Євросоюз розглядає можливість створення фонду у розмірі 100 млрд євро (близько $117 млрд) для підтримки України, оскільки її війна з Росією не показує ознак закінчення. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
“За словами людей, знайомих з цим питанням, ці гроші можуть стати частиною пропозиції ЄС щодо його наступного семирічного бюджету, який має бути представлений пізніше цього місяця. Якщо країни-члени ЄС приймуть цю пропозицію в рамках бюджетних переговорів, фінансування почнеться у 2028 році, щоб підтримувати стабільну фінансову допомогу постраждалій від війни країні”, – йдеться у публікації.
Вказано, що цей крок ще більше перекладе тягар підтримки України на Європу, а не на США. Адже адміністрація президента США Дональда Трампа раніше скептично ставилася до надання додаткової допомоги України і навіть призупинила постачання деякої зброї минулого тижня, хоча напередодні змінила курс.
За даними агентства, нова схема фінансування відповідатиме вже існуючій моделі, в якій Єврокомісія надає допомогу Україні у вигляді грантів та дешевих кредитів. Більшість виплат були пов’язані з реформами, які український уряд повинен здійснити, щоб стати членом ЄС.
“Ця ідея розглядається разом з іншими варіантами і буде обговорена до того, як будуть оприлюднені деталі наступної Багаторічної фінансової програми. Це має відбутися 16 липня, хоча деякі елементи можуть з’явитися і пізніше”, – пишуть журналісти.
Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
А напередодні ЗМІ повідомили, що ЄС шукає $19 млрд для України на 2026 рік. Мета полягає в тому, щоб забезпечити задоволення потреб Києва задовго до зими, особливо з урахуванням невизначених перспектив подальшої підтримки США.
Позначка: ЄС
-
ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ
-
Європа готується до війни. Обіцяють не залишити Україну
Президент Франції Еммануель Макрон говорить, що на карта в Україні поставлена стабільність Європи та мир, яким насолоджувалися цілі покоління європейців.
“Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб домогтися припинення вогню, почати переговори з метою побудови цього міцного і тривалого миру, тому що на карта в Україні поставлена наша безпека та наші спільні принципи”, — заявив президент Франції у своїй промові, виголошеній у Вестмінстерському парламенті перед членами Палати лордів і Палати громад. Тим часом, європейські держави все активніше готуються до війни проти Росії.
Порти готуються приймати військові вантажі
Найбільший порт Європи – нідерландський Роттердам – готується до можливого конфлікту з Росією, резервуючи місце для кораблів з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти комерційні вантажі у випадку війни, повідомляє Financial Times.
Генеральний директор адміністрації порту Роттердама Баудевейн Сіменс в інтерв’ю виданню розповів, що порт координує свої дії з сусіднім портом Антверпен у Бельгії на випадок прибуття британської, американської та канадської техніки і поставок.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – зазначив Сіменс.
“Якщо доведеться перевозити великі обсяги військової техніки, ми будемо звертатися до Антверпена або інших портів, щоб вони частково взяли на себе вантажі, і навпаки. Ми все менше сприймаємо один одного як конкурентів. Звичайно, конкуруємо, де потрібно, але співпрацюємо, де можемо”, – додав він.
Сіменс повідомив, що один або кілька кораблів зможуть пришвартовуватися до порту протягом кількох тижнів – чотири або п’ять разів на рік, хоча місце швартування може змінюватися. Контейнерний термінал Роттердама – єдине місце, де порт може безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також кілька разів на рік тут проходитимуть амфібійні військові навчання.
Порт уже мав досвід обробки привезеного озброєння – особливо під час війни в Перській затоці у 2003 році, – однак навіть у розпал холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу. Порт Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військових, дислокованих у Європі.
Витрати на оборону
Німецький міністр фінансів Ларс Клінгбайль виправдав значне збільшення військових витрат Німеччини, заявивши, що це необхідно для протистояння загрозі з боку російського правителя Володимира Путіна і для того, щоб німецькі діти ніколи не відчули війни.
Представляючи Бундестагу фінансовий план на 2025 рік, Клінгбайль сказав, що “мир в Європі перебуває під загрозою” і збройні сили терміново потребують інвестицій після того, як у останні десятиліття вони були “паралізовані бюджетною економією”.
“Я знаю, як важко багатьом людям змиритися з тим, що війна повернулася в Європу. Але наша власна сила є необхідною умовою для того, щоб ми могли повернутися до справжнього миру в Європі, де кордони не можуть бути змінені силою”, – сказав міністр.
За його словами, у уряді не хочуть, щоб “хоч одна дитина в нашій країні коли-небудь відчула війну, і ми повинні зробити все, що в наших силах, щоб цього досягти”. -
Київ приєднався до останніх санкцій ЄС проти Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав у вівторок, 8 липня, укази про синхронізацію санкцій України з 15-м, 16-м і 17-м пакетами санкцій Європейського Союзу проти Росії. Про це заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Три укази про застосування економічних санкцій проти кількох осіб були викладені на сайті Офісу президента у вівторок, але перелік цих осіб не був опублікований.
Підписані Зеленським укази синхронізують українські санкції з 15-м, 16-м та 17-м санкційними пакетами Європейського Союзу, наголосив Власюк.
Україна наголошує таким чином на важливості повної синхронізації санкцій між усіма партнерами санкційної коаліції, додав уповноважений президента.
Як ми вже писали, Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ -
Третій вихідний: чому Європа переходить на чотириденний робочий тиждень
Досвід уже є У зв’язку з запровадженням у Польщі пілотного проєкту переходу з п’ятиденного на чотириденний робочий тиждень у українців виникає запитання: що це дає і чи можливе таке у нашій країні.
В Держслужбі зайнятості пояснили, що в Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Скорочення цього часу можливе лише для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. Окрім того, в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.
За словами заступника начальника управління по роботі з роботодавцями Держслужби зайнятості Євгенії Підлісної, нині у нас відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте багато вакансій диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час.
Разом з тим народний депутат Даніїл Гетманцев в інтервʼю Новини.LIVE припустив, що в Україні можуть запровадити чотириденний робочий тиждень, але лише за згодою роботодавця і працівників, без обов’язкового впровадження, особливо у воєнний час. “Як експеримент я б підтримав це, але точно не варто робити обов’язковим під час війни. Роботодавець разом із трудовим колективом має самостійно вирішувати це питання”,- зазначив він. На думку Гетманцева, така опція мала б бути добровільною, щоб працівник і роботодавець могли домовитися про зручний режим роботи. “Можливо, це буде збереження 40 годин на 4 дні або інші домовленості між працівниками і роботодавцями. Думаю, що навіть у воєнний час український бізнес і люди можуть самі обирати найбільш прийнятний режим роботи”,- підсумував парламентар, додавши, що українці достатньо дорослі, аби приймати такі рішення без примусу з боку держави. До слова, не лише закордонні компанії наважуються на подібні експерименти. У 2019 році у СЕО продуктової ІТ-компанії у сфері електронної освіти, розробки комплексних веб продуктів, партнерського та CPА-маркетингу Brightа з’явилася ідея перевірити на практиці, як чотириденний робочий тиждень вплине на роботу. І у вересні того ж року компанія запровадила додатковий вихідний у п’ятницю. Кількість робочих годин при цьому не змінилася – 8 на день. Не вплинув новий графік і на зарплату.
Про це повідомляє Happy Monday.
У такому режимі працювали з вересня 2019 року по квітень 2020-го. Потім карантин вніс свої корективи, і роботу переформатували на дистанційну. У кожного з’явилося багато додаткового вільного часу, що іноді негативно впливало на емоційний стан. Тож у компанії вирішили повернутися до формату традиційного 5-денного робочого тижня, щоб дати працівникам можливість зайняти свій час із користю, з огляду на те, що результати експерименту виявилися не такими, як очікувалося. Виявилося, що чотириденний робочий графік позитивно вплинув на психологічний стан співробітників, але негативно – на швидкість процесів. Але, все одно, в компанії планують ще повернутися до формату чотириденного робочого тижня. Що доводить новий тренд На думку науковців, які вивчали можливі наслідки скорочення робочого тижня, чотириденний робочий графік на тиждень збільшує у людей продуктивність і вони стають щасливішими. Зважаючи на це, у 2019 році на Всесвітньому економічному форумі експерти закликали підприємців переходити на чотириденний робочий тиждень. З того часу експерименти з третім вихідним почастішали в різних країнах світу.
Причому і приватні компанії, і державні структури вже впроваджують або ще тестують чотириденний формат роботи.
Ідея офіційного переходу на чотириденний робочий тиждень набуває дедалі більшої популярності. У деяких державах цей принцип уже закріплений на законодавчому рівні, щонайменше для частини державних службовців, повідомляє Condé Nast Traveler.
Просуванням концепції займається організація 4 Day Week Global, яка у 2023 році розпочала свою кампанію в Німеччині. Вона просуває модель під гаслом “100-80-100”: 100% оплати, 80% часу на роботі і збереження 100% продуктивності.
Основою для натхнення стали вдалі приклади з країн на кшталт Іспанії, Португалії та Великої Британії. Ці експерименти продемонстрували, що зменшення тривалості робочого тижня позитивно впливає на самопочуття працівників, покращує баланс між роботою та особистим життям, а також підвищує ефективність.
У статті також згадуються приклади 10 країн, які на практиці або законодавчо протестували коротший тиждень:
– Японія.У Токіо з квітня 2025 року державні службовці працюють чотири дні на тиждень. Рішення було анонсовано ще в грудні 2024 року з метою боротьби зі зменшенням народжуваності та хронічною втомою, що призводить до передчасної смерті;
– Бельгія. У 2022 році ця країна стала першою в Європі, де на рівні закону затвердили можливість працювати чотири дні на тиждень. Хоча 40-годинний тиждень зберігся, працівники можуть самі обирати розподіл годин;
– Німеччина. У межах шестимісячного пілотного проєкту у 2023–2024 роках 41 компанія перейшла на новий формат роботи. Результати були багатообіцяючими: 73% роботодавців виявили бажання зберегти такий графік;
– Ісландія. Тут експерименти проводилися з 2015 до 2019 року. До 2022 року більш ніж половина населення країни працювала чотири дні на тиждень, що позитивно вплинуло на якість життя і продуктивність;
– Данія. Хоча офіційно чотириденний тиждень не впроваджено, середня тривалість робочого тижня в країні становить лише 37 годин, що вже близько до цієї моделі;
– Австралія.У серпні 2022 року 26 компаній з Австралії взяли участь у тестуванні коротшого робочого тижня в межах пілотного проєкту;
– Іспанія. У 2023 році у Валенсії було протестовано короткий тиждень, що охопив близько 360 тисяч людей. Після цього уряд запустив трирічну програму з метою стимулювати бізнес до впровадження цієї практики;
– ОАЕ. З січня 2022 року емірат Шарджа перейшов на чотириденний робочий тиждень у держсекторі. Хоча це ще не національна політика, у країні точиться активна дискусія щодо поширення цього досвіду;
– Нідерланди. Ця країна маєнайкоротший робочий тиждень у світі – у середньому 29 годин. За законом працівники мають право на неповний день, і роботодавець має надати вагомі причини для відмови. Це створює умови для гнучкої організації праці;
– Велика Британія. У 2022 році тут провели наймасштабніше у світі тестування чотириденного тижня. До експерименту долучилося понад 60 компаній і майже 3 000 працівників. Його результати виявилися настільки успішними, що багато підприємств закріпили нову практику на постійній основі. Як зазначається, ця модель виявилася ефективною як для продуктових магазинів, так і для IT-компаній.
Галина Гірак -
Європарламент проголосував за вступ Болгарії до єврозони
Депутати Європарламенту у вівторок, 8 липня, схвалили заявку Болгарії на перехід на євро та її приєднання до єврозони з 1 січня 2026 року. Про це повідомляє Укрінформ.
Доповідь про відповідність Болгарії усім необхідним критеріям була підтримана на пленарному засіданні в Страсбурзі 531 голосом, 69 депутатів висловились “проти”, 79 утрималися.“Сьогоднішнє голосування посилає чіткий сигнал: Болгарія готова приєднатися до єврозони. Всі критерії були виконані, і цей крок знаменує собою ключову віху на шляху до повної європейської інтеграції Болгарії – як для країни, так і для її громадян”, – заявила доповідачка Єва Майдел.
Висновок парламенту буде передано країнам-членам єврозони, які мають надати Болгарії остаточний дозвіл на вступ. Після цього підтвердження Болгарія стане 21 членом єврозони.
Нагадаємо, у червні Єврокомісія дала згоду на запровадження євро у Болгарії. Країна виконала всі необхідні умови, щоби перейти на єдину європейську валюту з 1 січня 2026 року. Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України
-
Європарламент остаточно схвалив нові правила в’їзду в ЄС
Європейський парламент у вівторок, 8 липня, остаточно схвалив поступове розгортання системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС, про введення якої давно йшлося. Про це повідомили на сайті Європарламенту.
Європейський парламент схвалив 572 голосами “за”, 42 “проти” і 67 тих, хто утримався, поступове запровадження системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС протягом 180 днів.
Після введення в експлуатацію система реєструватиме дані, включаючи ім’я, тип проїзного документа, час і місце в’їзду та виїзду, а також біометричні дані, такі як зображення осіб та відбитки пальців, громадян третіх країн, які в’їжджають та виїжджають із Шенгенської зони за короткостроковими візами або користуються безвізовим режимом.
Згідно з узгодженим графіком, 10% перетинів кордону мають бути зареєстровані в системі до 30-го дня, а 35% – до 90-го дня. До 170-го дня мають бути зареєстровані усі перетини, зазначили у євроінституції.
Система включає заходи на випадок непередбачених обставин у разі виникнення проблем з центральним розгортанням системи. Вибір щодо поступового розгортання є добровільним, тобто країни ЄС можуть розгорнути систему одразу, якщо захочуть.
Рада ЄС тепер має офіційно ухвалити закон, перш ніж він буде опублікований в Офіційному журналі ЄС. На третій день після публікації він набуде чинності.
Протягом 30 днів після набуття чинності агентство ЄС eu-LISA, як вказано, має розробити план розгортання для EES, а протягом 60 днів з тієї ж дати кожна держава-член блок – національний план розгортання. Система в’їзду-виїзду (EES) є однією із сумісних баз даних ЄС для управління кордонами та безпеки. Після того, як її буде повністю введено в експлуатацію, фізичне проставлення штампів у паспортах буде замінено записами до EES, які будуть доступні для консультацій у режимі реального часу для інших держав-членів Шенгенської зони відповідно до їхніх потреб у сфері безпеки. -
Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ
Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
“Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт. -
ЄС шукає $19 млрд для України на 2025 рік – FT
Європейська комісія терміново обговорює з країнами-членами варіанти фінансування до $19 млрд, яких бракує в бюджеті України. Серед пропозицій зокрема спрямування військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, авансові кредити з наявної схеми підтримки G7 на 50 млрд доларів для Києва та подальше використання російських державних активів, заморожених у ЄС. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
“Є дедалі більше занепокоєння щодо наступного року, і багато хто, хто розраховував на угоду про припинення вогню цього року, тепер змушений переглядати свої витрати та визнавати, що фінансова діра залишиться за будь-якого сценарію”, – зазначив високопоставлений представник ЄС, який бере участь у перемовинах із Києвом.
За даними посадовців, комісія вже переглядає фінансування українських програм у 2025 році, оскільки не вірить у швидке припинення війни.
Активізація пошуку коштів збігається із підготовкою до саміту з питань відновлення України, який відбудеться в Римі цього тижня за участі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
МВФ заявив, що потреби України на наступний рік начебто покриті, втім, це базується на припущенні про завершення війни цього року або в середині 2026-го – чого не поділяють ані Київ, ані Брюссель.
За словами європейського дипломата, мета – закрити потреби Києва до початку зими, з огляду на невизначеність подальшої допомоги від США.
Один з обговорюваних варіантів – надання військової допомоги як двосторонніх грантів, котрі враховуватимуть окремо як “позабюджетні зовнішні трансфери”, а також зараховуватимуться до національних витрат на оборону.
“Замість дублювання можливостей, європейські союзники можуть співфінансувати українські сили, розглядаючи це як послугу, яку надає Україна для зміцнення безпеки континенту”, — мовиться у документі, який Київ передав країнам G7.
Один з високопосадовців ЄС визнав, що допомога Києву – це не лише оборона України, а й захист Європи, і частина цих витрат має бути врахована як оборонні.
Ще один варіант – пришвидшити надання кредитів із $50-мільярдної схеми G7, яка забезпечується прибутками від заморожених російських активів.
За відсутності припинення вогню Україна очікує дефіцит бюджету щонайменше у $8 млрд у 2026 році, навіть якщо частину обіцяних коштів буде виплачено раніше. У разі, якщо цього не станеться, розрив може зрости до $19 млрд.
Ще одним потенційним джерелом фінансування може стати інвестування заморожених російських активів у більш ризиковані інструменти – за умови розподілу відповідальності за можливі втрати, щоб уникнути виключної відповідальності Бельгії, де зберігається більшість цих коштів.
“Ми вивчаємо ці варіанти, зокрема можливість ширшого використання заморожених російських активів”, – підтвердив минулого місяця єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс. -
В Кабміні спрогнозували строки 18-го пакета санкцій ЄС
Країни-члени ЄС цього тижня ймовірно досягнуть домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій. Про це у понеділок, 7 липня, розповіла віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“За моєю інформацією, цього тижня все ж таки дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій – разом із Словаччиною і Угорщиною”, – зазначила вона.
При цьому Стефанішина нагадала, що коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за нього до останнього.
“Навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію. Розуміючи такий ризик, низка країн Європейського Союзу… розпочали юридичну роботу щодо виведення тіла заморожених російських суверенних активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятись про необхідність їх збереження”, – розповіла Стефанішина.
Вона зауважила, що Угорщина настільки знецінила цей дискурс, що мова почала йти не про те, як користуватися замороженими активами, а про те, що вони мають залишитися замороженими.
“Розуміючи, що тут Росія може втратити контроль і цю кнопку вето Угорщини, звичайно, Угорщина стала більш договороздатною в контексті цього рішення. Тому ми маємо оптимізм, але, звісно, це сильно підважує взагалі довіру до санкцій і знижує їхній елемент тиску”, – додала віцепрем’єрка.
Стефанішина наголосила на важливості радикального політичного лідерства в Євросоюзі.
“Має бути жорстка проактивна позиція і щодо розширення, і щодо санкцій, і щодо обороноздатності на рівні Євросоюзу. Це не має бути питанням дискусії, це має бути питанням умов. І без цього ЄС, на жаль, втрачатиме, якщо така політична рішучість не буде на рівні загальноєвропейському, а на рівні окремих лідерів”, – акцентувала вона.
При цьому Стефанішина зауважила, що для України це – питання виживання. -
Словаччина вдруге заблокувала 18 пакет санкцій проти РФ
Словацька Республіка вдруге заблокувала ухвалення 18-го пакета санкцій проти Росії. Вимога для скасування вето залишається незмінною. Коли може бути все ж таки прийнятий пакет та які є варіанти дій у європосадовців щодо країн, які постійно блокують важливі для України рішення? Словаччина вимагає гарантій Словацька Республіка вдруге заблокувала ухвалення 18-го пакета санкцій проти РФ на рівні Комітету постійних представників країн-членів ЄС (Coreper). Вимога для скасування вето залишається незмінною. Словаччина вимагає гарантій щодо ініціативи RePowerEU.
REPowerEU – це стратегічний план ЄС, представлений у травні 2022 р. у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну та енергетичний шантаж Кремля. Його головна мета – позбавити ЄС залежності від російських енергоносіїв до 2028 р. Зокрема план передбачає, припинення імпорту російських енергоресурсів.
Словаччина залежна від російських енергоносіїв тому використала вето, щоб отримати виняток з плану REPowerEU. Країна вимагає гарантій постачання газу і компенсації контрактів із Газпромом – на загальну суму до 20 млрд євро.
В департаменті комунікації Міністерства закордонних і європейських справ Словаччини (МЗЄС) заявили, уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо неодноразово заявляв про відмову запровадження нового пакета санкцій без отримання чітких гарантій від Єврокомісії щодо ініціативи RePowerEU. “Відмова від російських енергоносіїв, матиме суттєві негативні економічні наслідки для Словаччини”, – казав Фіцо. В заяві МЗЄС йдеться про те, що Словацька Республіка позитивно оцінила робочі консультації з представниками Європейської комісії з питань енергетики та ініціативи RePowerEU, метою яких було краще розуміння застережень і вимог Словаччини як найбільш постраждалої держави-члена і про те, що країна готова й надалі вести конструктивний діалог з Європейською комісією та в межах цього діалогу спільно шукати рішення в інтересах громадян і бізнесу.
Водночас уміністерстві наголосили, що Словаччина залишається на своїй поточній позиції щодо санкційного пакета. Іншими словами, 18-й пакет вона поки що не розблокує, бо повністю її побоювання не усунуто. “Переговори із представниками Єврокомісії, не усунули фундаментальні занепокоєння та застереження щодо енергетичних ризиків країни”, – кажуть в МЗС Словаччини. Представники Міністерства економіки, енергетичних компаній та промисловості Словаччини наголосили, що реалізація RePowerEUстановить серйозний виклик для конкурентоспроможності національної економіки, зокрема з огляду на ціни на енергоносії та енергетичну безпеку. Угорщина більше не блокує новий пакет Водночас Угорщина вдруге пакет не блокувала.