Реальний Київ

Позначка: ЄС

  • США погодили продаж Києву далекобійних ракет – WSJ

    США погодили продаж Києву далекобійних ракет – WSJ

    Вашингтон надав дозвіл на продаж 3 350 авіаційних ракет Extended Range Attack Munition (ERAM), здатних уражати цілі на дистанції від 240 до 450 кілометрів. Загальна вартість угоди становить близько 850 мільйонів доларів, при цьому основну частину фінансування забезпечують європейські союзники. Про це у неділю, 24 серпня, повідомляє Wall Street Journal.

    Очікується, що ракети надійдуть до України, приблизно, через шість тижнів. Водночас їхнє застосування залишатиметься під контролем Пентагону, що гарантує регулювання використання зброї українською стороною. Офіційно про постачання цього озброєння поки не оголошено, оскільки угода тривалий час перебувала в стані “паузи”. Її реалізація була пов’язана з переговорами між президентом США Дональдом Трампом, українським лідером Володимиром Зеленським та російським президентом Володимиром Путіним.

    Крім ракет ERAM, Україна також отримає інші види військової допомоги, зокрема системи протиповітряної оборони та реактивні снаряди GMLRS із дальністю до 145 кілометрів. Таке озброєння суттєво посилить обороноздатність української армії та допоможе захистити територію країни від російських атак.

    Варто зазначити, що починаючи з весни 2025 року Міністерство оборони США обмежує використання Україною далекобійних ракетних систем для нанесення ударів по території Росії через спеціальний механізм погодження. Таким чином США прагнуть зберегти контроль над загальною стратегією застосування переданого озброєння.

  • У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва

    У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва

    У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.

    За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.

    Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.

    Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.

    “Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.

    Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.

    Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.

    “Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.

    Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.

    Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю

  • ЄС оцінив перспективи фінансування оборонки Києва

    ЄС оцінив перспективи фінансування оборонки Києва

    У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.

    За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.

    Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.

    Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.

    “Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.

    Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.

    Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.

    “Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.

    Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.

    Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю

  • Мерц оцінив прогрес у врегулюванні війни в Україні

    Мерц оцінив прогрес у врегулюванні війни в Україні

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стримано оцінив прогрес у мирному врегулюванні російсько-української війни на з’їзді відділення Християнсько-демократичного союзу в Оснабрюку. На його думку сторони стоять тільки на початку цього процесу, повідомляє німецьке медіа TRT Global.
    “Ми зробили перші кроки. Але я скажу образно: ми перебуваємо на дистанції в десять кілометрів і, можливо, пройшли перші двісті метрів. У будь-якому разі, ми рухаємося в правильному напрямку”, – вважає голова німецького уряду.
    Він додав, що за останні три тижні Німеччина і весь Євросоюз доклали більше дипломатичних зусиль, ніж будь-коли.
    “Хай сьогодні ніхто більше не говорить, що ми обговорюємо тільки постачання зброї”, – підкреслив він.
    Канцлер наголосив, що завдання з врегулювання війни протягом найближчих місяців залишається дуже складним, особливо з огляду на позицію російського диктатора Володимира Путіна.

  • Зеленський виступив із заявою про гарантії безпеки

    Зеленський виступив із заявою про гарантії безпеки

    Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з виконувачем обовʼязків премʼєр-міністра Нідерландів Діком Схоофом у суботу, 23 серпня. Сторони обговорили дипломатичні зусилля з припинення російської агресії. Про це голова української держави повідомив у соцмережі Х.
    Український лідер подякував главі нідерландського уряду за привітання з Днем Державного прапора і допомогу Нідерландів з початку повномасштабного вторгнення Росії.
    Він також наголосив, що Росія не показує жодних намірів до миру, тому потрібен тиск для зміни її позиції та “зустріч на найвищому рівні, щоб обговорити всі питання”.
    Зеленський в розмові зі Схоофом також обговорив потенційні гарантії безпеки Україні і та додав, що Київ, Вашингтон та Брюссель працюють над ними.
    “Усі напрацювання будуть готові в найближчі дні. Говорили про те, як Нідерланди можуть збільшити свою залученість до цього процесу та допомогти з гарантуванням безпеки”, – повідомив він.
    Також, за словами Зеленського, з очільником уряду Нідерландів він говорив про спільні проєкти й інвестиції в українське оборонне виробництво, анонсувавши “важливі домовленості та зустріч найближчим часом”.
    Як відомо, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай. За його словами, обговорення будь-яких гарантій безпеки без участі Росії – це “шлях у нікуди”.
    Тим часом ЄС виключив участь Росії в гарантіях Україні. Про це сказала верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас.
    Зеленський відповів на “гарантії” з боку Росії

  • В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба

    В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба

    Ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соцмережі Х, поговоривши з першим заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним.
    “Цей удар ще серйозніший, ніж попередні, оскільки Україна використовувала не тільки безпілотники, а й ракети. Мій російський колега запевнив мене, що вони відновлять маршрут постачання, якнайшвидше, але ремонт але ремонт триватиме щонайменше п’ять днів”, – пожалівся угорський чиновник.
    Він також висловив надію, що Єврокомісія “нарешті скористається цим часом”, щоб виконати свою обіцянку та “дати відсіч” спробам України нібито “заблокувати постачання нафти” Угорщині.
    У понеділок ЗМІ повідомили про нічний удар ЗСУ по одній із підстанцій нафтопроводу Дружба, що забезпечує прокачування нафти для Угорщини та Словаччини. Сійярто заявив, що відповідальність за призупинення постачань з Росії “лежить на Києві”. Він поскаржився, що нафтопровід зазнав атаки втретє за короткий проміжок часу.
    Сійярто та голова МЗС Словаччини Юрай Бланар направили листа на адресу Європейської комісії із закликом гарантувати безпеку постачань.
    Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ вже атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Тоді Мадяр заявляв, що перекачка нафти із Росії в Європу через нафтопровід Дружба зупинилася на невизначений термін.
    Однак згодом пошкоджену діляну полагодили й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
    Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ.

  • Україна отримала від ЄС транш у понад 4 млрд євро

    Україна отримала від ЄС транш у понад 4 млрд євро

    Україна отримала від Євросоюзу транш у 4,05 млрд євро до Дня Незалежності. Про це повідомила Єврокомісія у п’ятницю, 22 серпня.
    Вказано, що з цієї суми 1 млрд євро надано у межах програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), профінансованих із заморожених російських активів, а 3,05 млрд євро – четвертий платіж у межах механізму Ukraine Facility.
    “У той час, коли Україна святкує 34 річницю незалежності, ЄС надсилає чіткий сигнал: наша солідарність з Україною є непохитною. Сьогоднішнє виділення понад EUR 4 млрд демонструє нашу тверду прихильність. Це нове фінансування підкреслює нашу прихильність не тільки до відновлення України, але й до її майбутнього як суверенної та демократичної країни. Бо коли Україна сильна, то і Європа сильніша”, – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
    Вказано, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ЄС та його держави-члени мобілізували 168,9 млрд євро на гуманітарну, фінансову та військову допомогу Україні та її народу.
    Як відомо, Україна мала отримати 4,5 млрд євро від ЄС у межах Ukraine Facility, але обсяг траншу зменшили, бо Київ не виконав необхідні для цього реформи.
    Після цього в Кабміні запевнили, що виконають усі реформи для отримання повноцінного фінансування з боку ЄС.

  • Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні

    Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні

    Країна-агрессор Росія не має права голосу на прийняття рішення про безпекові гарантії для України. Про це сказав верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю естонському суспільному мовнику ERR, оприлюдненому в п’ятницю, 22 серпня.
    Так, на прохання прокоментувати заяву росіян про те, що вони не погодяться на розгортання європейських сил в Україні в медах гарантій безпеки, Каллас відповіла: «Це не їхня справа».
    “Коли я чую позицію, що європейські гарантії безпеки для України мають бути обговорені з Росією, цим ми надамо Росії ще більший вплив, ніж вона має зараз. Абсолютно не їм це вирішувати, але це знову ж таки показує, що вони жодним чином не серйозно ставляться до мети досягнення миру”, – заявила Каллас.
    Вона нагадала, що зараз Європа та США докладають усіх зусиль, щоб президент України Володимир Зеленський міг сісти за стіл перемовин із російським правителем Володимиром Путіним, але зауважила, що главі Кремля не можна довіряти.
    “Як ми знаємо, Путін грає в ігри, і йому насправді не можна довіряти. Зараз дуже чітко видно, що Росія насправді не бажає сідати за цей стіл переговорів чи вести будь-які предметні обговорення”, – сказала головний дипломат ЄС.
    За її словами, нещодавня заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що мирний договір буде підписаний лише за участі легітимного представника України, є ще одним яскравим прикладом цього.
    “У відповідь можна сказати, що Путін також не пройшов через вибори; принаймні в Росії протягом останніх 25 років не було справжніх виборів. Він не є легітимним лідером, і було б неправильно з його боку вести переговори щодо мирної угоди від імені Росії”, – вважає вона.
    Каллас нагадала, що ЄС і США мають інструменти, щоб тиснути на Росію для припинення війни.
    Для цього існують санкції. Якщо ми застосуємо їх так, щоб не було можливості їх обійти, і насправді великі держави – американці, європейці – застосують їх разом, тоді можна буде тиснути на Росію до такої міри, що вона також захоче миру. Зараз вони ще не на цьому етапі, – сказала дипломатка.
    Вона додала, що “Росія досі не дотримувалася жодного договору чи зобов’язання, і з цієї причини ми повинні зробити все, щоб у них не було засобів для ведення цієї війни”.

  • Євросоюз та США домовились стосовно майбутньої угоди про торгівлю

    Євросоюз та США домовились стосовно майбутньої угоди про торгівлю

    Євросоюз та США погодили спільну заяву щодо рамок угоди про взаємну, справедливу і збалансовану торгівлю. Про це свідчить заява опублікована на сайті Єврокомісії.
    Сторони засвідчили, що мають намір зробити рамкову угоду, щоб “охопити додаткові сфери, а також продовжувати покращувати доступ до ринку та розширювати їхні торговельні та інвестиційні відносини”.
    “Європейський Союз має намір скасувати тарифи на всі промислові товари США та забезпечити преференційний доступ до ринку для широкого спектру морепродуктів та сільськогосподарських товарів США”, в той час як США зобов’язуються застосовувати з 1 вересня або тарифну ставку в розмірі 15% (на більшість товарів із ЄС), або тарифну ставку “режиму найбільшого сприяння” на певні види товарів”, – ідеться в повідомленні.
    Сполучені Штати та ЄС також зобов’язуються співпрацювати у забезпеченні безпечних, надійних та диверсифікованих поставок енергоресурсів, зокрема шляхом усунення нетарифних бар’єрів.
    Серед іншого, в рамках цих зусиль Європейський Союз має намір закупити американський скраплений природний газ, нафту та продукти ядерної енергії з очікуваним обсягом споживання 750 мільярдів доларів до 2028 року.
    Європейський Союз також має намір придбати американські чипи ШІ на суму щонайменше 40 мільярдів доларів для своїх обчислювальних центрів.
    Щодо автомобілів, то Сполучені Штати та Європейський Союз мають намір прийняти та забезпечити взаємне визнання стандартів.
    ЄС та США також зобов’язуються співпрацювати для вирішення питання нетарифних бар’єрів, що впливають на торгівлю продовольством та сільськогосподарською продукцією, включаючи спрощення вимог до санітарних сертифікатів на свинину та молочні продукти.
    Щодо критично важливих мінеральних та інших ресурсів, Європейський Союз та Сполучені Штати зобов’язуються зміцнювати співпрацю та дії, пов’язані з введенням третіми країнами обмежень на їхній експорт.

  • В ЄС зреагували на санкції США проти суддів МКС

    В ЄС зреагували на санкції США проти суддів МКС

    Євросоюз вважає неприйнятними чергові санкції, запроваджені проти посадовців Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це на брифінгу у четвер заявила офіційна представниця глави дипломатії ЄС Каї Каллас Анітта Хіппер, повідомляє Інтерфакс-Україна.
    “Європейський Союз глибоко шкодує про це рішення запровадити санкції проти чотирьох суддів МКС. Суд є дуже важливим елементом боротьби проти безкарності, і ці санкції абсолютно неприйнятні”, – зазначила Хіппер.
    Вона додала, що МКС повинен мати можливість працювати найбільш неупереджено.
    Сполучені Штати запровадили санкції проти ще двох суддів і двох заступників прокурора Міжнародного кримінального суду, звинувативши у переслідуванні.
    Мова про Кімберлі Прост (Канада), Ніколя Гійю (Франція), Нажат Шамім Хан (Фіджі) і Маме Мандіайє Ніанг (Сенегал).
    “Ці особи є іноземцями, які безпосередньо брали участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з розслідування, арешту, затримання або судового переслідування громадян США або Ізраїлю без згоди цих держав”, – мовиться у заяві Держдепу. Ізраїль, як і США, не є членом МКС і не визнає його юрисдикції у питаннях, пов’язаних зі своїми діями в конфліктах. МКС, заснований у 2002 році для переслідування за злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, не має власного механізму виконання своїх рішень і залежить від співпраці держав.