Єврокомісія презентує 18 пакет санкційних обмежень проти Росії у вівторок, 10 червня. Про це повідомив редактор з питань Європи Радіо Свобода Рікард Йозвяк у соцмережі Х.
“Єврокомісія сьогодні презентує свій новий пакет санкцій проти Росії державам-членам. 18 з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Ключова пропозиція, звісно, полягає у зниженні нафтової стелі з 60 доларів США до 45”, – написав він.
Раніше стало відомо, що Євросоюз активно розробляє 18 пакет санкцій проти РФ. детально розбирався, що саме він міститиме.
Позначка: ЄС
-
Єврокомісія презентує 18 пакет санкцій – ЗМІ
-
Україна наполягає на нових санкціях ЄС проти РФ
Київ закликає Євросоюз включити у новий пакет санкції проти банківського та енергетичного секторів Росії. Про це заявив голова Офісу президента України Андрій Єрмак під час онлайн-розмови з радниками лідерів Північної Європи, країн Балтії, Президентів Європейської ради та Європейської комісії, а також глави дипломатії ЄС. Про це Єрмак у понеділок, 9 червня повідомив у Telegram.
“Для України важливо, щоб 18-й пакет санкцій ЄС включав обмеження проти банківського та енергетичного секторів рф, танкерного флоту та передбачав вторинні санкції”, – зазначив Єрмак.
Він також наголосив на критичній необхідності зміцнення протиповітряної оборони України на тлі посилених російських атак.
Також під час переговорів з європейськими колегами йшлося про підготовку до ключових міжнародних подій: саміту G7 у Канаді, саміту НАТО в Гаазі та саміту ЄС. -
Рада ЄС 13 червня перегляне продовження тимчасового захисту українців
Рада Європейського Союзу планує прийняти рішення щодо продовження режиму тимчасового захисту для громадян України до 2027 року. Це питання буде обговорене на засіданні Ради ЄС з юстиції і внутрішніх справ. Також буде розглянуто можливі варіанти переходу до іншого статусу замість тимчасового захисту.
-
Фіцо пригрозив заблокувати європейські санкції проти РФ
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що він буде блокувати будь-які санкції європейського союзу проти Росії, якщо вони шкодитимуть інтересам його країни. Він наголосив, що Словаччина хоче залишатися конструктивним членом ЄС, але не погодиться з такими заходами, як заборона імпорту російського палива для атомних електростанцій у країні. Фіцо підкреслив, що він відстоюватиме інтереси Словаччини навіть за участю у ЄС.
-
ЄС готує відмову від російського газу під тиском Польщі
Європейська комісія планує оприлюднити правила щодо поступової відмови Європейського Союзу від імпорту російського газу. Ця ініціатива була запропонована на тлі тиску з боку Польщі, яка вимагає розірвання довгострокових контрактів до 2027 року. За планами, до кінця цього року компаніям ЄС буде заборонено укладати нові угоди на постачання газу з Росії, а довгострокові контракти мають бути припинені до 2027 року. Ця ініціатива викликала негативну реакцію з боку деяких країн, які імпортують газ з Росії, таких як Угорщина, Словаччина, Франція та Бельгія. Однак більшість країн ЄС готові прийняти ці нові правила.
-
Новообраний президент Польщі озвучив позицію про вступ України в ЄС
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький в інтерв’ю з угорським виданням Mandiner висловив позицію проти вступу України до Європейського Союзу на даний момент. Проте він підкреслив, що підтримка України є в інтересах Польщі, особливо у контексті загрози, яку становить для регіону Росія. Навроцький визначив, що важливо зберігати баланс між підтримкою України та захистом інтересів Польщі, зокрема у питаннях ексгумації жертв на Волині та захисту польського господарства. Він закликав до досягнення компромісу та консенсусу між країнами, підкреслюючи важливість взаємоповаги та співпраці між Польщею та Україною. Навроцький також відзначив провідну роль Польщі у підтримці України під час президенства Анджея Дуди та відкритість польських громадян.
-
18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом
Що буде в 18 пакеті санкцій Нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Сполучені Штати та Європейський Союз мають посилити санкційний тиск на Росію.
У соцмережі X Стубб повідомив, що провів розмови з президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, за підсумками яких закликав до посилення санкцій проти країни-агресорки Росії. Він запевнив, що Європа є єдиною у своїй позиції.
Дійсно, наразі європейці розробляють 18 пакет санкцій, майже одразу після прийняття 17-го. Агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела пише, що ЄС розглядає можливість відключення ще понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження граничних цін на російську нафту та запровадження заборони на використання газопроводів “Північний потік” і “Північний потік-2”.
Ці обмеження мають посилити тиск на Москву з метою змусити її припинити її агресивну війну проти України, йдеться в публікації.
Як зазначають автори статті, органи ЄС наразі проводять консультації з державами-членами на цю тему. Однак рішення про те, коли саме можуть бути запроваджені такі обмеження, поки що не ухвалено. Санкції ЄС мають бути схвалені всіма членами Євросоюзу, тож їхній зміст може зазнати змін до того, як їх офіційно запропонують запровадити чи погоджувати, пояснює інформагентство.
ЄС також розглядає можливість запровадження додаткових заборон на проведення грошових переказів щодо приблизно двох десятків банків та нових торговельних обмежень на суму близько 2,5 мільярдів євро, розповіли анонімні джерела Bloomberg.
Інша тема обговорення наступного пакета санкцій – план запропонувати “Великій сімці” (G7) знизити граничну ціну на російську нафту до 45 доларів за барель. Наразі стеля цін на нафту з РФ становить 60 доларів за барель.
Водночас ЄС збирається розширити санкції щодо так званого “тіньового флоту” РФ і розглядає можливість запровадження додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку експертів, допомагають Москві продовжувати війну, наводять журналісти слова своїх співрозмовників. Об’єктом нових обмежень ЄС у рамках 18-го пакету санкцій, що готується, може стати також Російський фонд прямих інвестицій, випливає з повідомлення Bloomberg.
Втім американці поки що не виглядають настільки рішучими. Санкції “проти всіх” -
Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів. -
Олігархи Путіна програли битву за санкції
Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень. -
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.