Україна і Рада Європи підпишуть угоду про створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії Росії проти України. Член постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи Євгенія Кравчук повідомила, що підписання угоди відбудеться на позачерговому засіданні Комітету міністрів Ради Європи 24 червня. Це крок, який наблизить відповідальність Росії за її дії до реальності і допоможе забезпечити справедливість.
Позначка: ЄС
-
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників Європейського Союзу на рівні послів схвалив план для початку переговорів з Європарламентом про запуск Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 мільярда грантів до кінця 2027 року, з яких €300 мільйонів підуть на підтримку українського оборонного комплексу. Мета EDIP – підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, а також прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма сприятиме також відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції до європейської бази. ЄС планує виділити €1,2 мільярда на проєкти програми та €300 мільйонів через Інструмент підтримки України. Важливо, що при залученні українських компонентів буде дотримана юридична та процедурна сумісність з EDIP. Це рішення враховує пропозиції Єврокомісії щодо підтримки України та було прийняте після важливих подій, що відбулися в Європі.
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
Три роки тому Європейська Рада у Брюсселі надала Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Для становлення повноправним членом Євросоюзу Україна повинна виконати ряд реформ, таких як судова система, боротьба з корупцією та імплементація антиолігархічного закону. Україна вже зробила багато для наближення до ЄС, включаючи законодавчі зміни та реформи в різних сферах. Проте ще залишається багато роботи, такі як відкриття та закриття переговорних кластерів. Наразі Угорщина ускладнює переговорний процес, блокуючи початок переговорів по кластерах. Прогнозують, що Україна може стати членом ЄС до 2030 року, якщо продовжить реформи та адаптацію до стандартів ЄС. Голова Європейського центрального банку вважає, що Україна може стати важливим фактором економічного зростання в регіоні після вступу до ЄС.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати план Європейського Союзу щодо 18-го пакету санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто пояснив, що вони проти заборони на купівлю російського природного газу та нафти. Єврокомісія запропонувала цей пакет санкцій, спрямований на доходи Росії від енергоносіїв, банків та військової промисловості. Проте прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо також відмовився підтримати санкції, якщо не буде знайдено рішення щодо поступового відмовлення від російських енергоносіїв. Європейська Рада планує ухвалити ці санкції на наступному засіданні 26-27 червня.
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується до введення рекордного пакету санкцій проти Росії через її “безмежну жорстокість”. Міністр закордонних справ Франції заявив, що Росія нанесла смертоносні удари по цивільних об’єктах, і російська економіка стає жертвою “колоніальної кампанії” Путіна. Пакет санкцій має на меті підвищити тиск на Путіна для припинення війни в Україні. ЄС сподівається ухвалити ці санкції на наступному засіданні Європейської Ради. Попередньо планувалося знизити ціни на нафту з РФ, але ця ініціатива була відкликана. Наразі немає підтвердження заяви G7 щодо України.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Глава дипломатичної служби Європейського союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС виконав 80% своєї обіцянки надати українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона підкреслила важливість продовження тиску на Росію через конфлікт на сході України, незважаючи на інші глобальні події. Каллас також зазначила необхідність підтримки України у війні та продовження введення санкцій проти Росії для забезпечення мирного врегулювання конфлікту.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз і Канада підписують угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, що відкриє шлях для співпраці в цих сферах. Канада бажає взяти участь у спільному фонді ЄС для фінансування військових закупівель. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зустрінеться з керівниками Європейської комісії та Європейської ради для обговорення співпраці. Канадські компанії матимуть можливість продавати свою продукцію у рамках проєкту SAFE, що дасть їм нові ринки збуту. НАТО скасувало обговорення війни в Україні на саміті, оскільки США не зацікавлені у посиленні уваги до цього конфлікту.
-
Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС
На початку цього року майже 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист в країнах Європейського союзу через російську агресію. Найбільше українців було прийнято в Німеччині, Польщі та Чехії. За даними Євростату, на 31 січня 2025 року кількість біженців у країнах ЄС зросла на 25 530 осіб, що становить 0,6%. В основному біженцями стали афганці, венесуельці та українці. Українці складають понад 98% всіх осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС. Найбільша кількість українців перебуває в Чехії, Польщі та Естонії. У першому кварталі 2025 року Євросоюз надав статус захисту 66 315 шукачам притулку. Всесвітній день біженців, який відзначається 20 червня, призначений для привертання уваги до проблеми людей, які змушені залишати свої домівки через конфлікти та переслідування.
-
США та ЄС все більше розходяться у питанні підтримки України
Сенат США вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії до липня, викликавши розкол у Заході у питанні яким чином завершити війну в Україні. США хочуть умиротворити Росію, тоді як ЄС намагається примусити її до миру. ЄС розробляє план збільшення прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України, але частина країн-членів, зокрема Німеччина та Італія, уникає повної конфіскації цих коштів. Деякі чиновники ЄС розглядають можливість створення нового інвестиційного фонду, який дозволить спрямовувати кошти на ризиковані інвестиції для підтримки України у довгостроковій перспективі. Водночас, в таборі західних союзників відбувається розкол між тими, хто підтримує ідею поразки агресора для досягнення справедливого миру, та тими, хто схиляється до компромісу та контрольованого замороження конфлікту.
-
Кремль заявив про “страшний популізм” у Європі
У Європі до влади прийшли політики, які начебто не мають довгострокового плану дій і цим пояснюється їхній “агресивний курс” щодо Росії. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю РБК в четвер, 19 червня.
Він вважає, що в європейських країнах “переміг страшний популізм”.
“В результаті цього популізму в більшості європейських країн до влади прийшли малокомпетентні політики, які не мають довгострокового плану дій і не здатні думати за обрій наступних виборів. Вони живуть тільки до наступних виборів. Доля свого народу та країни на кілька наступних десятиліть чи століть – це категорії, якими думають китайці і ми, до речі, – їх не цікавлять”, – заявив Пєсков.
На його думку, політика щодо Росії – “це наслідок таких тектонічних зрушень на європейському континенті”.
Речник Кремля констатував “повну шалену ворожість, заперечення Росії з боку європейців”. Пєсков вважає, що Європа “потрапила в жахливу ситуацію” і тепер платить “величезну економічну ціну”.
На його думку, благополуччя Європи базувалося на “дешевій безпеці від Америки і дешевій енергії від Росії, а зараз це раптом все пропало”.
“Причому якщо безпеку від Америки забрали самі американці, то тут (дешева енергія – ред.) вони самі собі відрізали ногу”, – додав Пєсков і цинічно додав, що “здоровою логікою це пояснити неможливо”.
Раніше Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.