 році до терміналів ЄС було транспортовано понад 15 млн тонн СПГ з Ямалу, що принесло Кремлю приблизно 7,2 млрд євро.
Як йдеться у звіті, хоча Європа скоротила постачання трубопровідного газу з Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, частка ЄС у світових поставках з Ямалу зросла за останній рік з 75,4% у 2024 році до 76,1% у 2025 році.
Цей імпорт є законним, і ЄС не поспішає забороняти російські поставки СПГ, зокрема через залежність Центральної та Східної Європи від цього джерела енергії.
Однією з двох європейських судноплавних компаній, яка надає логістичні послуги для Ямал СПГ, є Seapeak, що базується у Великій Британії. Останній аналіз показує, що Seapeak транспортувала 37,3% СПГ з Ямалу на своїх суднах, а грецька компанія Dynagas – 34,3%.
Як повідомляється, російський завод Ямал залежить від доступу до портів ЄС та використання криголамних танкерів класу Arc7 для перевезення СПГ, які були побудовані спеціально для цього проєкту.
Одинадцять із 14 спеціалізованих криголамних танкерів Arc7, які транспортують СПГ з Ямалу, належать компанії Seapeak, що є власністю американської інвестиційної фірми Stonepeak, та компанії Dynagas.
Британія заявила, що цього року перейде до заборони надання морських послуг суднам, що перевозять російський СПГ. Суднам довелося б погоджуватися на значно довші маршрути транспортування, якби вони не мали можливості розвантаження або перевантаження в портах ЄС, включаючи Зебрюгге в Бельгії.
За даними Urgewald, у 2025 році 58 суден прибули до бельгійського терміналу, доставивши 4,2 млн тонн СПГ. За той самий період лише 51 судно прибуло до китайських портів, доставивши 3,6 млн тонн.
Торік2025 році 87 суден доставили 6,3 млн тонн СПГ до французьких портів Дюнкерк і Монтуар, що зробило Францію найбільшим імпортером. Французька енергетична компанія TotalEnergies залишається ключовим інвестором російського проєкту Ямал.
Доступ до європейських портів дозволяє танкерам льодового класу швидко повертатися в Арктику, щоб забрати більше СПГ, замість того, щоб здійснювати тижневі рейси до Азії. -
Євросоюз готує кілька планів на випадок нападу США на Гренландію – ЗМІ
Країни Євросоюзу готуються до можливих дій проти США у випадку, якщо президент Дональд Трамп спробує захопити Гренландію. Європейські чиновники розглядають різні сценарії реагування, включаючи політичний компроміс, збільшення фінансування для Гренландії та можливість застосування економічних важелів проти США. Якщо дипломатичні зусилля не допоможуть, ЄС може розглянути розміщення військ на Гренландії у разі звернення Данії. Експерти зауважують, що хоча такі сили не зупинять США, вони можуть зіграти стримуючу роль. Франція також працює над планом дій у разі захоплення Гренландії.
-
Орбан заявив, що Україна “забере” в угорців дві щорічні бонусні пенсії
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що угорські пенсіонери можуть втратити дві пенсії щорічно протягом наступних 10 років через фінансову підтримку Євросоюзом України. За словами Орбана, Україна просить настільки велику суму грошей, що можна було б оплачувати пенсії в Угорщині протягом 40 років або всі сімейні допомоги протягом 60 років. Уряд Орбана запровадив 13-ту та планує ввести 14-ту пенсію, що викликає критику через їх фінансову нестійкість та політичні мотиви. Орбан також висловив можливість “війни в Європі” у зв’язку зі вступом України до ЄС.
-
Зеленський прибув з візитом до Кіпру
Президент України Володимир Зеленський прибув до Кіпру з офіційним візитом. Під час візиту він планує зустрітися з президентом Кіпру, архієпископом та кількома високопосадовцями Європейського Союзу. Також заплановано участь у церемонії відкриття головування Кіпру в Раді ЄС.
-
Угорщина не підтримала заяву ЄС щодо Венесуели
Практично всі держави-члени ЄС висловили позицію щодо ситуації у Венесуелі, наголосивши, що відновлення демократії та подолання нинішньої кризи можливі лише через повагу до волі венесуельського народу. Про це свідчить заява глави дипломатії ЄС Каї Каллас, оприлюднена 4 січня від імені 26 держав ЄС.
У заяві, яку не підтримала Угорщина, країни ЄС наголосили, що Ніколас Мадуро не мав легітимності демократично обраного президента, та виступили за мирний, очолюваний самими венесуельцями перехід до демократії з повагою до суверенітету країни.
ЄС поділяє пріоритет боротьби з транснаціональною організованою злочинністю та наркотрафіком.
У ЄС заявили, що підтримують тісний контакт зі США, а також регіональними та міжнародними партнерами, щоб підтримати та сприяти діалогу між усіма залученими сторонами.
У примітці до заяви відзначено, що її підтримали Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція.
Водночас Угорщина відсутня у списку держав. Будапешт таким чином зірвав затвердження спільної позиції Європейського Союзу щодо дій США у Венесуелі.
Нині від Угорщини не надходило офіційних пояснень стосовно непідтримки позиції ЄС. -
В ЄС нагадали США про суверенітет Венесуели
Європейський Союз хоч і не вважає Ніколаса Мадуро легітимно обраним президентом Венесуели, але закликає до мирного врегулювання кризи і дотриманням міжнародного права. Про це йдеться в опублікованій у неділю, 4 січня, заяві глави дипломатії ЄС Каї Каллас, яку підтримали 26 країн ЄС за винятком Угорщини.
Від імені Європейського Союзу Каллас закликала всі сторони “до спокою та стриманості задля уникнення ескалації та забезпечення мирного врегулювання кризи”.
“ЄС нагадує, що за будь-яких обставин повинні дотримуватися принципи міжнародного права та Статуту ООН”, – зазначила вона, додавши, що члени Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй несуть особливу відповідальність за дотримання цих принципів як основи міжнародної архітектури безпеки.
Висока представниця повторила позицію ЄС, згідно з якою Ніколас Мадуро не має легітимності демократично обраного президента. Євросоюз виступає за мирний перехід до демократії, який має забезпечити керівництво Венесуели, з повагою до її суверенітету.
“Право венесуельського народу визначати своє майбутнє має поважатися”, – підкреслила Каллас.
Окремо вона відзначила, що ЄС поділяє пріоритет боротьби з міжнародною організованою злочинністю та незаконним обігом наркотиків, які становлять значну загрозу безпеці в усьому світі.
“Водночас ЄС наголошує, що ці виклики необхідно вирішувати шляхом сталої співпраці з повною повагою до міжнародного права та принципів територіальної цілісності та суверенітету”, – написала топ-дипломатка.
За словами Каллас, Євросоюз перебуває у тісному контакті зі США, а також з регіональними та міжнародними партнерами, “аби підтримувати та сприяти діалогу з усіма залученими сторонами, що приведе до переговорного, демократичного, інклюзивного та мирного вирішення кризи під керівництвом венесуельців”.
Високопосадовиця підкреслила, що повага до волі народу залишається єдиним способом для Венесуели відновити демократію та вийти з кризи.
“У цей критичний час вкрай важливо, щоб усі сторони повністю поважали права людини та міжнародне гуманітарне право. Усі політичні в’язні, які зараз утримуються у Венесуелі, повинні бути беззастережно звільнені”, – вказала висока представниця ЄС.
Каллас додала, що консульські установи держав ЄС тісно співпрацюють, щоб захистити безпеку своїх громадян, включаючи тих, хто незаконно утримується у Венесуелі.
Напередодні в ООН висловили занепокоєння операцією США, під час якої було викрадено президента Венесуели Ніколаса Мадуро та доправлено його за межі країни. -
Качка назвав ймовірну дату вступу України до ЄС
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що партнери розуміють, що такі елементи вступу України до Європейського Союзу, як укладання міжнародного договору про умови вступу і його ратифікація, однозначно можна політично скоротити. Про це він сказав на брифінгу за підсумками зустрічі радників з питань національної безпеки європейських країн, передає Укрінформ.
На уточнююче запитання журналістів віцепремʼєр назвав 2027 рік дуже теоретичною і надзвичайно рекордною, але можливою датою.
За словами Качки, існує стандартний календар очікувань, про який восени під час презентації Звіту щодо розширення говорила Європейська комісія. Згідно з ним мова йде про завершення підготовки до вступу до кінця 2027 року і в 2028 році завершити переговори. Після чого вестимуться переговори щодо Договору про умови вступу до Європейського Союзу і його ратифікація.
“Відповідно календар: 2030 рік – вступ України в Європейський Союз. Ці елементи: міжнародний договір, ратифікація – однозначно можна політично скоротити. Тому та більш амбітна цифра, яка зараз обговорюється в рамках мирного плану з 20 пунктів, теж є реалістичною, і є вже певні розуміння, як цей календар можна скоротити”, – зазначив Качка. -
Пожежа в Швейцарії: ЄС активувала механізм цивільного захисту
Європейська комісія зв’язалася зі швейцарською владою щодо надання медичної допомоги після того, як у новорічну ніч 40 людей загинули і 115 постраждали внаслідок пожежі у барі під час вечірки на гірськолижному курорті Кран-Монтана. Про це розповіла глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі Х.
Вона зазначила, що глибоко засмучена пожежею в Кран-Монтані, а її думки – з жертвами, їхніми родинами та всіма постраждалими.
“Ми співпрацюємо зі швейцарською владою, щоб надати медичну допомогу жертвам через Механізм цивільного захисту ЄС. Європа повністю солідарна зі Швейцарією”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, пожежа сталася на гірськолижному курорті Швейцарії у барі під час святкування Нового року. Швейцарська влада оголосила, що це не був теракт, але причина пожежі поки офіційно не встановлена.