Президент США Дональд Трамп у суботу, 12 липня, оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня, якщо не буде досягнуто нових торговельних домовленостей. Про це повідомляє Bloomberg.
ЄС, як зазначається, сподівався укласти попередню угоду зі США, щоб уникнути мит, однак заяви Трампа зменшили шанси на досягнення компромісу.
“Європейський Союз дозволить повний, відкритий доступ до ринку для Сполучених Штатів”, – наголосив Трамп у зверненні.
У листі до президентки Мексики Клаудії Шейнбаум Трамп подякував за допомогу у забезпеченні безпеки кордону, однак заявив, що цього недостатньо.
“Мексика досі не зупинила картелі, які намагаються перетворити всю Північну Америку на майданчик для торгівлі наркотиками. Очевидно, я не можу допустити цього”, – написав він.
Позначка: ЄС
-
Трамп анонсував 30% мита для ЄС і Мексики
-
ЄС пропонує новий формат санкцій проти Росії – ЗМІ
Європейський союз може прив’язати так звану стелю ціни на російську нафту до ринкових цін у світі. Такий варіант розглядається в межах підготовки 18-го пакету санкцій. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на поінформованих співрозмовників.
Пропозиція передбачає встановлення плаваючої стелі, яка буде на 15% нижчою від ринкової ціни і буде переглядатися що три місяці. Але першим етапом на цьому шляху має стати зниження стелі з нинішніх 60 до 50 доларів за барель.
Ідеї зниження стелі ціни на російську нафту дотепер опиралися Греція, Мальта та Кіпр, економіка яких в значній мірі залежить від послуг морських перевезень, але до нової пропозиції “вони відкриті”.
Стелю ціни на російську нафту раніше неодноразово критикували за те, що цей вид санкцій фактично не виконується на практиці. Однак на базі цієї норми Європа запровадила додаткові санкції проти російської інфраструктури нафтового експорту.
За словами інсайдерів, нова плаваюча стеля ціни на російську нафту ще не узгоджена остаточно. Однак її розглядають як частину 18-го пакету санкцій ЄС, який наразі блокує Словаччина. Уряд Роберта Фіцо вимагає повернути їм російський газ, або компенсувати його втрату.
Майбутній рівень цінової стелі на російську нафту в значній мірі залежатииме від позиції США. Дональд Трамп досі не виявляв бажання обмежувати здатність РФ фінансувати свою загарбницьку війну в Україні. -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
ЄК розробляє плаваючу стелю ціни на нафту РФ – ЗМІ
Єврокомісія запропонує плаваючу граничну ціну на російську нафту в рамках нового пакета санкцій. Очікується, що такий крок допоможе подолати опір деяких країн-членів ЄС. Про це у четвер, 10 липня, повідомляє Reuters із посиланням на чотири джерела в ЄС.
Зазначається, що Єврокомісія розробляє механізм, який коригуватиме обмеження цін на російську нафту залежно від змін світової ціни на нафту.
Така ініціатива має подолати опір деяких країн ЄС, які блокують 18-й пакет санкцій проти Росії.
Однак, цей механізм все ще переглядається і передбачає більш автоматизований процес перегляду граничної ціни для її коригування до світових цін на сиру нафту.
За словами одного з джерел агентства, не зрозуміло, яким буде ліміт, але початковою точкою буде трохи більше ніж 45 доларів за барель.
Reuters зазначає, що варіант з обмеженням цін може отримати підтримку у Вашингтоні, оскільки деякі сенатори США можуть підтримати цю ідею, зокрема Ліндсі Грем, який заявив, що підтримує зниження обмеження. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни. -
Сонце стало в червні головним джерелом електроенергії в Європі
Сонячна генерація минулого місяця посіла перше місце в електроенергетичному балансі Євросоюзу, обігнавши атомну та вітрову енергетику. Такий рекорд фіксується вперше. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані аналітичної компанії Ember.
Частка, що припадає на енергію сонця, досягла 22,1% у червні, порівняно з 18,9% роком раніше.
“Сонячна енергетика виробила 22,1% електроенергії ЄС минулого місяця, порівняно з 18,9% роком раніше, оскільки рекордна кількість сонячних годин та продовження встановлення сонячних батарей збільшили виробництво до 45,4 терават-годин (ТВт·год)”, – ідеться в повідомленні.
Частка вугілля у виробництві електрики в блоці була найнижчою в історії.
Частка атомної та вітряної генерації в ЄС склала 21,8% та 15,8% відповідно.
Раніше ми писали, що прибутковість сонячної енергетики в Європі знижується. Сонячна весна збіглася з масовим введенням нових СЕС, тому виробництво перевищує попит, ціни падають подекуди навіть нижче нуля.
В ЄС сонячна енергетика вперше обігнала вугільну -
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом. -
Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії
Україна отримала 1 млрд євро від Євросоюзу за рахунок прибутків від заморожених російських активів в рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 10 липня.
“Започаткована нами разом з G7 ініціатива ERA працює. Від початку року Україні вже передано більше $18,5 млрд за рахунок російських заморожених грошей. Ці кошти ми направляємо на стійкість України та “швидку відбудову”, – написав він.
За словами Шмигаля, ініціатива ERA дає хороший результат, але Україна на цьому не зупиниться.
“На URC-2025 (конференція з відновлення України в Римі – ред.) закликаємо партнерів разом з нами сформувати правові інструменти повної конфіскації всіх російських активів”, – додав він. -
Європарламент відхилив вотум недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав вотум недовіри Єврокомісії, очолюваній Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час засідання ЄП у четвер, 10 липня.
Так, під час розгляду питання вотуму недовіри Єврокомісії “за” проголосували 175 євродепутатів. “Проти” виступили 360 членів ЄП і ще 18 утрималися.
Як відомо, ініціатива щодо вотуму недовіри Єврокомісії належить євродепутатові Георге Піпереа з румунської ультраправої партії Альянс за об’єднання румунів (AUR).
Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
У свою чергу Урсула фон дер Ляєн відкинула звинувачення в тому, що її листування з керівниками фармацевтичних компаній під час епідемії коронавірусу у 2021 році суперечило інтересам Євросоюзу.
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого -
Київ роками уникав перекладачку, звільнену Єврокомісією – ЗМІ
Українські дипустанови у Франції та Бельгії роками свідомо не залучали до роботи перекладачку франко-української мовної пари, яку нещодавно викрили на порушенні правил під час закритого засідання Європейської ради. Про це інформує Le Monde у четвер, 10 липня.
За даними джерел, перекладачка, відома як пані І., неодноразово виключалася зі складу учасників офіційних заходів за участі українського президента.
Як зазначається, однією з причин такої обережності була її взаємодія з представниками російської влади. Конкретних фактів такого співробітництва Le Monde не наводить.
Пані І. також не входила до переліків постійних перекладачів НАТО чи французьких міністерств. За словами одного з дипломатів, її двічі у 2024 році запрошували до участі у заходах, не пов’язаних з Україною, на прохання французького МЗС.
Окремі запрошення також надходили від представництва Франції в Брюсселі. Урядовці, які коментували ситуацію для Le Monde, пообіцяли провести внутрішню оцінку і зробити висновки з інциденту.
Журналісти також встановили, що батьки пані І. та її сестри – росіяни, котрі тривалий час мешкали в Україні. Перекладачка здобула філологічну освіту в Києві, а згодом продовжила навчання у Страсбурзі. Обидві сестри понад 20 років працюють як фрилансерки з перекладу для установ ЄС, НАТО та французьких органів влади. -
Меру Кишинева заборонили в’їзд у країни ЄС – ЗМІ
Меру столиці Молдови Кишинева Іону Чебану на п’ять років заборонено в’їзд до Румунії та інших держав Шенгенської зони. Про це повідомляє видання Ziarul de Gardă, посилаючись на офіційні джерела в Румунії.
Румунська влада вважає, що Чебан “становить загрозу національній безпеці Румунії”.
Поки що ні сам Чебан, ні представники його пресслужби не надали коментарів з цього приводу. Чебан почав свою політичну кар’єру в Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), від якої в 2011 році став депутатом.
Нині Чебан є лідером партії Рух національної альтернативи (MAN). У 2019 році він переміг на виборах мера Кишинева завдяки підтримці проросійських соціалістів, але потім вийшов з партії. Наприкінці 2021 року він створив власну політичну силу.
Чебан раніше виступав проти євроінтеграції Молдови. У 2014 році він заявляв: “Мене не влаштовує підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Молдова хоче в Митний союз”.
Під час другого мандата раптово змінив риторику і став висловлюватися на підтримку європейської інтеграції.
Документ, підготовлений США в 2022 році, включав очолюваний ним рух MAN до числа структур, через які Росія намагається впливати на політичну ситуацію в Молдові.
Як відомо, в Кишиневі 4 липня відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я