Керівництво Єврокомісії оголосило про затвердження 19 пакетів санкцій проти Росії. Цю інформацію підтвердила речниця Єврокомісії Паула Піньйо на брифінгу у Брюсселі. Деталі цих санкцій будуть оголошені пізніше сьогодні президентом Єврокомісії та верховним представником ЄС із закордонних справ. Цей пакет санкцій повинен бути затверджений Радою ЄС за умови одноголосної підтримки всіх 27 держав-членів.
Позначка: ЄС
-
В ОП зробили заяву щодо проєкту “стіна дронів”
Україна єдине європейська країна, яка веде війну з Росією і має намір долучитися до проєкту “стіни дронів”, що має захищати кордон від можливих російських атак. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що наступного тижня у ЄС відбудуться переговори з цього питання. Він зауважив, що змінилися принципи ведення бойових дій, і в сучасній війні дрони відіграють ключову роль. Ця ініціатива також підтримується країнами Балтії, але НАТО заявило, що місія Східний вартовий не включає інтеграцію з протиповітряною обороною України.
-
В ЄС хочуть швидко створити “стіну дронів” на кордоні
Міністри оборони країн Євросоюзу планують провести переговори щодо створення “стіни дронів” на кордоні ЄС. Ця ідея виникла після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі. Єврокомісар з питань оборони вважає, що ця стіна допоможе захистити Європу від безпілотників. План передбачає поєднання датчиків, зброї та систем глушіння для виявлення та нейтралізації дронів. Переговори перебувають на ранній стадії, але деякі експерти вважають, що таку систему можна створити протягом року.
-
Трамп пропонує Європі “щось зробити” Китаю
Президент США Дональд Трамп у своєму інтерв’ю телеканалу Fox News висловив думку, що Європа, вживаючи заходи проти Китаю, може змусити Росію припинити війну в Україні. Трамп також заявив, що російський президент Путін та український лідер Зеленський мають погані відносини. Він висловив розчарування у Путіна і наголосив, що сподівався вирішити конфлікт між Росією та Україною через свої стосунки з Путіним. Також Трамп висловив готовність США посилити тиск на РФ, якщо країни Європи перестануть купувати російську нафту.
-
Закриття кордону Польщі з Білоруссю перекрило перевезення між КНР і ЄС – ЗМІ
Польща закрила кордон з Білоруссю через навчання російських і білоруських військ та інцидент з російськими дронами. Це призвело до зупинки торговельного маршруту між Китаєм і ЄС, який щороку перевозить товари на суму 25 млрд євро. Закриття кордону вплинуло на торгівлю, яка відбувається через цей маршрут, який є важливим для онлайн-торгівлі. Польща заявляє, що це заходи безпеки, але компанії та громадяни потерпають від цього рішення. Китай сподівається на швидке відкриття кордону для продовження торгівлі.
-
ЗМІ оцінили наслідки закриття кордону Польщі з Білоруссю
Закриття кордону між Польщею та Білоруссю призвело до зупинки торговельного маршруту між Китаєм і ЄС, який щорічно становить 25 млрд євро. Польща закрила кордон через навчання російських і білоруських військ біля західного кордону та вторгнення російських дронів. Польський уряд стверджує, що це рішення прийнято з метою забезпечення безпеки громадян. Зупинка торговельного маршруту впливає на перевезення 90% залізничних вантажів між Китаєм і ЄС. Польські компанії можуть зазнати збитків, а білоруські водії, які працюють у Польщі, застрягли без можливості повернутися на роботу. Є спроби створити нові ланцюги поставок через Литву або Латвію. Польсько-китайські переговори не принесли просування у відкритті кордону. Китай висловив сподівання на збереження безпеки та стабільності в торговельних зв’язках. Ця ситуація має важливий політичний аспект, але обсяги торгівлі через Польщу є недостатніми, щоб вплинути на позицію Китаю у відносинах з Росією та Білоруссю.
-
Синхронні удари справа і зліва: як РФ розхитує європейську єдність
У вівторок, 16 вересня, видання Politico повідомило, що Європейський парламент вирішив проголосувати щодо вотуму недовіри голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн. Це вже друге клопотання щодо голови ЄК, яке подане правою фракцією Патріоти за Європу та Лівою фракцією. Критика фон дер Ляйєн включає її політику у галузі захисту клімату та міграційну політику, а також недостатню прозорість і цензуру. Голосування відбудеться в жовтні. Паралельно у Франції прем’єр-міністра Франсуа Байру обійшла недовіра у парламенті через його економічні заходи. Це може вплинути на політичну ситуацію в країні та в Європі. Росія та США також мають свої інтереси у регіоні, що може спричинити додаткові напруження.
-
Нова допомога США за європейські кошти: чи працює PURL
НАТО оголосило про запуск нового формату підтримки України під назвою Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Ця ініціатива передбачає надання Україні американського озброєння, яке фінансують країни-члени НАТО. Уряд США затвердив пакет військової допомоги для України на 500 мільйонів доларів, який є першим в рамках нової угоди з союзниками по НАТО. PURL дозволить швидко передавати озброєння з американських запасів Україні за фінансової підтримки інших країн. За домовленостями між президентами України, США та генеральним секретарем НАТО, Україна складатиме список потреб, а країни НАТО будуть фінансувати поставки. Очікується, що загальна сума допомоги може сягнути 10 мільярдів доларів. Україна вже отримала понад 2 мільярди доларів допомоги, а в жовтні очікується додаткове фінансування.
-
Європа послабить військову машину Росії – Мецола
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що країни Європи продовжать налякати Росію шляхом посилення санкцій і підтримки України. Вони планують посилити підтримку України у гуманітарній, військовій та дипломатичній сферах, а також інвестувати у виробництво в Україні. Крім того, Європа розглядає можливість відмови від російської нафти та газу на користь інших партнерів, а також боротьби з “тіньовим флотом” Росії. Європейський парламент також підтримуватиме переговори про вступ України до Євросоюзу.
-
Українське небо – під захист НАТО: чи буде реалізована така ініціатива
Європейські країни розглядають можливість встановлення безпольотної зони над Україною, щоб запобігти втратам серед своїх пілотів. Однак рішення про це ускладнюється політичними та психологічними аспектами. Європейські лідери не хочуть ризикувати життями своїх пілотів, які можуть бути збиті над Україною. Технічно така зона можлива, але її впровадження потребує підтримки всіх країн-членів НАТО. Також обговорюється ідея збивати російські дрони та ракети, яка може бути реалізована окремими країнами з відповідними ресурсами. Однак існує ризик недостатньої підтримки цієї ініціативи всіма країнами НАТО. Також висловлюється побоювання щодо ефективності системи захисту НАТО від російських повітряних атак, особливо після дронових атак на Польщу. НАТО має систему повітряного щита, яка складається з розвідки, винищувальної авіації та наземних систем ППО, проте ця система має свої недоліки. Виникає питання, чи готова Європа взяти на себе відповідальність за захист від можливих атак і чи готова вона прийняти жертви серед своїх пілотів у разі конфлікту.